печерський районний суд міста києва
Справа № 757/60837/24-ц
пр. № 2-2895/26
17 лютого 2026 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді Литвинової І. В.,
за участю секретаря судового засідання - Когут Н. В.,
представників позивача - Дмітрієвої М.Г., Бойправ І.О.
представника відповідачів - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будинок музики» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» про відшкодування шкоди, завданої залиттям приміщення,
І. Позиція сторін у справі.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Будинок музики» в особі директора Дмітрієвої М.Г. звернулося до суду із вказаним позовом, у якому просило стягнути з солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будинок Музики» матеріальну шкоду завдану залиттям в розмірі 261 491, 00 грн, витрати на оцінку завданої шкоди в розмірі 5 500,00 та витрати на оформлення акту в розмірі 430,00 грн., судовий збір в розмірі 4011, 32 грн.
Позовні вимоги обґрунтовувались тим, що позивач є власником частини групи нежитлових приміщень № 216 (приміщення підвалу з № 35 по № 45, приміщення цокольного поверху з № 1 по № 33 групи нежитлових приміщень № 216а (приміщень з № 1 по № 5), № 216б (приміщення №1) в літері А по АДРЕСА_1 , заг.пл. 1470, 20 кв.м.
У ніч з 26 на 27 квітня 2023 року відбулось залиття даного нежитлового приміщення, якому була завдана матеріальна шкода внаслідок залиття.
Відповідно до акту від 28 квітня 2023 року ЖЕД «Печерська брама» КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» встановлено факт залиття нежитлового приміщення позивача з вище розташованої квартири АДРЕСА_2 , співвласниками якої є відповідачі, визначено характер пошкоджень приміщень.
Згідно звіту про оцінку розміру матеріального збитку (шкоди), завданого нежитловому приміщенню АДРЕСА_3 розмір матеріально збитку завданого нежитловому приміщенню становить 23 216 (з урахуванням ПДВ). Згідно звіту про незалежну оцінку майна визначення розміру матеріального збитку (шкоди), завданого музичним інструментам, вартість матеріально збитку завданого музичним інструментам становить 238 275, 00 грн, в тому числі ПДВ.
За таких обставин, позивач звернувся до суду про відшкодування шкоди з відповідачів, завданої внаслідок залиття приміщень.
Відповідачі подали до суду відзиви на позовну заяву, в яких заперечували проти задоволення позовних вимог, посилаючись на наступне. Зокрема відповідачі поставили під сумнів акт від 28 квітня 2023 року, зазначивши, що він складений працівниками житлово-експлуатаційної дільниці «Печерська брама» КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району міста Києва» при тому, що на момент складання акту залиття, договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій між позивачем та КП не укладався, що вказує на відсутність повноважень у підписантів цього акту на його складання. Крім того, на думку відповідачів, в акті від 28 квітня 2023 року чітко не зазначені причини залиття, не визначено про час залиття, не отримано пояснень від мешканців квартири АДРЕСА_2 та не ознайомлено їх з вказаним актом, що позбавляє можливостей належним чином встановити причини залиття, наявність вини відповідачів, не містить інформацію щодо предмета доказування тощо, а тому вказаний акт є неналежним та недопустимим доказом. Не можуть також прийматися до уваги при ухваленні судового рішення додані до позовної заяви Звіт про оцінку розміру матеріального збитку (шкоди), завданого нежитловому приміщенню № 216, складений суб'єктом оціночної діяльності ФОП « ОСОБА_5 » від 27 липня 2023 року та Звіт про незалежну оцінку майна визначення розміру матеріального збитку (шкоди), завданого музичним інструментам, складений ТОВ «КДМ Девелопмент» від 25 липня 2024 року, оскільки при визначені розміру матеріального збитку, суб'єктом оціночної діяльності ФОП « ОСОБА_5 » безпідставно в розрахунок застосовано коефіцієнт впливу умов виконання робіт 1,3 (в зоні проведення робіт є наявність загромоджуючих предметів (меблів та товару), що ускладнюють процес виконання робіт по відновленню), згідно ДСТУ-Н Б Д.2.2-48:2012. Таким чином, оскільки зазначені Звіти складено на підставі акту від 28 квітня 2023 року, який не містить інформації щодо предмету доказування та є неналежним доказом, в свою чергу Звіти є неналежними та недопустимими доказами. З урахуванням всього наведеного, факт аварій, поломок або несанкціонованого втручання у роботу систем в квартирі АДРЕСА_2 не було виявлено, то, на їх думку, очевидним є те, що залиття сталось саме із технічного простору будинку, а саме залито водою з внутрішньобудинкової системи, яка перебуває на обслуговуванні житлово-експлуатаційної дільниці «Печерська брама» структурного підрозділу Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва», яке повинно проводити роботи по профілактичному обслуговуванню, прочищенню та ремонту дворової та будинкової інженерної мережі. На підставі наведеного, зазначили, що позивачем в позовній заяві та доданих до неї документах не наведено обґрунтованих та належних доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а саме, що наявна вина відповідачів у завданні шкоди, та між завданою шкодою та діями відповідачів є причинний зв'язок, і в зв'язку з чим було пошкоджене майно позивача та завдана матеріальна шкода, просили відмовити у задоволенні позову.
Від третьої особи Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» надійшли пояснення на позовну заяву, в яких заперечували стосовно викладеної позиції відповідачів щодо відсутності у КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» повноважень на підписання акту про залиття від 28 квітня 2023 року, так як житловий будинок АДРЕСА_1 в якому знаходяться нежитлові приміщення позивача передано на балансове утримання КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» та їх підприємство надає співвласникам вищезазначеного будинку послуги з його утримання. Також не погоджувались з твердженням відповідачів, що акт від 28 квітня 2023 року не відповідає визначеній формі, оскільки зазначений акт складений комісією до складу якої входили фахівці по встановленню причин залиття: слюсар-сантехнік, головний інженер, майстри ремонтної та технічної дільниці, які є компетентними особами та мають спеціальні знання з питань водопостачання та опалення зазначеного будинку. Заперечували проти доводів, що акт не містить причин залиття, оскільки комісією було встановлено, що навколо мереж з квартири АДРЕСА_2 в межах приміщення ванної кімнати виявлено вологі сліди на коробі вентиляційного каналу та на момент обстеження в приміщенні квартири АДРЕСА_2 виявлена надлишкова волога та сирість в межах ванної кімнати та кладової, та як висновок було зазначено, що залиття було разове та сталося з вищерозташованої квартири АДРЕСА_2 . Отже, на думку третьої особи, у відповідачів немає належних доказів того, що залиття нежитлового приміщення позивача та пошкодження його майна сталося з вини КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва».
У відповіді на відзив представник позивача погодилася із доводами третьої особи, стосовно заперечень у відзивах, щодо застосування коефіцієнту 1,3 вважала безпідставним та такими, що не містить доказів щодо відсутності в приміщенні «меблів, устаткування та інших предметів». Зазначила, що 17 липня 2023 року оцінювачем при огляді пошкоджень підтверджено наявність в приміщенні меблів, устаткування та інших предметів.
У запереченнях на відповідь на відзив, представник відповідачів зазначив, що позовні матеріали не містять достовірних та переконливих доказів наявності вини відповідачів у залитті приміщення позивача, що сталось 27 квітня 2023 року. Посилання в акті на наявність факту надлишкової вологи та сирості в межах ванної кімнати та кладової квартири АДРЕСА_2 , без зазначення конкретних показників, отриманих за результатами замірів такої вологості та сирості - не може свідчити про наявність вини відповідачів та бути підставою для покладання на відповідачів матеріальної відповідальності за завдані позивачу збитків. Вказував, що конкретні причини залиття комісією третьої особи встановлені не були, що є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.
У письмових поясненнях відповідача ОСОБА_4 , представник відповідача окремо звертав увагу на те, що акт від 28 квітня 2023 року не складався за участі власників квартири АДРЕСА_2 , таким чином ні відповідач ОСОБА_4 , ні інші співвідповідачі не знали змісту акту та його висновок, не мали можливості викласти свої заперечення щодо описаного в акті. Зазначив, що матеріали справи, а також долучені до звіту документи не містять фіксації інформації про ушкодження акустичних гітар, піаніно, акустичної системи тощо. В подальшому, в окремо поданих поясненнях, відповідач ОСОБА_4 зазначив, що загальнобудинкові вентиляційні канали становлять невід'ємну частину конструкції житлового будинку та перебувають на балансі та обслуговуванні КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва". Проте, від дати огляду вентиляційних каналів від 11 квітня 2023 року коли було встановлено "задовільний", а не "робочий" стан вентиляційних каналів, у квітні 2025 року комунальним підприємством тільки готувалися документи для технічного обслуговування вентиляційних каналів. Як слідує із документів, складених комісією, в акті про залиття від 28 квітня 2023 року та поясненнях, наданих КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва" від 05 травня 2023 року, обстеження прилеглих квартир, а саме у квартирі АДРЕСА_4 - до місця проходження вентиляційного каналу на предмет наявності / відсутності надлишкової вологи не було здійснено, що вказує на відсутність встановлення дійсних причин наявності залиття у підвальному приміщенні будинку музики АДРЕСА_5 та підтверджує посилання відповідача на те, що між підвальним приміщенням № 216 та квартирою відповідача дійсно є додаткове приміщення, в якому розташовані загальнобудинкові комунікації, в тому числі, водопостачання та водовідведення, прорив у яких і був причиною затоплення підвального приміщення № 216 та причиною вологи у вентиляційному каналі квартири АДРЕСА_2 на момент огляду. Доводить безпідставність посилання позивача на те, що причиною залиття є дії відповідачів, оскільки волога на вентиляційному каналі загальнобудинкового коробу у квартирі АДРЕСА_2 свідчить про те, що у вентиляційному каналі відбувається випарування надлишкової вологи, ймовірно, саме від залиття в технічному приміщенні, розміщеному під квартирами АДРЕСА_2 та АДРЕСА_4 що межують з цим технічним приміщенням, під яким відбулося залиття.
У відповідь на пояснення відповідача ОСОБА_4 , позивач вказував, що між приміщенням позивача та приміщенням відповідача дійсно наявний технічний простір, однак твердження представника відповідача, про те що залиття відбулось внаслідок прориву в даному технічному просторі не відповідає дійсності та встановленим обставинам справи, не підтверджено жодними доказами, та ґрунтується на припущеннях представника відповідача.
ІІ. Процесуальні дії і рішення суду.
20 грудня 2024 року вказана позовна заява надійшла до Печерського районного суду м. Києва, для розгляду якої визначено суддю та передано 24 грудня 2024 року, для вирішення питання про відкриття провадження у справі, згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
01 січня 2025 року судом отримано відповідь з Єдиного державного демографічного реєстру з інформацією про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідачів фізичних осіб.
30 грудня 2024 року ухвалою судді позовну заяву залишено без руху, на виконання якої 14 січня 2025 року представник позивача подала заяву про усунення недоліків /т. І а. с. 84-85, 93-102/.
21 січня 2025 року ухвалою судді у справі відкрито провадження, для розгляду у загальному позовному провадженні /т. І а. с. 103-104/.
18 лютого 2025 року до суду надійшли відзиви відповідачів /т. І а. с. 111-116, 117-121/.
05 березня 2025 року представник третьої особи у справі подав клопотання про розгляд справи у відсутність представника на підставі наявних у матеріалах справи документів, та пояснення на позов /т. І а. с. 125, 127-138/.
05 березня 2025 року представник позивача подала відповідь на відзив /т. І а. с. 139-142/.
11 березня 2025 року представник відповідача ОСОБА_6 - ОСОБА_7 подав через Електронний суд заперечення на відповідь на відзив /т. І а. с. 167-170/.
19 березня 2025 року засобами поштового зв'язку до суду надійшла заява про розгляд справи у відсутність відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в якій вони просили у задоволенні позову відмовити /т. І а. с. 143-147/.
20 березня 2025 року представник позивача подала додаткові пояснення у справі /т. І а. с. 152-160/.
20 березня 2025 року ухвалою суду, постановленою на місці, після заслуховування думки присутніх представників сторін, задоволено клопотання представників позивача і викликано у судове засідання для допиту в якості свідків: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , а за клопотанням відповідача - викликано в якості свідка ОСОБА_12 /т. І а. с. 161-163, 196-198/.
20 березня 2025 року представник відповідача ОСОБА_6 - ОСОБА_7 подав через Електронний суд заперечення на відповідь на відзив /т. І а. с. 167-170/.
30 травня 2025 року представник позивача подала додаткові пояснення у справі /т. ІІ а. с. 42-68/.
04 червня 2025 року відповідач ОСОБА_4 подав письмові пояснення /т.ІІ а.с. 84-88/.
04 червня 2025 року відповідач ОСОБА_13 подала заперечення на письмові пояснення позивача та долучення письмових доказів від 30 травня 2025 року /т. ІІ а. с. 40-41/.
25 червня 2025 року представник позивача ОСОБА_14 подала додаткові пояснення /т. ІІ а.с. 109-112/.
