Справа № 320/53944/25 Суддя (судді) першої інстанції: Дудін С.О.
25 лютого 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Штульман І.В.,
суддів: - Оксененко О.М.,
- Черпак Ю.К.,
при секретарі - Красновій О.Р.,-
розглянувши у відкритому судовому засіданні, згідно статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Глазової Олени Миколаївни на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
01 жовтня 2025 року адвокат Глазова Олена Миколаївна в інтересах ОСОБА_1 звернулася в Київський окружний адміністративний суд з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просила суд:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проявилось у зменшенні у грошовому виразі розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, вказаних в довідці №2/3/1/12573 від 18 серпня 2025 року про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01 січня 2023 року;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 оформити довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01 січня 2023 року, відповідно до вимог положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", Положення про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв'язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 1994 року №414 та Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07 червня 2018 року №260, із зазначенням відомостей про розміри надбавки за особливості проходження служби, надбавки за службу в умовах режимних обмежень та премії у грошовому виразі, обчисленому виходячи з розмірів посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років, вказаних в довідці №2/3/1/12573 від 18 серпня 2025 року про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2023 року, з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01 січня 2023 року у розмірі 2684,00 грн і надати цю оновлену довідку до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області для перерахунку пенсії з 01 лютого 2023 року (а.с.1-4).
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2025 року відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії (а.с.7-9).
Відмовляючи у відкритті провадження, суд першої інстанції виходив з того, що обраний позивачем у цій справі спосіб захисту є одним із способів виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 червня 2025 року у справі №320/22414/24. Спір у справі є тотожним, виник між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення. Враховуючи наявність спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, Київський окружний адміністративний суд 24 листопада 2025 року відмовив позивачу ОСОБА_1 у відкритті провадження у цій адміністративній справі.
Не погоджуючись з ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2025 року, представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Глазова Олена Миколаївна 10 грудня 2025 року звернулась до суду з апеляційною скаргою. В обґрунтування апеляційної скарги представник позивача зазначає, що позивач ОСОБА_1 у цій справі обрав спосіб захисту шляхом подання позову про визнання протиправними дій саме у зв'язку з виникненням між позивачем та відповідачем нових спірних правовідносин, вирішення яких не охоплюється рішенням суду від 30 червня 2025 року у справі №320/22414/24, та оскільки між сторонами у справі виникли спірні правовідносини, які набули іншого характеру за ознаками фактичних обставин і норм права, якими ці правовідносини врегульовані. Крім того, звернення позивача ОСОБА_1 в порядку статті 383 (Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України до виконавчого органу не змусить відповідача внести зміни в складену на виконання рішення суду довідку про розмір його грошового забезпечення шляхом зазначення їх у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа звільнилася на пенсію, оскільки таки відомості існують тільки у відповідача по справі.
ІНФОРМАЦІЯ_2 правом надання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
У судове засідання учасники судового розгляду не з'явились, про день, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи не надавали.
Відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно частини другої статті 313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи, що особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів визнала можливим проводити розгляд справи за відсутності сторін.
За приписами частини другої статті 309 КАС України, у виняткових випадках апеляційний суд за клопотанням сторони та з урахуванням особливостей розгляду справи може продовжити строк розгляду справи, але не більш як на п'ятнадцять днів, про що постановляє ухвалу.
Згідно з частиною четвертою статті 9 КАС України, суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі.
Пунктом 1 статті 6, ратифікованої Законом України №475/97-ВР від 17 липня 1997 року, Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод закріплено право вирішення спірного питання упродовж розумного строку.
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду з метою забезпечення повного та всебічного розгляду справи, а також прийняття законного та обґрунтованого рішення з дотриманням процесуальних прав усіх учасників судового процесу, дійшла висновку про наявність підстав для продовження строку розгляду апеляційної скарги на розумний строк.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали Київського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2025 року, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду приходить до висновку, що апеляційна скарга представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Глазової Олени Миколаївни задоволенню не підлягає, мотивуючи це наступним.
Із даних автоматизованої системи суду "Діловодство" суд першої інстанції установив, що на розгляді Київського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №320/22414/24 за позовом того ж позивача ОСОБА_1 до того ж відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо тих самих обставин.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 30 червня 2025 року у справі №320/22414/24 визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови у виготовленні та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області нової довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , розрахованого відповідно до вимог статей 9, 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2481,00 грн), встановленого законом на 01 січня 2022 року, шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2684,00 грн), встановленого законом на 01 січня 2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1, 14 до Постанови №704, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для перерахунку пенсії з 01 лютого 2022 року та 1 лютого 2023 року. Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області нову довідку про розміри грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01 січня 2022 року та 01 січня 2023 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2481,00 грн), встановленого законом на 01 січня 2022 року, шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2684,00 грн), встановленого законом на 2023 рік на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1, 14 до Постанови №704, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для перерахунку пенсії з 01 лютого 2022 року та 1 лютого 2023 року.
Відповідач на виконання зазначеного вище рішення суду виготовив довідку №2/3/1/12573 від 18 серпня 2025 року про розмір грошового забезпечення позивача ОСОБА_1 станом на 01 січня 2023 року, на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 червня 2025 року по справі №320/22414/24.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду зазначає наступне.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі.
Ознайомившись із матеріалами позову, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду вбачає порушення позивачем ОСОБА_1 вимог пункту 2 частини першої статті 170 КАС України.
Як правильно відмітив суд першої інстанції, із даних автоматизованої системи суду "Діловодство" вбачається, що на розгляді Київського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №320/22414/24 за позовом того ж ОСОБА_1 до того самого відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо заявлених вимог, які є аналогічними, що й по даній справі - №320/53944/25. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 30 червня 2025 року, яке набрало законної сили, позов задоволено частково.
Для належного виконання рішення суду відповідач зобов'язаний підготувати довідку, в якій зазначити відомості грошового забезпечення позивача ОСОБА_1 , у т. ч. щомісячні додаткові види грошового забезпечення, визначені шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови №704.
Контроль за належним виконанням рішення суду здійснюється в межах справи, в якій воно ухвалене. Предмет спору в цій справі №320/53944/25 (оскаржувані дії) виник виключно для виконання рішення у вказаній вище справі №320/22414/24. Обставини не були змінені та методика обчислення обґрунтована в мотивувальній частині рішення суду. Тобто, для оцінки такого рішення суд має встановити, чи дотримано відповідачем як мотивувальної, так і резолютивної частини рішення суду у справі №320/22414/24.
Згідно статті 382 КАС України визначаються спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, зокрема, до них належать: зобов'язання суб'єкта владних повноважень надати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу за невиконання судового рішення та інше.
Відповідно до вимог статті 383 КАС України, особа-позивач на користь якої ухвалено постанову суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Отже, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов'язати відповідача належним чином виконати рішення суду.
Вирішуючи питання про обґрунтованість апеляційних скарг та адміністративного позову в цілому, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Вищезазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Аналіз зазначених норм свідчить про те, що є наступні види судового контролю за виконанням судового рішення, такі як зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу (стаття 382 КАС України) та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (стаття 383 КАС України).
Так, Верховний Суд у постанові від 20 лютого 2019 року у справі №806/2143/15 (адміністративне провадження №К/9901/5159/18) звертав увагу, що зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Крім того, Верховним Судом було зазначено, що наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС (стаття 382 КАС України), який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України, судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.
Так, Верховним Судом в постанові від 24 вересня 2020 року у справі №640/15623/19 було зазначено, що винесення судового рішення, яке передбачає оцінку судового рішення прийнятого в іншій справі, буде суперечити статті 129-1 Конституції України.
З огляду на вищенаведене, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду дійшла висновку, що обраний позивачем ОСОБА_1 спосіб захисту не усуває юридичного конфлікту та не відповідає об'єкту порушеного права, а тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним.
Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 17 квітня 2019 року у справі №355/1648/15-а.
За вказаних обставин колегія суддів апеляційного суду зазначає, що позивач ОСОБА_1 у цій справі обрав спосіб захисту шляхом подання позову про визнання протиправною бездіяльності, вчиненої на виконання рішення суду. Проте, спірні правовідносини між сторонами вже вирішені судом та перейшли до стадії виконання судового рішення.
Разом з тим, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду вважає необхідним зазначити, що порядок оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, прийнятого на виконання судового рішення, є більш оптимальним для особи, яка вважає, що її права порушені, з огляду, зокрема, на положення частини п'ятої статті 383 КАС України, відповідно до якої розгляд заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень, здійснюється судом протягом 10 днів з дня її отримання.
Відповідно до частини шостої цієї статті, за наявності підстав для задоволення заяви, суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону; у разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.
Отже, у спірних правовідносинах наявні обставини, з якими стаття 383 КАС України пов'язує виникнення підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.
Відповідно, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання зазначеного раніше судового рішення у справі №320/22414/24 порушувалися його права чи інтереси, то він повинен був звертатися до суду в порядку статті 383 КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), а не подавати новий адміністративний позов.
У зв'язку з цим, вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються.
Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 03 квітня 2019 року у справі №820/4261/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 80980007), від 27 липня 2022 року у справі №686/2636/17.
Вказане дає апеляційному суду підстави погодитися із висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для відмови у відкритті провадження у справі №320/53944/25 без розгляду.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
За змістом частини першої статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки ухвала Київського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2025 року постановлена судом першої інстанції з додержанням норм права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги представника позивача висновків суду першої інстанції не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Керуючись статтями 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Глазової Олени Миколаївни - залишити без задоволення.
Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2025 року у справі №320/53944/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий-суддя І.В. Штульман
Судді О.М. Оксененко
Ю.К. Черпак