Справа № 695/401/26
номер провадження 1-кс/695/95/26
23 лютого 2026 рокум. Золотоноша
Слідчий суддя Золотоніського міськрайонного суду
Черкаської області - ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
законного володільця майна, арешт на яке просить накласти прокурор - ОСОБА_4 ,
представника законного володільця майна, арешт на яке просить накласти прокурор - адвоката - ОСОБА_5 ,
свідка - ОСОБА_6 ,
розглянувши у судовому засіданні у залі суду у м. Золотоноша клопотання прокурора Золотоніської окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12026255320000076 від 03.02.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 272 КК України,
До Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області надійшло клопотання прокурора Золотоніської окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12026255320000076 від 03.02.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 272 КК України.
В обґрунтування клопотання зазначено, що слідчим відділом Золотоніського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області за процесуального керівництва Золотоніської окружної прокуратури здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12026255320000076 від 03.02.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 272 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 02.02.2026 до Золотоніського районного відділу поліції ГУНП в Черкаській області надійшло повідомлення про те, що близько 12 години 48 хвилин за адресою: Черкаська область, Золотоніський район, село Нова Дмитрівка, вул. Героїв Маріуполя, 68-А у гаражному приміщенні, внаслідок порушень заходів безпеки при користуванні паливно-мастильними матеріалами, а саме під час робіт із дизельним паливом у транспортному засобі DAF модель FT 105.410, державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 отримав термічний опік рогівки, кон'юктиви та повік обох очей 2 ступеню.
02 лютого 2026 року слідчим СВ Золотоніського РВП ГУНП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_7 за участі головного державного інспектора ЦМУ Державної служби з питань праці, проведено огляд місця події за адресою: Черкаська область, Золотоніський район, село Нова Дмитрівка, вул. Героїв Маріуполя, 68-А, у ході якого було виявлено огороджену територію, на якій знаходяться вантажні автомобілі та одноповерхову будівлю. У середині даної будівлі знаходиться транспортний засіб DAF модель FT 105.410, державний номерний знак НОМЕР_1 , на якому за кабіною знаходиться металевий паливний бак циліндричної форми та бічній поверхні якого наявний отвір круглої форми краї якого є нерівними та слідами механічного впливу та навколо даного отвору наявні сліди забруднення та потьоків. Під даним транспортним засобом на підлозі виявлені темні плями та сліди розтікання рідини.
Під час огляду місця події було вилучено та опечатано транспортний засіб DAF модель FT 105.410, державний номерний знак НОМЕР_1 , червоного кольору VIN: НОМЕР_2 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 19.07.2023 належить ОСОБА_4 та передано під зберігальну розписку ОСОБА_4 , який зобов'язався зберігати даний транспортний засіб за адресою: Черкаська область, Золотоніський район, село Нова Дмитрівка, вул. Героїв Маріуполя, 68-А.
03 лютого 2026 року відомості за даним фактом було внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026255320000076 від 03.02.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 272 КК України.
У ході досудового розслідування було допитано ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який пояснив, що раніше збирався відкривати на себе ФОП, але на даний час не є ФОП. По АДРЕСА_1 він має власний гараж, яким користується для власних потреб, а саме: для ремонту транспортних засобів та зберігання інструментів (запчастин). Також, у власності має транспортний засіб марки DAF модель FT 105.410 державний номерний знак НОМЕР_1 , яким користується для власних потреб. 02 лютого 2026 року перебував за місцем свого проживання та у цей час до нього зателефонував його знайомий громадянин ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та повідомив, що у його гаражі по АДРЕСА_1 , стався нещасний випадок з громадянином ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме вибухнув бак транспортного засобу марки DAF модель FT 105.410 державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_6 солярка потрапила в обличчя, а саме в очі та ОСОБА_8 , повідомив, що вже викликав швидку. Після чого ОСОБА_4 прибув на місце події, де вже перебувала бригада ШМД. У швидкій він помітив ОСОБА_6 , останній сидів у швидкій кареті та йому надавалась медична допомога. Близько двох днів тому ОСОБА_6 , зателефонував ОСОБА_4 та повідомив, що йому потрібна робота, на що останній повідомив, що є автомобіль марки DAF модель FT 105.410 державний номерний знак НОМЕР_1 , та ОСОБА_6 повідомив, що спочатку йому потрібно глянути автомобіль, для того щоб переконатися, що він у справному стані. Після чого ОСОБА_4 повідомив, що ОСОБА_6 може приходити та дивитися вищезазначений транспортний засіб. Зранку 02.02.2026 вони домовились з ОСОБА_6 близько 09 год 00 хв, зустрітися біля гаражу по вул. Героїв Маріуполя, 68а у с. Нова Дмитрівка Золотоніського району Черкаської, для того щоб оглянути транспортний засіб марки DAF модель FT 105.410 державний номерний знак НОМЕР_1 . При зустрічі ОСОБА_4 відчинив гараж та загнав транспортний засіб марки DAF модель FT 105.410 державний номерний знак НОМЕР_1 до вищезазначеного гаражу. Деякий час він побув поруч з ОСОБА_6 , після чого настав обід та він вирішив поїхати пообідати. У цей час ОСОБА_6 залишився сам у гаражі. У зв'язку з тим, що ОСОБА_4 офіційно не є ФОП ніяких інструктажів та книжок інструктажу він не має та не уповноважений проводити. Також, за його участю було проведено огляд місця події під час якого вилучено було транспортний засіб марки DAF модель FT 105.410 державний номерний знак НОМЕР_1 , який передано йому під зберігальну розписку.
