Справа № 361/13077/25
Провадження № 2/361/5071/25
25.02.2026
25 лютого 2026 року м. Бровари
Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді Червонописького В.С.,
за участю секретаря Тихоненко І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бровари цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
11 листопада 2025 року позивач ОСОБА_1 через підсистему “Електронний суд» звернувся до суду із вказаним позовом.
Позов обґрунтовано тим, що 22 травня 2010 року між ним, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено шлюб, який зареєстровано у відділі реєстрації актів цивільного стану Броварського міськрайонного управління юстиції Київської області, про що 22 травня 2010 року зроблено відповідний актовий запис №229 та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 (повторно).
Від подружнього життя мають спільну дитину - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджено відповідним свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 10 серпня 2010 року, що видано відділом реєстрації актів цивільного стану Печерського районного управління юстиції у м. Києві.
Вказує, що шлюб за час спільного подружнього життя вичерпав себе. Між подружжям втрачено емоційний зв'язок, відсутня взаємна повага, що призвело до остаточного прийняття позивачем рішення про розірвання шлюбу.
Зазначає, що на примирення та збереження шлюбу з відповідачем він не згоден. Подальше збереження шлюбу на його думку є неможливим, так як цей шлюб фактично припинив своє існування і збереження даного шлюбу суперечить його інтересам, у зв'язку з чим наполягає на його розірванні.
Наголошував, що майнові питання щодо розподілу спільного сумісного майна подружжя будуть вирішуватися у майбутньому.
Питання утримання та місця проживання спільного сина буде вирішено в позасудовому порядку.
03 грудня 2025 року ухвалою судді Броварського міськрайонного суду Київської області прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за вищевказаним позовом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Від відповідача ОСОБА_2 через підсистему “Електронний суд» надійшов відзив за вх. №59849, в якому відповідач просила провести розгляд справи без її участі за наявними матеріалами справи. Позовні вимоги визнала та просила їх задовольнити.
Суд, повно і всебічно з'ясувавши обставини справи, дослідивши надані докази, дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 22 травня 2010 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали шлюб, який зареєстровано у Відділі реєстрації актів цивільного стану Броварського міськрайонного управління юстиції Київської області, актовий запис №229, про що свідчить повторно видане свідоцтво про шлюб Богуславського відділу державної реєстрації актів цивільного стану в Обухівському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 03 листопада 2025 року, серія НОМЕР_3 .
Від спільного подружнього життя у сторін народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим Відділом реєстрації актів цивільного стану Печерського районного управління юстиції у м. Києві від 10 серпня 2010 року, про що свідчить відповідний актовий запис № 1302, серія НОМЕР_4 .
Відповідно до ч. 2 ст. 112 Сімейного Кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне проживання подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Судом встановлено, що сторони остаточно припинили сімейні відносини, не ведуть спільного господарства.
Так, відповідно до ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно з ч. 5 ст. 55 СК України дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.
Водночас, положеннями ч.ч. 3, 4 ст. 56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням прав дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
У відповідності до ч. 2 ст. 104, ч. 3 ст.105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до ст. 110 цього Кодексу.
За положеннями ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Також, у п.п. 10, 11 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» № 11 від 21.12.2007 року роз'яснено, що проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішення позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитина-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя. У рішенні суду у справі про розірвання шлюбу, зокрема, має бути зазначено дата й місце реєстрації шлюбу, час та причини фактичного його припинення, мотиви, з яких суд визнав збереження сім'ї можливим чи неможливим, обґрунтовані висновки з приводу інших заявлених вимог. У резолютивній частині рішення слід навести відомості, необхідні для реєстрації розірвання шлюбу в органах РАЦС.
Таким чином, виходячи з аналізу вищенаведених положень законодавства, шлюб має добровільний характер, ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка і припиняється внаслідок його розірвання.
При цьому, незгода лише будь-кого зі сторін продовжувати шлюбні стосунки є підставою для визнання її права вимагати розірвати шлюбу.
Отже, встановивши не бажання позивача продовжувати шлюбні стосунки та відсутність будь-яких переконливих доказів того, що сторони вчиняють дії, направлені на збереження сім'ї, суд дійшов висновку про те, що подальше збереження шлюбу без взаємної згоди є неможливим та буде суперечити інтересам сторін.
Враховуючи вищевикладене та враховуючи ті обставини, що позивач наполягає на розірванні шлюбу, а відповідач цьому не заперечувала, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, а шлюб між позивачем та відповідачем розірванню, оскільки подальше збереження шлюбу без взаємної згоди є неможливим.
Керуючись ст. ст. 24, 56, 110, 111, 112, 113 Сімейного кодексу України, ст. ст. 200, 265, 268 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 22 травня 2010 року у Відділі реєстрації актів цивільного стану Броварського міськрайонного управління юстиції Київської області, актовий запис №229 - розірвати.
Стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Суддя В.Червонописький