02 липня 2025 ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено судовий розгляд по суті /т.ІІ а.с. 76-77/.
02 липня 2025 року ухвалою суду, постановленою на місці, після заслуховування думки присутніх представників сторін і третьої особи, було задоволено клопотання представників позивача про долучення письмових пояснень від 25 червня 2025 року, від 30 травня 2025 року та доказів, приєднаних до пояснень, до матеріалів справи; відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідачів про витребування доказів у ФОП Тадики, ТОВ "Юритмікс", ПП "Прополіс", ФОП ОСОБА_15 , а також залишено без задоволення клопотання представника відповідачів про виключення звіту з переліку доказів, оскільки зазначений звіт не викликає сумнівів у його достовірності і відсутні підстави вважати його підробленим.
10 грудня 2025 року допитаний як свідок ОСОБА_9 надав суду покази, що він працює в Комунальному підприємстві «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» майстром ремонтної дільниці. В ніч з 26 на 27 квітня 2023 року по АДРЕСА_1 відбулося залиття приміщення ТОВ «Будинок музики». Зранку 27 квітня 2023 року вони повідомили про залиття, в зв'язку з чим туди був направлений слюсар. На наступний день, 28 квітня 2023 року, було складено акт про залиття комісією КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва», комісією з чотирьох осіб. Причиною залиття був витік води із санвузлу вище розташованої квартири АДРЕСА_2 . При цьому, комісією було обстежено приміщення ТОВ «Будинок музики» і приміщення квартири АДРЕСА_2 . В квартирі було волого, під плінтусами були залишки води, в коморі також було волого. Потім свідок спустився на технічний поверх під квартирою АДРЕСА_2 , де він побачив протікання з санвузла, були сліди води, було залито короб вентиляції. Будинкові мережі - труби холодного і гарячого водопостачання слідів пошкодження не мали /т.ІІ, а.с. 124./.
17 лютого 2026 року допитаний як свідок ОСОБА_12 - брат відповідача ОСОБА_6 повідомив суду, що 27 квітня 2023 року йому написала сестра і повідомила, що сталося залиття, до якого вона не причетна, оскільки в її квартирі сухо. В цей же день свідок приїхав до неї і побачив, що в квартирі слідів води немає, в санвузлі сухо. 13 травня 2023 року ОСОБА_6 знову зателефонувала і повідомила, що отримала акт про залиття. В цей же день свідок заходив до приміщення магазину «Будинок музики» і на стелі побачив сліди затікання води. В технічному приміщенні він оглянув внутрішньобудинкові комунікації і побачив, що труба рушникосушки має пошкодження і вода витікала саме з неї.
У засіданні представники позивача ОСОБА_14 , ОСОБА_16 просила задовольнити позов у повному обсязі, посилаючись на доводи, викладені у позовній заяві та відповідях на пояснення відповідачів.
Представник відповідачів ОСОБА_1 , позов не визнав, просив відмовити у задоволенні позову, з підстав, зазначених у відзивах та додаткових поясненнях на позовну заяву.
Суд, заслухавши обґрунтування представників позивача і заперечення представника відповідачів, покази свідків, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов наступних висновків.
ІІІ. Фактичні обставини справи.
ТОВ «Будинок музики» є власником частини групи нежитлових приміщень № 216 (приміщення підвалу з № 35 по № 45, приміщення цокольного поверху з № 1 по № 33 групи нежитлових приміщень № 216а (приміщень з № 1 по № 5), № 216б (приміщення №1) в літері А по АДРЕСА_1 , заг.пл. 1470, 20 кв.м., що підтверджується свідоцтвом про право власності від 27 березня 2015 року, виданим Реєстраційною службою Головного управління юстиції у м. Києві за індексним номером 35565907 /т. І а.с. 20/.
У ніч з 26 на 27 квітня 2023 року відбулось залиття даного нежитлового приміщення, якому була завдана матеріальна шкода внаслідок залиття.
28 квітня 2023 року представниками обслуговуючої організації Житлово-експлуатаційної дільниці «Печерська брама» КП «Керуюча компанія з облсговування житлового фонду Печерського району м. Києва» у складі головного інженера ОСОБА_19., майстра ремонтної дільниці ОСОБА_9 , майстра технічної дільниці ОСОБА_10 , слюсаря-техніка ОСОБА_17 складено акт про те, що сталося залиття нежитлового приміщення ТОВ «Будинок музики» в житловому будинку АДРЕСА_1 .
