Справа №:755/1715/26
Провадження №: 2-н/755/37/26
"23" лютого 2026 р. Дніпровський районний суд міста Києва, в складі: головуючого судді - Катющенко В.П., розглянувши заперечення ОСОБА_1 щодо заяви про видачу судового наказу про стягнення аліментів, -
13.01.2026 до Дніпровського районного суду міста Києва через систему «Електронний суд» надійшла заява ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення аліментів з ОСОБА_1 , яка 06.02.2026 передана у провадження судді Катющенко В.П. у відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.02.2026.
05.02.2026 від боржника ОСОБА_1 надійшли заперечення щодо заяви про видачу судового наказу про стягнення аліментів, у яких останні просив суд залишити без розгляду заяву про видачу судового наказу про стягнення аліментів в розмірі частини від заробітку на користь заявника ОСОБА_2 .
Вивчивши подані заперечення та додані до них документи, доходжу наступного.
Відповідно до частин 1-2 статті 160 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб (пункт 4 частини 1 статті 161 ЦПК України).
Підставами для відмови у видачі судового наказу відповідно до частини 1 статті 165 ЦПК України є: 1) заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу; 2) заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано; 2-1) заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його; 3) заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 161 цього Кодексу; 4) наявні обставини, передбачені частиною першою статті 186 цього Кодексу; 5) з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред'явлення позову в суд за такою вимогою; 6) судом раніше виданий судовий наказ за тими самими вимогами, за якими заявник просить видати судовий наказ; 7) судом раніше відмовлено у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої цієї статті; 8) із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу; 9) заяву подано з порушенням правил підсудності.
Відповідно до частини 2-3 статті 167 ЦПК України, за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу. Судовий наказ оскарженню в апеляційному порядку не підлягає, проте може бути скасований у порядку, передбаченому цим розділом.
При цьому, судовий наказ про стягнення аліментів не підлягає скасуванню відповідно до частини 1 статті 170 ЦПК України.
За таких обставин, суддя доходить висновку про залишення поданих боржником заперечень без задоволення, оскільки процесуальним законодавством не передбачено залишення заяви про видачу судового наказу без розгляду.
На підставі викладеного ст.ст. 160, 161, 165, 167, 170, 258, 260, 353 ЦПК України, суд -
Заперечення ОСОБА_1 щодо заяви про видачу судового наказу про стягнення аліментів - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Цивільним процесуальним кодексом України. Ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 ЦПК України та в строки встановлені статтею 354 ЦПК України.
Суддя: