Справа № 320/10309/25 Суддя (судді) суду 1-ї інстанції:
Шевченко А.В.
Іменем України
24 лютого 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Сорочка Є.О.,
суддів Коротких А.Ю.,
Чаку Є.В.,
за участю секретаря с/з Грисюк Г.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Повного товариства «Діла ломбард - Діасамідзе Давід Шукрієвич та Дімова Лариса Миколаївна » на рішення Київського окружного адміністративного суду від 03.07.2025 у справі за адміністративним позовом Повного товариства «Діла ломбард - Діасамідзе Давід Шукрієвич та Дімова Лариса Миколаївна» до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення відповідача від 09.12.2024 № 526352406 та № 526382406.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 03.07.2025 у задоволенні позову відмовлено.
Позивач в апеляційній скарзі просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, яким позов задовольнити, оскільки вважає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права.
Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є неправомірними та підлягають скасуванню.
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу просить відмовити у її задоволенні, посилаючись на необґрунтованість доводів скаржника.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла таких висновків.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що основним видом діяльності Повного товариства «Діла ломбард - Діасамідзе Давід Шукрієвич та Дімова Лариса Миколаївна » є іншi види кредитування. Сторонами не заперечується, що предметом діяльності позивача є надання фінансових кредитів виключно під заставу рухомого майна, основним видом діяльності позивача є надання фінансових кредитів фізичним особам (позичальникам) під заставу рухомого майна: офісної/побутової техніки (мобільний телефон, ноутбук, планшет тощо) та ювелірних, побутових виробів з дорогоцінних металів.
У період з 01.04.2018 по 30.06.2024 Повного товариства «Діла ломбард - Діасамідзе Давід Шукрієвич та Дімова Лариса Миколаївна», як кредитодавцем, надавались фінансові кредити фізичним особам, як позичальникам, згідно умов укладеного з останніми Договору про надання ломбардом фінансового кредиту.
Доходи від реалізації заставленого майна обліковуються на рахунку 702 бухгалтерського обліку Повного товариства «Діла ломбард - Діасамідзе Давід Шукрієвич та Дімова Лариса Миколаївна».
Головним управлінням ДПС у Київській області на підставі наказу від 26 вересня 2024 року №2608-п та направлень від 08 жовтня 2024 року №9964/10-36-24-06, №9965/10-36-24-06, №9966/10-36-24-06, від 22.10.2024 №104002406 проведено документальну планову виїзну перевірку Повного товариства «Діла ломбард - Діасамідзе Давід Шукрієвич та Дімова Лариса Миколаївна».
За результатами перевірки складено акт від 04 листопада 2024 року №54941/10-36-24-06/30839335, яким встановлено наступні порушення:
- підпункту 14.1.180 статті 14, пункту 51.1 статті 51, пункту 176.2 «б» статті 176 Податкового кодексу України (зі змінами і доповненнями), пунктів 3.2, 3.3, 3.4, 3.5 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4 за період 1-4 квартал 2018, 1-4 квартал 2019, 1-4 квартал 2020, 1-4 квартал 2021, 1-4 квартал 2022, 1-4 квартал 2023, 1-2 квартал 2024;
- пункту 38.1 статті 38, пункту 57.1 статті 57, підпункту 164.2.20 пункту 164.2 статті 164, пункту 167.1 статті 167, підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168, підпункту «а» пункту 171.2 статті 171, підпункту «а» пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб в сумі 2 413 993,86 грн., в тому числі за 2018 рік в сумі 332 237,84 грн., за 2019 рік в сумі 426 671,95 грн., за 2020 рік в сумі 363 735,82 грн., за 2021 рік в сумі 445 208,04 грн., за 2022 рік в сумі 289 518,00 грн., за 2023 рік в сумі 294 403,89 грн., за І півріччя 2024 року в сумі 262 218,32 грн.;
- підпункту 1.2, підпункту 1.3, підпункту 1.4 та підпункту 1.6 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ, пункту 38.1 статті 38, пункту 57.1 статті 57, підпункту 164.2.20 пункту 164.2 статті 164, пункту 167.1 статті 167, підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168, підпункту «а» пункту 171.2 статті 171, підпункту «а» пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкового зобов'язання по військову збору в сумі 201 166,16 грн., в тому числі за 2018 рік в сумі 27686,49 грн., за 2019 рік в сумі 35556,00 грн., за 2020 рік в сумі 30311,32 грн., за 2021 рік в сумі 37100,67 грн., за 2022 рік в сумі 24126,50 грн., за 2023 рік в сумі 24533,66 грн., за І півріччя 2024 року в сумі 21851,53 грн.;
- частини 1 пункту 2 статті 6, частини 1 пункту 1 статті 7, пункту 1, пункту 2 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (із змінами та доповненнями), встановлено заниження єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на загальну суму 13167,00 грн., в тому числі 2021 - 4430,80 грн., лютий 2021 - 4347,20 грн., серпень 2021 - 1398,32 грн., вересень 2021 - 12256,97 грн., листопад 2021 - 25521, 32 грн., грудень 2021 - 4347,20 грн.