В акті зазначено, що при візуальному обстеженні нежитлового приміщення №216 виявлено такі пошкодження нежитлового приміщення: приміщення торгового залу ТОВ «Будинок музики»: стеля (підвісні плити армстронг) спостерігається відпадання плит у кількості 20 шт. жовті вологі сліди залиття на плитах у кількості 25 штук, залито світильники точечні та лед світильники, відсутнє освітлення. Було залито товар - музичні інструменти.
Відповідно до проекту забудови житлового будинку АДРЕСА_1 над нежитловим приміщенням №216 розташований технічний простір, в якому розміщуються будинкові інженерні мережі і вентиляційні канали (короби). Зазначений технічний простір є міжстелевим простором нежитлового приміщення №216, над яким знаходяться житлові квартири обумовленому будинку, в тому числі й приміщення квартири АДРЕСА_2 . В межах технічного простору на час огляду було встановлено, що будинкові інженерні мережі гарячого та холодного водопостачання та водовідведення, опалення знаходяться в робочому стані, підтікань та витоків не виявлено, навколо мереж з квартири АДРЕСА_2 в межах приміщення ванної кімнати виявлено вологі сліди, на коробі вентиляційного каналу. У приміщенні квартири АДРЕСА_2 на момент обстеження виявлена надлишкова волога та сирість в межах ванної кімнати та кладової. Враховуючи вищевикладене, залиття разове, сталось з вищерозташованої квартири АДРЕСА_2 /т.І а.с. 72/.
Відповідно до Звіту про оцінку розміру матеріального збитку (шкоди), завданого нежитловому приміщенню № 216, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , складеного суб'єктом оціночної діяльності ФОП « ОСОБА_5 » від 27 липня 2023 року, розмір матеріального збитку завданого нежитловому приміщенню, без врахувань фізичного зносу становить 23 216, 00 грн з урахуванням ПДВ /т. І а.с.28-34/.
Відповідно до Звіту про незалежну оцінку майна, про визначення розміру матеріального збитку (шкоди), завданого музичним інструментам, замовником якого є ТОВ «Будинок Музики», виконаного ТОВ «КМД Девелопмент» від 25 липня 2024 року, розмір матеріального збитку становить 238 275, 00 грн /т. І а.с. 52-61/.
ІV. Позиція суду та оцінка аргументів учасників розгляду.
За змістом положень частини третьої статті 386 Цивільного кодексу України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової і моральної шкоди.
У частинах першій, другій статті 22 Цивільного кодексу України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому, такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано пов'язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.
Відповідно до частин четвертої та п'ятої статті 319 Цивільного кодексу України власність зобов'язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.
За статтею 322 Цивільного кодексу України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з приписами ст. 360 Цивільного кодексу України співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.
Відповідно до пункту 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року № 572, власник квартири зобов'язаний: не допускати виконання робіт та інших дій, що викликають псування приміщень, приладів та обладнання будинку, гуртожитку, порушують умови проживання громадян.
Згідно з пунктом 11 вказаних Правил користування приміщеннями житлових будинків, власники, наймачі (орендарі) приміщень житлових будинків несуть відповідальність згідно із законодавством.
Статтею 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до пункту 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи. Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: наявність шкоди, протиправна поведінка заподіювача шкоди, причинний зв'язок між шкодою та поведінкою заподіювача, вина.
Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини, якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
З огляду на викладене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності вини у завданні шкоди, а позивач доводить наявність шкоди та її розмір.
Згідно частиною 2 статті 1192 Цивільного кодексу України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Суд дійшов висновку про доведення позивачем на підставі належних та допустимих доказів завдання шкоди його майну, внаслідок залиття з квартири відповідачів, а також доведено розмір спричиненої майнової шкоди, з огляду на наступне.
Зокрема, посилання сторони відповідачів на те, що акт від 28 квітня 2023 року не відповідає вимогам чинного законодавства суд вважає безпідставними, виходячи з наступного.
Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року № 927/11207 (далі - Правила) передбачено, що в разі залиття квартири складається відповідний акт (пункт 2.3.6 Правил).
В додатку №4 до Правил зазначено, що факт залиття квартири та його наслідки фіксується актом комісійного обстеження квартири за участю представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, представників організації (підприємства), яка згідно з укладеною угодою обслуговує внутрішньо-будинкові системи опалення та водопостачання, представника власника будинку, будинкового комітету та затверджується начальником організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.
