Справа 573/367/26
Номер провадження 3/573/142/26
26 лютого 2026 року м. Білопілля
Суддя Білопільського районного суду Сумської області Марина ЧЕРКАШИНА, розглянувши матеріали, які надійшли із ІНФОРМАЦІЯ_1 відносно
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, місце проживання: АДРЕСА_1 , механік в/ч НОМЕР_1 , рнокпп: НОМЕР_2
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП,
Опис обставин, установлених під час розгляду справи.
Згідно протоколу серії КИС №304 від 16.02.2026 про адміністративне правопорушення, згідно якого встановлено, що відряджений солдат ОСОБА_2 , являючись військовою службовою особою військової служби, у порушення вимог ст. ст. 13, 59, 241 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, виконуючи обов'язки військової служби за призначенням, в умовах воєнного стану, 15.02.2026 близько 19.00 год. знаходячись на місці тимчасової дислокації військової частини НОМЕР_3 у районі АДРЕСА_2 перебував з ознаками алкогольного сп'яніння: різкий запах алкоголю з порожнини роту, неясна мова, хитка хода, порушення координації рухів. Від відмови від проходження медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, відмовився у присутності свідків, про що свідчить акт від 15.02.2026.
Крім того, з протоколу серії КИС №308 від 17.02.2026 про адміністративне правопорушення, згідно якого встановлено, що відряджений солдат ОСОБА_2 , являючись військовою службовою особою військової служби, у порушення вимог ст. ст. 13, 59, 241 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, виконуючи обов'язки військової служби за призначенням, в умовах воєнного стану, 16.02.2026 близько 20.00 год. знаходячись на місці тимчасової дислокації військової частини НОМЕР_3 у районі АДРЕСА_2 перебував з ознаками алкогольного сп'яніння: різкий запах алкоголю з порожнини роту, неясна мова, хитка хода, порушення координації рухів. Від відмови від проходження медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, відмовився у присутності свідків, про що свідчить акт від 16.02.2026.
На підставі ст. 36 КУпАП постановою Білопільського районного суду від 26.02.2026 адміністративні матеріали об'єднані в одне провадження.
Нормативний акт, що передбачає відповідальність за інкриміноване особі адміністративне правопорушення.
Своїми діями ОСОБА_2 вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, які мають однаковий ступінь.
У суді ОСОБА_2 заявив клопотання про розстрочення виплати штрафу, бо на теперішній час він не може сплатити його в повному обсязі через скрутне матеріальне становище.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, а саме: оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходжу до наступного.
Мотиви суду та оцінка наданих доказів.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, частиною третьою статті 172-20 КУпАП передбачено відповідальність за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, в умовах особливого періоду.
Факт скоєння ОСОБА_2 правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП підтверджуються матеріалами адміністративної справи, а саме: протоколами про адміністративне правопорушення № 304 від 16.02.26, № 308 від 17.02.26, актами фіксації відмови від проходження медичного огляду з метою виявлення даного стану в присутності свідків, письмовими поясненнями свідків, військовим квитком.
Враховуючи наявність зазначених доказів, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, вважаю, що вина ОСОБА_2 у скоєнні адміністративних правопорушень за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП знайшла своє підтвердження.
Мотив накладення стягнення.
Адміністративне стягнення має на меті покарання порушника, запобігання скоєнню нових правопорушень. Проте, покарання не є самоціллю, воно виступає необхідним засобом виховання правопорушника і запобігання правопорушенням.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, вчинене в умовах особливого періоду та особу правопорушника ОСОБА_2 , наслідки вчинених ним правопорушення та ступінь його вини, вважаю за необхідне застосувати відносно останнього адміністративне стягнення за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП у виді штрафу у мінімальному розмірі на користь держави.
Вважаю, що саме таке стягнення буде необхідним і достатнім для досягнення визначеної ст. 23 КУпАП мети - виховного впливу, запобіганню вчинення правопорушником нових правопорушень та пропорційним вчиненому адміністративному правопорушенню.
З приводу заявленого ОСОБА_2 клопотання про розстрочку сплати штрафу слід зазначити наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 301 КУпАП відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу (за винятком стягнення штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення) здійснюється в порядку, встановленому законом.
Тобто, КУпАП не регулює питання щодо можливості розстрочки виконання постанови.
Водночас, ЄСПЛ неодноразово звертав увагу на недосконалість чинного законодавства України і необхідність дотримання принципу правової визначеності (п. 53 рішення від 06.11.2008 у справі «Єлоєв проти України» (Yeloyev v. Ukraine), заява № 17283/02); п. 19 рішення від 18.12.2008 у справі «Новік проти України» (Novik v. Ukraine), заява № 48068/06), а Конституційний Суд України у пунктах 3.4 та 3.6 свого рішення від 11.10.2011 (справа № 10-рп/2011), аналізуючи положення міжнародних актів, наголосив, що не вбачається різниці між кримінальними та адміністративними протиправними діяннями, оскільки вони охоплюються загальним поняттям «правопорушення», а відмінність адміністративного правопорушення від злочину полягає, насамперед, у тому, що воно є менш суспільно небезпечним. ЄСПЛ поширює стандарти Конвенції для кримінального провадження на справи про адміністративні правопорушення (рішення від 30.01.2015 у справі «Швидка проти України» (Shvydka v. Ukraine), заява № 17888/12; рішення від 09.06.2011 у справі «Лучанінова проти України» (Luchaninova v. Ukraine), заява № 16347/02); рішення від 15.05.2008 у справі «Надточій проти України» (Nadtochiy v. Ukraine), заява № 7460/03).
З огляду на викладене, виходячи із системного аналізу процесуальних норм законодавства України та усталеної судової практики ЄСПЛ, вважаю, що на вирішення порушеного питання поширюються гарантії ст. 6 Конвенції, що, у свою чергу, надає можливість застосувати аналогію закону при вирішенні питання про розстрочку штрафу, тобто застосувати у межах своєї компетенції до КУпАП іншої норми закону, зокрема кримінального, які регламентують подібні відносини, заповнивши тим самим прогалину у законодавстві України про адміністративні правопорушення, що є невід'ємним правом учасників провадження у справі про адміністративні правопорушення (правом на справедливий суд, гарантованого ст. 6 Конвенції), оскільки мова не йде про норми, які встановлюють виключення або спеціальне правове регулювання.
Частиною 4 ст. 53 КК України визначено, що з урахуванням майнового стану особи суд може призначити штраф із розстрочкою виплати певними частинами строком до одного року.
Враховуючи вищевикладене, вважаю за необхідне призначений ОСОБА_2 штраф на користь держави в розмірі 17 000 грн розстрочити на строк 6 (шість) місяців.
Судовий збір.
У зв'язку з накладенням адміністративного стягнення, на підставі ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з особи, що притягується до адміністративної відповідальності необхідно стягнути на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 36, 172-20, 283-284, 301 КУпАП, суддя,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 172-20 КУпАП та на підставі ст. 36 КУпАП застосувати до нього стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Розстрочити ОСОБА_3 виконання постанови Білопільського районного суду Сумської області від 26 лютого 2026 про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень на строк 6 (шість) місяців.
Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі 665 (шістсот шістдесят п'ять) гривень 60 копійок.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення.
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 місяці з наступного дня після набрання рішенням законної сили, а в разі, якщо судове рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його постановлення.
Суддя