Не погоджуючись із висновками акту перевірки від 04 листопада 2024 року №54941/10-36-24-06/30839335 Повне товариство «Діла ломбард - Діасамідзе Давід Шукрієвич та Дімова Лариса Миколаївна » подано до ГУ ДПС у Київській області заперечення від 18 листопада 2024 року з додатками.
ГУ ДПС у Київській області листом від 02 грудня 2024 року №22890/12/10-36-24-06 заперечення Повного товариства «Діла ломбард - Діасамідзе Давід Шукрієвич та Дімова Лариса Миколаївна» залишено без задоволення, висновки акта перевірки від 04 листопада 2024 року №54941/10-36-24-06/30839335 - без змін.
На підставі акту перевірки від 04 листопада 2024 року №54941/10-36-24-06/30839335 ГУ ДПС у Київській області прийнято податкові повідомлення-рішення від 09 грудня 2024 року:
- №526352406 яким збільшено суму грошового зобов'язання з податків та зборів, пені з податку на доходи фізичних осіб 2 791 141,32 грн., з яких сума за податковим зобов'язанням 2 413 993,86 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 258130,27 грн., та пені 119017,19 грн.;
- №526382406, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податків та зборів, пені з військового збору на 232 556,36 грн., з яких сума за податковим зобов'язанням 201166,17 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 21510,87 грн. та пені 9879,32 грн.
Повним товариством «Діла ломбард - Діасамідзе Давід Шукрієвич та Дімова Лариса Миколаївна» подано до Державної податкової служби України скаргу від 20 грудня 2024 року на вказані податкові повідомлення-рішення.
Рішенням Державної податкової служби України від 14 лютого 2025 року №4479/6/99-00-06-01-0206 залишено скаргу Повного товариства «Діла ломбард - Діасамідзе Давід Шукрієвич та Дімова Лариса Миколаївна» без задоволення, а податкові повідомлення-рішення від 09 грудня 2024 року №526352406 та №526382406 - без змін.
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом.
Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні дійшов висновків про те, що під час одержання ломбардом коштів від реалізації заставленого майна ломбард, як податковий агент, має виконати обов'язок щодо утримання та перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб та надання податковому органу відповідної звітності.
ПТ «Діла ломбард - Діасамідзе Давід Шукрієвич та Дімова Лариса Миколаївна » не виконано обов'язок податкового агента, чим порушено вищевказані норми податкового законодавства.
Колегія суддів суду апеляційної інстанції при прийнятті цієї постанови виходить з такого.
Відповідно до пункту 162.1 статті 162 ПК платниками податку з доходів фізичних осіб є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - резидент, яка володіє та/або користується (орендує (суборендує), на умовах емфітевзису, постійно користується) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, у частині мінімального податкового зобов'язання; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.
Пунктом 163.1 статті 163 ПК передбачено, що об'єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.
Відповідно до статті 164 ПК базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.
Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду. У разі використання права на податкову знижку базою оподаткування є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального оподатковуваного доходу з урахуванням пункту 164.6 цієї статті на суми податкової знижки такого звітного року. Базою оподаткування для доходів, отриманих від провадження господарської або незалежної професійної діяльності, є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається відповідно до пункту 177.2 статті 177 та пункту 178.3 статті 178 цього Кодексу.
Загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом. (підпункт 164.1.1 статті 164 ПК).
Згідно пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.
Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу . Об'єктом оподаткування збором є для платників, зазначених у підпункті 1 підпункту 1.1 цього пункту, - доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу . Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету з доходів платників, зазначених у підпункті 1 підпункту 1.1 цього пункту, є особи, визначені у статті 171 цього Кодексу.
Відповідно до підпункту «а» пункту 171.2 статті 172 ПК особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є податковий агент - для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні.
Згідно з підпункту 14.1.180 статті 14 ПК податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу;
Статтею 18 ПК визначено, що податковим агентом визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов'язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків. Податкові агенти прирівнюються до платників податку і мають права та виконують обов'язки, встановлені цим Кодексом для платників податків.
