Справа 362/987/26
Провадження 3/362/484/26
05.02.2026 року м. Васильків
Суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області Рубан Тетяна Петрівна, розглянувши матеріали, які надійшли від батальйону № 2 полку патрульної поліції в місті Біла Церква та Білоцерківському районі Управління патрульної поліції у Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, із середньою спеціальною освітою, одруженого, який проходить військову службу за мобілізацією, має на утриманні малолітню дитину, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,
за частиною п'ятою статті 126, частиною другою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
18 січня 2026 року о 21 год. 50 хв. в селі Мар'янівка Білоцерківського району Київської області по вулиці Пшенична, 18 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Subaru Forester, номерний знак НОМЕР_1 , не маючи права керування таким транспортним засобом, будучи позбавленим права керування транспортними засобами строком на 7 (сім) років (постанова Дарницького районного суду міста Києва від 17.03.2025 у справі № 753/2479/25), чим порушив вимоги підпункту "а" пункту 2.1 Правил дорожнього руху, правопорушення вчинено повторно протягом року. Стосовно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення, його дії кваліфіковано за частиною п'ятою статті 126 КУпАП.
Також 18 січня 2026 року о 21 год. 50 хв. в селі Мар'янівка Білоцерківського району Київської області по вулиці Пшенична, 18 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Subaru Forester, номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння (розширені зіниці очей, що не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці). Водій ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законодавством порядку в найближчому медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху. Правопорушення вчинено повторно протягом року (постанова Березанського міського суду Київської області від 26.03.2025, якою ОСОБА_1 визнано винним та притягнуто до відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП). Стосовно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення, його дії кваліфіковано за частиною другою статті 130 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 з'явився, свою провину у вчиненні вказаних правопорушень визнав, пояснив, що не мав наміру керувати автомобілем, просто переставив його, проїхавши 2 метри, взагалі автомобілем керує дружина, але поліцейські все одно склали протокол. Просив суд розстрочити виконання рішення суду в частині стягнення штрафу строком на 12 (дванадцять) місяців, посилаючись на скрутне матеріальне становище, оскільки наразі йому необхідно утримувати малолітню дитину та вагітну дружину.
Дослідивши матеріали справ, заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд дійшов таких висновків.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України врегульовано Законом України "Про дорожній рух" та Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - Правила дорожнього руху).
Статтею 14 Закону України "Про дорожній рух" встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог названого Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Отже, керування транспортним засобом та набуття статусу учасника дорожнього руху є передумовою для виникнення у особи, яка керує транспортним засобом, низки обов'язків, встановлених вимогами чинного законодавства, адже, діяльність, пов'язана з використанням транспортних засобів чинним законодавством України визначена джерелом підвищеної небезпеки та підлягає підвищеному контролю з боку держави.
Щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною п'ятою статті 126 КУпАП, суд зазначає таке.
За статтею 15 Закону України "Про дорожній рух" право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. Забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Підпунктом "а" пункту 2.1 Правил дорожнього руху встановлено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Частина п'ята статті 126 КУпАП передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення особою порушень, передбачених частинами другою - четвертою статті 126 КУпАП. До таких порушень належить, зокрема, керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом (частина друга статті 126 КУпАП), керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами (частина третя статті 126 КУпАП); керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами (частина четверта статті 126 КУпАП).
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною п'ятою статті 126 КУпАП, повністю підтверджується:
даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 569625 від 19.01.2026, який складено відповідно до вимог статті 256 КУпАП та який є джерелом доказової інформації про подію правопорушення та особу, яка його вчинила;
довідкою та витягом з бази даних "Адмінпрактика" про притягнення ОСОБА_1 двічі у 2025 році до відповідальності за частиною п'ятою статті 126 КУпАП за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом (вчинено 16 та 31 січня 2025 року відповідно) з додаванням копій судових рішень;
копією постанови Дарницького районного суду міста Києва від 17.03.2025 у справі №753/2479/25, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 16.05.2025, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною п'ятою статті 126, частиною першою статті 130 КУпАП (вчинено 16.01.2025) та накладено стягнення у виді штрафу в сумі 40 800 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 7 (сім) років);
копією постанови Березанського міського суду Київської області від 26.03.2025 у справі № 356/101/25, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною п'ятою статті 126, частиною першою статті 130 КУпАП (вчинено 31.01.2025) та накладено стягнення у виді штрафу в сумі 40 800 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 (п'ять) років;
даними відеозапису події правопорушення, відображеному на електронному диску, долученому до матеріалів справи і дослідженого в судовому засіданні, на якому зафіксовано у відеофайлі "clip-2" та "clip-0" (21:50:20) факт руху та керування транспортним засобом.
