Справа № 127/11968/25
Провадження № 22-з/801/19/26
Категорія:
Головуючий у суді 1-ї інстанції
Доповідач:Сало Т. Б.
26 лютого 2026 рокуСправа № 127/11968/25м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Сала Т.Б., суддів Ковальчука О.В., Шемети Т.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» про ухвалення додаткового рішення в цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
На розгляді суду перебувала цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (далі - ТОВ «Діджи Фінанс») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 27 жовтня 2025 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Діджи Фінанс» заборгованість за кредитним договором №10003134129 від 10.02.2021 у розмірі 16634 (шістнадцять тисяч шістсот тридцять чотири) гривні.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Діджи Фінанс» судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Діджи Фінанс» понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 (три тисячі) гривень.
Не погодившись із вказаним рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, яку постановою Вінницького апеляційного суду від 29 січня 2026 року задоволено частково.
Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 27 жовтня 2025 року в частині розміру заборгованості змінено, зменшивши розмір заборгованості за кредитним договором, який підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Діджи Фінанс», з 16 634 (шістнадцять тисяч шістсот тридцять чотири) гривні до 3 803 (три тисячі вісімсот три) гривень.
У задоволенні решти вимог позову відмовлено.
Зменшено розмір судового збору, який підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Діджи Фінанс», з 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок до 553 (п'ятсот п'ятдесят три) гривень 82 копійок, а також розмір понесених витрат на професійну правничу допомогу з 3 000 (три тисячі) гривень до 2 052 (дві тисячі п'ятдесят дві) гривень.
Стягнуто з ТОВ «Діджи Фінанс» на користь ОСОБА_1 судові витрати: судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги, в розмірі 2 802 (дві тисячі вісімсот дві) гривні 85 копійок; витрати на правничу допомогу, понесені в суді апеляційної інстанції, в розмірі 4 626 (чотири тисячі шістсот двадцять шість) гривень.
09 лютого 2026 року від ТОВ «Діджи Фінанс» надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій товариство просить стягнути з ОСОБА_1 на його користь витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000 гривень.
Розглянувши заяву ТОВ «Діджи Фінанс», апеляційний суд дійшов наступного висновку.
За змістом статті 270 ЦПК України зазначено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
За результатами апеляційного перегляду апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення суду першої інстанції змінено в частині розміру заборгованості.
При цьому апеляційним судом не вирішено питання витрат на правничу допомогу, про які було зазначено ТОВ «Діджи Фінанс» у відзиві на апеляційну скаргу.
У ч. 1 ст. 133 ЦПК України зазначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).
Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 134 ЦПК України).
За змістом ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Згідно з п.п. в) п. 4 ч. 1 ст. 383 ЦПК України, постанова суду апеляційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Діджи Фінанс» просило стягнути з ОСОБА_1 витрати, понесені ним на оплату професійної правничої допомоги в суді апеляційної інстанції за складання відзиву у розмірі 4 000 гривень.
Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
У ч. 3, 4 ст. 137 ЦПК України зазначено, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч. 5 ст. 137 ЦПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
У частині шостій вказаної статті зазначено, що обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
На підтвердження розміру витрат на правничу допомогу до відзиву на апеляційну скаргу ТОВ «Діджи Фінанс» було додано (в копіях):
- договір №42649746 про надання правової допомоги від 01 січня 2025 року, укладений між ТОВ «Діджи Фінанс» та адвокатом Білецьким Б.М. (а.с.116-118);
- додаткову угоду №10003134129 від 02 квітня 2025 року до договору №42649746 про надання правової допомоги від 01 січня 2025 року, укладену між ТОВ «Діджи Фінанс» та адвокатом Білецьким Б.М. (а.с.115);
- детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Біленьким Б.М., необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ «Діджи Фінанс» щодо стягнення кредитної заборгованості від 05 грудня 2025 року, згідно якого вартість наданих послуг і виконаних робіт становить 4 000 гривень (а.с.113);
- акт про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконаних робіт, надання послуг) від 05 грудня 2025 року, згідно якого вартість наданих послуг і виконаних робіт становить 4 000 гривень (а.с.114).
Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
При цьому для суду не є обов'язковими зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема, у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату певного гонорару, в контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи це питання, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі №904/4507/18).
Верховним Судом у постанові Верховного Суду від 20 жовтня 2021 року у справі №757/29103/20-ц (провадження № 61-11792св21) сформовано підхід, який є усталеним та відповідає критеріям ЄСПЛ про те, що у разі підтвердження обсягу наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, обґрунтованості їх вартості, витрати за такі послуги підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 ЦПК України).
Враховуючи положення п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України щодо пропорційного відшкодування судових витрат, беручи до уваги, що вимоги апеляційної скарги ОСОБА_1 задоволено частково (на 77,1%), апеляційний суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу, понесені в суді апеляційної інстанції, пропорційно до розміру задоволених вимог, що становить 916 гривень.
Керуючись ст. 133, 137, 141, 270, 381, 382, 383, 389 ЦПК України,
постановив:
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (ЄДРПОУ 42649746) витрати на правничу допомогу, понесені в суді апеляційної інстанції, в розмірі 916 (дев'ятсот шістнадцять) гривень.
Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Головуючий Т.Б. Сало
Судді О.В. Ковальчук
Т.М. Шемета