Справа № 148/2184/25
Провадження № 22-ц/801/606/2026
Категорія: 41
Головуючий у суді 1-ї інстанції Дамчук О. О.
Доповідач:Ковальчук О. В.
25 лютого 2026 рокуСправа № 148/2184/25м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
судді-доповідача Ковальчука О. В.,
суддів: Шемети Т. М., Панасюка О. С.,
вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тульчинського районного суду Вінницької області від 21 листопада 2025 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ - КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
21 листопада 2025 року рішенням Тульчинського районного суду Вінницької області вищевказаний позов задоволено. Стягнено з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ - КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором № 2244739 від 06 грудня 2020 року в розмірі 24 700 грн.
28 грудня 2025 року, не погодившись із таким рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу безпосередньо до суду першої інстанції.
19 січня 2026 року з Тульчинського районного суду Вінницької області надійшла дана цивільна справа для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
27 січня 2026 року ухвалою Вінницького апеляційного суду вказану апеляційну скаргу залишено без руху, надано скаржнику строк для усунення недоліків, зокрема для подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, у якій потрібно зазначити поважні причини для поновлення такого строку (за їх наявності) та надати докази на їх підтвердження, протягом десяти днів із моменту отримання цієї ухвали.
Постановляючи таку ухвалу, апеляційний суд виходив із того, що відповідач, звертаючись з апеляційною скаргою поза межами строку на апеляційне оскарження, не порушила питання про поновлення такого строку.
06 лютого 2026 року ОСОБА_1 подала заява про усунення недоліків апеляційної скарги через суд першої інстанції, яка надійшла до апеляційного суду 18 лютого 2026 року. У поданій заяві ОСОБА_1 зазначила, що копію оскаржуваного рішення суду першої інстанції від 21 листопада 2025 року вона отримала у день його ухвалення. Однак, апеляційну скаргу подано поза межами строку на апеляційне оскарження без умислу та з поважних причин, зокрема через складність самостійного оформлення апеляційної скарги без спеціальних юридичних знань, а також необхідність зібрання та аналізу матеріалів справи для належного обґрунтування апеляційних вимог.
За таких обставин, скаржник вважає, що строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції від 21 листопада 2025 року пропущено із поважних причин.
Разом з тим, дослідивши вказану заяву ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції вказує на наступне.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин (ч. 3 ст. 354 ЦПК України).
В апеляційній скарзі має бути зазначено дату отримання копії судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується (п. 8 ч. 2 ст. 356 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Згідно з ч. 3 ст. 354 ЦПК України строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск такого строку з поважних причин.
Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та принципу остаточності судового рішення.
Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення Європейського суду з прав людини від 26 квітня 2007 року у справі «Олександр Шевченко проти України»).
У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності), коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків (рішення Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України»).
Необхідно зазначити, що Європейський суд з прав людини у справі «Осман проти Сполученого королівства» констатував, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. При цьому, Європейський суд з прав людини зазначив, що немає порушення права на доступ до правосуддя, якщо заявники не виявили належної зацікавленості у розгляді їхньої справи.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» наголошується, що тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення може бути підставою для висновку про пропуск строку з поважних причин; при цьому, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Європейський суд з прав людини визнає легітимними обмеженнями встановленні державами-членів Ради Європи вимоги щодо строків оскарження судових рішень (рішення у справі «Нешев проти Болгарії» від 28 жовтня 2004 року).
Відповідно до ч. ч. 2-3 ст. 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст. 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому ст. 358 цього Кодексу.
За п. 4 ч. 1 ст. 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Заявивши клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, на переконання апеляційного суду, ОСОБА_1 не навела та не надала достатніх доказів поважності причин пропуску встановленого законом строку на апеляційне оскарження вищевказаного рішення суду, а її твердження про те, що такий строк підлягає поновленню з огляду на те, що скаржник самостійно готувала апеляційну скаргу, не є підставою для висновку про пропуск такого строку з поважних причин.
Отже, недоліки апеляційної скарги, зазначені в ухвалі апеляційного суду від 27 січня 2026 року, щодо подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, у якій потрібно зазначити поважні причини для поновлення такого строку (за їх наявності) та надати докази на їх підтвердження, не усунуто, відтак у відкритті апеляційного провадження необхідно відмовити на підставі п. 4 ч. 1 ст. 358 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 185, 357 ЦПК України, апеляційний суд
У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тульчинського районного суду Вінницької області від 21 листопада 2025 року у даній цивільній справі відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Суддя-доповідач О. В. Ковальчук
Судді: Т. М. Шемета
О. С. Панасюк