Номер провадження: 22-ц/813/3732/26
Справа № 504/477/23
Головуючий у першій інстанції Барвенко В.К.
Доповідач Кострицький В. В.
24.02.2026 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Кострицького В.В.,
суддів: Назарової М.В., Лозко Ю.П.,
за участю секретаря Булацевської Я.В.
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1
боржник - ОСОБА_2
заінтересовані особи - Чорноморська селищна рада Одеського району Одеської області, Доброславський ВДВС в Одеському районі Одеської області ПМУМЮ (м. Одеса) ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Доброславського районного суду Одеської області від 27 червня 2025 року, ухвалену у складі судді Барвенка В.К., у приміщенні того ж суду,
у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 про зобов'язання боржника - ОСОБА_2 подати звіт про виконання рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 27.10.2023 року, яке частково змінено Постановою Одеського апеляційного суду від 03.04.2024 року,-
установив:
Короткий зміст заяви.
У червні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про зобов'язання боржника подати звіт про виконання судового рішення та накладення штрафу, в якій просив:
зобов'язати ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) подати звіт про виконання судового рішення у справі 504/477/23, встановивши їй строк до виконання 10 днів.
за результатами подання звіту, про виконання судового рішення у справі 504/477/23, зі сторони божниці ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) , винести рішення про накладання штрафу про боржницю в рамках заходів процесуального примусу за правилами статті 148 ЦПК України або про факт виконання рішення суду зі сторони боржниці.
В обґрунтування заяви зазначив, що рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області 27 жовтня 2023 позовну заяву ОСОБА_1 про усунення перешкод батькові у спілкуванні з дітьми та їх вихованні, визначення способу участі батька у вихованні дітей та спілкуванні з ними задоволено частково.
Рішення суду набрало законної сили 03.04.2024 року.
У подальшому ОСОБА_1 отримав виконавчий лист у цій справі і подав заяву про примусове виконання судового рішення до Доброславського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
16.04.2024 року складено акт про невиконання боржником рішення суду у справі №504/477/23 в рамках ВП № 74975776. 16.05.2024 року винесено постанову про накладення штрафу на боржника ОСОБА_2 в рамках ВП № 74975776 у розмірі 1700,00 грн. 21.05.2024 року складено акт про невиконання боржником рішення суду у справі 504/477/23 в рамках ВП № 74975776. 22.05.2024 року винесено другу постанову про накладення штрафу на боржника ОСОБА_2 в рамках ВП № 74975776 у розмірі 3400 грн. 23.05.2024 року складено акт про невиконання боржником рішення суду у справі 504/477/23 в рамках ВП № 74975776 . 24.05.2024 року винесено третю постанову про накладення штрафу на боржника ОСОБА_2 в рамках ВП № 74975776 у розмірі 3400 грн. 30.05.2024 року складено акт про невиконання боржником рішення суду у справі 504/477/23 в рамках ВП № 74975776. 31.05.2024 року винесено четверту постанову про накладення штрафу на боржника ОСОБА_2 в рамках ВП № 74975776у розмірі 3400 грн.
Боржниця оскаржувала дії виконавця в судовому порядку до адміністративного суду.
Посилаючись на те, що рішення суду не виконане заявник звернувся до суду з зазначеною заявою відповідно до ст. 453-1 ЦПК України.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Ухвалою Доброславського районного суду Одеської області від 27 червня 2025 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про зобов'язання боржника - ОСОБА_2 подати звіт про виконання рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 27.10.2023 року, яке частково змінено Постановою Одеського апеляційного суду від 03.04.2024 року відмовлено.
Суд першої інстанції в обґрунтування свого рішення зазначає, що у разі відсутності добровільного виконання судових рішень, приписами Закону України «Про виконавче провадження» врегульований порядок дій та заходів, що спрямовані на примусове виконання таких рішень.
Завершальною стадією судового провадження з примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) є виконавче провадження (стаття 1 Закону України «Про виконавче провадження»).
Матеріалами справи не підтверджено, що позивачем (заявником) вичерпано загальний порядок виконання судового рішення, визначений Законом України «Про виконавче провадження» (частина 3 статті 63 Закону України «Про виконавче провадження»), відтак у задоволенні заяви слід відмовити.
Доводи апеляційної скарги.