У ході відпрацювання повідомлення було опитано ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який пояснив, що 02.02.2026 близько 12 години 00 хвилин він перебував за адресою: АДРЕСА_1 , де влаштувався на роботу не офіційно водієм вантажівки до ФОП « ОСОБА_9 ». Під час огляду транспортного засобу він виявив, що дизельне паливо у баку замерзло та вирішив його розігріти будівельним феном та під час розігрівання відбувся вибух, у результаті чого він відчув біль обличчя після ймовірних опіків. Через деякий час він викликав бригаду ШМД, які доставили його до приймального відділення для надання допомоги. Також ОСОБА_6 зазначив, що опіки він отримав із власної необережності та претензій не має.
Постановою слідчого від 03.02.2026 у вказаному кримінальному провадженні транспортний засіб марки DAF модель FT 105.410 державний номерний знак НОМЕР_1 , червоного кольору VIN: НОМЕР_2 , який на праві приватної власності належить ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнано речовим доказом.
Посилаючись на те, що з метою забезпечення кримінального провадження, недопущення зміни, перетворення, знищення, а також з метою збереження речових доказів, з метою проведення з вищевказаним транспортним засобом експертизи комплексного дослідження належить накласти арешт на транспортний засіб марки DAF модель FT 105.410 державний номерний знак НОМЕР_1 , червоного кольору VIN: НОМЕР_2 , який на праві приватної власності належить ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , прокурор звернувся зданим клопотанням до суду.
Законний володілець майна, арешт на яке просить накласти прокурор та його представник заперечували проти задоволення клопотання.
Також законний володілець майна, арешт на яке просить накласти прокурор та його представник наполягали на допиті у судовому засіданні з розгляду клопотання про накладення арешту на майно у якості свідка ОСОБА_6 .
Прокурор також просив допитати ОСОБА_6 у судовому засіданні з розгляду клопотання про накладення арешту на майно у якості свідка.
ОСОБА_6 у судовому засіданні, будучи повідомленим про кримінальну відповідальність за відмову від дачу показів, а також за завідомо неправдиві покази, показав, що він звернувся до ОСОБА_4 з приводу купівлі вказаного автомобіля, та сам з власної ініціативи вирішив розігріти паливо у паливному баку. Жодних претензій до ОСОБА_4 ОСОБА_6 не має. Пояснити розбіжність із наданими письмовими поясненнями, відібраними у ході досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, ОСОБА_6 не зміг.
Розглянувши клопотання, вивчивши додані до нього документи, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
З матеріалів клопотання та доданих до нього матеріалів слідчим суддею встановлено, що слідчим відділом Золотоніського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12026255320000076 від 03.02.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 272 КК України, та під час досудового розслідування якого виявлено та вилучено транспортний засіб марки DAF модель FT 105.410 державний номерний знак НОМЕР_1 , червоного кольору VIN: НОМЕР_2 , який на праві приватної власності належить ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до ст. 98 КПК України матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюється під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом є речовими доказами по справі. Якщо документи містять зазначені вище ознаки, вони теж є речовими доказами.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Так, ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно з положеннями абзацу першого частини третьої ст. 173 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Вирішуючи наявність правових підстав для задоволення заявленого клопотання про арешт майна, слідчий суддя прийшов до висновку, що прокурором доведено достатність підстав вважати, що вилучений транспортний засіб є речовим доказом, має доказове значення для забезпечення кримінального провадження та відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Таким чином, на підставі викладеного вище, оскільки в матеріалах клопотання міститься достатньо підстав вважати, що транспортний засіб марки DAF модель FT 105.410 державний номерний знак НОМЕР_1 , червоного кольору VIN: НОМЕР_2 , який на праві приватної власності належить ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 є доказом у кримінальному провадженні, обмеження права власності на це майно є розумним і співмірним, на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження та збереження речових доказів.
