Провадження №2-др/359/20/2026
Справа №359/2358/24
Іменем України
24 лютого 2026 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді Журавського В.В.
при секретарі Алфімовій І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника відповідача ОСОБА_1 про компенсацію судових витрат у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , громадської організації садівницьке товариство «Буревісник-3» про скасування рішення та заборону вчиняти дії, -
1. Суть процесуального питання.
В лютому 2026 року представник відповідача ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаною заявою, якою просив стягнути з ОСОБА_2 на користь ГО СТ «Буревісник-3» понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 16000 гривень.
У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_1 та Лосєв Ю.І. підтримали заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився та про своє ставлення до поданої заяви не повідомив. Про час та місце розгляду заяви про компенсацію судових витрат був повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу від 15 лютого 2026 року.
2. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Встановлено, що ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 23 січня 2026 року позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ГО СТ «Буревісник-3» про скасування рішення та заборону вчиняти дії було залишено без розгляду на підставі п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України.
Процесуальні правовідносини регулюються главою 8 «Судові витрати» розділу І «Загальні положення» ЦПК України.
3. Норми права, якими суд керується при вирішенні заяви.
Відповідно до ч.5 ст.142 ЦПК України у разі залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
Згідно з ч.6 ст.142 ЦПК України передбачено, що у випадках, встановлених частиною п'ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про залишення позову без розгляду за умови дотримання відповідною стороною вимог частини дев'ятої статті 141 цього Кодексу.
При цьому, згідно з вимогами ч.9 ст.141 ЦПК України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.247 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
У відповідності до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 20 грудня 2018 року у справі №751/10961/16, за змістом частини п'ятої статті 142 ЦПК України для стягнення компенсації здійснених відповідачем витрат, пов'язаних з розглядом справи, відповідачу згідно з процесуальним обов'язком доказування необхідно довести, а суду встановити і зазначити про це в судовому рішенні, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені в ході розгляду справи та в чому вони виражені, зокрема: чи діяв позивач недобросовісно та пред'явив необґрунтований позов; чи систематично протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - ущемлення прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується. При цьому, Верховний Суд вказав на те, що неявка представника позивача, який був належним чином повідомлений про розгляд справи та повторно не з'явився у судові засідання, відноситься до необґрунтованих дій позивача.
Відповідно до ч.1 та п.1 ч.3 ст.133 ЦПК Україна судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи. До витрат, пов'язаних із розглядом справи належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
За змістом ч.ч.2-4 ст.137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч.5 та ч.6 ст.137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За змістом правової позиції Верховного Суду, викладеної у поставі від 01 грудня 2021 року у справі №607/14338/19-ц (провадження №61-19073св20) суд не вправі самостійно вирішувати питання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги за відсутності відповідного клопотання.
4. Мотиви, якими суд керується при вирішенні заяви.
З матеріалів цивільної справи вбачається, що позивач двічі поспіль, а саме 18 грудня 2025 року та 22 січня 2026 рокуне з'явився у судові засідання, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Крім цього, ОСОБА_2 не з'являвся також у судові засідання, які відбувались 18 червня 2025 року та 18 грудня 2025 року(т.1 а.с.220-221, т.2 а.с.36-37).
Таким чином, до необґрунтованих дій позивача відноситься саме неявка у судові засідання, що призвело до затягування розгляду справи, втрати інтересу сторін до розгляду даної справи по суті.
Встановлено, що представництво інтересів ГО СТ «Буревісник-3» здійснював адвокат Данилов Ю.В. на підставі договору про надання правової допомоги від 28 вересня 2023 року (т.2 а.с.53) та ордеру про надання правової допомоги від 30 вересня 2023 року серії АА №1358536 (т.1 а.с.96).
Відповідно до додаткової угоди №3 до договору про надання правової допомоги від 10 червня 2024 року сторони погодили розмір винагороди (гонорара) - 16000 гривень, який підлягає сплаті у розмірі 8000 гривень протягом трьох банківських днів з моменту підписання цієї додаткової угоди та решта 8000 гривень протягом трьох банківських днів з моменту ухвалення Бориспільським міськрайонним судом Київської області рішення у справі №359/2358/24 (т.1 а.с.54).
Згідно акту виконаних робіт до додаткової угоди №3 від 10 червня 2014 року до договору про надання правової допомоги від 27 січня 2026 року адвокат Данилов Ю.В. надав ГО СТ «Буревісник-3» юридичні послуги у цивільній справі №359/2358/24 у повному об'ємі.
ГО СТ «Буревісник-3» було здійснено оплату за послуги з професійної правничої допомогу у розмірі 16000 гривень, що підтверджується копіям платіжних інструкцій №34 від 10 червня 2024 року та №2 від 27 січня 2026 року.
Всупереч вимогам ч.1, ч.6 ст.81 ЦПК України Сабо Ю.В. не спростував, що розмір витрат на оплату послуг адвоката є неспівмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.
Враховуючи викладені обставини, суд вважає заява про компенсацію понесених витрат на правничу допомогу обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ч.1 та п.1 ч.3 ст.133, ч.ч.2-4 ст.137, ч.2 та ч.9 ст.141, ч.5 та ч.6 ст.142, п.3 ч.1 ст.247 ЦПК України, -
Заяву представника відповідача Данилова Юрія Валентиновича про компенсацію судових витрат задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь громадської організації садівницьке товариство «Буревісник-3» витрати на правничу допомогу у розмірі 16000 гривень.
Стягувач: громадська організація садівницьке товариство «Буревісник-3», юридична адреса: Київська область, Бориспільський район, Золочівська сільська рада, вул. Лучиста, 1 А, код ЄДРПОУ 26002054.
Боржник: ОСОБА_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Дата складення повного тексту ухвали - 26 лютого 2026 року.
Суддя підпис
З оригіналом згідно:
Суддя Бориспільського міськрайонного суду В.В. Журавський