Постанова від 26.02.2026 по справі 160/22581/25

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2026 року справа 160/22581/25

Третій апеляційний адміністративний суду складі колегії:

головуючий суддя Суховаров А.В.

судді Головко О.В., Ясенова Т.І.,

розглянувши у письмовому провадженні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.11.2025 (суддя Захарчук-Борисенко Н.В.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про індексацію пенсії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 31.07.2025 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просить: визнати протиправними дії щодо нарахування та виплати пенсії з 01.03.2025 з обмеженням її максимального розміру з урахуванням суми індексації пенсії, передбаченої Постановою КМУ №209 від 25.02.2025 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верст населення у 2025 році»; зобов'язати здійснити перерахунок та виплату пенсії (нарахованої відповідно до рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.11.2024 по справі №160/21028/24) з 01.03.2025 без обмеження її максимального розміру з урахуванням суми індексації пенсії, передбаченої Постановою КМУ №209 від 25.02.2025 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році», виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90% сум грошового забезпечення та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.11.2025 позов задоволений.

В апеляційній скарзі ГУ ПФУ в Дніпропетровській області просить рішення суду скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог. Посилається на те, що обмежуючи пенсію позивача максимальним розміром, діяли відповідно до чинного законодавства.

Переглядаючи справу, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного:

ОСОБА_1 є пенсіонером, перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугу років, відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.11.2024 у справі №160/21028/24 зобов'язано ГУ ПФУ в Дніпропетровській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії, нарахованої відповідно до рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.11.2023 у справі №160/24890/23, з 01.03.2024 без обмеження її максимального розміру з урахуванням суми індексації пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №185 від 23.02.2024 "Про індексацію пенсійних та страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році", та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.

ОСОБА_1 30.04.2025 звернувся до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області із щодо з'ясування обставин виплати пенсії у меншому розмірі.

Листом ГУ ПФУ в Дніпропетровській області №23243-16588/В-01/8-0400/25 від 20.05.2025 повідомлено, що оскільки розмір пенсії обчислений на виконання рішення суду перевищує максимальний розмір визначений статтею 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» проведення індексації відповідно до Постановою КМУ №209 від 25.02.2025 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» не призвело до збільшення розміру пенсії.

Відповідно до частини 7 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в редакції Закону України №3668 від 08.07.2011, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність.

Відповідно до статті 2 Закону України №3668 від 08.07.2011 «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного Кодексу України, законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», «Про пенсійне забезпечення», «Про судоустрій і статус суддів», Постанови Верховної Ради України від 13.10.1995 «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Пунктом 25 Закону України №911 від 24.12.2015 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» стаття 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» доповнена реченням такого змісту: «Тимчасово, в період з 01.01.2016 по 31.12.2016, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Податкового Кодексу України, Митного Кодексу України, законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», «Про пенсійне забезпечення», «Про судоустрій і статус суддів», Постанови Верховної Ради України від 13.10.1995 «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України», не може перевищувати 10740гр».

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України №911 від 24.12.2015 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», дія положень цього Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються починаючи з 01.01.2016.

Пунктом 34 Закону України №1774 від 06.12.2015 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» у другому реченні статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» слова і цифри «в період з 01.01.2016 по 31.12.2016» замінені словами і цифрами «по 31.12.2017».

Конституційний Суд України у рішенні №7-рп/2016 від 20.12.2016 наголосив, що особи, які перебувають на службі у збройних силах України та в інших військових формуваннях, а також члени їхніх сімей мають спеціальний статус та особливі умови соціального захисту. В Конституції України виокремлюються певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі, в тому числі у збройних силах України та в інших військових формуваннях, органах, що забезпечують суверенітет і територіальну цілісність, її економічну та інформаційну безпеку. Необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена, зокрема, тим, що служба у збройних силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Норми частини 5 статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у збройних силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, в зв'язку, зокрема, з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені. Обмеження максимального розміру пенсії та призупинення виплати призначеної пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною 5 статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність, недоторканність України. Конституційний Суд України визнав неконституційними положення частини 7 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», відповідно до якої максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

До аналогічних висновків прийшов Конституційний Суд України у рішенні №7-р(ІІ)/2022 від 12.10.2022, яким визнав неконституційними приписи статті 2 Закону України №3668 від 08.07.2011 «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» що поширюють свою дію на Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Зокрема Конституційний Суд України підкреслив, що припис частини 5 статті 17 Конституції України чітко покладає на державу конституційний обов'язок створити систему посиленої соціальної підтримки військовослужбовців та членів їх сімей. Держава не може в односторонньому порядку відмовитись від зобов'язання соціального захисту осіб, які вже виконали свій обов'язок.

З огляду на викладене, пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не можуть бути обмежені десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність.

З урахуванням доводів і заперечень сторін, наданих ними доказів, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення про задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 241-244, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.11.2025 - без змін.

Постанова набирає законної сили з 26.02.2026 та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий суддя А.В. Суховаров

судді О.В. Головко

судді Т.І. Ясенова

Попередній документ
134393916
Наступний документ
134393918
Інформація про рішення:
№ рішення: 134393917
№ справи: 160/22581/25
Дата рішення: 26.02.2026
Дата публікації: 02.03.2026
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Третій апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (26.02.2026)
Дата надходження: 26.12.2025
Предмет позову: визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії