Справа № 120/3469/24
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Віятик Наталія Володимирівна
Суддя-доповідач - Ватаманюк Р.В.
26 лютого 2026 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Ватаманюка Р.В.
суддів: Боровицького О. А. Курка О. П. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Іванівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 03 лютого 2025 року у справі за адміністративним позовом Іванівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області до Державної екологічної інспекції у Вінницькій області про визнання дій протиправними та скасування припису,
позивач звернувся із позовом до Вінницького окружного адміністративного суду в якому просив: визнати дії протиправними та скасувати припис.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 03.02.2025 у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким позов задовольнити.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
До суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач вказує про обгрунтованість рішення суду першої інстанції та просить залишити його без змін.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Судом першої інстанції встановлено, що Державною екологічною інспекцією у Вінницькій області з 05 по 15 березня 2024 року на підстави наказу Державної екологічної інспекції у Вінницькій області № 7-П від 04.03.2024 проведена позапланова перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства.
На підставі вищевказаного наказу 04.03.2024 видано направлення №007 на проведення позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства Іванівської сільської ради, що знаходиться за адресою: Вінницька область, Вінницький район, с. Іванів, вул. Свинаря, 17.
Підставою для проведення перевірки стало звернення громадянина ОСОБА_1 від 04.03.2024 вх. № 34-К/24.
Предметом перевірки визначені наступні питання: дотримання вимог природоохоронного законодавства Іванівською сільською радою вимог Закону України "Про управління відходами" та Земельного кодексу України.
За результатами проведення перевірки Державною екологічною інспекцією у Вінницькій області складено акт від 05.03.2024 №006/ВН перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства Іванівською сільською радою, відповідно до якого встановлено порушення вимог законодавства.
05.03.2024 Державною екологічною інспекцією у Вінницькій області, відповідно до акту 05.03.2024 №006/ВН перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства Іванівською сільською радою винесено припис.
Згідно припису необхідно усунути такі порушення:
1. Отримати дозвіл на здійснення операцій з оброблення відходів на звалище відходів на яке здійснюється видалення побутових відходів, що знаходиться біля с. Гущинці Іванівської сільської ради та має геогрaфiчнi координати 49.445982, 28.334477.
2. Оформити речові права на земельну ділянку під звалищем відходів, яке знаходиться біля с. Гущинці Іванівської сільської ради та має географічні координати 49.445982, 28.334477
3. Експлуатацію звалище, яке знаходиться біля с. Гущинці Іванівської сільської ради та має географічні координати 49.445982, 28.334477 не здійснювати із порушенням правил експлуатації полігонів побутових відходів.
Суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення виходив з того, що у спірних правовідносинах відповідач діяв обґрунтовано, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені чинним законодавством України.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до п. 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 № 275 (надалі - Положення № 275), Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
Пунктом 2 вказаного Положення передбачено, що Держекоінспекція у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.
Державна екологічна інспекція у Вінницькій області (далі - Інспекція) діє на підставі Положення про Державну екологічну інспекцію у Вінницькій області (далі - Положення), затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України (далі - Держекоінспекція) від 20.02.2023 № 19, є територіальним органом Державної екологічної інспекції України та їй підпорядковується.
Так, пп. л пп. 2 п. 4 Положення № 275 (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства, зокрема, з питань поводження з відходами, зокрема щодо:
дотримання вимог документів дозвільного характеру на здійснення операцій у сфері поводження з відходами;
складення і ведення реєстру об'єктів утворення, оброблення та утилізації відходів, реєстру місць видалення відходів;
перевезення небезпечних відходів територією України та транскордонних перевезень відходів;
збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізації, знешкодження, видалення, захоронення відходів (у тому числі недопущення змішування та захоронення відходів, які можуть бути утилізовані);
ведення первинного обліку кількості, типу і складу відходів, що утворюються, збираються, перевозяться, зберігаються, обробляються, утилізуються, знешкоджуються та видаляються, подання відповідної статистичної звітності в установленому порядку та паспортизації таких відходів;
дотримання вимог нормативно-технічної та технологічної документації, погодженої в установленому порядку, під час виробництва продукції (крім дослідних зразків) з відходів чи з їх використанням;
дотримання правил і режиму експлуатації установок, виробництв з оброблення та утилізації відходів;
дотримання вимог екологічної безпеки під час транспортування, зберігання, використання, знешкодження та захоронення хімічних засобів захисту рослин, мінеральних добрив, токсичних речовин і відходів;
своєчасного та повного здійснення заходів із захисту земель від засмічення та забруднення відходами.
Відповідно до Положення № 19 Інспекція на виконання покладених функцій проводить перевірку (у тому числі документальні) із застосуванням інструментально-лабораторного контролю, складає відповідно до законодавства акти за результатами здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства з питань, що належать до її компетенції, надає обов'язкові до виконання приписи щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства та здійснює контроль за їх виконанням, здійснює лабораторні вимірювання (випробування).
Таким чином, Державна екологічна інспекція у Вінницькій області має повноваження на проведення перевірок органів місцевого самоврядування у сфері природоохоронного законодавства щодо виконання делегованих їм повноважень.
Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 №280/97-ВР (далі Закон №280/97-ВР).
Згідно із статтею 2 Закону №280/97-ВР місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції та Законів України.
Відповідно до статті 10 Закону №280/97-ВР сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Представницькі органи місцевого самоврядування, сільські, селищні, міські голови, виконавчі органи місцевого самоврядування діють за принципом розподілу повноважень у порядку і межах, визначених цим та іншими законами.
Позивачем у справі виступає Іванівська сільська рада, яка є органом місцевого самоврядування.
Статтею 20 Закону №280/97-ВР передбачено, що державний контроль за діяльністю органів і посадових осіб місцевого самоврядування може здійснюватися лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, і не повинен призводити до втручання органів державної влади чи їх посадових осіб у здійснення органами місцевого самоврядування наданих їм власних повноважень.
Згідно з частиною першою статті 26 Закону № 280/97-ВР встановлено, що до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад віднесено надання згоди на розміщення на території села, селища, міста нових об'єктів, у тому числі місць чи об'єктів для розміщення відходів.
Згідно із пп. 2 п. "а" частини першої статті 33 Закону № 280/97-ВР до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить підготовка і подання на затвердження ради проектів місцевих програм охорони довкілля, участь у підготовці загальнодержавних і регіональних програм охорони довкілля.
Згідно із частиною 2 статті 71 Закону №280/97-ВР органи виконавчої влади, їх посадові особи не мають права втручатися в законну діяльність органів та посадових осіб місцевого самоврядування, а також вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до повноважень органів та посадових осіб місцевого самоврядування, крім випадків виконання делегованих їм радами повноважень, та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ст. 15 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" місцеві ради несуть відповідальність за стан навколишнього природного середовища на своїй території і в межах своєї компетенції:
а) забезпечують реалізацію екологічної політики України, екологічних прав громадян;
б) дають згоду на розміщення на своїй території підприємств, установ і організацій у порядку, визначеному законом;
в) затверджують з урахуванням екологічних вимог проекти планіровки і забудови населених пунктів, їх генеральні плани та схеми промислових вузлів;
г) видають (переоформлюють, видають дублікати, припиняють дію) дозволи на спеціальне використання природних ресурсів місцевого значення у випадках, передбачених законом;
д) затверджують місцеві екологічні програми;
е) організовують вивчення навколишнього природного середовища;
є) створюють і визначають статус резервних, в тому числі й валютних, фондів для фінансування програм та інших заходів щодо охорони навколишнього природного середовища;
з) забезпечують інформування населення про стан навколишнього природного середовища, функціонування місцевих екологічних автоматизованих інформаційно-аналітичних систем;
и) організують роботу по ліквідації екологічних наслідків аварій, залучають до цих робіт підприємства, установи та організації, незалежно від їх підпорядкування та форм власності, і громадян;
і) приймають рішення про організацію територій та об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та інших територій, що підлягають особливій охороні;
ї) здійснюють контроль за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Місцеві ради можуть здійснювати й інші повноваження відповідно до цього та інших законів України.
