26 лютого 2026 року м. Чернівці Справа № 600/3176/25-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі голосуючого судді Левицького В.К., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Чернівецькій області до приватного підприємства Мале приватне підприємство “Інпрогресс» про надання дозволу на погашення податкового боргу.
Головне управління ДПС у Чернівецькій області (далі - позивач) звернулося до суду з позовом, в якому просить: надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу приватного підприємства Мале приватне підприємство “Інпрогресс» (далі - відповідач) за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, згідно акта опису майна № 1461/2024 від 17.10.2024.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказував, що за відповідачем рахується податковий борг у розмірі 135185,54 грн. Оскільки, борг в добровільному порядку відповідачем не сплачений, позивач звернувся до суду з вказаною вимогою.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 10.07.2025 відкрито провадження в адміністративні справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, встановленими ст. ст. 257-262 КАС України без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).
Про відкриття провадження в даній адміністративній справі та призначення її до розгляду повідомлено відповідача за адресою зазначеною у позовній заяві, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 25.07.2025.
Заяви про визнання позову або відзив на позовну заяву відповідач до суду не подав.
Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.
Статтями 67 та 68 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, неухильно додержуватися Конституції України та законів України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платники податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України від 02.12.2010 р. № 2755- IV (далі - ПК України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Підпункт 16.1.4. п. 16.1 ст. 16 ПК України передбачає, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Підпунктом 31.1 ст. 31 ПК України визначено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
Відповідно до ст. 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.
Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.
Згідно п. 38.1 ст. 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Пунктом 14.1.175 ст. 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Мале приватне підприємство “Інпрогресс» зареєстровано як суб'єкт господарювання, за адресою: вул. Сторожинецька, 94В,м. Чернівці, код ЄДРПОУ 21436405, на податковому обліку в ГУ ДПС у Чернівецькій області.
Як видно з матеріалів справи, податковий борг, який виник у відповідача з орендної плати з фізичних осіб та рентної плати за спеціальне використання води на підставі:
податкової декларації з рентної плати за 4 квартал 2018 року у якій визначено податкове зобов'язання з рентної плати на суму 81,90 грн;
податкової декларації з рентної плати за 1 квартал 2019 року, у якій визначено податкове зобов'язання з рентної плати на суму 83,29 грн
податкової декларації з рентної плати за 2 квартал 2019 року, у якій визначено податкове зобов'язання з рентної плати на суму 112,22 грн;
податкової декларації з рентної плати за 3 квартал 2019 року, у якій визначено податкове зобов'язання з рентної плати на суму 100,02 грн;
податкової декларації з рентної плати за 4 квартал 2019 року, у якій визначено податкове зобов'язання з рентної плати на суму 83,64 грн;
податкової декларації з рентної плати за 1 квартал 2020 року, у якій визначено податкове зобов'язання з рентної плати на суму 69,7 грн;
податкової декларації з рентної плати за 2 квартал 2020 року, у якій визначено податкове зобов'язання з рентної плати на суму 69,7 грн;
податкової декларації з плати за землю за 2019 рік, згідно з якою самостійно обчислена сума податкового зобов'язання на поточний рік в сумі 20497,76 грн
податкової декларації з плати за землю за 2020 рік, у якій визначено сума податкового зобов'язання на поточний рік в сумі 20497,76 грн
податкової декларації з плати за землю за 2021 рік, у якій визначено самостійно обчислена сума податкового зобов'язання на поточний рік в сумі 20497,76 грн
податкова декларація з плати за землю за 2021 рік, з якою самостійно обчислена сума податкового зобов'язання на поточний рік в сумі 7664,89 грн;
податкової декларації з плати за землю за 2022 рік, у якій визначено самостійно обчислена сума податкового зобов'язання на поточний рік в сумі 30978,92 грн;
податкової декларації з плати за землю за 2023 рік у якій визначено самостійно обчислена сума податкового зобов'язання на поточний рік в сумі 35625,76 грн;
податкового повідомлення-рішення № 0048515606 від 17.04.2019;
податкового повідомлення-рішення № 00000834424130409 від 06.12.2023.
Відповідно до п. 58.2 ст. 58 ПК України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Судом встановлено, наведені вище податкові повідомлення-рішення отримано уповноваженою особою відповідача
Згідно п. 56.1 ст. 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення (п. 56.2 ст.56 ПК України).
З матеріалів справи видно, що наведене вище податкове повідомлення - рішення відповідачем в адміністративному чи судовому порядку не оскаржувалися.
Таким чином, суд приходить до висновку, що вказані вище податкове повідомлення-рішення, є узгодженими.
Згідно розрахунку боргу по платнику податку наданим позивачем, станом на час звернення до суду з позовом, за відповідачем рахується заборгованість внаслідок несплати самостійно визначених податкових зобов'язань та визначених контролюючим органом податковими повідомленнями - рішеннями в розмірі 127688,68 грн.
