печерський районний суд міста києва
Справа № 757/3332/26-к
02 лютого 2026 року
Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва: ОСОБА_1
при секретарі: ОСОБА_2 ,
за участю:
представника особи, яка подала клопотання, адвоката: не з'явилася,
прокурора: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві провадження за клопотанням адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 11.12.2023 у справі №757/56264/23-к в рамках кримінального провадження №62020140000001195 від 06.10.2020,-
Адвокат ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді в інтересах Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» із клопотанням про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 11.12.2023 у справі №757/56264/23-к в рамках кримінального провадження №62020140000001195 від 06.10.2020, а саме: земельної ділянки з кадастровим номером
2611092001:22:002:0782, площа: площею 0,6342 га, за адресою: Івано-Франківська обл., м.Яремче, с. Поляниця, участок Вишні, буд. 221.
В обґрунтування клопотання адвокат ОСОБА_3 зазначає, що АТ КБ «Приват Банк» набуло право власності на земельну ділянку на підставі законних правочинів (іпотечних та кредитних договорів), які не визнані недійсними у судовому порядку. На момент набуття права власності будь-які обмеження щодо розпорядження майном були відсутні. Банк не має жодного статусу у кримінальному провадженні, цивільний позов до установи не пред'явлений. Отже, відсутня мета забезпечення конфіскації майна або відшкодування шкоди. Накладений арешт, що включає заборону користування та відчуження, є непропорційним втручанням у право власності.
В судове засідання представник особи, яка подала клопотання - адвокат ОСОБА_3 не з'явився, про день, час, місце розгляду скарги повідомлений у встановленому законом порядку, на адресу суду надійшла заява про розгляд клопотання за його відсутності, вимоги клопотання підтримав.
Прокурор в судове засідання не з'явився, про день, час, місце розгляду справи повідомлений належним чином, на адресу суду надійшли письмові заперечення.
Згідно ст. 27, ч. 4 ст. 107 КПК України, під час розгляду скарги фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалось.
Згідно ч. 1 ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України.
За таких обставин, слідчий суддя визнав можливим прийняти рішення по суті доводів та вимог клопотання за відсутності в судовому засіданні особи, яка подала клопотання, та прокурора, на підставі наявних матеріалів.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, письмові заперечення прокурора, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Судовим розглядом встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62020140000001195 від 06.10.2020.
У вказаному кримінальному провадженні ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 11.12.2023 у справі №757/56264/23-кнакладено арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 2611092001:22:002:0782, площа: площею 0,6342 га, за адресою: Івано-Франківська обл., м.Яремче, с. Поляниця, участок Вишні, буд. 221.
07.05.2025 матеріали досудового розслідування з кримінального провадження №62020140000001195 виділено в окреме провадження №12025000000001363 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 197-1, ч. 1 ст. 366 КК України, а досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62020140000001195 закінчено скеруванням обвинувального акта до суду для розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
При цьому, згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу .
Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Так, за змістом ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26.01.2022 року №757/3794/22-к встановлено, що арешт на зазначене майно було накладено з метою забезпечення збереження речових доказів та визначення порядку зберігання речових доказів.
Постановою слідчого від 06.12.2023 визнано речовими доказами ряд земельних ділянок у кримінальному провадженні, у тому числі і з кадастровим номером 2611092001:22:002:0782, яка на праві приватної власності належать АТ КБ «ПриватБанк»
Згідно ч.ч. 1,2 ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи вищевикладене приходжу до висновку, що завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Слідчий суддя враховує ту обставину, що майно, яке може мати ознаки речового доказу повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Так у клопотанні про скасування арешту майна не наведено достатньо доказів того, що потреба в подальшому арешті майна, яке визнано речовим доказом у кримінальному провадженні відпала, на противагу чого, як встановлено в ухвалі про накладення арешту на майно, органом досудового розслідування у обґрунтовано такий ступінь втручання в право власності з метою збереження речових доказів.
На підставі викладеного та враховуючи, що досудове розслідування у кримінальному провадженні триває, а суб'єктом звернення у клопотанні не наведено об'єктивних підстав, що дали б слідчому судді можливість дійти висновку про те, що на даній стадії досудового розслідування у подальшому застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна відпала потреба, вважаю, що в задоволенні клопотання cлід відмовити.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 107, 170, 174, 307, 309, 532 Кримінального процесуального кодексу України, -
В задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 11.12.2023 у справі №757/56264/23-к в рамках кримінального провадження №62020140000001195 від 06.10.2020 - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_4