Не погодившись із вказаним рішенням 08 липня 2025 року ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Доброславського районного суду Одеської області від 27 червня 2025 року та постановити нове судове рішення, яким зобов'язати ОСОБА_2 подати звіт про виконання судового рішення у справі №504/477/23, встановивши їй строк до виконання 10 днів та за наслідками розгляду звіту боржниці ОСОБА_2 постановити ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, із застосуванням до боржниці заходів процесуального примусу у виді штрафу.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції відмовляючи у задоволені заяви дійшов помилкового висновку про те, що матеріалами справи не підтверджено, що позивачем вичерпано загальний порядок виконання судового рішення, а також, що стягувач має чекати застосування виконавцем всіх механізмів щодо боржника.
Скаржник зазначив, що згідно ст. 129-1 Конституції України держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Однак суд необґрунтовано ухиляється від виконання своїх обов'язків щодо ст.129-1 Конституції України, та примусу подати звіти зі сторони боржниці, що є підставою припускати ухилення від здійснення правосуддя та дій на швидке виконання рішення суду для ОСОБА_1 ..
Також скаржник звернув увагу, що в нормах закону ст. 453-1, 453-2, 453-3 ЦПК України не має жодного згадування, що стягувач має використати всі можливі способи впливу на боржника через виконавця, а лише потім подавати заяву до суду в рамках судового контролю.
Щодо явки сторін.
Сторони належним чином повідомлені про місце, дату та час судового засідання, однак в судове засідання не з'явились, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи, відповідно до ст. 372 ЦПК України.
Позиція апеляційного суду.
Заслухавши суддю-доповідача, оцінивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість рішення в межах позовної заяви та доводів апеляційної скарги, судова колегія приходить наступного.
Відповідно до ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно з положеннями ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Ухвала суду першої інстанції не відповідає зазначеним вимогам закону, виходячи з наступного.
Постановляючи ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що заява ОСОБА_1 про зобов'язання боржника подати звіт про виконання судового рішення у справі № 504/477/23 не підлягає задоволенню, оскільки на час розгляду матеріалами справи не підтверджено, що позивачем вичерпано загальний порядок виконання судового рішення.
Колегія суддів не погоджується з вказаним висновком суду, з наступних підстав.
Матеріалами справи встановлено, що рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 27.10.2023 року позовну заяву ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , - задоволено частково.
Зобов'язано ОСОБА_2 не чинити перешкод ОСОБА_1 у спілкуванні з дітьми: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Визначено порядок та спосіб участі у вихованні та спілкуванні ОСОБА_6 з сином ОСОБА_7 , сином ОСОБА_8 , шляхом встановлення систематичних зустрічей щотижнево: - кожного вівторка з 08 год. 00 хв. до 20 год. 00 хв. без присутності ОСОБА_2 ;
- кожної першої суботи місяця з 09 год. 30 хв. до 20 год. 00 хв. без присутності ОСОБА_2 ;
- кожної другої неділі місяця з 09 год. 30 хв. по 20 год. 00 хв. без присутності ОСОБА_2 ;
- кожної третьої суботи та неділі місяця з 09 год. 30 хв. суботи по 20 год. 00 хв. неділі без присутності ОСОБА_2 , в тому числі з ночівлею за місцем проживання батька; у канікулярний період згідно з графіком школи, за згодою дітей;
- в інші дні - культурно-масові, спортивні, розважальні, оздоровчі заклади, за домовленістю з матір'ю та згодою дитини, - дні народження дітей за попередньо домовленістю між батьками з урахуванням побажання та самопочуття дітей.
Зобов'язано ОСОБА_1 під час реалізації встановленого судом порядку та способу участі у вихованні та спілкуванні з сином ОСОБА_7 , сином ОСОБА_8 дотримуватись режиму харчування, навчання, відпочинку, правил безпеки, встановлених для дітей відповідного віку, та враховувати вимоги та правила, встановлені режимом воєнного стану в державі.
Роз'яснено сторонам, що при зустрічах з дітьми не потрібно травмувати дитячу психіку, не з'ясовувати стосунки в присутності дітей, не налаштовувати дітей один проти одного, не втягувати дітей у конфлікт лояльності.
