Справа № 635/13686/24
Провадження № 2/635/350/2026
26 лютого 2026 року сел. Покотилівка
Харківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді - Омельник М.М.,
при секретаря судового засідання - Сліпченко К.С.,
розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії та гарячої води,
Виклад позиції позивача.
позивач КП «Харківські теплові мережі» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за опалення та гарячу воду у розмірі 41620,55 гривень та судовий збір у розмірі 3028,00 гривень.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилався на те, що ОСОБА_1 зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 . КП «Харківські теплові мережі» надає послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання згідно чинного законодавства. Проте, обов'язку щодо повної та своєчасної сплати за надані послуги відповідач не здійснює, що призвело до утворення заборгованості станом на 01 листопада 2024 року в розмірі 40510,66 з яких: 39725,90 грн. - за послугу з постачання теплової енергії за період з 01.11.2016 по 31.10.2024; 750,68 грн. - за абонентську плату за Індивідуальним договором з постачання теплової енергії за період з 01.09.2022 по 31.10.2024; 34,08 грн. - за абонентську плату за Індивідуальним договором з постачання гарячої води за період з 01.09.22 по 31.10.2024. За несвоєчасну оплату послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води за період до лютого 2022 року відповідачу нараховано інфляційні втрати у сумі 817,55 гривень та 3% річних в сумі 292,34 гривні.
Вказані обставини і вимусили позивача звернутися до суду з зазначеною позовною заявою.
Рух справи.
Ухвалою суду від 10 березня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання з викликом сторін.
21 квітня 2025 року представник відповідача - Габор В.В. надала заяву про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді.
25 квітня 2025 року представнику відповідача - Габор В.В. направлено до електронного кабінету матеріали позовної заяви з додатками до неї, про що свідчить довідка про доставку електронного документу від 25 квітня 2025 року.
16 червня 2025 року представник відповідача - Габор В.В. надала відзив на позовну заяву. В якому прохала визнати поважними причини пропуску строку для подання відзиву на позов та поновити такий строк. Прийняти до розгляду відзив на позов та врахувати викладені у ньому доводи. В задоволенні позовних вимог КП «Харківській теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги - відмовити повністю. Звільнити відповідача від сплати судових витрат на підставі п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».
31 липня 2025 року відповідач надав заяву про постановлення окремої ухвали.
Участь у справі сторін та інших учасників справи.
Представник позивача - Шевченко В.Я. в судове засідання не з'явився, в позовній заяві зазначив, що прохає розглянути справу без участі представника позивача.
Відповідач в судове засідання не з'явився.
Представник відповідача адвокат - Габор В.В. в судове засідання не з'явилась. Разом з тим є користувачем Електронного суду та отримала судову повістку згідно довідки про доставку електронного документу.
Крім того, матеріали справи містять відзив на позовну заяву.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть учать у справі фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Фактичні обставини, встановлені судом та зміст правовідносини.
Згідно відомостей отриманих судом в порядку ч. 6 ст. 187 ЦПК України з Пісочинської селищної ради від 27 лютого 2025 року вбачається, ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
За особовим рахунком № НОМЕР_1 , відкритим на ім'я ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , мається заборгованість, яка станом на 01 листопада 2024 року в розмірі 40510,66 з яких: 39725,90 грн. - за послугу з постачання теплової енергії за період з 01.11.2016 по 31.10.2024; 750,68 грн. - за абонентську плату за Індивідуальним договором з постачання теплової енергії за період з 01.09.2022 по 31.10.2024; 34,08 грн. - за абонентську плату за Індивідуальним договором з постачання гарячої води за період з 01.09.22 по 31.10.2024. За несвоєчасну оплату послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води за період до лютого 2022 року відповідачу нараховано інфляційні втрати у сумі 817,55 гривень та 3% річних в сумі 292,34 гривні.
Оцінка суду.
Правовідносини між виконавцем послуг та споживачем в сфері надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води регулюються договором про надання послуг з централізованого опалення та підігріву питної води від 1 травня 2013 року, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, Методикою розрахунку кількості тепла, спожитого на опалення місць загального користування багатоквартирних будинків, та визначення плати за їх опалення», затвердженою наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 31 жовтня 2006 року № 359 та іншими нормативно-правовими актами України.
За змістом статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24 червня 2004 року, чинного на час виникнення спірних правовідносин, утримання будинків і прибудинкових територій - господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.
