25 лютого 2026 року
м. Київ
справа № 400/2996/25
адміністративне провадження № К/990/7675/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Рибачука А.І.
суддів: Бучик А.Ю., Тацій Л.В.,
перевіривши касаційну скаргу Приватного підприємства "АБМ Проектні роботи" на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13.01.2026 у справі №400/2996/25 за позовом Приватного підприємства "АБМ Проектні роботи" до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради про скасування постанови та припису,-
З касаційної скарги та Єдиного державного реєстру судових рішень видно, що предметом оскарження у цій справі є постанова Управління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради від 13.03.2025 №3/27/22.02-13 про накладення на позивача штрафу у розмірі 272520,00 грн за порушення у сфері містобудівної діяльності та припис від 06.03.2025 №4/2 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 19.05.2025 позовні вимоги позивача задоволено: визнано протиправними та скасовано постанову Управління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради від 13.03.2025 №3/27/22.02-13 про накладення на позивача штрафу у розмірі 272520,00 грн за порушення у сфері містобудівної діяльності та припис від 06.03.2025 №4/2 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 16.09.2025 апеляційну скаргу відповідача задоволено, рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.
01.12.2025 позивач звернувся до суду апеляційної інстанції із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 16.09.2025.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13.01.2026 позивачу відмовлено в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
19.02.2026 до Верховного Суду через підсистему "Електронний суд" надійшла касаційна скарга Приватного підприємства "АБМ Проектні роботи".
Колегія суддів перевірила наведені в касаційній скарзі обґрунтування для реалізації права на касаційне оскарження, дослідила додані до неї матеріали і дійшла висновку про наступне.
Відповідно до частини першої статті 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
Згідно з частиною другою статті 361 КАС України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 364 КАС України у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами зазначаються нововиявлені або виключні обставини, якими обґрунтовується вимога про перегляд судового рішення, дата їх відкриття або встановлення.
Згідно з частиною четвертою статті 361 КАС України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
При цьому нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов'язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення.
До нововиявлених обставин належать факти об'єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв'язання спору. Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є: 1) існування цих обставин на час розгляду та вирішення справи і ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява; 2) на час розгляду справи ці обставини об'єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду; 3) істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування цих обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).
Під нововиявленою обставиною мається на увазі фактична обставина, яка має істотне значення і яка об'єктивно існувала на час розгляду справи, але не була і не могла бути відома усім особам, які брали участь у справі, та суду. Нова обставина, що з'явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справ. Тобто для визнання обставини нововиявленою недостатньо, щоб особа просто не знала про наявність певної істотної обставини, а потрібно, щоб вона і не могла знати про неї. Якщо вона все-таки могла знати про певну обставину за добросовісного ставлення до справи, тоді ця підстава для перегляду відсутня.
За висновком Великої Палати Верховного Суду, висловленим в постанові від 09.06.2022 у справі № 9901/230/20, не вважаються нововиявленими обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.
В обґрунтування поданої заяви про перегляд судового рішення суду апеляційної інстанції за нововиявленими обставинами позивач посилався на поверховий план другого поверху будинку АДРЕСА_1 , складений КП «ММБТІ» за результатами технічної інвентаризації 1979 року, який, за твердженням заявника, був отриманий ним лише 19.11.2025, тобто після ухвалення постанови суду апеляційної інстанції від 16.09.2025, та який, на його думку, спростовує висновки суду щодо наявності порушень містобудівного законодавства, зокрема щодо зменшення площі сходової клітини - спільного майна співвласників будинку, і, на переконання заявника, підтверджує наявність істотних обставин, що впливають на законність ухваленої у цій справі постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 16.09.2025.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд апеляційної інстанції виходив із того, що поверховий план другого поверху будинку АДРЕСА_1 , складений за результатами технічної інвентаризації у 1979 році, на який посилається заявник як на нововиявлену обставину, вже містився в матеріалах справи та був предметом дослідження і правової оцінки під час апеляційного розгляду справи по суті. При цьому, суд зазначив, що після 1979 року новий технічний паспорт на весь будинок не складався, а надані заявником матеріали технічної інвентаризації щодо окремої квартири АДРЕСА_2 , виконані у 2012 році, не стосуються питання забудови місць загального користування, та не підтверджують виникнення нових юридично значущих обставин. Також, суд вказав, що можлива різниця в обмірах площ окремого приміщення у різні періоди часу не свідчить про втрату актуальності результатів технічної інвентаризації всього будинку, проведеної у 1979 році, якою зафіксовано розміри сходових клітин як елементів спільного майна. Крім того, посилання заявника на можливу фальсифікацію матеріалів технічної інвентаризації не підтверджені належними та допустимими доказами, отриманими у встановленому законодавством порядку, а тому, за таких обставин, наведені заявником доводи у своїй сукупності фактично зводяться до незгоди з висновками суду та намагання здійснити переоцінку доказів, що не є підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами у розумінні частини другої статті 361 КАС України.
Отже, постановляючи оскаржувану ухвалу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що наведені позивачем обставини не є підставою для перегляду рішення суду в цій справі за нововиявленими обставинами у розумінні положень КАС України.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Колегія суддів зазначає, що нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення.
Як видно із пунктів 27, 28 рішення від 18.11.2004 у справі № 69529/01 «Правєдная проти Росії» (Pravednaya v. Russia) та пункту 46 рішення Європейського Суду з прав людини від 06.12.2005 у справі № 19960/04 "Попов проти Молдови" (Popov v. Moldova) Європейський суду з прав людини вказав, що процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду справи.
Колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що однією із основоположних складових верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини новий розгляд справи, провадження у якій було закінчено остаточним рішенням, можливий у зв'язку з нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження лише у разі необхідності виправлення суттєвих помилок правосуддя, коли така процедура застосовується у спосіб, сумісний зі статтею 6 Конвенції. Принцип юридичної визначеності передбачає повагу до остаточності судових рішень та полягає у тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов'язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Желтяков проти України»).
З урахуванням наведеного, обставини, на які посилається заявник, зокрема отримання ним після ухвалення судового рішення поверхового плану другого поверху будинку, складеного у 1979 році, який уже містився в матеріалах справи та був предметом дослідження суду апеляційної інстанції, а також надані матеріали технічної інвентаризації щодо окремої квартири, що не стосуються спірних правовідносин, не свідчать про існування істотних для справи обставин, які не були встановлені судом та не могли бути відомі заявнику під час розгляду справи, а фактично спрямовані на переоцінку доказів та незгоду з висновками суду, а тому вони не можуть слугувати підставою для перегляду судового рішення, у зв'язку з чим рішення суду апеляційної інстанції ґрунтується на правильному правозастосуванні.
Отже, колегія суддів констатує, що обставини зазначені позивачем в обґрунтування заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не є нововиявленими в розумінні положень КАС України.
Враховуючи наведене вище, Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.
Керуючись пунктом 5 частини першої, частиною другою статті 333 КАС України,-
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Приватного підприємства "АБМ Проектні роботи" на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13.01.2026 у справі № 400/2996/25 за позовом Приватного підприємства "АБМ Проектні роботи" до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради про скасування постанови та припису.
Копію цієї ухвали суду направити особі, яка подала касаційну скаргу, в порядку, визначеному статтею 251 КАС України.
........................
........................
........................
А.І. Рибачук
А.Ю. Бучик
Л.В. Тацій,
Судді Верховного Суду