Утворювачі відходів повинні вживати ефективних заходів для зменшення обсягів утворення відходів, а також для оброблення відходів, утворення яких неможливо уникнути. Здійснення операцій з оброблення відходів дозволяється лише за наявності дозволу на здійснення операцій з оброблення відходів на визначених місцевими радами територіях з додержанням санітарних та екологічних норм (ст. 55 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища").
Правові, організаційні, економічні засади діяльності щодо запобігання утворенню, зменшення обсягів утворення відходів, зниження негативних наслідків від діяльності з управління відходами, сприяння підготовці відходів до повторного використання, рециклінгу і відновленню з метою запобігання їх негативному впливу на здоров'я людей та навколишнє природне середовище визначає Закон України "Про управління відходами".
Відповідно до статті 1 Закону України "Про управління відходами":
- відходи - будь-які речовини, матеріали і предмети, яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися;
- видалення відходів - операція, що не є відновленням відходів, навіть якщо одним із наслідків такої операції є використання речовин або енергії;
- об'єкт оброблення відходів - установка, інженерна споруда або інший об'єкт, що використовується для здійснення операцій з відновлення або видалення відходів;
- оброблення відходів - операція з відновлення або видалення відходів, включаючи підготовку відходів до таких операцій;
- операції з управління відходами - збирання, перевезення, відновлення та видалення відходів;
- система управління побутовими відходами - комплекс заходів із збирання, перевезення та оброблення побутових відходів, включаючи створення та забезпечення діяльності об'єктів, нагляд за ними та подальший догляд за об'єктами видалення побутових відходів, а також діяльність суб'єктів господарювання, що здійснюють окремі операції з управління побутовими відходами в межах територіальної громади або декількох територіальних громад.
Статтею 26 Закону України "Про управління відходами" визначено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у сфері управління відходами належить:
1) участь у реалізації державної політики у сфері управління відходами;
2) участь у розробленні та реалізації регіональних планів управління відходами;
3) затвердження місцевих планів управління відходами;
4) вирішення питань щодо розміщення на території відповідних територіальних громад об'єктів оброблення відходів;
5) створення пунктів роздільного збирання побутових відходів.
До повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері управління відходами належить:
1) розроблення та реалізація місцевих планів управління відходами;
2) організація управління побутовими відходами, відходами будівництва та знесення;
3) визначення у встановленому порядку суб'єктів господарювання, які здійснюють збирання, перевезення, відновлення та видалення побутових відходів;
4) визначення адміністратора послуги з управління побутовими відходами;
5) запровадження роздільного збирання побутових відходів та забезпечення виконання цільових показників щодо підготовки для повторного використання та рециклінгу побутових відходів;
6) організація роботи пунктів роздільного збирання побутових відходів;
7) забезпечення ліквідації несанкціонованих сміттєзвалищ у межах населених пунктів;
8) передача відходів, власник яких не встановлений, суб'єктам господарювання у сфері управління відходами для їх оброблення;
9) надання інформації, проведення роз'яснювальної та просвітницької роботи серед населення щодо управління відходами;
10) визначення одиниці вимірювання обсягу наданої послуги з управління побутовими відходами;
11) затвердження норм надання послуги з управління побутовими відходами;
12) затвердження інвестиційних програм суб'єктів господарювання у сфері управління побутовими відходами;
13) встановлення тарифів на послугу з управління побутовими відходами, а також тарифів на збирання, перевезення, відновлення, видалення побутових відходів окремо за видами побутових відходів (змішані, великогабаритні, ремонтні, небезпечні);
14) укладення договорів з організаціями розширеної відповідальності виробників щодо запровадження приймання та роздільного збирання видів побутових відходів, на які поширюється розширена відповідальність виробника.
Органи місцевого самоврядування здійснюють й інші повноваження у сфері управління відходами відповідно до закону.
