вул. Димитрія Ростовського, 35, селище Макарів, Бучанський район, Київська область, 08001, тел. (063)069-85-65, e-mail inbox@mk.ko.court.gov.ua
"20" лютого 2026 р. Справа № 370/4184/25
Провадження № 2/370/1468/25
Макарівський районний суд Київської області у складі головуючого судді Білоцької Л.В., із секретарем Хоменко О.В., під час розгляду у відкритому підготовчому засіданні у залі суду у с-щі Макарів Київської області у порядку загального позовного провадження цивільної справи за позовом
ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ частини спільного майна подружжя,
У провадженні Макарівського районного суду Київської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ частини спільного майна подружжя.
28.01.2026 р. представник відповідача адвокат Сосновик А.П. подав клопотання про зловживання процесуальними правами, в якому просив: визнати дії ОСОБА_1 щодо безпідставного та штучного об'єднання позовних вимог про розірвання шлюбу із вимогами про поділ не основної частини спільного майна подружжя у цій справі, зловживанням процесуальними правами та застосувати до нього заходи процесуального примусу у вигляді штрафу.
Своє клопотання мотивував тим, що зі змісту позовної заяви ОСОБА_1 вбачається, що спір у цій справі стосується розірвання шлюбу та виключно земельних ділянок, що розташовані у АДРЕСА_1 , 2-х транспортних засобів та корпоративних прав у товариствах, що зареєстровані у селищі Макарів, Бучанського району Київської області, із визначеною позивачем ціною позову в сумі 12 836 117,50 грн, згідно долучених позивачем до матеріалів справи звітів/експертних оцінок.
23.01.2026 р. ОСОБА_2 отримала у Печерському районному суді м. Києва копію позовної заяви у справі № 757/65965/25-ц про поділ частки спільного майна подружжя, зокрема, квартири АДРЕСА_2 , та корпоративних прав товариств з обмеженою відповідальністю, що розташовані у м. Києві із визначеною позивачем ціною позову 23 921 500,00 грн, згідно долучених позивачем до матеріалів справи звітів/експертних оцінок.
Відповідач вважає, що такі дії ОСОБА_1 можливо зовні і відповідають вимогам цивільних процесуальних норм, але здійснюються ним з особистим корисним мотивом, що спричиняє шкоду інтересам правосуддя, інтересам учасників справи, порушують принцип справедливості та є зловживанням процесуальними правами.
Крім того, вказував на безпідставність розділення позивачем позовних вимог про поділ майна подружжя на частини та звернення з окремими позовами, а не з одним позовом про поділ усього майна до суду за місцезнаходженням його основної частини (місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою).
Частина майна, що є предметом позову у справі що розглядається (370/4184/25) не є основною, вартість такої, згідно долучених позивачем до матеріалів справи звітів про визначення ринкової вартості майна, майже в два рази нижча за вартість майна, що підлягає поділу в Печерському районному суді м. Києва та складає 12 836 117,50 грн.
Вважає, що позивачем штучно об'єднано позовні вимоги про розірвання шлюбу із вимогами про поділ майна у цій справі (370/4184/25) з метою зміни територіальної підсудності, зокрема, з м. Київ (Печерський районний суд м. Києва) на селище Макарів, Бучанського району Київської області (Макарівський районний суд Київської області).
З огляду на викладене та з урахуванням положень чинного законодавства, відповідач вважає що учасником цивільного процесу ОСОБА_1 вчинено умисні, недобросовісні дії, що спричиняють порушення процесуальних прав інших учасників цивільного процесу, зокрема ОСОБА_2 , з метою перешкоджання гарантованому пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод праву та свідчить про зловживання Позивачем у цій справі своїми процесуальними правами.
У підготовчому засіданні представник відповідача адвокат Сосновик А.П. клопотання підтримав, просив його задовольнити.
Представник позивача адвокат Власюк К.П. проти клопотання заперечила.
Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 197 ЦПК України у підготовчому засіданні суд вирішує заяви та клопотання учасників справи.
Розглянувши клопотання, заслухавши доводи представників сторін, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами недопускається.
Зловживання процесуальними правами як особливий різновид цивільного процесуального правопорушення полягає у тому, що при зловживанні процесуальними правами відбувається порушення умов реалізації суб'єктивних цивільних процесуальних прав. Це положення відповідає загальнотеоретичним розробкам конструкції зловживання правом, в яких воно нерідко визначається як поведінка, що перевищує (або порушує) межі здійснення суб'єктивних прав. Суб'єкт цивільного судочинства свої цивільні процесуальні права має здійснювати відповідно до їх призначення, яке або прямо визначено змістом того чи іншого суб'єктивного права, або вочевидь випливає з логіки існування того чи іншого суб'єктивного процесуального права.
За змістом п. 4 ч. 2 ст. 44 ЦПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: необґрунтоване або штучне об'єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою.
Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання (ч. 3 ст. 44 ЦПК України).
Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом (ч. 4 ст. 44 ЦПК України).
Питання щодо наявності чи відсутності зловживання правом на подання заяви вирішується судом у кожному конкретному випадку окремо.
Відповідно до правової позиції ВС, висловленої в ухвалі від 13.10.2021 справа № 707/1491/21, зловживання процесуальними правами - це цивільне процесуальне правопорушення, яке характеризується умисними недобросовісними діями учасників цивільного процесу (їх представників), що спричиняють порушення процесуальних прав інших учасників цивільного процесу (їх представників), з метою перешкоджання гарантованому у пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод правосуддю, що є підставою для застосування судом процесуальних санкцій (позбавлення права на процесуальну дію або застосування судом інших негативних юридичних наслідків, передбачених законом).
Зловживання правами характеризуються умислом, спрямованим на порушення порядку цивільного судочинства.
Характерними ознаками зловживання процесуальними правами є: формальне, непропорційне використання процесуального права всупереч легітимній меті, з якою це право встановлено нормами цивільного процесуального права, недобросовісність дій, умисний характер, завідома несумлінність.
Основна ознака зловживання процесуальними правами полягає в тому, що дії, які її складають, вчиняються з видимістю реалізації законних прав особи.
Механізм зловживання процесуальними правами полягає в тому, що особа, яка бажає мати певний результат, вчиняє процесуальні дії, зовні схожі на ті юридичні факти, з якими пов'язується настання необхідного результату. Однак, такі дії мають повністю штучний характер, хоча зовні протікають в межах правового поля, а насправді ними заподіюється шкода інтересам інших учасників процесу та взагалі інтересам правосуддя.
У пункті 23 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року по справі № 199/6713/14-ц зазначено, що зловживання процесуальним правом є такі дії, що суперечать основним засадам (принципам) цивільного судочинства (пункт 2 і пункт 11 частини третьої статті 2 ЦПК України), а також його завданню, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частина перша та частина друга вказаної статті).
Натомість, відповідно до ч.ч.1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення. Таким чином, у розумінні закону, суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Позивачем при зверненні із даним позовом було визначено предмет, підстави позову та склад сторін.
Суд, при вирішенні питання про відкриття провадження, перевіривши на відповідність вимог ст. ст. 175, 177 ЦПК України позовну заяву встановив, що позовна заява відповідає вимогам ст.ст. 175-177 ЦПК України, віднесена до предметної, суб'єктної, інстанційної та територіальної юрисдикції суду та відсутність підстав, визначених статтями 185-186 ЦПК України, для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження у справі.
Суд вважає, що відповідачем в даному випадку не надано належних обґрунтувань щодо наявності в діях ознак зловживання правом.
Натомість, щодо доводів представника відповідача про наявність іншого майна, що є предметом спору в іншій справі, та суд першої інстанції позбавлений можливості на стадії відкриття провадження, підготовчого провадження, досліджувати докази по справі та нові докази, та з урахуванням таких оцінювати дії позивача як зловживання процесуальними правами або відсутність такого зловживання.
Оцінивши та перевіривши доводи представника відповідача щодо зловживання процесуальними правами позивачем, судом не встановлено обставин, які б свідчили про зловживання позивачем процесуальними правами, а тому подане клопотання задоволенню не підлягає.
Керуючись вимогами ст. ст. 44, 260, 261, 354-355 ЦПК України,
У задоволенні клопотання представника відповідача адвоката Сосновика Артема Павловича про зловживання процесуальними правами та застосування до позивача заходів процесуального примусу у даній справі - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали виготовлено 25.02.2026 р.
Суддя Л.В. Білоцька