Справа № 560/10403/25
іменем України
26 лютого 2026 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Печеного Є.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 яка полягає у не застосуванні пункту 4 постанові Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» при обчислені в період з 06.03.2022 по 07.06.2023 року включно розмірів мого посадового окладу та окладу за військовим званням, а саме не визначення розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, а саме не визначення розміру посадового окладу та окладу за військове звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року , на відповідний тарифний коефіцієнта згідно з додатками 1, 14 вказаної постанови;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 провести перерахунок грошового забезпечення позивача та доплатити йому :за період з 06.03.2022 по 31.12.2022 року включно належні з урахуванням раніше виплат суми грошового забезпечення, обчисленого із розмірів посадового окладу року 3970 грн на місяць, з 01.01.2023 по 07.06.2023 року 4300 грн на місяць та окладу за військовим званням за періоди 06.03.2022 по 31.12.2022 року 1040 грн., з 01.01.2023 по 07.06.2023 року 1130 грн. на місяць, визначених з урахуванням пункту 4 постанові Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року а саме за період з 05.03.2022 по 31.12.2022 року закону України Про Державний бюджет України на 2022 рік від 15 грудня 2021 року № 1082-ІХ встановлено у 2022 році, за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 закону України Про Державний бюджет України на 2023 рік від 24 лютого 2023 р. № 2953-ІХ встановлено у 2023 році включно належні з урахуванням раніше виплат включно належні з урахуванням раніше виплат суми грошового забезпечення з врахуванням надбавок (Надбавки за вислуги років, надбавки за особливі умови служби, надбавки за таємність премії), суми грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально побутових питань, компенсації днів невикористаної відпустки та одноразової грошової допомоги у разі звільнення згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2014 р. № 460 «Про затвердження Порядку та умов виплати деяким категоріям військовослужбовців одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби»;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачеві компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченого грошового забезпечення за період з 06.03.2022 по 07.06.2023 за весь час затримки виплати;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 підготувати та надати позивачеві новий грошовий атестат та нову довідку про розмір грошового забезпечення за увесь час проходження служби за останньою займаною штатною посадою та тарифним розрядом, для проведення перерахунку та виплати основного розміру пенсії у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262- XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року №2011- XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", із обов'язковим зазначенням відомостей про всі щомісячні основні (оклад за посадою, військовим званням, надбавка за вислугу років) та додаткові (надбавки, доплати, підвищення та премії) види грошового забезпечення, визначені, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня 2022 року та 01.01.2023 роки, встановленого Законом України Про Державний бюджет України на 2022 рік та 2023 роки враховуючи суми доплаченого грошового забезпечення.
Ухвалою суду від 19.06.2025 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху у зв'язку з пропуском строку звернення до суду та надано строк для подання заяви про поновлення цього строку.
На виконання зазначеної ухвали суду, позивач подав заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду, в якій обґрунтував поважність причин пропуску строку проходженням військової служби за мобілізацією, отриманням мінно-вибухового поранення під час бойових дій, тривалим стаціонарним лікуванням, проведенням численних оперативних втручань, подальшою реабілітацією та встановленням інвалідності, що підтверджується медичними документами та довідкою про обставини травми.
Ухвалою суду від 03.07.2025: визнано поважними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду та поновлено цей строк; відкрито провадження в адміністративній справі за його позовом до Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою суду від 26.02.2026 у задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду - відмовлено.
Згідно із позовною заявою, ОСОБА_1 позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити з огляду на таке.
Зазначає, що проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 , наказом командира (по стройовій частині) від 07.06.2023 № 162 його з цієї дати виключено зі списків особового складу та всіх видів грошового забезпечення; грошове забезпечення у 2022-2023 роках йому нараховувалось із застосуванням фіксованої розрахункової величини 1762 грн для визначення посадового окладу та окладу за військовим званням.
