справа № 361/4380/25
провадження № 1-кс/361/249/26
17.02.2026
17 лютого 2026 року м. Бровари
Слідчий суддя Броварського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 ,
за участі:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваної ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання у кримінальному провадженні за
№ 42023112130000155 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 3 ст. 368,
ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 358, ч. 2 ст. 369-2 КК України, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянці України, такій, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не депутату, не адвокату, не інваліду, раніше не судимій,
16 лютого 2026 року слідчий слідчого відділу Броварського РУП ГУНП в Київський області звернувся з клопотанням, погодженим з прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1, КК України.
Вказане клопотання обґрунтовано тим, що існують ризики, передбачені статтею п.п. 1, 2, 3, 4 та 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме ризик переховування підозрюваної від слідства та/або суду, знищення, приховання та спотворення речей, які мають значення для встановлення обставин кримінального провадження, загроза його незаконного впливу на свідків, експертів спеціалістів у цьому кримінальному провадженні, перешкоджання провадженню іншим чином, а також ризик вчинення ним інших кримінальних правопорушень.
Прокурор у судовому засіданні підтримав заявлене клопотання, зазначив про достатність даних для обґрунтованої підозри причетності підозрюваної до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, що підтверджується зібраними матеріалами у межах кримінального провадження, а саме протоколами проведення слідчих дій. Прокурор зауважив про можливість підозрюваної переховуватися від органів досудового розслідування, оскільки він підозрюється у вчиненні тяжких злочинів та покарання за їх вчинення повинно бути призначено реально, а не з випробуванням. Більш того наголосив, що підозрювана може незаконно впливати на свідків для зміни ними показань, наданих на досудовому слідстві, оскільки може знати їх данні. Прокурор також зазначив, що підозрювана може спотворити, приховати, знищити речі та документи, які мають значення для встановлення обставин кримінального провадження або перешкодити кримінальному провадженню іншим чином. Крім цього, прокурор наголосив, що підозрювана може продовжити свою злочинну діяльність, а саме, будучи лікарем допомагати особам в ухиленні від мобілізації з метою власного збагачення. Зауважив, що інші запобіжні заходи аніж тримання під вартою не можуть обиратися, оскільки ОСОБА_4 підозрюється. зокрема, у вчиненні злочину ч. 1 ст. 114-1 КК України. Також вважає за доцільне визначити підозрюваній заставу у сумі 120 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 385 425 гривень. З перелічених підстав прокурор просив задовольнити клопотання.
Захисник ОСОБА_5 заперечив проти задоволення клопотання, зауважив, що підозра є необґрунтованою, оскільки у слідства немає достатніх доказів для підтвердження причетності ОСОБА_4 до інкримінованого їй злочину. Підозрювана жодних діагнозів свідку ОСОБА_6 не встановлювала, а направлення на проведення медичних досліджень та лікування є функціональними обов'язками підозрюваної. Захисник зауважив, що підозрювана має стійкі соціальні зв'язки, постійне місце проживання, працює лікарем, має хорошу репутацію, що підтверджується її виключно позитивною характеристикою, раніше не судима. Крім цього підозрювана добровільно прибув на розгляд цього клопотання, не намагаючись уникати слідства. Вважає, що перелічені обставини нівелюють ризик її переховування від правосуддя. Крім цього, розслідування проводиться тривалий час, а тому більшість доказів повинна бути зібрана у матеріалах кримінального провадження, що унеможливлює будь-яке приховування, знищення або спотворення речей та документів. Також захисник наголосив, що підозрювана немає підстав та можливостей незаконно впливати на свідків, оскільки єдиним свідком є агент сторони обвинувачення. Крім того, зазначив, що підозрювана раніше не судима, працює лікарем а тому доводи прокурора про те, що він буде вчиняти інші корисливі кримінальні правопорушення є необґрунтованими. Розмір запропонованої прокурором застави є непомірним для ОСОБА_4 , враховуючи її майновий стан, оскільки вона заробляє у лікарні близько 30000 гривень. За таких обставин захисник просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора.
Підозрювана підтримала клопотання свого захисника, зауважила, що не має наміру переховуватись від слідства та суду та перешкоджати у будь-який спосіб розслідуванню кримінального провадження. Зауважила, що направлення пацієнтів для здачі аналізів та встановлення діагнозів є її безпосередніми функціональними обов'язками, як лікаря.
Суд, заслухавши учасників судового розгляду, щодо заявленого клопотання, дослідивши долучені сторонами докази констатує таке.
Згідно з ч. 4 ст. 176 КПК України запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування та до початку підготовчого судового засідання - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Згідно з частинами 1 та 4 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, що свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Дотримуючись приписів ст. 194 КПК України слідчий суддя аналізує зазначені вище обставини. Зокрема, щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_4 в інкримінованому правопорушенні суд зазначає таке.
Досудовим розслідуванням встановлено, що приблизно у 2023 році, більш точної дати під час досудового розслідування встановити не представилось можливим, у ОСОБА_7 , який достовірно знав про дію воєнного стану, загальної мобілізації та пов'язані з цим обмеження і обов'язки військовозобов'язаних громадян України, виник умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди за організацію та забезпечення ухилення осіб від призову на військову службу під час мобілізації, у тому числі шляхом створення умов для прийняття уповноваженими особами рішень про непридатність або обмежену придатність до військової служби на підставі документів із завідомо неправдивими відомостями щодо стану здоров'я, а також шляхом використання свого впливу на прийняття відповідних рішень особами, уповноваженими на виконання функцій держави, з корисливих мотивів та з метою отримання протиправного прибутку від такої діяльності.
На виконання зазначеного умислу ОСОБА_7 діючи в умовах воєнного стану та особливого періоду, у невстановлений досудовим розслідуванням час, вступ у попередню змову з ОСОБА_8 , та в подальшому не пізніше листопада 2023 року залучили ОСОБА_4 . В свою чергу ОСОБА_7 для виконання злочинного плану у невстановлений час, але не пізніше липня 2024 року залучив ОСОБА_9 та ОСОБА_10 . Крім того, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 з метою вчинення кримінальних правопорушень, залучили до протиправної діяльності інших осіб, у тому числі невстановлених на даний час, чим створив та забезпечив функціонування протиправної схеми, спрямованої на організацію та забезпечення ухилення військовозобов'язаних громадян України від призову на військову службу під час мобілізації з корисливих мотивів, яка полягала, зокрема, у забезпеченні отримання та використання документів, що створюють підстави для вирішення питання про непридатність або обмежену придатність до військової служби, у тому числі документів, пов'язаних із встановленням інвалідності (акти огляду медико-соціальною експертною комісією - МСЕК), а також у наданні консультацій та вказівок особам щодо проходження відповідних медичних оглядів, отримання медичних висновків, виписок та інших документів для подальшого їх використання у процедурах ВЛК, МСЕК та у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки.
Після цього, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 розробили план дій, згідно з яким розподілили між собою ролі для реалізації єдиного умислу, спрямованого на одержання неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішень уповноваженими особами, а також на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період шляхом організації ухилення військовозобов'язаних осіб від призову на військову службу під час мобілізації.
Так, реалізуючи свій злочинний умисел, у вересні 2023 року (більш точну дату встановити не представилось можливим), перебуваючи у невстановленому під час досудового розслідування місці та у невстановлений час, свідок ОСОБА_11 від невстановленої особи дізнався про те, що ОСОБА_8 надає послуги особам чоловічої статі, які полягають у сприянні ухиленню осіб призовного віку від призову на військову службу під час мобілізації шляхом створення та використання документів із завідомо неправдивими відомостями щодо стану здоров'я, у тому числі шляхом встановлення фіктивних медичних діагнозів, оформлення медичних висновків та ініціювання проходження медико-соціальної експертної комісії з метою встановлення інвалідності, що надалі використовується для отримання рішення про непридатність або обмежену придатність до військової служби та уникнення призову під час мобілізації.
Реалізуючи свій злочинний умисел, у вересні 2023 року, більш точної дати досудовим розслідуванням не встановлено, під час особистого спілкування засобами мобільного зв'язку між свідком ОСОБА_11 та ОСОБА_8 , останній повідомив, що може надати «послугу» племіннику ОСОБА_11 - ОСОБА_6 - щодо сприяння ухиленню від призову на військову службу під час мобілізації шляхом створення та використання документів із завідомо неправдивими відомостями щодо стану здоров'я, у тому числі шляхом оформлення фіктивних медичних діагнозів, та в подальшому вплинути на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, а саме членів МСЕК щодо прийняття рішення про встановлення інвалідності ОСОБА_6 , яке забезпечить останньому ухилення від призову на військову службу під час мобілізації. При цьому ОСОБА_8 зазначив, що вказана «послуга» надається за грошові кошти у вигляді авансового платежу в сумі 3000 євро, а остаточний розмір грошових коштів буде повідомлено додатково.
Так, продовжуючи реалізувати свій злочинний умисел, ОСОБА_8 20.10.2023 приблизно о 11 годині 30 хвилин за адресою м. Київ, вул. Іоана Павла, 2 під час особистої зустрічі зі свідком ОСОБА_11 повідомив, що може організувати оформлення ОСОБА_6 завідомо підроблених медичних документів щодо стану здоров'я із встановленням діагнозу «пухлини в голові», та в подальшому вплинути на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, а саме членів МСЕК щодо прийняття рішення про встановлення інвалідності ОСОБА_6 , яке забезпечить останньому ухилення від призову на військову службу під час мобілізації. Згідно плану ОСОБА_8 в КНД «КДЦ Київська клінічна лікарня № 12» лікарі встановлять ОСОБА_6 підробний діагноз «кавернома», після чого вказаний діагноз буде підтверджено лікарями КНП «Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги» та вказані документи скеровано до МСЕК з метою прийняття рішення членами МСЕК про встановлення інвалідності, що забезпечить зняття з військового обліку ОСОБА_6 .. Крім того, ОСОБА_8 повідомив, що за вказані послуги потрібно надати завдаток 3000 Євро.
В подальшому, 25.10.2023 приблизно о 12 годині 30 хвилин за адресою м. Бровари, вул. Героїв Небесної Сотні ОСОБА_8 зустрівся зі свідками ОСОБА_11 та ОСОБА_6 . Під час зустрічі ОСОБА_8 надав ОСОБА_6 вказівки щодо подальших дій, зокрема щодо постановки на військовий облік у ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримання направлень до профільних лікарів та збору медичних документів для подальшого використання, а саме отримання направлення у сімейного лікаря до лікаря кардіолога та лікаря невропатолога. В свою чергу свідок ОСОБА_11 передав ОСОБА_8 обумовлені раніше грошові кошти у сумі 3000 євро, що станом на 25.10.2023 відповідно до офіційного курсу НБУ становить 116 727 грн. 30 коп., як авансовий платіж за організацію та подальше супроводження зазначених дій, а саме уникнення призову під час мобілізації.
Так, 06.11.2023 приблизно 13 години 00 хвилин ОСОБА_6 , діючи відповідно до попередніх домовленостей та вказівок ОСОБА_8 , прибув до КНП «Київська міська клінічна лікарня № 12» за адресою: м. Київ, вул. Підвисоцького, 4 до виконуючої обов'язки завідувача неврологічного відділу КНП «Київської міської клінічної лікарні № 12» ОСОБА_4 .
Під час зустрічі, ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_8 , надала інструкції ОСОБА_6 щодо здачі аналізів та проходження обстежень, оформила стаціонарне лікування, надала направлення на проведення МРТ. Після чого, під приводом оплати стаціонарного лікування в КНП «Київська міська клінічна лікарня № 12»одержала від свідка ОСОБА_6 грошові кошти у сумі 5000 грн.
В подальшому, 07.11.2023 на виконання вказівок ОСОБА_4 свідок ОСОБА_6 прибув в КНП «Київська міська клінічна лікарня № 12» за адресою: м. Київ, вул. Підвисоцького, 4 де в період часу з 07 години 25 хвилин по 09 години 45 хвилин здав аналізи та пройшов обстеження.
Продовжуючи виконувати вказівки ОСОБА_4 , свідок ОСОБА_6 09.11.2023 прибув до КНП «Дитяча лікарня № 7» за адресою м. Київ, вул. Підвисоцького, буд. 4Б де останньому в період часу приблизно з 18 годин 40 хвилин по 19 годин 50 хвилин проведено МРТ, за результатами якого складено протокол МРТ № 4802, у якому зазначено, що МР-даних за аномалії розвитку, вогнищеві та об'ємні процеси головного мозку не отримано.
13.11.2023 приблизно о 13 годині 23 хвилин свідок ОСОБА_11 , діючи згідно з вказівками ОСОБА_8 , перебуваючи по вулиці Шота Руставелі у м. Києві, передав ОСОБА_8 протокол МРТ № 4802 та інші медичні документи ОСОБА_6 .
В подальшому на виконання вказівок ОСОБА_8 15.11.2023 приблизно о 08 год. 50 хв. ОСОБА_6 , прибув до КНП «Київська міська клінічна лікарня № 12» за адресою: м. Київ, вул. Підвисоцького, 4, де отримав від ОСОБА_8 , підроблені офіційні документи, а саме виписку № 12829 із медичної картки хворого із зазначенням діагнозу «кавернома - змішана судинна мальформація (за даними МРТ ГМ та МРА від 2023 р.)», із зазначенням строку перебування у стаціонарі з 06.11.2023 по 14.11.2023, яка видана (підписана) виконуючою обов'язки завідувача неврологічного відділу КНП «Київської міської клінічної лікарні № 12 ОСОБА_4 .
Далі, на виконання вказівок ОСОБА_8 , 20.11.2023 свідок ОСОБА_11 приблизно о 09 годині 30 хвилин за адресою вул. Антонова, м. Київ зустрівся з ОСОБА_8 , де останній передав свідкові диск МРТ з № 480, на якому відображено діагноз «кавернома» зробленого на ім'я іншої особи.
В подальшому, 22.12.2023 свідок ОСОБА_6 , діючи згідно з вказівками ОСОБА_8 приблизно о 09 годині 10 хвилин, прибув до КНП «Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги» за адресою м. Київ, вул. Лесі Українки, 10, де його зустрів ОСОБА_7 , який діяв за попередньою змовою з ОСОБА_8 , та разом із ОСОБА_6 зайшов до ординаторської, в якій перебував лікар ОСОБА_12 . У подальшому ОСОБА_6 передав ОСОБА_12 медичні матеріали, зокрема виписку № 12829 та оптичний диск МРТ з № 480, після чого ОСОБА_12 ознайомився з матеріалами та підготував медичну довідку № 445 із зазначенням діагнозу «кавернома», яку було отримано ОСОБА_6 .
Далі, для доведення свого злочинного умислу до кінця, 24.01.2024 о 10 годині 30 хвилин за адресою м. Київ, вул. професора Підвисоцького, 4а ОСОБА_8 зустрівся зі свідки ОСОБА_11 та ОСОБА_6 від яких отримав неправомірну вигоду, а саме грошові кошти в сумі 6 000 євро, що станом на 24.01.2024 відповідно до офіційного курсу НБУ становить 244 143 грн., для третьої особи за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави - членами МСЕК, про встановлення інвалідності ОСОБА_6 .
Однак, злочинний умисел щодо отримання інвалідності в МСЕК за діагнозом «ковернома» не був доведений до кінця, у зв'язку з чим ОСОБА_7 спільно з ОСОБА_8 розробили новий протиправний план щодо отримання медичної документації з іншим діагнозом ОСОБА_6 , який дозволить отримати інвалідність та відповідного висновку про не придатність до військової служби.
Так, реалізуючи свій злочинний умисел 02.07.2024 приблизно о 10 годині 00 хвилин в невстановленому місці свідок ОСОБА_11 прибув на зустріч з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . Під час вказаної зустрічі свідок ОСОБА_11 отримав вказівки від ОСОБА_7 щодо подальших дій з оформлення медичної документації з іншим діагнозом, який забезпечить ухилення від призову на військову службу ОСОБА_6 , а саме повідомив про необхідність прибуття ОСОБА_6 до м. Кропивницький до медичного закладу ПП ПВФ «Ацинус». Одночасно ОСОБА_7 отримав від ОСОБА_8 20 000 грн. для сплати лікарняної палати за ОСОБА_6 .
В подальшому, 06.07.2024 приблизно об 11 годині 00 хвилин ОСОБА_11 прибув на зустріч з ОСОБА_7 за адресою м. Києв, просп. Голосіївський, 70, під час якої ОСОБА_7 повідомив про необхідність формування (використання) іншого діагнозу, пов'язаного з виразковою хворобою та кровотечею, для подальшого використання при оформленні медичної документації щодо ОСОБА_6 . Крім того, під час зустрічі ОСОБА_7 повідомив свідкові ОСОБА_11 про послідовність вчинення дій ОСОБА_6 необхідних для отримання іншого діагнозу. Так, ОСОБА_6 необхідно двічі з проміжком часу лягти на стаціонарне лікування на два тижні, з метою отримати відповідні медичні документації, а також ОСОБА_7 повідомив, що його оформленню у відповідну лікарню сприятиме ОСОБА_9 , який діє за попередньою змовою з ОСОБА_7 .
В подальшому, реалізуючи свій злочинний план, 17.07.2024 приблизно о 10 годині 00 хвилин ОСОБА_7 зателефонував на месенджер «WhatsApp» свідкові ОСОБА_6 та повідомив щодо термінового прибуття до м. Кропивницький для фіктивного обстеження у ПП ПВФ «Ацинус», а також вказав ОСОБА_6 зв'язатися з ОСОБА_9 для подальшого виконання вказівок.
Так, реалізуючи спільний злочинний умисел ОСОБА_9 18.07.2024 зустрів свідка ОСОБА_6 приблизно о 07 годині 00 хвилин в ПП ПВФ «Ацинус», за адресою м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 65, де спільно попрямували до головного лікаря вказаної лікарні ОСОБА_10 , якого ОСОБА_7 та ОСОБА_9 залучили для виконання злочинного плану, та який в свою чергу надав вказівку підлеглим організувати стаціонарне лікування свідка, яке не повинно було здійснюватися та не здійснювалось.
В ході зустрічі ОСОБА_10 надав свідкові ОСОБА_6 вказівки щодо подальших дій, а саме здійснити реєстрацію свого перебування у лікарні, поселитися у палаті лікарні, із забороною залишати територію лікарні.
В подальшому, в період часу з 18.07.2024 по 01.08.2024 ОСОБА_6 на виконання вказівок ОСОБА_10 та ОСОБА_9 перебував у вищевказаному медичному закладі, де лікування не отримував, в той же час свідок здав всі необхідні аналізи та фіброколоноскопію.
За результатами вказаного перебування в медичному закладі ОСОБА_6 отримав підроблені офіційні документи з неіснуючим діагнозом, а саме Епікріз 2713 з діагнозом «гостра виразка кардіального відділу шлунку ускладнена кровотечею» видана ПП «Лікарня Святого Луки» та протокол фіброскопії з заключенням «хронічний коліт в стадії загострення. НЯК МАЙОЙ-2», виданий ПП ПВФ «Ацинус», підписаний лікарем ОСОБА_10 .
Далі, за вказівкою ОСОБА_7 та за супроводом ОСОБА_9 свідок ОСОБА_6 повторно в період часу з 13.09.2024 по 27.09.2024 -перебував на стаціонарному лікуванні у ПП «Лікарня Святого Луки» за адресою м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 65, де лікування фактично не отримував.
За результатами вказаного перебування в медичному закладі ОСОБА_6 отримав підроблені офіційні документи з неіснуючим діагнозом, а саме Епікріз 2713 з діагнозом «хронічна виразка ЦДПК ускладнена кровотечею» видана ПП «Лікарня Святого Луки».
Далі, за вказівкою ОСОБА_9 свідок ОСОБА_6 повторно в період часу з 28.11.2024 по 10.12.2024 - перебував на стаціонарному лікуванні у ПП «Лікарня Святого Луки» за адресою м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 65, де лікування фактично не отримував.
За результатами вказаного перебування в медичному закладі ОСОБА_6 отримав підроблені офіційні документи з неіснуючим діагнозом, а саме Епікріз 4537 з діагнозом «хронічна рецидивуюча виразка ЦДПК ускладнена кровотечею. Хронічний коліт стадія нестійкої ремісії. НВК за шкалою Майо 1-2» видана ПП «Лікарня Святого Луки».
Далі, за вказівкою ОСОБА_7 свідок 31.01.2025 ОСОБА_6 повторно прибув до ПП ПВФ «Ацинус», за адресою м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 65, де приблизно об 11 годині 00 хвилин зустрівся з ОСОБА_9 та ОСОБА_10 . В ході зустрічі ОСОБА_9 повідомив ОСОБА_10 , що медичну карту свідка ОСОБА_6 планує забрати після проходження стаціонарного лікування, для подальшого оформлення інвалідності в МСЕК.
В подальшому, свідок ОСОБА_6 пройшов реєстрацію на стаціонарне лікування, після чого ОСОБА_9 повідомив, що присутність ОСОБА_6 в лікарні більше не потрібна. Того ж дня 31.01.2025 свідок ОСОБА_6 повернувся до м. Києва.
Так, 17.02.2025 в приміщенні «Нової Пошти» № 84 за адресою м. Київ, вул. Остафія Дашкевича, буд. 15 свідок ОСОБА_6 отримав посилку від невстановленної особи на ім'я « ОСОБА_13 », в якій знаходився підроблений офіційний документ з діагнозом на ім'я ОСОБА_6 , а саме Епікріз 417 з діагнозом «хронічна рецидивуюча виразка кардіального відділу шлунку ускладнена кровотечею. Хронічний коліт стадія нестійкої ремісії. НВК за шкалою Майо 1-2» видана ПП «Лікарня Святого Луки». Крім того, в Епікрізі 417 зазначено, що ОСОБА_6 знаходився на обстеженні та лікуванні у медичному центрі ПП «Лікарня Святого Луки» з 31.01.2025 по 14.02.2025.
В подальшому, у зв'язку набуттям чинності з 01.01.2025 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування медико-соціальної експертизи та впровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» згідно якого ліквідовано МСЕК та запроваджено експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування, 02.04.2025 ОСОБА_6 прибув на зустріч з ОСОБА_7 , де останній забезпечив реєстрацію в додатку «Helsi» підробленого прийому у лікаря хірурга ОСОБА_14 та вказаним лікарем, на виконання злочинного плану, під час телефонної розмови з ОСОБА_7 було оформлено направлення на «Оцінювання повсякденного функціонування особи» із зазначенням основного діагнозу « К26.4 - виразка дванадцятипалої кишки, хронічна чи неуточнена з кровотечею», ускладнення основного діагнозу при направленні особи на оцінювання « D63 - Анемія при хронічних хворобах, класифікованих в інших рубриках» до Комунального некомерційного підприємства Київської обласної ради «Київська обласна клінічна лікарня», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Загорівська, 1.
Отже, ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та, умисно, з корисливих мотивів, у період дії воєнного стану та особливого періоду, організували та забезпечували функціонування протиправної схеми, спрямованої на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань, шляхом організації ухилення військовозобов'язаних осіб від призову на військову службу під час мобілізації, зокрема шляхом забезпечення отримання та використання документів із завідомо неправдивими відомостями щодо стану здоров'я, які надають можливість ухилитися від мобілізації.
Відтак, ОСОБА_4 підозрюється у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 114-1 КК України.
12 лютого 2026 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України.
На стадії проведення досудового слідства слідчий суддя не має процесуальних повноважень вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення. Водночас слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувальних заходів, у тому числі запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Отже, суд повинен оцінити чи існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Суд вважає, що станом на дату розгляду клопотання про застосування щодо підозрюваної запобіжного заходу, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення. Такий висновок суду підтверджується зібраними у матеріалах кримінального провадження доказами, а саме протоколами допиту свідків, зокрема, ОСОБА_6 та матеріалами негласних слідчих (розшукових) дій, у яких фігурує ОСОБА_4 , зокрема вона отримує кошти у розмірі 5000 грн від ОСОБА_8 та ОСОБА_6 .
Отже, перелічені докази є вагомими та об'єктивно пов'язують підозрювану з інкримінованим злочином, тому суд дійшов висновку про обґрунтованість підозри на цій стадії кримінального провадження.
Кримінальне правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 карається позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років та є тяжким злочином згідно зі ст. 12 КК України. Тому, тяжкість покарання і загроза його реального відбування, на переконання слідчого судді, може бути фактором, який зумовить переховування підозрюваної від слідства та/або суду. Наявність стійких соціальних зв'язків в ОСОБА_4 та позитивних характеристик не спростовує наявність ризику передбаченого п.1 ч.1 ст 177 КПК України.
Оцінюючи можливість впливу на свідків, суд виходить із передбаченої КПК України процедури отримання, зокрема, свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. ч. 1, 2 ст.23, ст. 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на основі показань, які суд безпосередньо досліджував під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України). Підозрювана може бути обізнана з даними осіб, які є свідками та потерпілим у цьому кримінальному провадженні. Відтак, існує ризик, що у разі не обрання підозрюваній запобіжного заходу з покладенням певних обов'язків він зможе безперешкодно незаконно психологічно або економічно намагатися впливати на цих осіб з метою зміни показань наданих на стадії досудового розслідування.
Разом з тим, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, зокрема (буде переховуватись чи незаконно впливати), однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії підозрюваної кримінальному провадженню у формах, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.
Щодо існування ризиків, передбачених п. 2, п. 4 та п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, то ці ризики, на переконання суду не доведені прокурором. Зокрема, щодо існування ризику визначеного п.2 ч.1 ст.177 КПК України суд зауважує, що у суду немає підстав вважати, що підозрювана може знищити, сховати або спотворити будь-яку інформацію, речі та документи, які мають значення для кримінального провадження, оскільки досудове розслідування проводиться тривалий час і більшість доказів повинна вже бути зібрана слідством. Ризик передбачений не конкретизований прокурором, а тому суд констатує його відсутність. Стосовно ризику передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, то він не вмотивований, оскільки підозрювана раніше не судима, працевлаштована та має виключно позитивну репутацію.
Стосовно можливості застосування до підозрюваної більш м'якого запобіжного заходу аніж тримання під вартою суд наголошує таке.
Частина 6 ст. 176 КПК України передбачає, що під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442-1 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою.
Отже, до ОСОБА_4 не може бути застосований більш м'який запобіжний захід, оскільки вона підозрюється, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України.
Разом з тим, суд бере до уваги, що вік та стан здоров'я підозрюваної не перешкоджають обранню щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
З наведеного, враховуючи конкретні обставини справи, обґрунтовану підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до положень ст. 12 КК України, віднесено до категорії тяжких, наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України та неможливість застосування більш м'яких запобіжних заходів суд дійшов висновку, що клопотання прокурора слід задовольнити та обрати підозрюваній запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме по 17.04.2026 включно.
Крім цього, згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України. Отже, визначення застави у цих кримінальних провадженнях є дискрецією суду.
Так, суд бере до уваги обставини передбачені ст. 178 КПК України у їх сукупності, а саме те що: підозрювана раніше не судима, має стійкі соціальні зв'язки, постійне місце проживання, працевлаштована лікарем, а також має хорошу репутацію, що підтверджується її характеристикою. Крім цього підозрювана добровільно прибула на розгляд цього клопотання, не намагаючись уникати слідства. Відтак, суд погоджується з прокурором, що слід визначити ОСОБА_4 заставу, як альтернативний запобіжний захід.
Згідно з ч. 1 ст. 182 КПК застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.
Відповідно до п.2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Кримінальне правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 карається позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років та є тяжким злочином згідно зі ст. 12 КК України.
Слідчий просить визначити підозрюваній заставу у розмірі 120 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 385 425 гривень, тобто в розмірі, який перевищує визначену КПК України межу. Однак, прокурором не доведено, що застава у межах встановлених кримінальним процесуальним законодавством не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, у вчиненні тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків.
Суд бере до уваги майновий стан підозрюваної, а саме те, що вона за 2025 рік вона щомісячно заробляла приблизно 30000 грн, а тому визначення застави у розмірі 385 425 гривень є непомірним тягарем для підозрюваної. Разом з тим, суд вважає, що між розміром застави і метою, яку вона покликана забезпечити, тобто належну поведінку обвинуваченого та запобігання доведеним ризикам має існувати розумна пропорційність і застава не повинна стати формальністю - вона мусить реально заміняти собою тримання під вартою. З наведеного суд дійшов висновку, що слід визначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави у межах 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 99 840 грн. 00 коп.(дев'яносто дев'ять тисяч вісімсот сорок гривень 00 коп.), а не у розмірі, який просить прокурор.
Згідно з ч. 6 ст. 182 КПК України підозрюваний, обвинувачений, який не тримається під вартою, не пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов'язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Відтак, беручи до уваги, що ОСОБА_4 визначена застава, як альтернативний запобіжний захід, то суд вважає за доцільне надати підозрюваній трьохденний термін для сплати застави з моменту винесення ухвали до 20 лютого 2026 року включно.
Відтак, клопотання підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. ст. 176, 177, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 309, 369, 370, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання задовольнити частково.
Обрати підозрюваній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, строком на 60 діб, до 17.04.2026 включно.
Визначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави у межах 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 99 840 грн. 00 коп.(дев'яносто дев'ять тисяч вісімсот сорок гривень 00 коп.).
Надати трьохденний термін для сплати застави з моменту винесення ухвали до 20 лютого 2026 року включно. В разі невнесення розміру застави у визначений строк, застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок з наступними реквізитами: Одержувач: ТУ ДСА України у Київській області; Код одержувача (ЄДРПОУ): 26268119; Банк одержувача: ДКСУ м. Київ, розрахунковий рахунок: UA768201720355259001000018661; Призначення платежу: «застава за П.І.Б., дата народження особи, за яку вноситься застава, згідно з ухвалою (назва суду та дата ухвали) по справі № (вказати номер), кримінальне провадження № (вказати номер)»
У разі внесення застави покласти на підозрювану ОСОБА_4 , наступні обов'язки:
- прибувати до прокурора та суду за першою вимогою;
- повідомляти прокурора, суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування із свідками по цій справі;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
У разі внесення застави, а також з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у цій ухвалі, підозрювана зобов'язана виконувати покладені на неї обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрювана вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у виді застави.
Копію ухвали вручити підозрюваній, захиснику, прокурору.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали проголошено о 15 год. 15 хв. 20 лютого 2026 року в залі Броварського міськрайонного суду Київської області.
Слідчий суддя ОСОБА_1