Отже, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною п'ятою статті 126 КУпАП, так як він повторно протягом року керував транспортним засобом, не маючи права керування транспортним засобом відповідної категорії.
Щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 130 КУпАП, суд керується наступним.
Частина друга статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою вказаної статті.
Диспозицією частини першої статті 130 КУпAП передбачено відповідальність за:
1) керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції;
2) передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів;
3) відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Зі змісту наведеної диспозиції вбачається, що відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, утворює самостійний склад зазначеного правопорушення.
Згідно з пунктом 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння).
Порядок проведення огляду на стан сп'яніння регулюється статтею 266 КУпАП.
Відповідно до статті 266 КУпАП огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.
Процедура огляду встановлюється такими підзаконними нормативними актами, які прийняті на виконання статті 266 КУпАП і деталізують норми цієї статті: Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (надалі - Порядок №1103); Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України і Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 (надалі - Інструкція № 1452/735).
Згідно з пунктами 2 - 4 розділу І Інструкції №452/735 огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Пунктом 12 Інструкції № 1452/735 передбачено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I Інструкції № 1452/735, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Отже, поліцейський вправі пред'явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп'яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані наркотичного сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
При цьому пункт 2.5 Правил дорожнього руху встановлює обов'язок, а не право водія пройти огляд на визначення стану сп'яніння і жодних винятків з цього (брак часу, небажання водія тощо) Правила дорожнього руху не містять.
Судом було досліджено відеозаписи події, що відображені на електронному диску, долученому до матеріалів справи, де зафіксовано факти: приїзду працівниками поліції за місцем виклику, написання заяви та пояснень щодо причин такого виклику (21:19); рух транспортного засобу під керуванням водія ОСОБА_1 (21:50:20); прохання поліцейської пред'явити посвідчення водія особи, яка керувала транспортним засобом, на що водій ОСОБА_1 повідомив, що позбавлений права керування на 7 років та висловив заперечення щодо факту керування, оскільки проїхав всього 2 метри (21:50:30); на запитання поліцейської: "чи вживає наркотичні речовини", водій повідомив, що раніше колись вживав (21:52); пропозиція поліцейської водію пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у найближчому медичному закладі, на що водій відмовляється, посилаючись на те, що керував автомобілем всього два метри (21:55); повторна пропозиція водію пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння, на що водій відмовляється зі словами "я не хочу з вами їхати" (21:57); роз'яснення поліцейською водію, що за відмову від проходження огляду теж передбачена адміністративна відповідальність, але це не змінює позицію водія (21:58); ознайомлення водія з його правами та повідомлення про складення щодо нього відповідних адміністративних матеріалів (22:01).
Враховуючи застосування поліцейським у відповідності до вимог статті 266 КУпАП технічних засобів відеозапису, даний запис можливий для відтворення, доданий до протоколу у встановленому законом порядку, а тому суд визнає його належним і допустимим доказом у цій справі.
Так, відображені на відеозаписі події повністю узгоджуються з іншими письмовими матеріалами справи, які були досліджені судом, а саме:
фактичними відомостями, викладеними в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 569598 від 18.01.2026, складеному у відповідності до вимог статті 256 КУпАП та в якому зафіксовано факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в найближчому закладі охорони здоров'я;
даними акта огляду на стан наркотичного сп'яніння, в якому зафіксовані виявлені ознаки ознаками наркотичного сп'яніння ОСОБА_1 (виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці, розширені зіниці очей, які не реагують на світло), а також те, що огляд не проводився через відмову водія;
даними направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 18.01.2026, з якого вбачається, що водій ОСОБА_1 направлявся для проходження медичного огляду до двох найближчих закладів охорони здоров'я - КНП "Білоцерківська міська лікарня № 4" або КНП "Рокитнянська багатопрофільна лікарня" у зв'язку з виявленими у нього ознаками наркотичного сп'яніння, однак водій в лікарню не доставлявся, огляд в лікарні не проводився через відмову водія;
довідкою та витягом з бази даних "Адмінпрактика" про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною п'ятою статті 126, частиною першою статті 130 КУпАП разом з копією постанови Березанського міського суду Київської області від 26.03.2025 у справі № 356/101/25 (яка набрала чинності 08.04.2025), якою ОСОБА_1 визнано винним за вказаними нормами КУпАП, зокрема за частиною першою статті 130 КУпАП - за відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння на вимогу поліцейського та накладено стягнення у виді штрафу в сумі 40800 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 років;
рапортом інспектора поліції від 19.01.2026.
