Справа № 753/748/25 Суддя (судді) першої інстанції: Осіпенко Л.М.
25 лютого 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Чаку Є.В.,
суддів Сорочка Є.О., Коротких А.Ю.
за участю секретаря Сови Є.В.
розглядаючи у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду м.Києва від 07 серпня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому просив скасувати постанову про адміністративне правопорушення серії № АВ 00001475 від 15.10.2024 і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Дарницький районний суд м.Києва рішенням від 07 серпня 2025 року відмовив у задоволенні позову.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позов. Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного з'ясування усіх фактичних обставин у справі.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Дана справа належить до категорії термінових справ, передбачених ст. 286 КАС України та підлягає розгляду з урахуванням особливостей, передбачених параграфом 2 глави 11 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів дійшла наступних висновків.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за правопорушення передбачене ч. 2 ст. 132-1 КУпАП постановою про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії № АВ 00001475 від 15.10.2024.
Підставою для винесення постанови серії АВ 00001475 слугувало те, що 11.10.2024 року о 14 год. 41 хв. за адресою М-01, км 49+495, Київська область зафіксовано транспортний засіб «MAN TGS» 18.440 д.н.з. НОМЕР_1 відповідальна особа ОСОБА_1 допустив рух транспортного засобу із перевищенням загальної маси транспортного засобу на 14,638% (5,855 тон) при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон, навантаження на строєні осі транспортного засобу на 9,900% (2,376 тон) при дозволеному максимальному навантаженню та строєні осі 24 тони та відстані між осями понад 1,3 м до 1,4 м відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 132-1 КУпАП.
Вважаючи вказану постанову протиправною, позивач звернулася з даним позовом до суду.
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Абзацом 2 частини другої статті 49 Закону України "Про автомобільний транспорт" визначено, що водій транспортного засобу зобов'язаний мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень.
За порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт").
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України (далі - Положення).
Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює нарахування, вживає заходів щодо стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю (підпункти 15, 27 пункту 5 Положення).
Згідно пункту 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 № 30 (далі - Правила № 30), рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів. Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.
Пунктом 3 Правил № 30 передбачено, що транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.
Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, визначено, що рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують:
а) зовнішніх габаритів: - ширина 2,6 м, а для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м; - висота від поверхні дороги - 4 м, а для транспортних засобів спеціалізованого призначення (контейнеровозів), що здійснюють перевезення одного або більше контейнерів, на маршрутах, встановлених Укравтодором, Укртрансбезпекою, Національною поліцією - 4,35 м; - довжина вантажного автомобіля - 12 м, автопоїзда - 22 м, автомобіля (тягача) з напівпричепом - 18,75 м, маршрутного транспортного засобу - 18,75 м; автопоїзд - 22 м.
б) фактичної маси: вантажні автомобілі: двовісний автомобіль для доріг державного значення 18 т, для доріг місцевого значення 14 т, трьохвісний автомобіль 25 т (26 т)* / 21 т, чотирьохвісний автомобіль 32 т / 24 т, чотирьохвісний автомобіль з двома рульовими вісями та ведучими вісями, оснащеними спареними колесами 38 т / 24 т, Комбіновані транспортні засоби: двовісний автомобіль (тягач) з двовісним напівпричепом 36 т / 24 т, двовісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом 40 т / 24 т, трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом 40 т / 24 т, двовісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра 42 т / 24 т, трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра 44 т / 24 т, Автопоїзди: двовісний або трьохвісний автомобіль з двовісним або трьохвісним причепом 40 т / 24 т.
