Справа №573/146/26
Номер провадження 1-кс/573/43/26
26 лютого 2026 року м. Білопілля
Слідчий суддя Білопільського районного суду Сумської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , підозрюваного - ОСОБА_4 , захисника - ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції клопотання прокурора Сумської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 про продовження строку застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця Хмельницької області, Дережнянського району, смт Лозове, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , мешканця АДРЕСА_2 , із середньою спеціальною освітою, одруженого, військовослужбовця ВЧ НОМЕР_1 , на обліку в лікарів нарколога, психіатра не перебуває, раніше не судимого,
26 лютого 2026 року прокурор Сумської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 звернувся до суду із клопотанням про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025200570000636 від 01.12.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 263 КК України.
Клопотання мотивоване тим, що відповідно до наказу командира ВЧ НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 30.07.2025 №215 старшого солдата ОСОБА_4 призначено на посаду водія стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти НОМЕР_2 батальйону територіальної оборони ВЧ НОМЕР_1 і зараховано до списків особового складу на всі види забезпечення.
01.12.2025 близько 14:45 ОСОБА_4 перебував за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_2 , маючи при собі дві гранати невстановленого типу. У цей час під час бесіди з дружиною ОСОБА_6 , яка мешкає за тією ж адресою, у нього виник злочинний умисел на вчинення хуліганських дій, спрямованих на порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства із застосуванням предмета, спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень, бойової гранати.
Того ж дня близько 14:45 реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на грубе порушення громадського порядку, з хуліганських спонукань, нехтуючи прийнятими в суспільстві правилами моральності та доброчинності, демонструючи свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, протиставляючи себе оточуючим та виражаючи явну неповагу до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, перебуваючи на території домогосподарства АДРЕСА_2 , ОСОБА_4 здійснив кидок бойової гранати в напрямку городу вищевказаного домогосподарства, де вона вибухнула.
Внаслідок дій ОСОБА_4 було тимчасово припинено нормальну життєдіяльність окремих мешканців АДРЕСА_2 , сформовано виражений стан стресу та остраху за власне життя і здоров'я, а також створено реальну загрозу для життя і здоров'я ОСОБА_6 .
У подальшому ОСОБА_6 , розуміючи, що дії ОСОБА_4 становлять реальну небезпеку її життю та здоров'ю, вибігла з території подвір'я та направилась до своєї сусідки ОСОБА_7 , якій повідомила про вищевказані обставини.
Близько 15:00 цього ж дня, продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на грубе порушення громадського порядку, з хуліганських спонукань, нехтуючи прийнятими в суспільстві правилами моральності та доброчинності, демонструючи свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, протиставляючи себе оточуючим та виражаючи явну неповагу до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, ОСОБА_4 прибув до домогосподарства ОСОБА_7 , та тримаючи в лівій руці бойову гранату, погрожуючи її застосуванням, повідомив своїй дружині ОСОБА_6 , щоб остання повернулась до місця свого проживання.
Внаслідок дій ОСОБА_4 було тимчасово припинено нормальну життєдіяльність ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , сформовано виражений стан стресу та остраху за власне життя і здоров'я, а також створено реальну загрозу для життя і здоров'я.
Близько 15:18, продовжуючи свій єдиний злочинний умисел, спрямований на грубе порушення громадського порядку, з хуліганських спонукань, нехтуючи прийнятими в суспільстві правилами моральності та доброчинності, демонструючи свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, протиставляючи себе оточуючим та виражаючи явну неповагу до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, перебуваючи на території домогосподарства АДРЕСА_2 , ОСОБА_4 здійснив кидок бойової гранати в точно невстановленому напрямку на території вищевказаного домогосподарства, де вона вибухнула.
Внаслідок дій ОСОБА_4 було тимчасово припинено нормальну життєдіяльність окремих мешканців АДРЕСА_3 , сформовано виражений стан стресу та остраху за власне життя і здоров'я, а також створено реальну загрозу для життя і здоров'я ОСОБА_6 .