На думку позивача: після скасування змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 (рішення Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6455/18, що набрало законної сили), пункт 4 Постанови № 704 має застосовуватися узгоджено із законами про Державний бюджет, тобто з використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня кожного календарного року як розрахункової величини, а не фіксованої суми 1762 грн.
Позивач вважає, що: унаслідок неправильного застосування розрахункової величини 1762 грн занижено: посадовий оклад; оклад за військовим званням; усі щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премії; відповідно, заниженими були: грошова допомога на оздоровлення; матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань; компенсація за невикористану відпустку; одноразова грошова допомога при звільненні за постановою Кабінету Міністрів України № 460.
Вказує, що у 2025 році звернувся до Військової частини НОМЕР_1 із вимогою провести перерахунок грошового забезпечення, виплатити належні суми та оформити новий грошовий атестат і довідку про розмір грошового забезпечення, а також виплатити компенсацію втрати частини доходів.
Стверджує, що відповідач перерахунку не провів, нових документів не оформив і не видав, що позивач оцінює як протиправну бездіяльність.
Відповідно до відзиву на позов, відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує з огляду на таке.
Вказує, що у спірних правовідносинах діяв лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
А отже, як зазначає відповідач, він не допустив порушення прав та законних інтересів позивача.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.
ОСОБА_1 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 .
Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 07.06.2023 № 162 позивача з 07.06.2023 виключено зі списків особового складу частини та всіх видів грошового забезпечення.
Спір у даній справі стосується періоду з 06.03.2022 по 07.06.2023, протягом якого позивач проходив службу у відповідача та отримував грошове забезпечення.
При визначенні посадового окладу та окладу за військовим званням позивача Військова частина НОМЕР_1 застосовувала розрахункову величину 1762 грн як базу для множення на тарифний коефіцієнт, передбачений додатками 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
Зазначену розрахункову величину 1762 грн відповідач застосовував протягом усього спірного періоду (з 06.03.2022 по 07.06.2023).
Інших варіантів розрахунку посадового окладу та окладу за військовим званням (зокрема із використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2022 та 2023 років) відповідачем щодо позивача не здійснювалося.
У структурі грошового забезпечення позивача враховувались, зокрема: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років; інші щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, премії).
На день звільнення 07.06.2023 позивачу були нараховані та виплачені: грошове забезпечення за фактично відпрацьований час; грошова допомога для оздоровлення (за наявності права на відповідний рік); матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань (за наявності наказу); компенсація за невикористані дні щорічної відпустки; одноразова грошова допомога при звільненні відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17.09.2014 № 460 «Про затвердження Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі звільнення військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом у зв'язку з мобілізацією».
Зазначені виплати також були розраховані виходячи з посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених із застосуванням розрахункової величини 1762 грн.
У лютому 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Військової частини НОМЕР_1 із письмовою заявою, у якій просив: провести перерахунок грошового забезпечення за період з 06.03.2022 по 07.06.2023 із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня 2022 та 2023 років; донарахувати та виплатити різницю грошового забезпечення та пов'язаних із ним виплат; оформити та видати новий грошовий атестат і нову довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії; нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів.
Матеріали справи не містять доказів, що Військова частина НОМЕР_1 : провела перерахунок грошового забезпечення позивача за період з 06.03.2022 по 19.05.2023 із застосуванням прожиткового мінімуму на 1 січня відповідного року; видала новий грошовий атестат та нову довідку про розмір грошового забезпечення із урахуванням такого перерахунку; прийняла інакше будь-яке інше індивідуальне рішення за результатами розгляду заяви позивача (наказ, лист-відмову тощо).
Судом не встановлено, що за результатами вказаного вище звернення позивача відповідачем було здійснено перерахунок грошового забезпечення або видано нові документи.