Роз'яснено, що діти повинні розвиватися фізично, морально та духовно, а не перетворюватися на предмет маніпуляції між батьками та їх родичами.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Вказане рішення суду першої інстанції постановою Одеського апеляційного суду від 03.04.2024 змінено, частину третю резолютивної частини судового рішення викладено у наступній редакції:
Визначити порядок та спосіб участі у вихованні та спілкуванні ОСОБА_6 з сином ОСОБА_7 , сином ОСОБА_8 , шляхом встановлення систематичних зустрічей щотижнево: - вівторок та четвер кожного тижня з 14 год. 00 хв. до 20 год. 00 хв. втому числі за місцем проживання батька, враховуючи обов'язкове виконання графіку побачень, навчання, додаткової зайнятості дітей та відпочинку; у п'ятницю з 15:00 год. до неділі 18:00 включно, через тиждень втому числі за місцем проживання батька, враховуючи обов'язкове виконання графіку побачень, навчання, додаткової зайнятості дітей та відпочинку; у період зимових канікул 7 календарних днів за місцем проживання батька, з ночівлею, враховуючи обов'язкове виконання графіку побачень, навчання, додаткової зайнятості дітей; в період літніх канікул з 01 серпня по 25 серпня кожного року за місцем проживання батька, дні народження дітей за попередньою домовленістю з батьками, з урахуванням побажання та самопочуття дітей.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
У Доброславському відділі ДВС Одеського району Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відкрито та триває виконавче провадження № 74975776.
В межах виконавчого провадження виконавцем своїми постановами від 16.05.2024, від 22.05.2024, від 24.05.2024, від 31.05.2024 на боржника ОСОБА_2 накладено штрафи.
З матеріалів виконавчого провадження встановлено, що постановою виконавця від 12.05.2025 залучено до участі у виконавчому провадженні спеціаліста - психолога для проведення відповідних бесід із дітьми.
Постановою виконавця від 16.05.2025 виконавцем у мотивувальній частині вказано:
Відповідно до Акту державного виконавця від 15.05.2024 року встановлено, що сторони не дійшли згоди стосовно визначення місця побачення з дитиною. Відповідно до Акту державного виконавця від 11.06.2024 встановлено, що діти, під час побачення, відмовилися спілкуватися з батьком. Керуючись частиною 1 статті 20 Закону України "Про виконавче провадження" необхідно залучити спеціаліста зі спеціальними знаннями та навичками, а саме - психолога, для якісного та повного виконання вимог виконавчого документу. Керуючись частиною 2 статті 14 Закону України "Про виконавче провадження" необхідно залучити представників органу опіки та піклування.
На цій підставі виконавцем до участі у виконавчому провадженні залучений представник органу опіки та піклування Чорноморської селищної ради Одеського району Одеської області.
Постановою виконавця від 20.05.2025 відкладено проведення виконавчих дій на 22.05.2025 року.
ОСОБА_1 звернувся до Доброславського районного суду Одеської області із заявою про зобов'язання боржника - ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 подати звіт про виконання рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 27.1.2023 року, яке частково змінено Постановою Одеського апеляційного суду від 03.04.2024 року.
Зокрема, заявник вказує, що в теперішній час триває виконавче провадження з виконання вказаного рішення суду, яке до теперішнього часу не виконано боржником.
Перевіривши стан виконавчого провадження № 74975776 в автоматизованій системі виконавчих проваджень за наданим заявником ідентифікатором доступу, встановлено, що станом на день розгляду справи виконавче провадження не завершено.
Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Згідно з ст. 129-1 Конституції України держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до ч. 1-2 статті 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Невиконання судового рішення впродовж тривалого часу є порушенням права на справедливий судовий розгляд.
Порядок примусового виконання судових рішень регламентовано Законом України «Про виконавче провадження».
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з ч. 1ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Нормами Закону України «Про виконавче провадження» визначено певний алгоритм дій виконавця в ході примусового виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.
При цьому відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець наділений достатніми повноваженнями для вжиття заходів щодо примусового виконання боржником судового рішення.
Судовий контроль є одним з найефективніших способів забезпечення виконання судових рішень, оскільки є гарантією дотримання закону та прав інших суб'єктів; дозволяє мінімізувати можливість зловживань; стимулює зобов'язану особу виконувати судові рішення добровільно та без застосування до неї відповідних санкцій; передбачає можливість застосування додаткових заходів для виявлення реальних перешкод у виконанні судового рішення, зокрема шляхом реагування на це окремими судовими рішеннями; сприяє підвищенню рівня довіри суспільства до судової системи.
Відповідно до ч. 1 ст. 453-1 ЦПК України суд, який розглянув справу як суд першої інстанції, за письмовою заявою стягувача може зобов'язати боржника подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення в цивільних справах: що виникають із трудових правовідносин; що виникають із сімейних правовідносин; щодо відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, чи шкоди, заподіяної внаслідок вчинення кримінального правопорушення; щодо відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду; щодо відшкодування моральної шкоди; щодо захисту прав споживачів; щодо захисту честі, гідності та ділової репутації; в інших спорах немайнового характеру.
Як вбачається з матеріалів справи правовідносини що розглядаються виникають із сімейних правовідносин.
Стягувач може звернутися до суду із заявою, передбаченою ч. 1 цієї статті, в разі невиконання боржником судового рішення та за умови відкриття виконавчого провадження.
У заяві обов'язково зазначається ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження.
Відповідно до ст. 453-2 ЦПК України, суд розглядає заяву про зобов'язання боржника подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої ч. 5ст. 453-1 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні за правилами ст. 450 цього Кодексу.
За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання боржника подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Ухвалу суду про відмову у задоволенні заяви може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції за результатами перегляду ухвали є остаточною і оскарженню не підлягає.
Особа, якій належить виконати рішення суду, що набрало законної сили, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання у чіткій відповідності до висновків суду, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечитиме принципу верховенства права.
Таким чином, судовий контроль здійснюється судом шляхом зобов'язання відповідача надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.
При цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 січня 2025 року у справі № 990/47/23 провадження № 11-272заі24 вказала на те, що обов'язковість судового рішення означає, що таке рішення буде виконано своєчасно (у розумні строки), належним чином (у спосіб, визначений судом) та у повному обсязі (у точній відповідності із приписами мотивувальної та резолютивної частин рішення суду).
У рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах "Бурдов проти Росії" від 07 травня 2002 року, "Ромашов проти України" від 27 липня 2004 року, "Шаренок проти України" від 22 лютого 2004 року зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов'язальне рішення залишалося без дієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід'ємною частиною судового процесу.
Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади рішення у справі "Сокур проти України", №29439/02, від 26 квітня 2005 року, та у справі "Крищук проти України", №1811/06, від 19 лютого 2009 року.
Враховуючи, що рішення суду перебуває на примусовому виконанні, однак боржником не виконується належним чином протягом тривалого періоду часу, суд першої інстанції прийшов до помилково висновку про відсутність визначених статтею 453-1 ЦПК України підстав для зобов'язання боржника подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання боржником відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
За таких обставин, колегія суддів дійшов висновку про часткове задоволення заяви ОСОБА_1 та зобов'язання боржника ОСОБА_2 подати до суду звіт про виконання судового рішення. Враховуючи обсяг даних, які має відобразити боржник у поданому звіті, суд уважає достатнім строк для підготовки звіту - один місяць з моменту отримання боржником цієї постанови.
Проте, прохання заявника за результатами подання звіту, про виконання судового рішення у справі 504/447/23, зі сторони боржниці ОСОБА_2 , винести рішення про накладення штрафу на боржницю в рамках заходів процесуального примусу за правилами статті 148 ЦПК України або про факт виконання рішення суду зі сторони боржниці, колегія суддів вважає передчасними, оскільки вказана вимога фактично має вирішуватися після надання звіту суду для його оцінки, а тому задоволенню не підлягає.
Суд першої інстанції постановив ухвалу з порушенням норм процесуального права, що відповідно до п.4 ч.1 ст. 376 ЦПК України, є підставою для її скасування та ухвалення нового судового рішення про часткове задоволення заяви ОСОБА_1 .
Керуючись ст.ст. 368, 374, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Доброславського районного суду Одеської області від 27 червня 2025 року - скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким заяву ОСОБА_1 про зобов'язання боржника - ОСОБА_2 подати звіт про виконання рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 27.10.2023 року, яке частково змінено постановою Одеського апеляційного суду від 03.04.2024 року - задовольнити частково.
Зобов'язати ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) подати, у встановлений судом строк, звіт про виконання судового рішення у цивільній справі №504/477/23.
Для подання звіту встановити 30-денний строк з дня отримання постанови суду.
Роз'яснити боржнику, що звіт повинен бути поданий з додержанням вимог ч. ч. 2, 3 ст. 453-3 ЦПК України.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Головуючий суддя В.В. Кострицький
Судді М.В. Назарова
Ю.П. Лозко