в) навантаження на вісь: На одинарну вісь для доріг державного значення 11,5 т, для доріг місцевого значення 7 т, На здвоєні осі, якщо відстань між осями: менш як 1 метр 11,5 т / 7 т, від 1 до 1,3 метра 16 т / 10 т, від 1,3 до 1,8 метра при неспарених колесах 18 т / 10,5 т, від 1,3 до 1,8 метра при спарених колесах, за умови, що навантаження на кожну вісь не перевищує 9,5 тони 19 т / 11,5 т, від 1,3 до 1,8 метра чотирьохвісних автомобілів, ведучі вісі яких оснащені спареними колесами, за умови, що навантаження на кожну ведучу вісь не перевищує 11,5 тони 23 т / 11,5 т, від 1,8 до 2,5 метра для причепів та напівпричепів 20 т / 11,5 т, На строєні осі, в тому числі транспортних засобів спеціалізованого призначення (контейнеровозів), що здійснюють перевезення одного або більше контейнерів, якщо відстань між осями: 1,3 метра або менше 21 т / 13 т, понад 1,3 до 1,4 метра 24 т / 14 т.
Разом з цим, допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 ПДР на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.
Згідно статті 60 зазначеного Закону України «Про автомобільний транспорт» за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 до 10 відсотків включно при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі п'ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові параметри яких перевищують хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, зокрема, зовнішні габарити транспортного засобу, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів, а при перевезенні вантажу без відповідного дозволу настає адміністративно-господарська відповідальність, яка залежить від відсоткового перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм.
У даному випадку в оскаржуваній постанові зазначено, що відповідальна особа - ОСОБА_1 допустив рух транспортного засобу із перевищенням загальної маси транспортного засобу на 14,638% (5,855 тон) при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон, навантаження на строєні осі транспортного засобу на 9,900% (2,376 тон) при дозволеному максимальному навантаженню та строєні осі 24 тони та відстані між осями понад 1,3 м до 1,4 м, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 132-1 КУпАП.
В позовній заяві та апеляційній скарзі позивач вказав, що у зазначені в постанові дату та час транспортний засіб марки «MAN» моделі «TGS 18440», д.н.з. НОМЕР_1 знаходився на відстані 14 км від місця розташування засобу вимірювальної техніки, а саме між населеними пунктами: с. Шевченкове та с. Бобрик, Броварського району Київської області.
Наведене, зокрема підтверджується показниками пристрою «Bitrek BI-530Rv2» IMEI 352353084215646, за даними якого 11.10.2024 в період часу з 14:38 год. до 14:41 год. вказаний транспортний засіб рухався у сторону с. Бобрик Броварського р-ну Київської обл. на відстані 14 км від місця розташування зазначеного в оскаржуваній постанові засобу вимірювальної техніки.
Колегія суддів критично ставиться до наведених доводів апелянта з огляду на наступне.
Як свідчать наявні у матеріалах справи докази, рух транспортного засобу MAN TGS 18440, д.н.з. НОМЕР_1 (із спеціалізованим напівпричепом-самоскидом WIELTON NW3, д.н.з. НОМЕР_2 ) з перевищенням нормативних параметрів, зазначених у пункті 22.5. ПДР України, було зафіксовано на автоматичному пункті ваго-габаритного контролю «WAGA», розташованому за адресою: М-01, км 49+495, Київська область, із застосуванням засобу вимірювальної техніки «WAGA-WIM35».
Згідно результатів повірки прилад «WAGA-WIM35» відповідає вимогам ДСТУ OIML R 134-1:2010 «Прилади автоматичні для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантажень на вісь. Частина 1. Загальні технічні вимоги та методи та випробування».
За даними Свідоцтва про повірку вказаний прилад працює у складі автоматичного пункту, розташованого на автомобільній дорозі державного значення М-01 Київ-Чернігів-Нові Яриловичі (на м. Гомель), км 49+495, біля села Залісся Броварського району Київської області.
У спірній постанові вказані інформація про технічний засіб, яким в автоматичному режимі зафіксовано правопорушення, посилання на веб-сайт з ідентифікатором доступу, на якому розміщені фотографії транспортного засобу, в момент вчинення правопорушення, які наявні у матеріалах справи.
Оскаржувана постанова містить посилання на транспортний засіб, номер свідоцтва про його повірку та строк його дії, що призводить до можливості його точної ідентифікації.
Крім того оскаржувана постанова містить також відеофіксацію руху транспортного засобу 18440, д.н.з. НОМЕР_1 , 11.10.2024 в період часу з 14:38 год. до 14:41 год. за адресою: М-01, км 49+495, Київська область, що відповідно спростовує твердження позивача про те, що у вказаний час автомобіль знаходився у нерухомому стані.
В апеляційній скарзі позивач вказує на те, що автомобіль MAN TGS 18440, д.н.з. НОМЕР_1 здійснював рух «у рваному темпі», то зупинявся, то продовжував короткочасний рух.
Слід зазначити, що WIM-комплекс (Weight in Motion) - це розумна система комплексного збору інформації, яка здатна автоматично фіксувати порушення габаритно-вагових норм вантажними транспортними засобами під час їх руху.
Згідно з Технічним регламентом законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.01.2016 № 94 прилади автоматичні для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантажень на вісь належать до засобів вимірювальної техніки, призначених для застосування у сфері законодавчо регульованої метрології (пункт 52 Додатку № 1).
Пунктом 45 Технічного регламенту передбачено, що відповідність засобів вимірювальної техніки національним стандартам з переліку національних стандартів або їх частинам, а також технічним специфікаціям, зазначеним у пункті 44 цього Технічного регламенту, або їх частинам надає презумпцію відповідності таких засобів суттєвим вимогам, викладеним у додатку 2, які охоплюються такими стандартами та технічними специфікаціями чи їх частинами.
WIM-комплекси відносяться до законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що вказано у п.52 Додатку 1 до Технічного регламенту № 94.
Згідно пункту 15 Порядку № 1174, метадані повинні містити дані про: - засоби вимірювальної техніки - назва засобу вимірювальної техніки та його умовне позначення, серійний номер, найменування виробника, рік виготовлення, метрологічні характеристики, найменування власника засобу вимірювальної техніки, документи про відповідність та/або результати повірки (дата повірки, строк дії повірки); - місце фіксації (кілометр + метр, географічні координати); - найменування автомобільної дороги загального користування, вулиць і доріг міст та інших населених пунктів; - дату і час фіксації здійснення вимірювання, смугу руху, напрямок руху, максимальне дозволене навантаження на вісь, державний номерний знак транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/ або заднього державного номерного знаку транспортного засобу), категорію транспортного засобу, тип транспортного засобу згідно з пунктом Г.2 додатка Г ДСТУ 8824:2019 «Автомобільні дороги; визначення інтенсивності руху та складу транспортного потоку», повну масу транспортного засобу, ширину, висоту, довжину, розподіл навантаження за осями транспортного засобу (номер осі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей, фактичну міжосьову відстань, фактичну шинність (кількість коліс) на осі); - фотографії транспортного засобу: фронтальну, фотографію номерного знака транспортного засобу, оглядову фотографію із зображенням розпізнаного номерного знака; - відеозапис руху транспортного засобу через автоматичний пункт (за наявності).
Під час передачі інформаційних файлів та метаданих проводиться їх автоматизована перевірка в інформаційно-телекомунікаційній системі на цілісність та походження даних (пункт 10 Порядку №1174).
В даному випадку долучені до матеріалів справи метадані, на підставі яких сформовано оскаржену в цій справі постанову, містять найменування засобу вимірювальної техніки та його умовне позначення, серійний номер, документи про відповідність та результати повірки (дата повірки, строк дії повірки); місце фіксації (кілометр + метр); найменування автомобільної дороги загального користування; категорію транспортного засобу, повну масу транспортного засобу, розподіл навантаження за вісями транспортного засобу.
Оскаржувана позивачем постанова також містить виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги.
Подія та склад адміністративного правопорушення належним чином встановлена та відображена у оскаржуваній постанові, а також підтверджуються: фотографіями транспортного засобу та державних номерних знаків, здійсненими у момент фіксації транспортного засобу в момент проїзду через автоматичний пункт та відеозаписом руху транспортного засобу через автоматичний пункт.
Отже посилання позивача на перебування його транспортного засобу 11.10.2024 в період часу з 14:38 год. до 14:41 год у іншому місці спростовуються наведеними вище обставинами.