Здійснюючи вказані дії, ОСОБА_4 усвідомлював суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачав їх суспільно-небезпечні наслідки і бажав їх настання, тобто діяв з прямим умислом.
Вказані відомості внесені до ЄРДР 01.12.2025 за №12025200570000636 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
Крім того, у точно невстановлений під час досудового розслідування час, день та місяць 2025 року, але не пізніше 14:45 01.12.2025, на території російської федерації ( більш точного часу та місця в ході досудового розслідування не встановлено) виявив десять ручних гранат у зборі.
Після придбання та заволодіння даними предметами ОСОБА_4 останні до підрозділів військових частин ЗСУ, органів поліції не передав, жодних дозволів на подальше зберігання таких бойових припасів не отримав, а так само рішень уповноважених службових осіб на утримання такого майна для використання, чим незаконно придбав зазначені предмети з метою їх подальшого незаконного перенесення, зберігання.
Натомість ОСОБА_4 маючи умисел на незаконне носіння та зберігання вогнепальної зброї та бойових припасів, діючи умисно, усвідомлюючи наслідки своїх суспільно-небезпечних дій, з порушенням вимог законодавства України, якими регламентується порядок поводження з вогнепальною зброєю і боєприпасами, ОСОБА_4 незаконно здійснив перенесення даних предметів, а саме: у період часу по 01.12.2025 (більш точний час під час досудового розслідування не встановлено) переніс до місця свого фактичного мешкання за адресою: АДРЕСА_2 , де почав незаконно, без передбаченого законом дозволу, зберігати.
У подальшому ОСОБА_4 незаконно зберігав їх до 01.12.2025., які в подальшому, 01 грудня 2025 з 19 год. 01 хв. до 21 год. 41 хв., під час проведення невідкладного обшуку були виявлені вказані предмети, конструктивно роз'єднані та вилучені працівниками поліції.
Відповідно до довідок наданих старшим інспектором вибухотехніком відділу вибухотехнічної служби ГУНП в Сумській області ОСОБА_8 :
- два циліндричні предмети зеленого кольору з маркуванням «DM51А2», за ознаками корпуси гранати іноземного виробництва «DM51А2»;
- овальний предмет зеленого кольору з маркуванням «М67», за ознаками корпус гранати іноземного виробництва «М67»;
- овальний предмет зеленого кольору з маркуванням «80-81-85», за ознаками корпус гранати «РГО»;
- металевий предмет зеленого кольору з маркуванням «66321-25Т», за ознаками корпус гранати «Ф1»;
- два зелених овальних предмети з маркуванням «03-SAE-24», за ознаками корпус гранати «F1A»;
- металевий предмет з кільцем та пластиною з маркуванням «26-80УЗРГМ-2 583», за ознаками запал «УЗРГМ-2»;
- металевий предмет з кільцем та пластиною з маркуванням «51-70УЗРГМ», за ознаками запал «УЗРГМ»;
- два металевих предмети з кільцем та пластиною з маркуванням «BAR4-7», за ознаками запали до гранат іноземного виробництва «F1A»;
- два металевих предмети з кільцем та пластиною з маркуванням «DM82А3», за ознаками запали до гранат іноземного виробництва «DM82А2»;
- металевий предмет з кільцем та пластиною з маркуванням «FUZEN213», за ознаками запал до гранати іноземного виробництва «М67»;
- циліндричний металевий предмет зеленого кольору з маркуванням «РГТ-27С2», за ознаками корпус гранати термобаричної;
- овальний предмет зеленого кольору з маркуванням «48/87254-49ТНТ», за ознаками корпус гранати «Ф1»;
- металевий предмет з кільцем та пластиною з маркуванням «21-78УРГМ», за ознаками запал до гранати «УЗРГМ»;
- металевий предмет з кільцем та пластиною з маркуванням «9-83-УЗРГМ-2 УЗЧП», за ознаками запал до гранати «УЗРГМ-2»;
- металевий предмет з кільцем та пластиною з маркуванням «УЗРГМ-58И», за ознаками запал до гранати «УЗРГМ»;
- металевий предмет з кільцем та пластиною з маркуванням «386-153-85Ф», за ознаками запал до гранати «Ф-1».
Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/119-25/20238-ВТХ від 17.02.2026 встановлено, що надані на дослідження вилучені предмети відповідно є: двома корпусами ручної оборонно-наступальної протипіхотної гранати типу DM51A2 промислового виготовлення, яка споряджається вибуховою речовиною (тэн) та засобами підриву двома запалами DM82A3. Надані на дослідження два корпуси ручної оборонно-наступальної протипіхотної гранати типу DM51A2 та два запали DM82A3 є основними комплектуючими частинами ручних оборонно-наступальних гранат DM51A2 і при їх конструктивному поєднанні утворюють 2 (два) остаточно споряджений вибухових пристроїв промислового виготовлення військового призначення - дві ручні оборонно-наступальні гранати типу DM51A2, які належать до категорії бойові припаси.
Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/119-25/20226-ВТХ від 12.02.2026 встановлено, що надані на дослідження вилучені предмети відповідно є: двома корпусами наступальної гранати LU 216 промислового виготовлення, яка споряджається вибуховою речовиною - гранульованим тротилом вагою до 80 грам та засобами підриву двома запалами BA F13. Надані на дослідження два корпуси наступальної гранати LU 216 та два запали BA F13 є основними комплектуючими частинами ручної наступальної гранати LU 216 і при конструктивному поєднанні утворюють остаточно споряджений вибуховий пристрій промислового виготовлення військового призначення дві наступальні гранати LU 216, які належать до категорії бойові припаси.
Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/119-25/20237-ВТХ від 03.02.2026 встановлено, що надані на дослідження вилучені предмети відповідно є: корпусом ручної гранати термобаричної РГТ-2702 (країна виробник Україна) промислового виготовлення, який споряджається термобаричною сумішшю та засобом підриву (детонування) уніфікованим запалом ручної гранати модернізованим УЗРГМ промислового виготовлення. Надані на дослідження корпус ручної гранати термобаричної РГТ-27С2 (країна виробник Україна) та уніфікований запал ручної гранати модернізований УЗРГМ є основними комплектуючими частинами ручної гранати термобаричної РГТ-27С2 і при конструктивному поєднанні утворюють остаточно споряджений вибуховий пристрій промислового виготовлення військового призначення ручну гранату термобаричну РГТ-27С2 (країна виробник Україна), яка належить до категорії бойові припаси.
Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/119-25/20240-ВТХ від 02.02.2026 встановлено, що надані на дослідження вилучені предмети відповідно є: корпусом ручної осколкової оборонної гранати Ф-1 промислового виготовлення, який споряджається вибуховою речовиною (тротил) та засобом підриву (детонування) уніфікованим запалом ручної гранати модернізованим УЗРГМ промислового виготовлення, що застосовуються для спорядження ручних осколкових гранат Ф-1, РГД-5, РГ-42. Надані на дослідження корпус ручної осколкової оборонної гранати Ф-1 та уніфікований запал ручної гранати модернізований УЗРГМ с основними комплектуючими частинами ручної осколкової оборонної гранати Ф-1 і при конструктивному поєднанні утворюють остаточно споряджений вибуховий пристрій промислового виготовлення військового призначення ручну осколкову оборонну гранату Ф-1, яка належить до категорії бойові припаси.
Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/119-25/20229-ВТХ від 26.01.2026 встановлено, що надані на дослідження вилучені предмети відповідно є: корпусом ручної осколкової оборонної гранати Ф-1 промислового виготовлення, який споряджається вибуховою речовиною (тротил) та засобом підриву (детонування) уніфікованим запалом ручної гранати модернізованим УЗРГМ-2 промислового виготовлення, що застосовуються для спорядження ручних осколкових гранат Ф-1, РГД-5, РГ-42. Надані на дослідження корпус ручної осколкової оборонної гранати Ф-1 та уніфікований запал ручної гранати модернізований УЗРГМ-2 є основними комплектуючими частинами ручної осколкової оборонної гранати Ф-1 і при конструктивному поєднанні утворюють остаточно споряджений вибуховий пристрій промислового виготовлення військового призначення ручну осколкову оборонну гранату Ф-1, яка належить до категорії бойові припаси.
Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/119-25/20233-ВТХ від 28.01.2026 встановлено, що надані на дослідження вилучені предмети відповідно є: корпусом ручної осколкової оборонної гранати Ф-1 промислового виготовлення, який споряджається вибуховою речовиною (тротил) засобом підриву (детонування) уніфікованим запалом ручної гранати модернізованим УЗРГМ промислового виготовлення, що застосовуються для спорядження ручних осколкових гранат Ф-1, РГД-5, РГ-42. Надані на дослідження корпус ручної осколкової оборонної гранати Ф-1 та уніфікований запал ручної гранати модернізований УЗРГМ є основними комплектуючими частинами ручної осколкової оборонної гранати Ф-1 і при конструктивному поєднанні утворюють остаточно споряджений вибуховий пристрій промислового, виготовлення військового призначення осколкову оборону гранату Ф-1, яка належить до, категорії бойові припаси.
Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/119-25/20235-ВТХ від 29.01.2026 встановлено, що надані на дослідження вилучені предмети, відповідно є: одним корпусом наступальної осколкової ручної гранати РГН, які споряджаються вибуховою речовиною А-ІХ-1 (флегматизований гексоген), промислового виготовлення та одним уніфікованим запалом ручної гранати модернізований УЗРГМ-2, промислового виготовлення, із вкрученим полімерним перехідником. Надані на дослідження один корпус наступальної осколкової ручної гранати РГН та один уніфікований запал ручної гранати модернізований УЗРГМ-2, при їх конструктивному поєднанні утворюють один, остаточно споряджений саморобний вибуховий пристрій типу наступальна осколкова ручна граната РГН, яка належить до категорії бойові припаси.
Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/119-25/20227-ВТХ від 22.01.2026 встановлено, що надані на дослідження вилучені предмети, відповідно с одним корпусом осколкової ручної гранати оборонної РГО, які споряджаються вибуховою речовиною А-ІХ-1 (флегматизований гексоген), промислового виготовлення та одним уніфікованим запалом ручної гранати модернізований УЗРГМ-2. Надані на дослідження один корпус осколкової ручної гранати оборонної РГО та один уніфікований запал ручної гранати модернізований УЗРГМ-2, при їх конструктивному поєднанні утворюють один, остаточно споряджений саморобний вибуховий пристрій типу осколкова ручна граната оборонна РГО, яка належить до категорії бойові припаси.
Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/119-25/20228-ВТХ від 21.01.2026 встановлено, що надані на дослідження вилучені предмети відповідно є корпусом наступальної осколкової гранати М67, яка згідно довідкової літератури споряджається вибуховою речовиною «композиція В» (Сотр В), що є текучою сумішшю гексогену і тринітротолуолу з додаванням парафіну та засобом підриву запалом М213. Надані на дослідження корпус наступальної осколкової гранати М67 та запал М213 с основними комплектуючими частинами наступальної осколкової гранати M67 і при їх конструктивному поєднанні утворюють остаточно споряджений вибуховий пристрій промислового виготовлення військового призначення наступальну осколкову гранату М67 (американського виробництва), яка належить до категорії бойові припаси.
Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/119-25/20242-ВТХ від 09.01.2026 встановлено, що наданий на дослідження об'єкт є ручною димовою гранатою РДГ-55Ч (чорний дим). Надана ручна димова граната РДГ-55Ч (1 од) до бойових припасів чи вибухових пристроїв не відносяться, є піротехнічним засобом військового призначення.
Відповідно до висновку експерта №СЕ-19/119-25/20244-ВТХ від 09.02.2026 встановлено, що наданий на дослідження предмет є складовою частиною засобу підриву (засобу детонування) від запалу FGM (FGM-1) до ручних наступальних гранат типу М92 виробництва Румунії, а саме важелем.
Відповідно до висновку експерта №СЕ-19/119-25/20246-ВТХ від 10.02.2026 встановлено, що наданий на дослідження предмет є складовою частиною засобу підриву (засобу детонування) запалу BA F-13 до ручних оборонних гранат LU 213 та ручних наступальних гранат LU 216 виробництва Франція, а саме є важелем.
Таким чином, ОСОБА_4 незаконно придбавши, перенісши та зберігаючи бойові припаси, передбачав настання суспільно - небезпечних наслідків та бажав їх настання, оскільки передбаченого Наказом МВС України №622 від 21.08.1990 «Про затвердження Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, на обліку перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів» дозволу на придбання, носіння та зберігання бойових припасів не мав, тобто діяв з прямим умислом.
Вказані відомості внесені до ЄРДР 02.12.2025 за №12025200570000640 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Постановою прокурора від 02.12.2025 вказані кримінальні провадження були об'єднані.
02.12.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 263 КК України.
03.12.2025 ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 29.01.2026 року.
27.01.2026 року слідчим суддею Білопільського районного суду ОСОБА_4 продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком дло 02.03.2026 .
20.02.2026 ОСОБА_4 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 296 ,ч. 1 ст. 263 КК України.
На виконання ухвали слідчого судді Білопілського районного суду від 27.01.2026 (справа № 573/146/26, провадження № 1-кс/573/21/26) підозрюваний ОСОБА_4 утримується в ДУ «Сумський слідчий Ізолятор», кінцевий строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою - 02.03.2026 включно.
Обгрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчинені інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується отриманими під час досудового розлідування доказами, зокрема: показаннями свідка ОСОБА_9 , показами потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , протоколом невідкладного обшуку за адресою: с. Самара, вул. Горова, 1, в ході якого виявлено та вилучено коруси гранат та запали до гранат; іншими матеріалами в їх сукупності.
ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 296 КК України.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 263 КК України, відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від трьох до семи років.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 296 КК України, відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від трьох до семи років.
Крім того ОСОБА_4 зареєстрований за межами Сумської області.
Отже, такі відомості, у своїй сукупності дають достатні підстави для переконання, що підозрюваний ОСОБА_4 перебуваючи на свободі, під загрозою тяжкості покарання та втрати свободи на тривалий термін, може вчинити спроби переховуватися від суду, що в повній мірі ускладнить виконання завдань кримінального провадження відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 КПК України.
У результаті обізнаності ОСОБА_4 про осіб, які давали свідчення у кримінальному провадженні, він може шляхом підкупу, погроз або іншим чином впливати на свідків та потерпілих, з метою їх примушування до зміни або відмови від раніше наданих показань.
При оцінці вказаного ризику суд враховує встановлений нормами КПК України порядок безпосереднього сприйняття судом показань від осіб, які є свідками та потерпілими в кримінальному провадженні, із забезпеченням права обвинуваченого на перехресний допит. Суд під час судового провадження може обґрунтовувати свої висновки лише на показах, які він безпосередньо сприймав, отримав усно від свідків (ст. 23 КПК України). Тобто, ризик незаконного впливу на свідка та потерпілого існує як на початковому етапі кримінального провадження, так і на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Отже, підозрюваний ОСОБА_4 може здійснити дії, спрямовані на вплив у поза процесуальний спосіб на свідків у цьому кримінальному провадженні з метою ненадання суду достовірних показань щодо участі ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення для уникнення останнім кримінальної відповідальності.
Так, запобігти настанню зазначених ризиків неможливо застосуванням більш м?яких запобіжних заходів оскільки:
особисте зобов?язання: не зможе в повній мірі забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов?язків, а також запобігти спробам останнього переховуватися від суду, незаконно виливати на свідків та потерпілих, оскільки даний вид запобіжного заходу не забезпечить постійний візуальний контроль за ОСОБА_4 ;
особиста порука - до Сумської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони не надходили письмові звернення осіб, які поручаються за підозрюваного ОСОБА_4
застава - відповідно до ч. 8 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, разом з тим згідно з абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України;
домашній арешт - не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку та унеможливити підозрюваного ОСОБА_4 вчинити дії, передбачені п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України у зв'язку з тим, що даний вид запобіжного заходу не зможе в повній мірі забезпечити виконання ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов?язків, а також запобігти спробам останнього переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків та потерпілих, оскільки даний вид запобіжного заходу не забезпечить постійний візуальний контроль за підозрюваним, та зважаючи на особу ОСОБА_4 наявна обґрунтована ймовірність що останній буде порушувати даний вид запобіжного заходу.
Таким чином на існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, прокурор зазначає те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжких злочинів, за які передбачене покарання лише у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років, що з високим ступенем ймовірності дозволяє спрогнозувати можливість переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та суду. Останній зареєстрований за межами Сумської області. ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, може незаконно вплинути на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні.
Вказані вище ризики та їх обґрунтування виключають можливість застосування відносно підозрюваного інших більш м'яких запобіжних заходів. На даний час у кримінальному провадженні заявлені ризики не зменшилися, мають місце та виправдовують подальше тримання ОСОБА_4 під вартою.
Строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 встановлено до 02.03.2026 включно.
На даний час провести підготовче судове засідання неможливо, в зв'язку з тим, що на даний час станом на 23.02.2026 в даному кримінальному провадженні прокурором в порядку ст. 290 КПК України надано доступ до матеріалів кримінального провадження, який на даний час не завершений.
Направити обвинувальний акт до суду та призначення судом підготовчого судового засідання на даний час немає за можливе.
Відповідно до ч. 6 ст. 199 КПК України У разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами цієї статті.
Враховуючи викладене вище, прокурор просить продовжити строк застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12025200570000636 від 01.12.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 263 КК України, на 60 днів, без визначення розміру застави.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав, додатково зазначив про те, що відносно ОСОБА_4 внесено відомості за ч. 5 ст. 407 КК України за фактом самовільного залишення військової частини 15.11.2025 року.
Захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні зазначив на недоліки досудового розслідування і допущені порушення КПК України при фіксуванні події, що сталася 01.12.2025. Звертає увагу суду, що у матеріалах кримінального провадження відсутні документування наслідків вибуху, фіксації пошкоджень, відшукання фрагментів вибухотехнічних засобів. Пред'явлену підозру вважає не обґрунтованою, а оскільки дружини підозрюваного зверталася зі скаргами щодо визнання неправомірними дій щодо визнання її потерпілою у кримінальному провадженні за ч. 4 ст. 296 КК України. Також зазначив, що подальше тримання під вартою підозрюваного непоправно спричинить шкоду його здоров'ю, оскільки останній страждав на тяжке захворювання хребта, з 10 по 24 жовтня 2025 проходив стаціонарне лікування, йому рекомендовано повторне стаціонарне лікування, яке не може отримати в установі попереднього ув'язнення. Крім того, до суду надані виключно позитивні характеризуючи дані ОСОБА_4 , який раніше до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувався. Про досудове розслідування кримінального провадження за ч. 5 ст. 407 КК України, їм не відомо, оскільки жодних слідчих дій у провадженні не проводилося. Стороною захисту укладено договір оренди квартири в м. Білопілля, в якій може проживати ОСОБА_4 в разі обрання йому запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, наближене розташування квартири до органу досудового розслідування сприятиме вчасному проведення всіх слідчих дій. Таким чином просив обрати більш м'який запобіжний захід у виді домашнього арешту та врахувати незадовільний стан здоров"я підозрюваного, або визначити розмір застави для її подальшого внесення.
Підозрюваний ОСОБА_4 думку захисника підтримав, зазначив, що його стан здоров"я погіршився та він потребує термінового лікування та просить визначити менш тяжкий запобіжний захід.
Заслухавши учасників процесу, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 2 ст. 29 Конституції України та п. 1 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав людини ніхто не може бути позбавлений свободи інакше як за вмотивованим рішенням суду і на підставах та в порядку, встановлених законом.
Як вбачається зі статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Частиною 1 статті 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання. У строк тримання під вартою включається час перебування особи в медичному закладі під час проведення стаціонарної психіатричної експертизи. У разі повторного взяття під варту особи в тому ж самому кримінальному провадженні строк тримання під вартою обчислюється з урахуванням часу тримання під вартою раніше.
