Справа № 749/1310/25
Номер провадження 2/749/71/26
(заочне)
26 лютого 2026 року Сновський районний суд Чернігівської області в складі:
головуючого-судді Чигвінцева М.С.
за участю секретаря Михалевич М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Сновськ в порядку спрощеного позовного провадженняцивільну справу №749/1310/25 за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
АТ КБ «ПриватБанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , у якому просить стягнути з останнього заборгованість за кредитним договором №б/н від 17.12.2024у розмірі 79771,56 грн. станом на 17.08.2025 та понесені судові витрати.
Позовна заява мотивована тим, що 23.02.2024 року відповідачем ОСОБА_1 здійснено ідентифікацію клієнта та підписано Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг (надалі - Заява). Підпис відповідачем здійснено власноруч на планшеті, що відповідає вимогам Постанови НБУ від 13.12.2019 №151 «Про затвердження Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України». Відповідачем погоджено використання ОТР пароля в якості підпису та інших видів простого електронного підпису, а саме при здійсненні будь-якої операції та правочинів між сторонами за допомогою ОТР паролю як простого електронного підпису сторони домовились вважати, що він однозначно ідентифікує особу Клієнта та є логічно пов'язаний із електронними даними про будь-яку операцію або правочин виключно за умови, якщо підтвердження Клієнтом здійснення операції або укладення правочину здійснено шляхом введення у відповідне поле інтерфейсу програмного комплексу або сайту Банку цифрової послідовності, яка повністю ідентична надісланому Банком ОТР -паролю на фінансовий номер Клієнта. У подальшому відповідач виявив бажання отримати послугу «Миттєва розстрочка. Кредит готівкою», ознайомився із актуальними умовами кредитування та 17.12.2024 року підписав Паспорт кредиту за допомогою ОТР пароля. Після чого із відповідачем за допомогою ОТР пароля було підписано Кредитний договір б/н від 17.12.2024 р. (надалі-Договір) про надання строкового кредиту у розмірі 68000,00 грн. шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позичальника на строк 36 міс. із встановленням річної відсоткової ставки у розмірі 31%. Додатково із відповідачем за допомогою ОТР пароля підписаний Графік кредиту. Однак, відповідач не надав своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору та Графіку кредиту, у зв'язку з чим у останнього виникла заборгованість за кредитним договором, що станом на 17.08.2025 року складає -79771,56 грн., яку Банк просить стягнути з відповідача на свою користь разом із судовими витратами.
Ухвалою Сновського районного суду Чернігівської області від 14 листопада 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
У судове засідання представник позивача не з'явився, при подачі позову просив розглядати справу без його участі, проти винесення судом заочного рішення не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, зокрема судом було розміщено (оприлюднено) на веб-порталі Судової влади України оголошення про виклик у судове засідання по справі № 749/1310/25 відповідача ОСОБА_1 .
Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Підстави для відкладення розгляду справи відсутні.
Враховуючи наявність умов, передбачених ст. 280 ЦПК України, 26.02.2026 року судом постановлено ухвалу про здійснення заочного розгляду справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Враховуючи те, що відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомляв, жодних заяв від нього не надходило, та у строк встановлений судом відповідач відзив на позов не подав, будь-яких інших клопотань та заяв від відповідача подано до суду не було, відтак у відповідності до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, суд вважає за можливе провести розгляд справи за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить наступного висновку.
Завданнями цивільного судочинства (ст. 2 ЦПК України) є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Здійснюючи правосуддя (ч. 1 ст. 5 ЦПК України), суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно з принципом диспозитивності суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).
Приписами статей 12, 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Судом встановлено, що 23.02.2024 року відповідачем здійснено ідентифікацію клієнта підписано Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг. Підпис відповідачем здійснено власноруч на планшеті, що відповідає вимогам Постанови НБУ від 13.12.2019 №151 «Про затвердження Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України».
Підписанням цієї Заяви відповідач погодився з тим, що згідно ст. 634 ЦК України, підписання вказаної заяви приєднується до розділу «Загальні положення», підрозділів «Кредитні картки», «Поточні рахунки», «Використання картки», «віддалені канали обслуговування», «Оплата частинами та Миттєва розстрочка», Миттєва розстрочка. Кредит Готівкою». Також, відповідачем погоджено при здійсненні будь-якої операції та правочинів використання Простого електронного підпису (ОТР-пароля або одноразового ідентифікатора) в якості підпису. Сторони домовились вважати, що він однозначно ідентифікує особу Клієнта та є логічно пов'язаний із електронними даними про будь-яку операцію або правочин виключно за умови, якщо підтвердження Клієнтом здійснення операції або укладення правочину здійснено шляхом введення у відповідне поле інтерфейсу програмного комплексу або сайту Банку цифрової послідовності, яка повністю ідентична надісланому Банком ОТР -паролю на фінансовий номер Клієнта.