В акті повинно бути відображено: дата складання акта (число, місяць, рік); прізвища, ініціали та посади членів комісії; прізвище, ім'я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності; характер залиття та його причини; завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість); висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття.
Між тим доводи відповідачів не спростовують висновків суду, оскільки в акті 28 квітня 2023 року, складеного працівниками житлово-експлуатаційної дільниці «Печерська брама» Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» у складі: головного інженера ОСОБА_19., майстра ремонтної дільниці ОСОБА_9 , майстра технічної дільниці ОСОБА_10 , слюсаря-сантехніка ОСОБА_17 зафіксовано дату залиття, відображені виявлені і зафіксовані обставини, зазначено, що залиття приміщення АДРЕСА_3 , відбулось з вищерозташованої квартири АДРЕСА_2 .
Таким чином, суд приходить до висновку, що акт від 23 квітня 2023 року відповідає вимогам, викладеним у Правилах, в ньому зазначені конкретні причини залиття приміщень, наявний висновок про встановлення вини власників квартири, які вчинили залиття, а тому цей акт може бути належним і допустимим доказом заподіяння відповідачами майнової шкоди. Разом з тим, сам по собі акт є лише одним із доказів, що підтверджує факт заподіяння шкоди і зазначені в ньому обставини відповідачем не спростовані. Більш того, акт є первинним документом, який засвідчує факт певної події, а тому не може ґрунтуватися на інших документах.
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Отже, обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.
В судовому засіданні були допитані свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_12 , які судом були попереджені про кримінальну відповідальність, передбачену ст. 384, 385 Кримінального кодексу України.
Проте, суд критично оцінює покази свідка ОСОБА_18 , оскільки вони протирічять встановленим судом обставинам, наявним в матеріалах справи доказам. Свідок не заперечував, що про аварійний стан рушникосушки він не повідомляв комунальні служби і зазначена обставина, крім його слів, нічим не підтверджується.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що відповідачі не спростували належними та допустимими доказами своєї вини у залитті приміщення позивача, клопотання про проведення відповідних судових експертиз не заявляли та не надали інших доказів щодо розміру спричиненої позивачу шкоди, хоча це є їх процесуальним обов'язком, оскільки у спірних правовідносинах діє презумпція вини заподіювача шкоди.
Отже, судовим розглядом підтверджено обставини вини відповідачів у залитті квартири, а отже останні на підставі статей 22, 23, 386, 1166, 1167, 1192 Цивільного кодексу України, мають відшкодувати позивачу матеріальну шкоду, спричинену залиттям, оскільки не довели, що шкода завдана не з їх вини.
У зв'язку із наведеним суд приходить до висновку, що відшкодуванню підлягає шкода, яка розрахована на підставі вищевказаного звітів про оцінку розміру матеріального збитку (шкоди), завданого нежитловому приміщенню від 27 липня 2023 року та про незалежну оцінку майна визначення розміру матеріального збитку (шкоди), завданого музичним інструментам від 25 липня 2024 року.
Згідно з частиною першою ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню.
V. Розподіл судових витрат.
Відповідно до статті 139, 141 ЦПК України, судовий збір, витрати на оцінку завданої шкоди та витрати на оформлення акту покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
Згідно з пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Європейський Суд з прав людини повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29).
На підставі встановлених судом обставин, що мають юридичне значення у справі, керуючись
ст.ст. 3, 8, 21, 24, 55, 61, 129, 129-1 Конституції України,
ст.ст. 1-16, 22, 386, 319, 322, 360, 1166 Цивільного кодексу України,
ст.ст. 1-23, 76-82, 89, 95, 258-259, 263-265, 267, 274-279, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Будинок музики» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» про відшкодування шкоди, завданої залиттям приміщення, - задовольнити.
Стягнути з солідарно з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_6 ), ОСОБА_3 , ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_6 ), ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_6 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будинок Музики» (код ЄДРПОУ 19126293, місцезнаходження: 03150, місто Київ, вул. Велика Васильківська (Червоноармійська), буд. 145/1, нежитлове приміщення №216), матеріальну шкоду завдану залиттям в розмірі 261 491, 00 грн, витрати на оцінку завданої шкоди в розмірі 5500,00 та витрати на оформлення акту в розмірі 430,00 грн.
Стягнути в рівних частинах з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_6 ), ОСОБА_3 , ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_6 ), ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_6 ) судовий збір в розмірі 1337,10 грн з кожного.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Суддя І. В. Литвинова