Відповідно до ст. 40 Закону України "Про управління відходами" захоронення відходів здійснюється на полігонах, що відповідають вимогам законодавства та технологічне обладнання яких забезпечує захист ґрунтових вод, вилучення та знешкодження біогазу та фільтрату, контроль викидів в атмосферне повітря, забруднення ґрунтів і підземних вод. Суб'єкт господарювання, що здійснює управління полігоном, повинен мати дозвіл на здійснення операцій з оброблення відходів, а в разі захоронення небезпечних відходів - ліцензію на здійснення господарської діяльності з управління небезпечними відходами.
Полігони поділяються на такі класи: 1) полігони для небезпечних відходів; 2) полігони для відходів, що не є небезпечними; 3) полігони для інертних відходів.
Правила технічної експлуатації полігонів, припинення експлуатації, рекультивації та догляду за полігонами після припинення їх експлуатації затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.
Власник (балансоутримувач) полігона або суб'єкт господарювання, що здійснює управління полігоном, забезпечує розроблення та виконання протягом періоду експлуатації полігона програми моніторингу полігона. Порядок розроблення програми моніторингу полігона та вимоги до неї затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.
Власник (балансоутримувач) полігона або суб'єкт господарювання, що здійснює управління полігоном, забезпечує проведення рекультивації полігона після припинення його експлуатації, а також догляд за ним після його рекультивації протягом 30 років. Догляд за полігоном після припинення його експлуатації включає дії, пов'язані з утриманням полігона після припинення його експлуатації, із здійсненням контролю і моніторингу параметрів навколишнього природного середовища, з усуненням можливих негативних впливів полігона на здоров'я людей та навколишнє природне середовище.
При формуванні тарифу на захоронення відходів до його складу включається повний перелік матеріально-технічних, експлуатаційних та адміністративних витрат, а також фінансова гарантія, що включає витрати на припинення експлуатації, рекультивацію та догляд за полігоном після припинення його експлуатації.
Згідно ст. 41 Закону України "Про управління відходами" суб'єкти господарювання, які мають намір здійснювати або здійснюють діяльність у сфері оброблення відходів, зобов'язані створити обліковий запис в інформаційній системі управління відходами та внести до системи визначені законодавством необхідні відомості.
Суб'єкти господарювання для здійснення операцій з оброблення відходів зобов'язані отримати дозвіл на здійснення операцій з оброблення відходів до початку своєї діяльності.
Статтею 30 Закону України від 06.09.2005 № 2807-IV "Про благоустрій населених пунктів" передбачено, що формування системи поводження з відходами здійснюється шляхом використання найбільш ефективних і безпечних технологій за мінімальних економічних витрат, найбільш вигідних для того чи іншого населеного пункту схем і методів збирання, перевезення та знешкодження цих відходів з урахуванням щільності забудови, типів та наявного парку сміттєвозів, сміттєзбірників у порядку, визначеному законом.
Статтями 125 та 126 Земельного кодексу України встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав регулює Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 № 1952-IV (далі Закон № 1952-IV).
Згідно зі статтею 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до ч. 1, 2 статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" загальними засадами державної реєстрації прав є: гарантування державою об'єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження; обов'язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав; публічність державної реєстрації прав; внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом; відкритість та доступність відомостей Державного реєстру прав.
Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Згідно матеріалів справи 05.03.2024 Державною екологічною інспекцією у Вінницькій області проведено позапланову перевірку дотримання Іванівською сільською радою вимог природоохоронного законодавства, за наслідками якої складено Акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства №006/ВН від 05.03.2024.
Підставою для проведення заходу слугувало звернення гр. ОСОБА_1 від 04.03.2024, щодо експлуатації сміттєзвалища поблизу с. Гущинці Іванівської сільської ради, яке постійно горить.