Приймаючи оскаржувані податкові-повідомлення рішення, відповідач наполягав на тому, що позивач є податковим агентом позичальників та мав здійснювати утримання податку з доходів фізичних осіб та військовий збір у разі неповернення коштів позики та/або звернення стягнення на заставне майно. Натомість, позивач наявність у нього такого обов'язку заперечив.
Відповідно до підпункту 14.1.100 статті 14 ПК ломбардна операція - операція, що здійснюється фізичною чи юридичною особою, з отримання коштів від юридичної особи, що є фінансовою установою, згідно із законодавством України, під заставу товарів або валютних цінностей. Ломбардні операції є різновидом кредиту під заставу.
Згідно з статті 1 Закону України «Про заставу» застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.
Відповідно до частини другої статті 575 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) закладом є застава рухомого майна, що передається у володіння заставодержателя або за його наказом - у володіння третій особі.
Частиною першою статті 589 ЦК визначено, що у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, а також в інших випадках, встановлених законом, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.
Статтею 19 Закону України «Про заставу» визначено, що за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.
Згідно з статті 20 Закону України «Про заставу» заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.
Згідно з пункту 1.2 Положення про порядок надання фінансових послуг ломбардами, затвердженого 26.04.2005 розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України №3981 (втратило чинність 01.01.2022) (далі - Положення) ломбард - фінансова установа, виключним видом діяльності якої є надання на власний ризик фінансових кредитів фізичним особам за рахунок власних або залучених коштів, під заставу майна на визначений строк і під процент та надання супутніх послуг ломбарду; супутні послуги ломбарду - послуги, які є передумовою надання фінансового кредиту або випливають з його надання.
У пункті 3.2 Положення зазначено, що до супутніх послуг ломбарду, якщо інше не встановлено законом, належать: оцінка заставленого майна відповідно до чинного законодавства та/або умов договору; надання посередницьких послуг зі страхування предмета застави на підставі агентського договору зі страховою компанією; реалізація заставленого майна відповідно до чинного законодавства та/або умов договору.
У ході спірної податкової перевірки контролюючим органом встановлено, що у період з 01.04.2018 по 30.06.2024 ПТ «Діла ломбард - Діасамідзе Давід Шукрієвич та Дімова Лариса Миколаївна », як кредитодавцем, надавалися фінансові кредити фізичним особам, як позичальникам, згідно умов укладеного з останніми договору про надання ломбардом фінансового кредиту. При цьому, згідно умов договору, виконання зобов'язань позичальника за договором забезпечуються закладом майна позичальника.
ПТ «Діла ломбард - Діасамідзе Давід Шукрієвич та Дімова Лариса Миколаївна », як кредитодавцем/заставодержателем, укладався із фізичними особами, як позичальниками/заставодавцями, договір закладу майна до ломбарду. Позивачем до перевірки було надано укладені з фізичними особами договори про надання ломбардом коштів у позику на умовах фінансового кредиту та договори закладу майна до ломбардної установи. Зазначені договори укладалися за типовою формою договору. Фінансові кредити надавалися готівкою через каси відділень ПТ «Діла ломбард - Діасамідзе Давід Шукрієвич та Дімова Лариса Миколаївна ». Повернення (погашення) фінансових кредитів проводиться готівкою через касу відділень ломбарду.
Згідно наданих до перевірки первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку контролюючим органом встановлено, що ПТ «Діла ломбард - Діасамідзе Давід Шукрієвич та Дімова Лариса Миколаївна » стягнення предмету застави, крім реалізації у магазинах при відділеннях ломбарду проводилися таким чином:
- дорогоцінних металів - шляхом реалізації (продажу) до Національного банку України на підставі договорів «На поставку брухту дорогоцінних металів» від 05.06.2015 №39/2015, від 19.11.2020 №3/2020;
- побутової техніки - шляхом реалізації (продажу) кінцевим споживачам.
Згідно з підпункту 165.1.25 пункту 165.1 статті 165 ПК до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи: сума доходу, отримана платником податку за здані (продані) ним вторинну сировину, побутові відходи, брухт чорних металів (код 7204 згідно з УКТ ЗЕД), брухт кольорових металів, включаючи використані (виснажені) акумулятори електричні свинцево-кислотні (код 8548 10 21 00 згідно з УКТ ЗЕД), залишки та брухт електричних акумуляторів із вмістом свинцю (код 8548 10 91 00 згідно з УКТ ЗЕД), та брухт дорогоцінних металів, проданий Національному банку України;
Відповідно до підпункту 164.2.18 статті 164 ПК до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються: дохід, отриманий платником податку за зданий (проданий) ним брухт дорогоцінних металів, крім доходу, отриманого за брухт дорогоцінних металів, проданий Національному банку України. Під час виплати доходів за зданий (проданий) платником податку брухт дорогоцінних металів особа, яка його закуповує, вважається податковим агентом та зобов'язана утримати податок із суми такої виплати за ставкою, встановленою цим розділом.
