29 січня 2026 року м. Дніпросправа № 160/6215/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Дурасової Ю.В. (доповідач),
суддів: Божко Л.А., Лукманової О.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю у справі №160/6215/24
за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.04.2024 року
в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до відповідача Військової частини НОМЕР_1 ,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Міністерство оборони України
про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся 06.03.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача Військової частини НОМЕР_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Міністерство оборони України, просив:
- визнати протиправними дії командира військової частини НОМЕР_1 щодо неналежного розгляду рапорту ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , від 21.12.2023 про звільнення з військової служби за сімейними обставинами, та скасувати рішення військової частини НОМЕР_1 , оформлені листами від 04.01.2024 №03/23 та 23.02.2024 №03-19/421 про відмову в задоволенні рапорту ОСОБА_1
- зобов'язати командира військової частини НОМЕР_1 повторно розглянути рапорт ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , від 21.12.2023 про звільнення його з військової служби за сімейними обставинами та прийняти за ним рішення, з урахуванням висновків суду.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.04.2024 року у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 05.12.2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.04.2024 року - скасовано, адміністративний позов ОСОБА_1 - задоволено:
- визнано протиправними дії командира військової частини НОМЕР_1 щодо неналежного розгляду рапорту ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , від 21.12.2023 про звільнення з військової служби за сімейними обставинами, та скасувати рішення військової частини НОМЕР_1 , оформлені листами від 04.01.2024 №03/23 та 23.02.2024 №03-19/421 про відмову в задоволенні рапорту ОСОБА_1 ,
- зобов'язано командира військової частини НОМЕР_1 повторно розглянути рапорт ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , від 21.12.2023 про звільнення його з військової служби за сімейними обставинами та прийняти за ним рішення, з урахуванням висновків суду.
29.10.2025 до суду апеляційної інстанції надійшла заява ОСОБА_1 про встановлення судового контролю у справі №160/6215/24.
01.12.2025, на запит суду від 30.10.2025, надійшла адміністративна справа №160/6215/24.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 08.12.2025 року призначено розгляд заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю у справі №160/6215/24 в письмовому провадженні на 15.01.2026.
15.01.2026, у зв'язку з перебуванням судді Божко Л.А., яка входить до складу суду на лікарняному, справу знято з розгляду. Призначено на 29.01.2026.
В обґрунтування заяви заявник вказує, що відповідно до відповіді Військової частини НОМЕР_1 від 03.03.2025 №03-19/2658 командир військової частини НОМЕР_1 не має повноважень щодо розгляду рапорту та оформлення подання про звільнення з військової служби солдата ОСОБА_2 , оскільки останній є військовослужбовцем іншої військової частини. Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 по стройовій частині від 06.04.2024 №69, номер обслуги ІНФОРМАЦІЯ_5 військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_3 , призначений наказом командира військової частини НОМЕР_3 (по особовому складу) від 02.04.2024 №55-РС на посаду солдата резерву ІНФОРМАЦІЯ_6 військової частини НОМЕР_3 , вважається таким, що справи та посаду здав і вибув до нового місця служби. З 06.04.2024 ОСОБА_1 був виключений із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення, з продовольчого забезпечення з 07.04.2024.
Згідно з довідкою від 09.11.2024 №241 старший солдат ОСОБА_1 перебуває на військовій службі в військовій частині НОМЕР_4 (код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) з 04.05.2024.
Ураховуючи вказані обставини, позивач подав до Дніпропетровського окружного адміністративного суду заяву про заміну сторони виконавчого провадження у справі №160/6215/24 з вимогою замінити боржника у виконавчому провадженні у справі №160/6215/24 з Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ; адреса: АДРЕСА_1 ) на Військову частину НОМЕР_4 (код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ; адреса: АДРЕСА_2 ) у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.04.2025 року замінено боржника у виконавчому провадженні у справі №160/6215/24 з Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ; адреса: АДРЕСА_1 ) на Військову частину НОМЕР_4 (код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ; адреса: АДРЕСА_2 ) у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Зазначена ухвала набрала законної сили.
27.06.2025 ОСОБА_1 особисто звернувся до військової частини НОМЕР_4 для виконання вищевказаних рішень, надавши копії (нотаріально завірені):
паспорту, РНОКПП, свідоцтва про народження ОСОБА_1 ; паспорту, РНОКПП, свідоцтва про шлюб ОСОБА_4 ; висновку ЛКК №1450 від 13.10.2023, виписки; паспорту, РНОКПП ОСОБА_5 ; паспорту, РНОКПП, свідоцтва про народження, свідоцтва про шлюб ОСОБА_6 ; свідоцтва про народження дітей ОСОБА_6 , копії: рапорту від 21.12.2023, постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 05.12.2024, ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.04.2025.
Однак, діловодом військової частини НОМЕР_4 за допомогою сервісу WhatsApp було повідомлено ОСОБА_1 про відмову у виконанні рішень.
Отже, станом на 29.10.2025 постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 05.12.2024, враховуючи ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.04.2025 по справі №160/6215/24, військовою частиною НОМЕР_4 не виконано в повному обсязі, ОСОБА_1 з військової служби не звільнений.
Військовою частиною НОМЕР_4 подані заперечення на заяву позивача, в яких просить відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 .
Вказує, що Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.04.2025 року замінено боржника у виконавчому провадженні у справі №160/6215/24 з Військової частини НОМЕР_1 на Військову частину НОМЕР_4 у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
27.06.2025 заявником було подано рапорт на звільнення з військової служби на підставі підпункту "г" пункту другого частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII, та 30.06.2025 рапорт з додатками до нього був погоджений командиром військової частини НОМЕР_4 .
Відповідачем було направлено клопотання з рапортом та додатками заявника від 05.07.2025 №1821/1 на погодження до штабу вищого рівня, а саме до військової частини НОМЕР_7 .
Підпорядкованість до вищого штабу була замінена в рамках концепції переходу до корпусної системи у Збройних силах України з військової частини НОМЕР_7 на військову частину НОМЕР_8 .
27.08.2025 було отримано лист-відповідь від військової частини НОМЕР_8 з якого відомо, що матеріали щодо звільнення заявника повернуто на доопрацювання на підставі відсутності документів, що підтверджують інвалідність батька заявника.
Про результат розгляду даного пакету документів електронними засобами WhatsApp було повідомлено заявника та передано перелік документів для забезпечення можливості доопрацювання та повторного подання та забезпечення реалізації права на звільнення з військової служби.
Зазначає, що відповідач у повному обсязі доклав зусилля для виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 05.12.2024 у справі №160/6215/24 у частині зобов'язання повторного розгляду рапорту з урахуванням висновку суду та відповідною зміною боржника на відповідача, вважає недоцільним та безпідставним твердження заявника зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення.
Розглянувши заяву позивача та заперечення на заяву, колегія суддів апеляційної інстанції виходить з наступного.
Частинами 2 та 3 статті 14 КАС України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Відповідно до ч.1 ст.373 КАС України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглянув справу як суд першої інстанції.
В силу частини 1 статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
З аналізу вищезазначених норм вбачається, що рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для виконання, при цьому суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання такого рішення.
В свою чергу, Верховний Суд неодноразово зазначав, що адміністративним процесуальним законодавством регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій.
Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.
У свою чергу, правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль.
Суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати.
При цьому встановлювати судовий контроль за виконанням судового рішення є правом, а не обов'язком суду.
У разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження.
Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.02.2020 року у справі №640/3719/18, від 04.03.2020 року у справі №539/3406/17, від 11.06.2020 року у справі №640/13988/19.
Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що підставою звернення позивача до суду із позовом у справі №160/6215/24 стало те, що позивач подав рапорт про звільнення з військової служби через сімейні обставинами, а саме: необхідність здійсненням постійного догляду за хворим батьком, який згідно з висновком лікарсько-консультативної комісії №1450 медичного закладу охорони здоров'я Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги №2» КМР від 13.10.2023р., потребує постійного стороннього догляду, як нездатний до самообслуговування.
Однак, за результатами розгляду командиром військової частини було відмовлено у задоволенні рапорту з посиланням на те, що звільнення з вказаних підстав можливо тільки за наявності висновку медико-соціальної експертної комісії.
Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції колегія суддів дійшла висновку, що відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції не врахував норму матеріального права (абзац 4 пп. «г» п.2 ч.4 ст.26 Закону України №2232-ХІІ), яка передбачає, що необхідність постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), підтверджується висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я. Зауважив, що з 13.04.2022 року абзац 4 пп. «г» п.2 ч.4 ст.26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" №2232-ХІІ має редакцію, згідно якої висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я підтверджує необхідність постійного догляду (Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо звільнення від військової служби деяких категорій громадян" від 01.04.2022 року N2169-IX, який набрав чинності 13.04.2022 року). Крім того, Закон України має вищу юридичну силу у порівнянні з постановою КМУ, тому вказана постанова КМУ від 12.06.2013 року №412 не може бути застосована як підстава для відмови у задоволенні позову.
Колегія суддів апеляційної інстанції, з огляду на наявність висновку ЛКК №1450, згідно з яким ОСОБА_4 (1967 р.н.) потребує постійного стороннього догляду як нездатний до самообслуговування, а також те, що друга дитина, донька ОСОБА_4 - ОСОБА_7 зайнята піклуванням та вихованням своїх малолітніх дітей: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , позивачем ( ОСОБА_10 ) до рапорту про звільнення з військової служби за сімейними обставинами, а саме за підпунктом "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону №2232-XII - надано достатньо доказів для вирішення питання про звільнення зі служби у зв'язку з обов'язком здійснення постійного стороннього догляду за непрацездатним та хворим батьком.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідачем неналежним чином розглянуто рапорт позивача, що дає підстави для зобов'язання відповідача повторно розглянути рапорт позивача з урахуванням висновків, що викладені в рішенні суду.
При цьому, колегія суддів апеляційної інстанції зауважила, що при повторному розгляду рапорту відповідач не може покладатися на висновки, які були скасовані в ході розгляду справи. Так, постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 05.12.2024 року ухвалено:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.04.2024 року - скасувати.
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати протиправними дії командира військової частини НОМЕР_1 щодо неналежного розгляду рапорту ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , від 21.12.2023 про звільнення з військової служби за сімейними обставинами, та скасувати рішення військової частини НОМЕР_1 , оформлені листами від 04.01.2024 №03/23 та 23.02.2024 №03-19/421 про відмову в задоволенні рапорту ОСОБА_1 .
Зобов'язати командира військової частини НОМЕР_1 повторно розглянути рапорт ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , від 21.12.2023 про звільнення його з військової служби за сімейними обставинами та прийняти за ним рішення, з урахуванням висновків суду.
Вказане рішення суду має зобов'язальний характер.
Водночас, процесуальне законодавство передбачає такі правові інститути як судовий контроль за виконання рішенням суду, примусове виконання рішення суду згідно Закону України «Про виконавче провадження», а також оскарження дій/рішень державного виконавця.
Позивач має право застосувати будь-який із зазначених інститутів для реалізації свого права на захист.
Як вказувалось вище, під час апеляційного розгляду, суд, з огляду на наявність висновку ЛКК №1450, згідно з яким ОСОБА_4 (1967 р.н.) потребує постійного стороннього догляду як нездатний до самообслуговування, а також те, що друга дитина, донька ОСОБА_4 - ОСОБА_7 зайнята піклуванням та вихованням своїх малолітніх дітей: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дійшов висновку, що позивачем ( ОСОБА_1 ) до рапорту про звільнення з військової служби за сімейними обставинами, а саме за підпунктом "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону №2232-XII - надано достатньо доказів для вирішення питання про звільнення зі служби у зв'язку з обов'язком здійснення постійного стороннього догляду за непрацездатним та хворим батьком, відтак відповідачем неналежним чином розглянуто рапорт позивача, що дало підстави для зобов'язання відповідача повторно розглянути рапорт позивача з урахуванням висновків, що викладені в рішенні суду.
У своїх запереченнях на заяву позивача Військова частина НОМЕР_4 вказує, що відповідачем було направлено клопотання з рапортом та додатками заявника від 05.07.2025 №1821/1 на погодження до штабу вищого рівня, а саме до військової частини НОМЕР_7 .
Підпорядкованість до вищого штабу була замінена в рамках концепції переходу до корпусної системи у Збройних силах України з військової частини НОМЕР_7 на військову частину НОМЕР_8 .
27.08.2025 було отримано лист-відповідь від військової частини НОМЕР_8 з якого відомо, що матеріали щодо звільнення заявника повернуто на доопрацювання на підставі відсутності документів, що підтверджують інвалідність батька заявника.
Про результат розгляду даного пакету документів електронними засобами WhatsApp було повідомлено заявника та передано перелік документів для забезпечення можливості доопрацювання та повторного подання та забезпечення реалізації права на звільнення з військової служби.
Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що в постанові суду від 05.12.2024 року зазначено, що при повторному розгляду рапорту відповідач не може покладатися на висновки, які були спростовані в ході розгляду справи.
У свою чергу, позивачем до заяви було додано скріншот переписки , з якого вбачається, що Женя Деловод 93 об 13:59 год надіслав фотоповідомлення наступного змісту:
«довідка до акта огляду медико-соціальної експертної комісії, за формою затвердженою МОЗ, або копія посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або копія пенсійне посвідчення чи копія посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю", "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю", в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затрвердженою Мінсоцполітики».
Об 14:00 год. повідомлення наступного змісту: «У тебе відмова, потрібен такий документ. І подавати повторно».
На думку колегії суддів апеляційної інстанції це викликає сумнів щодо виконання відповідачем постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 05.12.2024 року у справі №160/6215/24, що дає підстави для встановлення судового контролю.
Слід зазначити, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах визначений статтею 381-1 КАС України.
1. Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.
2. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.
Згідно частини 1 статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до ч.2,3 ст.382-1 КАС України за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Аналіз зазначених обставин та норм процесуального закону дають підстави для висновку про необхідність зобов'язати, у урахуванням ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.04.2025 року у справі №160/6215/24, Військову частину НОМЕР_4 подати звіт про виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 05.12.2024 року у справі №160/6215/24 у строк до 12 березня 2026 року.
На підставі викладеного, керуючись ст.14, 370, 373, 381-1, 382, 382-1 КАС України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю у справі №160/6215/24 - задовольнити.
Встановити судовий контроль за виконанням постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 05.12.2024 року у справі №160/6215/24.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_4 у строк до 12 березня 2026 року подати звіт про виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 05.12.2024 року у справі №160/6215/24.
Електронна адреса Третього апеляційного адміністративного суду inbox@3aa.court.gov.ua
Направити копію цієї ухвали на адресу учасників справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття 29.01.2026 та оскарженню не підлягає.
Головуючий - суддя Ю. В. Дурасова
суддя Л.А. Божко
суддя О.М. Лукманова