В свою чергу, під час розгляду цієї справи, позивач не надав будь-яких доказів, які б спростовували його винуватість у вчиненні інкремінованого йому правопорушення.
Щодо товарно -транспортної накладної, як доказу фактичної ваги, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до абзацу двадцять сьомого глави 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.97 № 363, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за № 128/2568, товарно-транспортна накладна не є первинним документом, що підтверджує фактичну масу товарно-матеріальних цінностей, що перевозяться, а використовується виключно для обліку таких товарно-матеріальних цінностей в аспекті підтвердження факту.
Верховний Суд в постанові від 31.07.2019 р. у справі №802/518/17-а дійшов висновку, що товарно-транспортна накладна не є первинним документом, що підтверджує фактичну вагу товарно-матеріальних цінностей, що перевозяться, а використовується виключно для обліку таких товарно-матеріальних цінностей в аспекті підтвердження факту. Тому, сам факт наявності товарно-транспортної накладної не виключає перевезення, одночасно і інших товарно-матеріальних цінностей, не вказаних в первинних документах, що впливає на загальну вагу транспортного засобу.
Тобто, товарно-транспортна накладна не може беззаперечно свідчити про те, що перевезення товару відповідно до товарно-транспортних накладних, з урахуванням ваги автомобіля та причепу, виключає перевантаження транспортних засобів.
Крім того, як правильно зазначив суд першої інстанції, долучена до позовної заяви копія товарно-транспортної накладної № 96490 від 11.10.2024 складена безпосередньо перевізником - ТОВ «ДОРОЖНЬО-БУДІВЕЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ «МЕГАПОЛІС», який є заінтересованою особою у результатах розгляду цієї справи. За таких обставин вказаний документ не може розглядатися як належний та об'єктивний доказ, оскільки він не відповідає критерію достовірності, визначеному ст. 77 КАС України, відповідно до якого доказами визнаються будь-які фактичні дані, що підтверджують обставини, які мають значення для справи, та отримані у спосіб, що не викликає сумніву у їх правдивості.
Таким чином колегія суддів приходить до висновку про те, що факт вчинення адміністративного правопорушення, вказаного в оскаржуваній позивачем постанові, за участю належного позивачу транспортного засобу, підтверджується наявними у справі доказами.
Щодо посилання позивача на показники пристрою «Bitrek BI-530Rv2» IMEI 352353084215646 та тахографу №UA 196-003718A, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу №UA 196-003718A від 04.04.2023 відхилення реєстрування шляху, не більше ніж на ділянці дороги довжиною щонайменше 1 кілометр становить +1,7 %; відхилення реєстрування часу, не більше ніж +0,6 та +0,7 хвилин за добу та за 7 днів.
Колегія суддів враховує те, що показники тахографу допускають похибку як у часі так і у місцезнаходженні транспортного засобу. Разом з тим суд враховує презумпцію відповідності автоматичного приладу для зважування дорожніх транспортних засобів у русі WAGA-WIM35 (заводський № 6, порядковий номер в системі замовника WIM 21) вимогам закону, а зафіксовані вказаним приладом фактичні дані достовірними.
Разом з тим, позивачем не надано до суду доказів, які б спростували висновки суду першої інстанції про те, що пристрій спостереження за рухомими об'єктами Bitrek BI-530Rv2» IMEI 352353084215646 не відноситься до законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, не підлягає повірці та за своїми технічними характеристиками не є стаціонарним приладом, тобто може бути перенесений (переустановлений) кваліфікованим спеціалістом.
З огляду на викладене, враховуючи, що належними та допустимими доказами підтверджується факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КпАП України, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для скасування оскаржуваної постанови.
Щодо інших доводів апелянта суд зазначає, що вони спростовані приведеними вище обставинами та нормативно-правовим обґрунтуванням.
Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Hirvisaari v. Finland від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
Однак, згідно із п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Ruiz Torija v. Spain від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
За змістом частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Дарницького районного суду м.Києва від 07 серпня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: Є.В. Чаку
Судді: Є.О.Сорочко
А.Ю. Коротких