Відповідно до п. 1, п. 3 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом. Кожен, кого заарештовано або затримано згідно з положеннями підпункту "c" пункту 1 цієї статті, має негайно постати перед суддею чи іншою посадовою особою, якій закон надає право здійснювати судову владу, і йому має бути забезпечено розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження. Таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з'явитися на судове засідання.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого підозрюваним кримінального правопорушення.
Як вбачається з матеріалів провадження, пред'явлена ОСОБА_4 підозра за ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 263 КК України має місце та підтверджується на даному етапі остатньою сукупністю доказів, зокрема, протоколами допиту потерпілих, свідка, протоколом обшуку, висновками судових експертиз
03.12.2025 ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 29.01.2026 року, який продовжено ухвалою слідчого судді до 02.03.2026 року.
Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 296 КК України, за які законом передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років.
За змістом статті 177 КПК України для застосування запобіжного заходу у кримінальному провадженні, окрім наявності обґрунтованої підозри, необхідно встановити наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч. 1, п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу і не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні тяжких злочинів, передбачених ч.4 ст. 296 і ч. 1 ст. 263 КК України, за які передбачено безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років, застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 02.03.2026 включно і строк дії попередньої ухвали про тримання під вартою спливає
23.02.2026 року прокурором в порядку ст. 290 КПК України надано доступ до матеріалів кримінального провадження, який на даний час не завершений.
Направити обвинувальний акт до суду та призначити судом підготовче судового засідання на даний час неможливе.
Згідно ч.1 ст. 219 КПК України, строк досудового розслідування обчислюється з моменту повідомлення особі про підозру до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотанням про закриття кримінального провадження або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.
Відповідно до ч. 5 ст. 219 КПК України, строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому ст. 290 КПК України, не включається у строки, передбачені цією статтею.
Згідно ч. 1 ст. 290 КПК України, визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурор або слідчий за його дорученням зобов'язаний повідомити підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.
Як зазначено вище, на підставі ст. 290 КПК України підозрюваному та його захиснику повідомлено про завершення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні та надано доступ до матеріалів провадження 23.02.2026 року.
Слідчий суддя також враховує, що окрім ознайомлення сторони захисту з матеріалами кримінального провадження, необхідним є також складання обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування, проведення інших процесуальних дій, пов'язаних із закінченням досудового розслідування для прийняття стороною обвинувачення кінцевого процесуального рішення за результатами досудового розслідування.
Відповідно до ч. 6 ст. 199 КПК України у разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами цієї статті.
Суд належним чином дослідив і враховує те, що продовжують існувати ризики, передбачені п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України ухилення від органу досудового розслідування та суду, незаконного впливу на потерпілих та свідків, обставини, визначені у статті 178 КПК України - вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, інкримінованих кримінальних правопорушень; тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у вказаних кримінальних правопорушеннях.
Встановлені ризики обумовлюються тим, що ОСОБА_4 зареєстрований за межами Сумської області, підозрюється у вчиненні тяжких злочинів, за які передбачене покарання у виді позбавлення волі, а тому наявна ймовірність припускати, що побоюючись відповідальності за кримінальні правопорушення, у яких повідомлено про підозру може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, може впливати на потерпілих і свідків у кримінальному провадженні.
Так, запобігти настанню зазначених ризиків неможливо застосуванням більш м?яких запобіжних заходів оскільки особисте зобов?язання: не зможе в повній мірі забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов?язків, а також запобігти спробам останнього переховуватися від суду, незаконно виливати на свідків та потерпілих, оскільки даний вид запобіжного заходу не забезпечить постійний візуальний контроль за ОСОБА_4 . Особиста порука не може бути застосована, оскільки до Сумської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони не надходили письмові звернення осіб, які поручаються за підозрюваного ОСОБА_4 . Домашній арешт не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку та унеможливити підозрюваного ОСОБА_4 вчинити дії, передбачені п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України у зв'язку з тим, що даний вид запобіжного заходу не зможе в повній мірі забезпечити виконання ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов?язків, а також запобігти спробам останнього переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків та потерпілих, оскільки даний вид запобіжного заходу не забезпечить постійний візуальний контроль за підозрюваним, та зважаючи на особу ОСОБА_4 наявна обґрунтована ймовірність що останній буде порушувати даний вид запобіжного заходу. Застава - відповідно до ч. 8 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, разом з тим згідно з абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України.