Відповідно до абзацу другого пункту 173.3 статті 173 ПК у разі продажу (обміну) об'єкта рухомого майна за посередництвом юридичної особи (її філії, відділення, іншого відокремленого підрозділу) або представництва нерезидента чи фізичної особи - підприємця або укладення та оформлення договорів відчуження транспортних засобів у присутності посадових осіб органів, які здійснюють реєстрацію (перереєстрацію) транспортних засобів, такий посередник або відповідний орган виконує функції податкового агента стосовно подання до контролюючого органу інформації про суму доходу та суму сплаченого до бюджету податку в порядку та строки, встановлені для податкового розрахунку, а платник податку під час укладання договору зобов'язаний самостійно сплатити до бюджету податок з доходу від операцій з продажу (обміну) об'єктів рухомого майна.
Отже, за операціями з реалізації Національному банку України заставного брухту дорогоцінних металів, який належить заставодавцям, позивач, дійсно може виконувати функції посередника та мати лише часткові функції податкового агента, а саме в частині подання до контролюючого органу інформації про суму доходу. У такому випадку позивач не нараховує й не утримує відповідний податок із заставодавців оскільки такий дохід не є базою оподаткування і не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.
Водночас, у справі, що розглядається, важливо наголосити на тому, що позивач здійснює реалізацію брухту дорогоцінних металів, на який ним попередньо було звернуто стягнення шляхом набуття у власність. Вказане випливає із наказу позивача від 05.01.2017 № 4, яким передбачено, що у разі невиконання заставодавцем своїх зобов'язань як позичальника, ломбард звертає стягнення на цей майно шляхом набуття його у власність. Про саме такий спосіб звернення стягнення наголошує і сам позивач.
Відтак, операціями з реалізації Національному банку України заставного брухту дорогоцінних металів, позивач у спірних правовідносинах діє не як посередник, оскільки фактично реалізує власний брухт, який він набув у власність у порядку звернення стягнення на заставне майно.
Таким чином, на спірні правовідносини не поширюються положення підпункту 165.1.25 пункту 165.1 статті 165 ПК та підпункту 164.2.18 статті 164 ПК у розумінні звільнення позивача від обов'язку утримання податків і зборів як податковим агентом.
Відповідно до підпункту 165.1.16 пункту 165.1 ПК до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи доходи, отримані внаслідок реалізації заставленого майна, майна платника податку при зверненні стягнення фінансовою установою на таке майно у зв'язку з невиконанням платником податку своїх зобов'язань за договором кредиту (позики), за умови що таке майно було придбано за рахунок такого кредиту (позики).
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що звертаючи стягнення на заставне майно при порушенні заставодавцем (боржником) строків виплати відповідної позики, фактично здійснюється примусова реалізація такого майна, за рахунок якого позивач задовольняє свої майнові вимоги на повернення позики, а заставодавець (боржник), відповідно, отримує дохід у вигляді вартості такого майна, який підлягає оподаткуванню за правилами підпункту 165.1.16 пункту 165.1 ПК.
При цьому, наведений у підпункті 165.1.16 пункту 165.1 ПК виняток, з огляду на характер ломбардних операцій, не застосовується до спірних правовідносин, оскільки заставне майно не купується за рахунок отриманого кредиту (позики).
Враховуючи викладене, позивач як ломбард у спірних правовідносинах є податковим агентом, він нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку та повинен утримувати податок від суми такого доходу за рахунок платника, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних нормах вказаних законів. Отже, під час набуття у власність ломбардом заставленого майна він, як податковий агент, має виконати обов'язок щодо утримання та перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб і військового збору та надання податковому органу відповідної звітності.
Тому, здійснюючи позивачу спірні нарахування, відповідач діяв правомірно.
Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Інші доводи учасників справи висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.
Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).
Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Керуючись статтями 34, 243, 311, 316, 321, 325, 328, 329, 331 КАС, суд
Апеляційну скаргу Повного товариства «Діла ломбард - Діасамідзе Давід Шукрієвич та Дімова Лариса Миколаївна » залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 03.07.2025- без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач Є.О. Сорочко
Суддя А.Ю. Коротких
Суддя Є.В. Чаку
Повний текст постанови складений 25.02.2026.