Відповідно до п.п. 14.1.162 п.14.1 ст.14 ПК України пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов'язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки
Підпунктом 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України передбачає, що нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов'язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).
При нарахуванні суми податкового зобов'язання, визначеного платником податків або податковим агентом, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання (п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПК України).
Відповідно до п.п. 129.3.1 п. 129.3 ст. 129 ПК України нарахування пені закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань.
Судом встановлено та підтверджується розрахунком заборгованості, що у зв'язку із порушенням відповідачем строків погашення податкового зобов'язання контролюючим органом нарахована пеня по платежу податок на додану вартість у сумі 7496,86 грн.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що за відповідачем обліковується податковий борг на загальну суму 135185,54 грн, який складається із податкового зобов'язання визначеного контролюючим органом, а також самостійно визначеного зобов'язання на загальну суму 127688,68 грн та нарахованої пені у сумі 7496,86 грн. Вказана обставина підтверджується інтегрованими картками платника податків (відповідача).
Згідно акту опису майна № 1461/2024 від 17.10.2024, який здійснено податковим керуючим на підставі рішення керівника ГУ ДПС у Чернівецькій області № 1461від 16.10.2024 про опис майна у податкову заставу платника податків, описано майно відповідача.
Вказаний акт отримано відповідачем.
Відповідно до витягу про реєстрацію в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяжень від 22.10.2024, податкова застава зареєстрована за номером № 572199449, обтяжувач ГУ ДПС у Чернівецькій області, боржник - Мале приватне підприємство “Інпрогресс», підстава: рішення про опис майна у заставу № 1461/2024 від 16.10.2024, акт опису майна № 1461/2024 від 17.10.2024.
Пунктом 59.1 та 59.5 ст. 59 ПК України передбачено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Судом встановлено, що позивачем сформовано та направлено відповідачу податкову вимогу форми "Ю" від 06.04.2017 №500-17, яка направлена боржнику засобами поштового зв'язку з повідомленням про вручення, яка отримана відповідачем.
Відповідно до п. 60.6 ст. 60 ПК України, якщо нарахована сума грошового зобов'язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане (вручене) податкове повідомлення-рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов'язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається (не вручається).
Оскільки після вручення податкової вимоги сума податкового боргу у відповідача змінилася, але борг відповідачем не було погашено, відповідачем повторно податкова вимога не надсилалася (не вручалася).
У відповідності до п. 87. 1 ст. 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Згідно з п. 87.2 ст. 87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Відповідно до п. 88.1 ст. 88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.
Положенням п. 89.1 ст. 89 ПК України визначено право податкової застави, яке виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу; у випадку, визначеному в пункті 100.11 статті 100 цього Кодексу, - з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань.
Відповідно до п.89.2 зазначеної статті Кодексу право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому. У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.
Пунктом 89.3 ст. 89 ПК України встановлено, що майно, на яке поширюється право податкової застави, оформляється актом опису. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.
Відповідно до п. 95.1 ст. 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Таким чином, на переконання суду, основними умовами для звернення до суду з позовними вимогами про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків є наявність податкового боргу, відсутність коштів у платника податків, що перебувають у його власності та перебування майна платника податків у податковій заставі.
Згідно абзацу 2 п.95.3 ст. 95 ПК України контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
У відповідності до п.95.3 ст. 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Пунктом 95.4 ст. 95 ПК України зазначено, що контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 95.2 ст. 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Позивачем на підставі ст. 89 ПК України, згідно рішення № 1461/2024 від 16.10.2024 про опис майна у податкову заставу описано майно відповідача у податкову заставу та зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, що підтверджується матеріалами справи.
Враховуючи те, що за відповідачем обліковується податковий борг, а кошти у нього, на які можливо було б пред'явити стягнення відсутні, суд прийшов до висновку про наявність правових підстав для надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі згідно акту опису майна від № 1461/2024 від 17.10.2024.
Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідач не надав доказів відсутності або погашення ним вказаної суми податкового боргу.
Враховуючи наведене, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають обставинам справи і наявним матеріалам, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.
На підставі вищенаведеного та керуючись ст. 77, 241 та 246 КАС України, суд,-
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу приватного підприємства Мале приватне підприємство “Інпрогресс» у сумі 135185,54 грн за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі згідно акту опису майна № 1461/2024 від 17.10.2024.
Згідно ст. 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У відповідності до ст. 293, 295 КАС України рішення суду першої інстанції може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.
Повне найменування сторін:
позивач - Головне управління ДПС у Чернівецькій області (вул. Героїв Майдану, 200-А, м. Чернівці, код ЄДРПОУ 44057187);
відповідач - приватне підприємство Мале приватне підприємство “Інпрогресс» (вул. Сторожинецька, 94В, м. Чернівці, код ЄДРПОУ 21436405).
Суддя В.К. Левицький