Таким чином прокурором доведено, що зазначені у ч. 3 ст. 199 КПК України обставини, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися і виправдовують тримання особи під вартою виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою.
Слідчий суддя вважає, що за встановлених обставин кримінального провадження саме винятковий запобіжний захід у виді тримання під вартою може запобігти наявним у кримінальному провадженні ризикам.
Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування (п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України).
Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , дані про його особу та наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, слідчий суддя, відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, вважає за доцільне не визначати розмір застави у даному кримінальному провадженні.
Доводи захисника про звернення дружини ОСОБА_4 зі скаргою щодо визнання її потерпілою за ч. 4 ст. 296 КК України, неналежну фіксацію слідів злочину, необґрунтованість підозри, суд вважає неприйнятними, оскільки фактичні обставини кримінального провадження, на які посилається захисник, винуватість чи не винуватість особи у вчиненні кримінальних правопорушень вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу судового провадження під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції.
Таким чином встановлення наявності або відсутності події та складу кримінального правопорушення, та достатності доказів для доведеності винуватості особи, відноситься до стадії судового розгляду по суті, та не вирішується на стадії досудового розслідування.
Щодо доводів захисника про врахування стану здоров'я ОСОБА_4 та відомостей про його особу, слідчий суддя зазначає, що із долучених до клопотання та наданих захисником документів встановлено, що за місцем служби ОСОБА_4 характеризується задовільно. У період з 10.10.2025 по 24.10.2025 проходив лікування, встановлено діагноз: післятравматичний остеохондроз хребта. Протрузії, секвестровані медіанні екструзії. Консолідований перелом тіл хребців. Деформуючий спандильоз, спондилоартроз. 13.11.2025 рекомендовано стаціонарне реабілітаційне лікування у відділенні фізичної та реабілітаційної медицини КНП «КЛ Святого Пантелеймона», планова госпіталізація з 05.12.2025.
Разом з тим, ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, які мали місце та закінчені 01.12.2025, тобто він вже мав захворювання хребта, доказів неможливості перебувати в місяцях попереднього ув'язнення за станом здоров'я стороною захисту не надано.
Згідно відповіді Сумської міської медичної частини філії ДУ «Центр охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України» станом на 09.02.2026 загальний стан здоровя ОСОБА_4 задовільний, покази невідкладного стаціонарного лікування в територіальних закладах МОЗ відсутні. В СІЗО утримуватись може.
Законом України «Про попереднє ув'язнення», зокрема статтею 11 врегульовано медичне обслуговування осіб, взятих під варту, а також лікувально-профілактична і протиепідемічна робота в місцях попереднього ув'язнення, що організуються і проводяться відповідно до законодавства про охорону здоров'я.
За встановлених обставин доводи захисника про необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту за місцем знаходження орендованого житла у с. Шевченкове Сумського району Сумської області, слідчий суддя вважає необґрунтованими.
Враховуючи те, що обставини та підстави продовження застосування підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є доцільними, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк 60 днів, без визначення розміру застави.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 183, 184, 188, 189, 194 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання прокурора Сумської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 про продовження строку застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025200570000636 від 01.12.2025, за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 263 КК України відносно ОСОБА_4 , задовольнити.
Продовжити строк застосування до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , українця, громадянина України, уродженця смт. Лозове Деражнянського району Хмельницької області, із середньою-спеціальною освітою, одруженого, водія стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти 3 батальйону територіальної оборони військової частини НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят днів) до 27 квітня 2026 року включно, без визначення розміру застави.
Строк дії ухвали слідчого судді до 27 квітня 2026 року включно.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Копію ухвали направити учасникам справи для відома, а ДУ «Сумський слідчий ізолятор» для виконання.
Ухвала може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а ОСОБА_4 в той же строк із моменту її отримання.
Слідчий суддя