Предметом регулювання цього Закону є правовідносини, що виникають між виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг. Суб'єктами цього Закону є органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, власники, виробники, виконавці та споживачі житлово-комунальних послуг (стаття 3).
Згідно з статтями 67,162 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, електричну і теплову енергію тощо) визначається за затвердженими у встановленому порядку тарифами.
Відповідно до статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року із змінами та доповненнями та пункту 30 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року за № 630 споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Згідно з пунктом 18 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, постачання холодної та гарячої води, плата за житлово-комунальні послуги вноситься власниками квартир, наймачами та орендарями щомісяця, не пізніше 20 числа, що настає за розрахунковим. Плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води або до затверджених нормативів (норм) споживання.
Частиною 6 статті 19 Закону України «Про теплопостачання» передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Відповідно до вимог статті 25 Закону України «Про теплопостачання» у разі відмови оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.
Разом з тим, відповідно до загальних умов виконання зобов'язання, установлених статтею 526 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов'язань.
Згідно із частиною першою статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За змістом частини першої статті 901, частини першої статті 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, строки та в порядку, що встановлені договором.
Зобов'язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно - правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов'язанням.
Отже, правовідношення, в якому замовник зобов'язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов'язанням.
З огляду на викладене слід дійти висновку про те, що правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов'язанням, у якому, серед інших прав та обов'язків сторін, на боржників покладено певний цивільно-правовий обов'язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому відповідає право вимоги кредитора (частина перша статті 509 ЦК України) - вимагати сплати грошей за надані послуги.
Відповідно до статті 5 Законом України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки невизначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. За бажанням споживача оплата житлово-комунальних послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів згідно з умовами договору про надання відповідних житлово-комунальних послуг. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за забов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
Споживач має право на не оплату вартості комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об'єкті нерухомого майна ) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів, за умови документального підтвердження відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг (пункт 6 частини 1 статті 7 Закону України « Про житлово-комунальні послуги»).
Аналіз вищезазначених норм діючого законодавства дає підстави для висновку про те, що споживачі, як власник майна, так і дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду України від 30 жовтня 2013 року в справі № 6-59цс13 і від 20 квітня 2016 року в справі № 6-2951цс15, та у постановах Верховного Суду від 26 вересня 2018 року в справі № 750/12850/16-ц і від 06 листопада 2019 року в справі № 642/2858/16.
Крім того, слід зазначити, що 1 грудня 2021 року на підставі частини 5 статті 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 09.11.2017 № 2189-VIII у багатоквартирних будинках набрали чинності індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії та індивідуальний договір про надання послуги з постачання гарячої води, які є публічними договорами приєднання та опубліковані на офіційному сайті КП "Харківські теплові мережі" в мережі Інтернетwww.hts.kharkov.ua 31 жовтня 2021року (далі - Індивідуальні договори).
Відповідно до п. 4 Індивідуальних договорів фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надану послугу, факт отримання послуги.
Згідно з п. 5 Індивідуальних договорів Виконавець зобов'язується надавати споживачу послугу відповідно якості, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу.
Частиною 1 статті 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно частини 1статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Як вбачається з положень частини 1 статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судом встановлено, що відповідач є споживачами послуг з опалення, які надаються позивачем за адресою: АДРЕСА_1 .
Щодо доводу представника відповідача про визнання поважними причини пропуску подачі відзиву, суд зазначає наступне.
В обґрунтування пропуску строку на надання відзиву представник відповідача зазначила, що відповідач є юридично необізнаною особою та людиною, яка не має необхідних знань в сфері права. Наведене у сукупності позбавляло можливості останнього усвідомлювати необхідність подачі відзиву на позов в чітко обумовлені процесуальні строки. Враховуючи наведене, ОСОБА_1 не мав можливості викласти свої обґрунтування та доводи, в заперечення позовних вимоги КП «Харківські теплові мережі». Звернувшись за безоплатною професійною правничою допомогу, дорученням від 18 квітня 2025 року №1838/2025-3868738 ОСОБА_1 було призначено адвоката для здійснення представництва його інтересів в рамках справи № 635/136868/24. Наведене у сукупності призвело до пропущення ОСОБА_1 визначеного судом процесуального строку для подачі відзиву на позов.
Разом з тим, після укладення договору на правову допомогу, а саме з 18 квітня 2025 року та з моменту ознайомлення адвокатом з матеріалами справи 24 квітня 2025 року і до надання адвокатом відзиву, 15 червня 2025 року минуло більше місяця.