Посадовими особами під час проведення огляду виявлено звалище відходів, яке знаходиться біля с. Гущинці Іванівської сільської ради та має географічні координати 49.445982, 28.334477. Площа даного звалища становить 0,46 га. Речові права на земельну ділянку під тілом даного звалища відсутні. Дане звалище відходів, на яке здійснюється видалення побутових відходів, експлуатується без відповідного дозволу на здійснення операцій з оброблення відходів. Експлуатація звалища здійснюється із порушенням правил експлуатації полігонів побутових відходів, а саме: на в'їзді до полігона побутових відходів не встановлений щит з відповідною інформацією, відсутній контрольно-пропускний пункт та автомобільні ваги для обліку кількості усіх видів відходів, не встановлена вишка для візуального контролю виду відходів що завозяться бортовими самоскидними транспортними засобами, не створена система моніторингу та екологічної безпеки, безпеки, що мають бути спрямовані на захист нормального стану повітря, ґрунту та підземних вод, на основних напрямках поширення легких фракцій відходів не встановлені тимчасові сітчасті переносні елементи огорожі, на в'їзді відсутній дезбар'єр, територія полігона побутових відходів не обмежена нагірною канавою для запобігання витіканню за межі полігона забруднених поверхневих вод, відсутні спостережні свердловини, полігон побутових відходів не оснащений системами захисту ґрунтових вод, вилучення та знешкодження біогазу та фільтрату, для відлякування птахів не встановлене спеціальне звукове та біоакустичне обладнання, відсутня охорона полігону, по периметру території полігона побутових відходів не має суцільної огорожі та відповідного шлагбауму.
З матеріалів справи встановлено, що на дане звалище відходів розроблявся Паспорт місця видалення відходів (МВВ) №01-14/03 дата реєстрації 10.09.2003, відповідно до якого власником даного звалища була Гущинецька сільська рада.
В розділі VІІІ паспорта серед порушень вимог експлуатації місця відведення відходів (далі МВВ) вказано відсутність проекту, відсутність охорони, відсутність під'їзних доріг з твердим покриттям.
Разом з тим, зміна власника з Гущинецької сільської ради на Іванівську сільську раду відбулась на підставі рішення №32 4 сесії 7 скликання від 18.01.2018 «Про припинення Гущинецької сільської ради шляхом приєднання до Іванівської сільської ради».
З огляду на викладене, перевірка проводилась саме Іванівської сільської ради.
З Актом №006/ВН від 05.03.2024 ознайомився Іванівський сільський голова ОСОБА_2 , зауважень чи заперечень до акту не надав.
При цьому суд апеляційної інстанції відхиляє доводи апеляційної скарги щодо відсутності погодження центрального органу виконавчої влади на проведення позапланової перевірки та неналежного оформлення наказу. Із матеріалів справи вбачається, що підставою для здійснення заходу державного нагляду стало звернення фізичної особи про порушення вимог природоохоронного законодавства, що відповідає вимогам статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Безпідставними є й твердження скаржника про вихід відповідача за межі предмета перевірки. З направлення та наказу вбачається, що предметом заходу було дотримання вимог природоохоронного законодавства, у тому числі у сфері поводження з відходами та використання земельної ділянки під звалищем. Враховуючи, що звернення громадянина стосувалося функціонування звалища побутових відходів, перевірка питань наявності дозволів, правовстановлюючих документів на земельну ділянку та дотримання правил експлуатації полігонів є логічно пов'язаною з підставою проведення позапланового заходу та не свідчить про його розширення за межі визначеної мети.
Доводи апеляційної скарги щодо перевищення повноважень відповідачем та неналежного суб'єкта перевірки суд відхиляє, оскільки відповідно до статті 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» та Положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 275, територіальні органи Державної екологічної інспекції уповноважені здійснювати державний нагляд за дотриманням вимог законодавства про поводження з відходами та використання земель у частині їх охорони. Обставина перебування Гущинецької сільської ради у стані припинення не звільняє орган місцевого самоврядування, на території якого розташований об'єкт, від обов'язку забезпечити додержання вимог екологічного законодавства та не впливає на правомірність винесеного припису. Відтак підстав для скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не вбачає.
З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у спірних правовідносинах відповідач діяв обґрунтовано, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені чинним законодавством України, тому вимоги заявлені позивачем задоволенню не підлягають.
Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Іванівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 03 лютого 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 325 КАС України та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий Ватаманюк Р.В.
Судді Боровицький О. А. Курко О. П.