Таким чином, ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене частиною другою статті 130 КУпАП, так як він повторно протягом року керував транспортним засобом та на вимогу поліцейського відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку.
Вивчивши матеріали адміністративних справ, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених частиною п'ятою статті 126, частиною другою статті 130 КУпАП, так як він, як водій, керував транспортним засобом без відповідних документів, а також відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння повторно протягом року.
Відповідно до частини другої статті 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Оскільки щодо ОСОБА_1 до суду надійшло дві окремі справи про адміністративні правопорушення, які розглядаються одним складом суду одночасно, суд вважає за необхідне об'єднати в одне провадження справи про адміністративні правопорушення № 362/987/26 (провадження №3/362/484/26) та № 362/988/26 (провадження № 3/362/485/26), присвоївши їм спільний № 362/987/26 (провадження № 3/362/484/26), і накладати стягнення з дотриманням вимог частини другої статті 36 КУпАП.
Більш серйозним правопорушенням з числа вчинених є адміністративне правопорушення, передбачене частиною п'ятою статті 126 КУпАП, а тому стягнення згідно з вимогами статті 36 КУпАП накладається в межах санкції вказаної статті.
Санкція частини п'ятої статті 126 КУпАП передбачає адміністративне стягнення у виді накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п'яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Вказана санкція у частині накладення штрафу з позбавленням права керування транспортним засобом є безальтернативною.
Із врахуванням встановлених обставин справи та наявних даних про особу винного, суд вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 стягнення у межах санкції частини п'ятої статті 126 КУпАП у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п'ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу з огляду на те, що адміністративні матеріали не містять доказів належності ОСОБА_1 на праві приватної власності транспортних засобів, у тому числі того, яким він керував.
Вирішуючи заяву ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення у справі, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, за якою з огляду на профілактичну та каральну мету стягнення провадження у справах про адміністративне правопорушення є кримінальним (рішення у справі "Надточій проти України" від 15 травня 2008 року, рішення у справі "Лучанінова проти України" від 09 червня 2011 року), суд дійшов висновку, що дане питання слід розглянути за аналогією закону відповідно до частини четвертої статті 53 Кримінального кодексу України, яка визначає, що з урахуванням майнового стану особи суд може призначити штраф з розстрочкою виплати певними частинами строком до одного року.
Суд вважає за можливе задовольнити зазначену заяву ОСОБА_1 і з урахуванням обставин та майнового стану порушника призначити йому штраф із розстрочкою виплати строком на 12 (дванадцять) місяців, рівними частинами щомісяця.
Згідно зі статтею 40-1 КУпАП, пунктом 5 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" з правопорушника, на якого накладено адміністративне стягнення, слід також стягнути судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись статтями 23, 27, 33, 36, 38, 40-1, 126, 130, 221, 245, 251, 252, 280, 283-285, 294 КУпАП, Законом України "Про судовий збір", суддя
Об'єднати в одне провадження справи за № 362/987/26 (провадження № 3/362/484/26) і № 362/988/26 (провадження № 3/362/485/26) стосовно ОСОБА_1 за фактом вчинення ним адміністративних правопорушень, передбачених частиною п'ятою статті 126, частиною другою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, присвоїти об'єднаній справі № 362/987/26.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною п'ятою статті 126, частиною другою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та відповідно до частини другої статті 36 Кодексу України про адміністративні правопорушення накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п'ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Розстрочити виконання цієї постанови в частині накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень на строк 12 (дванадцять) місяців рівними частинами по 3400 (три тисячі чотириста) гривень щомісяця.
Штраф, накладений за вчинення адміністративних правопорушень, сплачується за наступними реквізитами: Отримувач: Київська обл./м. Київ/21081300. Рахунок №UA488999980313030149000010001. Банк: Казначейство України (ЕАП) ЄДРПОУ 37955989. Призначення платежу: адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 665 (шістсот шістдесят п'ять) гривень 60 копійок судового збору, які перерахувати за наступними реквізитами: Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106 Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783 Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001 Код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Роз'яснити ОСОБА_1 про його обов'язок повідомляти Васильківський міськрайонний суд Київської області про здійснення сплати частини суми штрафу шляхом пред'явлення оригіналу відповідного документа.
Після закінчення строку встановленої розстрочки строк пред'явлення до примусового виконання постанови в частині накладання адміністративного стягнення в вигляді штрафу - протягом трьох місяців.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд Київської області.
Суддя Т.П. Рубан