Враховуючи викладене, суд відмовляє в прийнятті відзиву на позовну заяву з урахуванням не доведеності поважності причин пропуску строку на його подання.
Доказів ненадання послуг або надання послуг неналежної якості, що б давало підстави для звільнення від їх оплати, матеріали справи не містять. Отже, відповідач має обов'язок оплати позивачу вартість отриманих житлово-комунальних послуг.
Щодо клопотання позивача ОСОБА_1 від 31 липня 2025 року, щодо постановлення окремої ухвали стосовно вчинення КП « ХТМ» дій які мають ознаки злочину передбаченого ч. 2 ст. 366 КК України і направлення на розгляд прокурору Харківської окружної прокуратури, суд зазначає, що окрема ухвала суду є процесуальним засобом судового впливу на виявлені під час судового розгляду порушення законності, а також причини та умови, що цьому сприяли.
Правовими підставами постановлення окремої ухвали є виявлені під час розгляду справи порушення матеріального або процесуального закону; встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню таких порушень.
За наявності цих двох правових підстав у сукупності суд має право постановити окрему ухвалу і направити її відповідним особам чи органам для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли вчиненню виявлених порушень.
Окрема ухвала може бути постановлена лише у разі, якщо під час судового розгляду встановлено склад правопорушення. Водночас, суд може в окремій ухвалі зазначити, елементи якого складу правопорушення слід перевірити. Якщо суд не встановив такого порушення, підстав для постановлення окремої ухвали немає.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 квітня 2018 року у справі № 761/32388/13-ц (провадження № 61-3251св18) зазначено, що при вирішенні питання про постановлення окремої ухвали суд має виходити з того, що мають бути виявлені порушення закону. Вирішення питання щодо постановлення окремої ухвали є дискреційними повноваженнями суду і є його правом, а не обов'язком.
Враховуючи вимоги ст. 262 ЦПК України, які передбачають виключний перелік питань які процесуально можуть були врегульовані в порядку винесення окремої ухвали, оскільки при розгляді справи не встановлено порушення матеріального або процесуального закону зі сторони відповідача, а також те, що постановлення окремої ухвали на підставі ст. 262 ЦПК України, є дискреційними повноваженнями суду і є його правом, а не обов'язком, тому в задоволенні клопотання слід відмовити.
З огляду на зазначене, суд за результатами розгляду справи вважає доведеним позивачем факт не виконання відповідачем обов'язку щодо оплати вартості отриманих послуг в розмірі 40510,66 з яких: 39725,90 грн. - за послугу з постачання теплової енергії за період з 01.11.2016 по 31.10.2024; 750,68 грн. - за абонентську плату за Індивідуальним договором з постачання теплової енергії за період з 01.09.2022 по 31.10.2024; 34,08 грн. - за абонентську плату за Індивідуальним договором з постачання гарячої води за період з 01.09.22 по 31.10.2024.
У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.
За несвоєчасну оплату послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води за період до лютого 2022 року ОСОБА_1 нараховано інфляційні втрати у сумі 817,55 гривень та 3% річних в сумі 292,34 гривні.
Щодо судових витрат.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, оскільки ОСОБА_1 є інвалідом ІІ групи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 , в якому зазначено, що ОСОБА_1 , є інвалідом 2 групи, він підлягає звільненню від сплати судового збору.
Керуючись ст. ст. 10, 12, 95, 141, 247, 258-259, 263-265, 280-281, 354 ЦПК України, ст. ст. 257, 261, 530, 1212, 1213 ЦК України, Закону України "Про теплопостачання", Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 року № 1198, -
позов Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії та гарячої води - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» заборгованість за спожиту теплову енергію у сумі 40510 (сорок тисяч п'ятсот десять) гривень 66 (шістдесят шість) копійок, інфляційні втрати у сумі 817 (вісімсот сімнадцять) гривень 55 (п'ятдесят п'ять) копійок та 3% річних в сумі 292 (двісті дев'яносто дві) гривні 34 (тридцять чотири) копійки.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Апеляційні скарги подаються учасниками справи безпосередньо до Харківського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості, що не проголошуються:
позивач: Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі», місцезнаходження: 61608, м. Харків, вул. Мефодіївська, 11;
представник позивача: Шевченко Володимир Якович: місцезнаходження: 61098, м. Харків, вул. Полтавський шлях, 152-Б;
відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 ;
представник відповідача: ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 .
Суддя М.М.Омельник