Вирішуючи клопотання у частині накладення арешту на транспортний засіб марки DAF модель FT 105.410 державний номерний знак НОМЕР_1 , червоного кольору VIN: НОМЕР_2 , який на праві приватної власності належить ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , слідчий суддя зауважує про таке.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно з положеннями абзацу першого частини третьої ст. 173 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 статті 16 КПК України, позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом
Згідно з ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Європейський суд з прав людини, неодноразово підкреслював, що в разі, коли держави вважають за потрібне вдаватися до таких заходів, як обшуки з метою отримання доказів вчинення протиправних діянь, вилучення майна або арешт майна, Суд оцінюватиме, чи були підстави, наведені для виправдання таких заходів, відповідними та достатніми, і чи було дотримано принцип пропорційності, а також, зокрема, чи були у справі також інші докази на той час вчинення протиправних діянь та на рішення ЄСПЛ у справі «Новоселецький проти України» (Заява №47148/99, рішення від 22.02.2005, остаточне рішення від 22.05.2005) Європейський суд з прав людини вказує, що у кожній справі, в якій йде мова про порушення вищезгаданого права (володіння своїм майном), суд повинен перевірити дії чи бездіяльність держави з огляду на дотримання балансу між потребами загальної суспільної потреби та потребами збереження фундаментальних прав особи, особливо враховуючи те, що заінтересована особа не повинна нести непропорційний та непомірний тягар.
Відповідно до пунктів 69, 73 рішення Європейського суду з прав людини від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції» (Sporrong and Lonnroth v. Sweden) будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар.
Під час судового розгляду клопотання встановлено, що метою накладення арешту на вказаний вище автомобіль є збереження речового доказу та запобігання його знищенню, перетворенню, відчуженню чи приховуванню від органів досудового розслідування.
Підставою для арешту транспортного засобу є наявність достатніх підстав вважати, що вилучене майно зберегло на собі сліди правопорушення та яке може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час розслідування кримінального провадження, а також необхідністю проведення експертиз.
Водночас, слідчий суддя зауважує, що органом досудового розслідування проведено огляд транспортного засобу та фіксацію відомостей про нього у відповідних процесуальних протоколах, з метою забезпечення збереження речового доказу, та забезпечення співрозмірності права власника на майно, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання в частині накладення арешту на транспортний засіб підлягає частковому задоволенню шляхом заборони його відчуження будь-яким способом, його приховування, підміну, пошкодження, знищення або вчинення інших незаконних дій з майном, на яке накладено арешт до закінчення кримінального провадження і вирішення справи по суті.
Доказів негативних наслідків від застосування такого максимального заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.
Разом з тим, слідчий суддя роз'яснює, що відповідно до положень ст.174 КПК України, за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника чи володільця майна, якщо вони доведуть, що потреба у застосуванні такого заходу відпала, арешт майна може бути скасовано повністю або частково.
Усі інші питання - фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи не винності в скоєнні кримінальних правопорушень, вірності кваліфікації, а також питання належності, допустимості, достовірності доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу - судовому провадженні під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції.
Відповідно до статті 175 Кримінального процесуального кодексу України, ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Згідно з Інструкцією про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду, затвердженої спільним Наказом МВС України, Генеральної Прокуратури України, ДПА України, СБУ, Верховного Суду України, ДСА України від 27.08.2010 року, обов'язок по визначенню місця зберігання арештованого майна покладається на слідчого, в провадженні якого перебуває кримінальне провадження.
Керуючись ст. 2, 7, 94, 98, 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя
Клопотання - задовольнити частково.
У рамках кримінального провадження №12026255320000076 від 03.02.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 272 КК України накласти арешт на транспортний засіб - DAF, модель FT 105.410, державний номерний знак НОМЕР_1 , червоного кольору VIN: НОМЕР_2 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 19.07.2023 належить ОСОБА_4 шляхом заборони його відчуження будь-яким способом, його приховування, підміну, пошкодження, знищення або вчинення інших незаконних дій з майном, на яке накладено арешт до закінчення кримінального провадження і вирішення справи по суті.
Попередити ОСОБА_4 про кримінальну відповідальність за ст.388 КК України про необхідність збереження арештованого майна.
Зобов'язати законного володільця майна, якому буде передано на відповідальне зберігання, що останній за першою вимогою слідчого, прокурора повинен негайно надати його для проведення слідчих (розшукових) та процесуальних дій, у разі їх необхідності.
У задоволенні клопотання в іншій частині - відмовити.
Ухвала підлягає до негайного виконання слідчим, прокурором.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти діб.
Повний текст ухвали проголошено 26.02.2026.
Слідчий суддя ОСОБА_10