Справа №:755/18903/25
Провадження №: 2/755/13923/25
"12" лютого 2026 р. суддя Дніпровського районного суду міста Києва Савлук Т.В., вивчивши матеріали позовної заяви Київської міської ради до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_2 , державний реєстратор філії комунального підприємства Київської обласної ради «Готово» міста Києва Чуйко Ганна Георгіївна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Тригуб Євгенія Олегівна про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію права приватної власності, припинення права власності, звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та приведення її у придатний для використання стан, -
Київська міська рада звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_2 , державний реєстратор філії комунального підприємства Київської обласної ради «Готово» міста Києва Чуйко Ганна Георгіївна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Тригуб Євгенія Олегівна про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію права приватної власності, припинення права власності, звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та приведення її у придатний для використання стан.
Вивчивши матеріали позовної заяви на предмет дотримання позивачем вимог цивільного процесуального законодавства щодо форми та змісту поданої до суду позовної заяви, суддя доходить наступних висновків.
Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. (частини 1, 2 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України)
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. (стаття 4 Цивільного процесуального кодексу України)
Відповідно до частини четвертої статті 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
У частині першій статті 2 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи-підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Згідно з частиною першою статті 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
У частинах першій, другій статті 9 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Оскільки законодавством не встановлено певного порядку проставлення на розрахункових документах на переказ коштів відмітки про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, то суди, виконуючи наведені вище вимоги закону, повинні перевіряти таке зарахування, використовуючи способи, передбачені процесуальним законодавством, зокрема в разі необхідності отримувати таку інформацію з Державної казначейської служби України, що забезпечує казначейське обслуговування цього фонду.
Тобто, обов'язок перевірки факту зарахування судового збору та в якій справі це вчинено покладається на суд.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 9901/144/20, у постановах Верховного Суду від 23 січня 2019 року у справі № 826/2429/18, від 20 лютого 2019 року у справі № 823/1940/18, від 25 січня 2021 року у справі № 914/1131/20.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про судовий збір» судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі, у тому числі з використанням електронного платіжного засобу або за допомогою платіжних пристроїв, в тому числі з використанням платіжних систем через мережу Інтернет у режимі реального часу.
Як доказ сплати судового збору позивачем до позовної заяви додано платіжну інструкцію № 1573 від 01 листопада 2024 року на суму 12 112 гривень 00 копійок; отримувач: ГУК у м. Києві/ Дніпров.р-н/22030101, надавач платіжних послуг отримувача: Казначейство України(ел. адм. подат.); призначення платежу: 101 0110150,2800,22030101, Судовий збір, за позовом Київради до ОСОБА_1 , Дніпровський районний суд м. Києва. Без ПДВ.
Однак, вищевказане платіжне доручення свідчить про сплату судового збору за подання позовної заяви ще до подання до суду позовної заяви від 25 вересня 2025 року.
За таких обставин платіжна інструкція № 1573 від 01 листопада 2024 року не є належним доказом сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, оскільки не підтверджує, що судовий збір сплачено за подання до суду позовної заяви Київської міської ради до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_2 , державний реєстратор філії комунального підприємства Київської обласної ради «Готово» міста Києва Чуйко Ганна Георгіївна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Тригуб Євгенія Олегівна про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію права приватної власності, припинення права власності, звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та приведення її у придатний для використання стан.
Відтак, на виконання ухвали суду позивач має надати оригінал платіжного документу про сплату судового збору.
Додатково роз'яснюю, що при зверненні з позовом до Дніпровського районного суду міста Києва судовий збір сплачується за наступними реквізитами: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/Дніпров.р-н/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); рахунок отримувача: UA478999980313141206000026005; код класифікації доходів бюджету: 22030101.
Недотримання обов'язкових вимог до змісту позову є перешкодою до відкриття провадження у справі.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких-не допустити судовий процес у безладний рух. Право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
У зв'язку з наведеним, вимога суду про усунення недоліків позову не є порушенням права на справедливий судовий захист.
Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху із наданням строку позивачу для усунення зазначених в ухвалі недоліків, оскільки позовна заява не відповідає вимогам процесуального закону.
На підставі викладеного та керуючись статтями 4, 175, 177, 185 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, -
Позовну заяву Київської міської ради до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_2 , державний реєстратор філії комунального підприємства Київської обласної ради «Готово» міста Києва Чуйко Ганна Георгіївна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Тригуб Євгенія Олегівна про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію права приватної власності, припинення права власності, звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та приведення її у придатний для використання стану, - залишити без руху.
Надати можливість позивачу виправити недоліки в строк не більше ніж десять днів з дня отримання позивачем ухвали, про що у вказаний термін надати суду документальні підтвердження.
Попереджаю, що у разі невиконання вимог суду щодо усунення вказаних недоліків, Ваша заява буде вважатись неподаною та підлягає поверненню.