Справа №295/2247/26
Категорія 156
3/295/871/26
25.02.2026 року м. Житомир
Суддя Богунського районного суду м. Житомира Довгалюк Людмила Василівна, розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Житомирській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -
01.02.2026 о 01 годині 55 хвилин у м. Житомирі по проспекту Незалежності, 29 ОСОБА_2 керував транпсортним засобом Jaguar, державний номерний знак НОМЕР_2 , із явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, порушення мови). Від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Alcotest 7510 та проведення такого огляду у медичному закладі водій відмовився. Від керування автомобілем згідно зі ст. 266 КУпАП відсторонений. Своїми діями ОСОБА_2 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху (далі - ПДР) та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_2 не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи засобами поштового та телефонного зв'язку.
У постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18 наведено позицію, що у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернуто поштою у зв'язку з посиланням, зокрема на відсутність (вибуття) адресата, то вважається, що адресат належним чином повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
Довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв'язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки (Постанова КЦС ВС від 10.05.2023 № 755/17944/18 (61-185св23).
Водночас інформація щодо всіх судових справ є у вільному доступі на офіційному веб-порталі «Судова влада України».
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Так, у рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» ЄСПЛ зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Зважаючи на викладене вище, байдужа поведінка учасника справи, що виявляється, зокрема, у неотриманні повідомлень суду, не повинна схвалюватися судовою практикою. Навпаки, судова практика повинна стимулювати учасників справи використовувати прогресивні форми роботи (правова позиція ВС рішення № 560/5541/20 від 17.11.2022.
Відповідно до правової позиції, яка міститься у рішенні ЄСПЛ у справі «Каракуця проти України», будь-яке порушення права доступу до суду відсутнє, якщо особа не виявила належної зацікавленості у розгляді його справи.
Будучи достеменно обізнаним про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_2 не вжив заходів щодо явки до суду. Заяв про відкладення розгляду справи або проведення судовго засідання у режимі відеоконференції від останнього не надходило.
Таку поведінку особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд розцінює як ухилення та небажання особи брати участь у розгляді справи про адміністративне правопорушення, що його стосується.
Враховуючи те, що відповідно до ст. 268 КУпАП, при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачених ст. 130 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою, з метою непорушення строків розгляду справи, передбачених ст. 277 КУпАП, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 на підставі наявних у справі матеріалів, обсяг яких є достатнім для прийняття рішення у справі.
Дослідивши письмові матеріали справи, відтворивши долучений до протоколу диск із відеофайлами, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу, окрім іншого, є зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституціїі законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Відповідно до п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного чи іншого сп'яніння.
Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції закріплено у ст. 266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція).
Відповідно до статті 266 КУпАПта пункту 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Отже, відмова водія від проходження огляду, зокрема, на стан алкогольного чи іншого сп'яніння, що знижують увагу та швидкість реакції, є порушенням п. 2.5. ПДР та самостійною підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, незважаючи на підстави такої відмови. Правопорушення вважається закінченим з того моменту, коли особа відмовилася від проходження такого огляду.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 580402 від 01.02.2026; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому перелічені ознаки алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук); направленням на огляд водія транспортного засобу ОСОБА_1 із метою виявлення стану алкогольного сп'яніння від 01.02.2026; постановою про накладення адміністратвиного стягнення по справі про адміністративне правопоуршення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 6597195 від 01.02.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП; відтвореним відеозаписом, на якому зафіксовано факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в установленому законом порядку (02:17:02), при цьому подія відбувалася під час дії комендантської години, рапортом, в якому зафіксовано причину зупинкти автомобіля під керуванням ОСОБА_1 , а саме за невиконання вимоги дорожнього знаку 3.21 та в'їзд у забороненому напрямку та іншими матеріалами справи.
Зібрані докази, на переконання суду, отримані з дотриманням встановленого законом порядку та передбаченими способами, є належними та допустимими, тому не викликають сумнівів у їх достовірності та істинності.
Доказів щодо оскарження дій або рішень працівників поліції в порядку ст. 267 КУпАП, частинами 1, 2 ст. 286 КАС України, зокрема, постанови серії ЕНА № 6597195 від 01.02.2026, суду не надано.
Суддя неупереджено, всебічно та повно оцінивши всі наявні у справі докази, дійшов висновку, що своїми діями/бездіяльністю ОСОБА_2 порушив п. 2.5 ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, вина особи доведена повністю.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 Європейський суд з прав людини постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Адміністративне правопорушення, яке вчинив ОСОБА_2 , за своїм характером має велику суспільну небезпеку, оскільки особа, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння створює загрозу життю, як собі так і наражає на цю небезпеку інших учасників руху.
Враховуючи безальтернативний характер санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, ступінь вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, суд дійшов висновку про накладення на ОСОБА_1 , адміністративного стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Крім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7, 33-35, 40-1, ч. 1 ст. 130, ст. ст. 245, 251, 252, 256, 266, 280, 291, 294, 307, 308 КУпАП, -
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень із позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
(Отримувач: ГУК у Житомир обл./Житомирська обл.; Код отримувача: 37976485; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UA368999980313060149000006001; Кодкласифікації доходів бюджету: 21081300; Найменування кодукласифікації доходів бюджету: Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави, в особі ДСА України, судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п'ять) гривень 60 копійок.
(Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/ м. Київ/ 22030106; Код за ЄДРПОУ: 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Роз'яснити особі, щодо якої застосоване адміністративне стягнення, що відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира протягом 10 днів з моменту її винесення.
Суддя
Постанова підлягає пред'явленню до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.