Справа №:182/6325/25
Провадження №: 2/755/3442/26
про залишення позовної заяви без руху
"16" лютого 2026 р. суддя Дніпровського районного суду міста Києва Катющенко В.П., перевіривши виконання вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
До Дніпровського районного суду міста Києва 30.12.2025 за підсудністю з Марганецького міського суду Дніпропетровської області на підставі ухвали від 02.12.2025 надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, яка 11.02.2026 передана у провадження судді Катющенко В.П. у відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.02.2026.
Убачається, що позовна заява була подана до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області через систему «Електронний суд».
Ухвалою судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07.11.2025 справу передано за підсудністю на розгляд Марганецькому міському суду Дніпропетровської області.
Направляючи справу до Дніпровського районного суду міста Києва за підсудністю, Марганецький міський суд Дніпропетровської області виходив з того, що відповідачка перебуває на обліку як внутрішньо переміщена особа по УСВП Дніпровської РДА в м. Києві та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Відповіддю щодо отримання інформації про внутрішньо переміщену особу з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери № 2074159 від 02.12.2025.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (стаття 4 ЦПК України).
Статтею 175 ЦПК України визначені основні вимоги до позовної заяви, які мають бути дотримані особами, які звертаються до суду за захистом своїх прав та інтересів шляхом пред'явлення позову до суду.
Згідно з частиною 1 статті 177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
При цьому, пунктом 2 частини 1 статті 177 ЦПК України визначено, що у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї в електронній формі, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Як вбачається із позовної заяви, позивачем до позову долучено додатки, а саме: засвідчена копія паспорту та коду РНОКПП ОСОБА_1 , засвідчена копія свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_1 , засвідчена копія ордеру та свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, засвідчена копія опису вкладення та поштової накладної про направлення позову з додатками відповідачці. Проте в паперовому вигляді вони відсутні, як і відсутні вони і в електронному вигляді в автоматизованій системі документообігу суду.
Таким чином, позивачу слід усунути вказані недоліки та подати до даного Дніпровського районного суду міста Києва додатки до позовної заяви.
При цьому, позивачу слід врахувати, що зареєстрованим місцем проживання відповідача є: АДРЕСА_1 , та у разі якщо позовна заява з додатками була надіслана позивачем на іншу адресу відповідача, позивачу, з урахуванням вимог п.2 ч.1 ст. 177 ЦПК України, слід надати докази направлення позовної заяви з додатками на зазначену судом адресу місця проживання відповідача.
Відповідно до частини 1 статті 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Суддя зауважує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням права позивача на доступ до правосуддя.
Так, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, сформульованою, зокрема, в рішеннях від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30.05.2013 у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31), в яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою; регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у пункті 55 справи «Креуз проти Польщі», про те, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти («Kreuz v. Poland» № 28249/95).
Отже, встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, ЦПК України при цьому покладає обов'язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі.
За таких обставин, суддя доходить висновку про необхідність залишення позовної заяви без руху та надати строк позивачу для усунення зазначених в ухвалі недоліків, оскільки позовна заява не відповідає вимогам процесуального закону.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 95, 175, 177, 185 ЦПК України, суддя -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишити без руху.
Надати можливість позивачу виправити недоліки в строк не більше ніж п'ять днів з дня отримання позивачем ухвали, про що у вказаний термін надати суду документальні підтвердження.
Попередити, що у випадку не виконання вимог цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та підлягає поверненню.
Суддя: