П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
26 лютого 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/20847/25
Перша інстанція: суддя Дерев'янко Л.Л.
Судова колегія П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого: Градовського Ю.М.
суддів: Бітова А.І.,
Єщенка О.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2025р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України за участю третіх осіб - ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, скасування рішення, прийнятого у формі протоколу від 30.08.2023 року № 25/д в частині,
У серпні 2025р. ОСОБА_1 звернулася до суду із адміністративним позовом до Міністерства оборони України, за участю третіх осіб - ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 , у якому просила:
- визнати протиправними дії та скасувати рішення Міністерства оборони України №25/д від 30.08.2024р., прийняте у формі Протоколу засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, в частині не призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - цивільній дружині загиблого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_5 ;
- зобов'язати Міністерство оборони України прийняти рішення про призначення та виплату ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 одноразової грошової допомоги, передбаченої п.2 Постанови КМУ від 28.02.2022р. №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у зв'язку із загибеллю цивільного чоловіка, з яким вона проживала однією сім'єю без реєстрації шлюбу, військовослужбовця ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_5 ..
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що ОСОБА_3 загинув під час виконання бойового наказу по захисту Батьківщини поблизу с.Роботине, Пологівського району Запорізької області.
З метою вирішення питання щодо призначення одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чоловіка - військовослужбовця ОСОБА_3 , позивачка звернулась до Пересипського РТЦКСП із відповідною заявою, до якої було додано документи щодо підтвердження проживання однією сім'єю із військовослужбовцем як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу, а саме рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 1.02.2024р. у справі №523/21432/23 (та додаткове рішення).
Однак, рішенням комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних з призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум за №25/д від 31.08.2024р. спірну виплату позивачці призначено не було, натомість документи повернуто на доопрацювання з метою надання документів, які відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» підтверджують, що позивачка перебувала на утриманні загиблого і дають право на отримання одноразової грошової допомоги.
Не погодившись із такими діями відповідача, позивачка звернулася до суду із даним позовом.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2025р. адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Міністерства оборони України, оформлене протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням i виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, від 30.08.2024р. №25/д, в частині повернення документів ОСОБА_1 на доопрацювання з метою надання документів, які відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» підтверджують, що вона перебувала на утриманні загиблого, що дають право на отримання одноразової грошової допомоги.
Зобов'язано Міністерство оборони України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю ОСОБА_3 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_5 , та прийняти рішення з урахуванням правової оцінки суду.
У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства оборони України на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 211,2грн..
Не погодившись із даним рішенням суду, Міністерства оборони України подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.
Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення скарги без задоволення, а рішення суду - без змін, з наступних підстав.
Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Задовольняючи адміністративний позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що спірним питанням у межах розгляду цієї справи є те, чи належить позивачка до кола осіб, які відповідно до ст.16-1 Закону №2011-XII мають право на отримання одноразової грошової допомоги.
Суд встановив, що судовим рішенням від 1.02.2024р. у справі №523/21432/23 підтверджується факт того, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 спільно проживали, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки з позивачкою, тобто вони фактично були подружжям, що дає право позивачці на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до ч.1 статті 16-1 Закону №2011-XII.
Відтак, із посиланням на висновки Верховного Суду у справах з подібними правовідносинами, суд дійшов висновку про протиправність рішення комісії Міноборони щодо виплати спірної одноразової грошової допомоги.
Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи під час апеляційного розгляду, що ОСОБА_3 (військовослужбовець) помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 30.06.2023р. серії НОМЕР_1 .
Причиною смерті ОСОБА_3 (військовослужбовця) стали множинні сліпі уламкові поранення голови, тулуба та кінцівок з їх руйнацією в зоні проведення бойових дій, що підтверджує лікарське свідоцтво про смерть №3437 від 26.06.2023р..
Відповідно до сповіщення ІНФОРМАЦІЯ_6 за №337 від 24.06.2023р. старший солдат ОСОБА_3 загинув в районі ведення бойових дій поблизу н.п. Работине Запорізької області.
Рішенням Первомайського районного суду Миколаївської області від 1.02.2024р. та додатковим рішенням від 1.02.2024р. у справі №523/21432/23, яке набрало законної сили 5.03.2024р., встановлено факт проживання однією сім'ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 разом з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , як чоловіка та жінки без шлюбу у період з грудня 2017 року по день смерті останнього.
Згідно із свідоцтвом про народження 27.12.2019р. ОСОБА_4 серія НОМЕР_2 , батьками є ОСОБА_3 та ОСОБА_1
У подальшому ОСОБА_1 звернулася із заявою про призначення та виплату одноразової допомоги у зв'язку із загибеллю ОСОБА_3
30.08.2024р. Комісія Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням i виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум на засіданні протокольно №25/д дійшла висновку про повернення на доопрацювання документів ОСОБА_1 , 1995 р.н., цивільної дружини загиблого ІНФОРМАЦІЯ_5 старшого солдата ОСОБА_3 , що підтверджено свідоцтвом про смерть НОМЕР_3 від 30.06.2023р. та листом Кадрового центру Збройних Сил України від 15.07.2024р. №321/КЦ/7385 з метою надання заявницею документів, які відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» підтверджують, що вона перебувала на утриманні загиблого (копії документів, виданих Пенсійним фондом України, які підтверджують право на призначення пенсії в разі втрати годувальника або факт призначення пенсії за загиблого, судового рішення про встановлення факту перебування на його утриманні на дату загибелі), що дають право на отримання одноразової грошової допомоги.
Не погодившись із вказаним рішенням відповідача, позивачка звернулася із даним позовом до суду.
Перевіряючи правомірність оскаржуваних дій Міністерства оборони України, з урахуванням підстав, за якими позивачка пов'язує їх протиправність, судова колегія виходить з наступного.
Положеннями ч.2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі закону в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 41 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992р. №2232-XII (далі - Закон №2232-XII) передбачено, що виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом №2011-XII.
Закон №2011-XII відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Дія цього Закону поширюється на членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти (п.2 ч.1 ст.3 Закону №2011-ХІІ).
Частиною 1 ст.16 Закону №2011-XII встановлено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.16 Закону №2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі: загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби.
За правилами ч.1 ст.16-1 Закону №2011-XII у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 п.2 ст.16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім'ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення).
Частиною 3 ст.16-2 Закону №2011-XII передбачено, що розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період дії воєнного стану визначається Кабінетом Міністрів України (ст.16-2 доповнено пунктом 3 згідно із Законом №2489-IX від 29.07.2022р., застосовується з 24.02.2022р.).
Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. Указами Президента України протягом періоду з 24.02.2022 по цей час продовжувався строк дії воєнного стану в Україні.
Згідно з ч.ч.6,8,9,10 ст.16-3 Закону №2011-XIІ одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами. Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права. Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України. Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
Держава має забезпечити рівні та справедливі соціально-правові гарантії для усіх членів сімей військовослужбовців, що загинули (померли) через виконання ними обов'язків військової служби.
За своєю природою одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті) військовослужбовця має компенсаторний характер, яка спрямована матеріально підтримати, наскільки це можливо, членів сім'ї (батьків, дітей, дружину) та утриманців загиблого військовослужбовця після втрати близької людини (годувальника), а тому виключення із кола осіб, які мають право на отримання допомоги, дитини військовослужбовця з підстав дати її народження не відповідає змісту і меті закону.
Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві визначається Порядком №975.
Позиція Верховного Суду стосовно застосування цього Порядку сформована, зокрема, у постановах від 19.09.2019р. у справі №760/1815/16-а, від 30.03.2020р. у справі №820/1645/18, від 31.03.2020р. у справі №319/1377/18, від 15.04.2020р. у справі №205/8704/16-а(2-а/205/222/16), від 16.04.2020р. у справі №520/8870/18, від 26.05.2020р. у справі №735/1417/16-а, від 9.12.2020р. у справі №620/3983/18, від 27.05.2021р. у справі №520/9807/2020, від 18.05.2022р. у справі №500/423/19 та від 25.07.2022р. у справі №380/6447/20.
Відповідно до пункту 3 Порядку №975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста є дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть.
Згідно із пп.1 п.4 Порядку №975 одноразова грошова допомога призначається у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби.
Відповідно до п.5 Порядку №975 одноразова грошова допомога призначається і виплачується рівними частинами членам сім'ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста.
Пунктом 10 Порядку №975 визначено, що члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується одноразова грошова допомога, подають за місцем проходження служби (зборів) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста або уповноваженим структурним підрозділам державних органів, на які покладаються функції щодо підготовки необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважений орган), такі документи: заяву кожного повнолітнього члена сім'ї, батьків та утриманців загиблого (померлого), які мають право на отримання допомоги, а у разі наявності малолітніх та/або неповнолітніх дітей - іншого з батьків або опікунів чи піклувальників дітей про виплату одноразової грошової допомоги; витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста із списків особового складу військової частини (підрозділу, органу); витяг з особової справи про склад сім'ї військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста, призваного на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.
До заяви додаються копії: документа, що свідчить про причини та обставини загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста, зокрема про те, що вона не пов'язана з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи самогубства; свідоцтва про смерть військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста; свідоцтва про народження військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста - для виплати одноразової грошової допомоги батькам загиблого (померлого);свідоцтва про шлюб - для виплати грошової допомоги дружині (чоловікові); документів (відповідних сторінок за наявності), що посвідчують особу (паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту) членів сім'ї, з даними про прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) особи, до яких внесено відомості про реєстрацію місця проживання, та довідку про реєстрацію місця проживання (у разі коли відомості про реєстрацію місця проживання до таких документів не внесені); свідоцтва про народження дитини - для виплати одноразової грошової допомоги дитині; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, копію сторінки паспорта з такою відміткою); рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті, сільської, селищної ради або суду про встановлення над дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, опіки, піклування (у разі здійснення опіки або піклування над дітьми військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста); рішення суду або нотаріально посвідченого правочину, що підтверджуватиме факт перебування заявника на утриманні загиблого (померлого) (надають особи, які не були членами сім'ї загиблого (померлого), але перебували на його утриманні); постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку смерті (контузії, травми або каліцтва), захворювання.
У разі наявності рішення суду, яке набрало законної сили, з питань призначення та виплати одноразової грошової допомоги члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується допомога, подають уповноваженому органові документи, копії документів, зазначені в абзацах другому-шістнадцятому згаданого пункту, та копію відповідного рішення суду.
Аналіз правових норм Закону №2011-ХІІ та Порядку №975 свідчать про те, що одноразова грошова допомога за своєю правовою природою є гарантованою державою соціальною допомогою, яка виплачується, зокрема, членам сім'ї військовослужбовця у разі, якщо смерть настала під час виконання військовослужбовцем обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби.
Отже, одноразова грошова допомога виплачується:
1) членам сім'ї військовослужбовця;
2) якщо смерть настала під час виконання військовослужбовцем обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби.
Коло осіб, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю військовослужбовця, визначене ст.16-1 Закону №2011-XII, а саме: члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста (в редакції ст.16-1, чинній на дату смерті військовослужбовця) та батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого) (в редакції ст.16-1, чинній на момент звернення позивачки із заявою та прийняття спірного рішення відповідача).
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що причина смерті ОСОБА_3 пов'язана із захистом Батьківщини та відповідачем не заперечується.
Натомість підставою для відмови у призначенні спірної одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 стало те, що вона не належить до кола осіб, які відповідно до ст.16-1 Закону №2011-XII мають право на отримання такої одноразової грошової допомоги.
Надаючи оцінку вказаним обставинам, судова колегія виходить з наступного.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.01.2024р. у справі №560/17953/21, застосовуючи положення ст.ст.1,3 Сімейного кодексу України, зазначила, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки та відступила від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах стосовно юрисдикції спору, які викладено у постанові Великої Палати від 30.01.2020р. у справі №287/167/18-ц (провадження №14-505цс19), у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 22.03.2023р. у справі №290/289/22-ц (провадження №61-13369св22), вказавши, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, розглядаються у позасудовому та судовому порядку. Рішення стосовно фактів, що мають юридичне значення, прийняті у позасудовому порядку, можуть бути оскаржені до судів адміністративної юрисдикції. Юридичні факти, які належить встановлювати в судовому порядку, вирішуються судами цивільної юрисдикції за правилами Цивільного процесуального кодексу України.
Судами першої інстанції у цій справі установлено, що факт спільного проживання позивачки з померлим військовослужбовцем однією сім'єю з грудня 2017 року по день смерті ОСОБА_3 , встановлений за правилами Цивільного процесуального кодексу України Первомайським районним судом Миколаївської області рішенням та додатковим рішенням від 1.02.2024р. у справі №523/21432/23, яке набрало законної сили 5.03.2024р..
Отже, рішенням Первомайського районного суду Миколаївської області у справі №523/21432/23 підтверджується факт того, що ОСОБА_3 спільно проживав, був пов'язаний спільним побутом, мав взаємні права та обов'язки з позивачкою, тобто вони фактично були подружжям, що дає право позивачці на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до ч.1 ст.16-1 Закону №2011-XII.
Вказане узгоджується з правовими висновками, сформульованими Верховним Судом у постанові від 6.04.2022р. у справі №826/9171/16.
У подальшому законодавець ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги» від 9.12.2023р. №3515-IX виклав ст.16-1 Закону №2011-XII у редакції, в якій відповідно до п.4 цієї статті передбачив, що до членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у пп.1-3 п.2 ст.16 цього Закону, належать: діти, у тому числі усиновлені, зачаті за життя загиблої (померлої) особи та народжені після її смерті, а також діти, стосовно яких загиблу (померлу) особу за її життя було позбавлено батьківських прав; вдова (вдівець); батьки (усиновлювачі) загиблої (померлої) особи, якщо вони не були позбавлені стосовно неї батьківських прав або їхні батьківські права були поновлені на час її загибелі (смерті); внуки загиблої (померлої) особи, якщо на момент її загибелі (смерті) їх батьки загинули (померли); жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім'єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили; утриманці загиблої (померлої) особи, визначені відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Колегія суддів звертає увагу на те, що позивачка звернулась до відповідача із заявою про виплату їй одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю її чоловіка як дружина загиблого, однак підставою для повернення документів на доопрацювання відповідач визначає відсутність документів на підтвердження її знаходження на утриманні позивача.
Враховуючи, що судом цивільної юрисдикції у справі №523/21432/23 встановлено, що позивачка проживала з ОСОБА_3 до моменту його смерті однією сім'єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, вони вели спільне господарство, разом виховували їх спільних дітей, колегія суддів дійшла висновку, що підхід Міністерства оборони України щодо повернення позивачці документів, які містили наведене рішення суду, на доопрацювання з метою надання документів, яким встановлено факт перебування на утриманні загиблого та посилання на відсутність факту реєстрації, що обумовило повернення документів, поданих позивачкою для призначення одноразової грошової допомоги, є необґрунтованим.
Відтак, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного та обґрунтованого висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 ..
У контексті оцінки доводів апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
У доводах апеляційної скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.
Отже, судова колегія вважає, що рішення суду ухвалене з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для його скасування.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.311,315,316,322,325 КАС України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задоволення.
Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2025р. залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Головуючий: Ю.М. Градовський
Судді: А.І. Бітов
О.В. Єщенко