У подальшому відповідач виявив бажання отримати послугу «Миттєва розстрочка. Кредит готівкою», ознайомився із актуальними умовами кредитування та 17.12.2024 року підписав Паспорт кредиту за допомогою ОТР пароля. Після чого із відповідачем за допомогою ОТР пароля було підписано Кредитний договір б/н від 17.12.2024 р. (надалі-Договір) про надання строкового кредиту у розмірі 68000,00 грн. шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позичальника на строк 36 міс. із встановленням річної відсоткової ставки у розмірі 31% (копія Кредитного договору додається до позовної заяви). Додатково із відповідачем за допомогою ОТР пароля підписаний Графік кредиту.
Отже, судом встановлено, що 17.12.2024 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір б/н, відповідно до умов сторонами погоджено: сума кредиту 68000,00 грн., строк кредитування 36 місяців, процентна ставка 31% річних, тип процентної ставки фіксована, загальні витрати за кредитом 37828,57 грн., орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника за весь строк кредитування кредитом 105828,57 грн.
Відповідно до пунктів 2.1, 2.2 Договору Банк зобов'язується надати позичальнику кредит у розмірі, визначеному Договором, безготівковим шляхом (перерахування коштів на поточний рахунок позичальника).
Відповідно до Договору позивачем видано відповідачеві кредитну картку, відкрито картковий рахунок та надано кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, що підтверджується Довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки оформленої на ОСОБА_1 (договір б/н).
Згідно п.2.3 Договору Банк надає Позичальнику Паспорт споживчого кредиту «Кредит готівкою», Договір, Графік та інші додатки, шляхом розміщення у системі дистанційного обслуговування «Приват24» та відправки на електронну пошту позичальника, що визначена при ідентифікації позичальника.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач підписав Договір, Графік та Паспорт споживчого кредиту простим електронним підписом (за допомогою ОТР-пароля)
На підтвердження своїх позовних вимог позивач також надав: розрахунок заборгованості за договором №б/н від 17.12.2024 року; довідку про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, оформленої на ОСОБА_1 , виписку з карткового рахунку за договором б/н за період з 17.12.2024 по 18.08.2025 року.
Так, з виписки з карткового рахунку за договором б/н за період з 17.12.2024 по 18.08.2025 вбачається, що ОСОБА_1 здійснив поповнення картки на суму 84,60 грн., 25.01.2025 на суму 500,00 грн.
Таким чином, у зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості, утворилась заборгованість станом на 17.08.2025 у розмірі 79771,56 грн., яка складається з наступного: 68000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 11771,56 грн. заборгованість за нарахованими відсотками.
Згідно положень ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1, 3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанова ВС від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17).
Приписами ч. 2 ст. 43 ЦПК України встановлено, що учасники справи, крім іншого, зобов'язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи та подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 79, 80 ЦПК України).
Згідно приписів ст. 12, ч. 1, 5-7 ст. 81, ч. 1 ст. 89 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадках, передбачених цим Кодексом. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Таким чином, доказування є юридичним обов'язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 був обізнаний з умовами кредитування та з наслідками несвоєчасного погашення заборгованості.
З розрахунку заборгованості за договором № б/н від 17.12.2024, укладеного між АТ КБ "ПриватБанк" та відповідачем, вбачається, що заборгованість останнього, станом на 17.08.2025, становить 79771,56 грн., яка складається з наступного: 68000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 11771,56 грн. заборгованість за нарахованими.
Матеріалами справи, а саме випискою по картковому рахунку, відкритому на ім'я ОСОБА_1 за договором № б/н від 17.12.2024, підтверджується факт отримання від позивача та використання відповідачем грошових коштів, а також те, що відповідач у добровільному порядку не повернув їх у повному обсязі та не погасив заборгованість.
В силу статей 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений законом чи договором строк, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Відповідно до ст.ст. 1048-1052, 1054 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцю позику та сплатити відсотки за користування коштами у строк та у порядку, що встановлені договором.
Враховуючи вищенаведене та те, що оскільки відповідач в односторонньому порядку відмовився від виконання договірних зобов'язань, у добровільному порядку не повернув надані позивачем грошові кошти та не сплатив проценти за користування ними, що свідчить про порушення прав позивача, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором №б/н від 17.12.2024 у розмірі 79771,56 грн. підлягають задоволенню.
За змістом ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Тому на користь позивача, як сторони по справі, чиї позовні вимоги задовольняються у повному обсязі, із відповідача слід стягнути судові витрати у вигляді оплати судового збору у загальному розмірі 2422,40 грн.
Керуючись ст. ст. 207, 526, 549, 551, 626, 628, 633, 634, 638, 1048, 1049, 1050, 1054, 1055, 10561 ЦК України, ст. ст. 81, 141, 259, 263,264, 265, 268, 273, 274, 275, 279-289, 352, 354 ЦПК України, суд,
Позов Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором №б/н від 17.12.2024 у розмірі 79771 (сімдесят дев'ять тисяч сімсот сімдесят одна) грн. 56 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) судовий збір в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його (проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його складення шляхом подачі апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду відповідно до ст. 355 ЦПК України або через Сновський районний суд Чернігівської області відповідно до п.15.5 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України.
Суддя М.С. Чигвінцев