Між сторонами існує спір щодо правомірності застосування відповідачем розрахункової величини 1762 грн за період до 20.05.2023 та щодо обов'язку відповідача здійснити перерахунок грошового забезпечення, видати новий грошовий атестат і довідку, а також щодо наявності/відсутності підстав для компенсації втрати частини доходів.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із такого.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Також суд вказує на те, що адміністративний суд перевіряє рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень ретроспективно, тобто зважаючи на ті обставини, які існували у минулому на момент прийняття оспорюваного рішення, вчинення дій або бездіяльності.
Отже, суд, оцінюючи оспорювані рішення, дії або бездіяльність виходить лише з тих мотивів, якими керувався суб'єкт владних повноважень при прийнятті рішень, вчиненні дій або бездіяльності.
Такий підхід неодноразово відображений у практиці Верховного Суду при вирішенні публічно-правових спорів, зокрема, у постанові від 21.05.2019 у справі № 0940/1240/18.
У спірний період (06.03.2022 - 07.06.2023) правовідносини грошового забезпечення військовослужбовців регулювались, зокрема, Законом України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакції, чинній у спірний період).
Так, стаття 9 Закону № 2011-XII встановлює, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704 (далі - Постанова № 704 у редакції, чинній у спірний період) урегульовано структуру грошового забезпечення, тарифну сітку та порядок визначення розмірів посадових окладів і окладів за військовим званням.
Згідно із п. 2 Постанови № 704, установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Положеннями п. 4 Постанови № 704 (у первинній редакції з урахуванням подальших змін та наслідків визнання незаконними окремих положень постанови Кабінету Міністрів України № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб») передбачалося, що розміри посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня відповідного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови.
Стаття 7 Законів України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» № 1928-ІХ від 02.12.2021 та «Про Державний бюджет України на 2023 рік» № 2710-IX від 03.11.2022 встановлює розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня відповідного року.
Так, у 2022 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2022 становив 2481 грн (стаття 7 Закону № 1928-IX); у 2023 році - 2684 грн (стаття 7 Закону № 2710-IX).
Саме ці величини прожиткового мінімуму мають застосовуватися як розрахункова база для множення на тарифні коефіцієнти згідно з пунктом 4 Постанови № 704 за період до 20.05.2023 року, що підтверджується сталою практикою Верховного Суду (зокрема, постановами від 02.08.2022 у справі № 440/6017/21, від 18.10.2023 у справі № 200/5301/22, від 30.07.2024 у справі № 160/17314/23).
Редакція пункту 4 Постанови № 704 зазнавала змін.
Після скасування окремих положень постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21.02.2018 № 103 судовим рішенням (справа № 826/6455/18) Верховний Суд у низці своїх постанов дійшов висновку, що: розміри посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями повинні визначатися шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня відповідного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, за відсутності прямих законодавчих застережень щодо застосування розміру на 01.01.2018.
Цей підхід відображено, наприклад, у постанові Верховного Суду від 02.08.2022 у справі № 440/6017/21, а також підтримано у подальшій практиці Верховного Суду.
12.05.2023 Кабінетом Міністрів України прийнята Постанова № 481 «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704», якою пункт 4 Постанови № 704 викладено у такій редакції: «Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.».
Редакція Постанови № 704 з урахуванням Постанови № 481 набрала чинності 20.05.2023.
Верховний Суд у постанові від 26.06.2025 у справі № 480/7154/24 чітко вказав, що з 20.05.2023 розрахунковою величиною для визначення посадових окладів є фіксована сума 1762 грн, а не прожитковий мінімум на 1 січня календарного року.
Отже, суд виходить з того, що з точки зору дії норм у часі: за період з 06.03.2022 по 19.05.2023 включно пункт 4 Постанови № 704 підлягає застосуванню в тій частині, яка узгоджується із законами про Державний бюджет, а саме - із використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня відповідного року як розрахункової величини; за період з 20.05.2023 по 07.06.2023 розрахунковою величиною відповідно до чинної редакції пункту 4 Постанови № 704 є фіксована сума 1762 грн.
На час виникнення спірних правовідносин (до 07.06.2023) Постанова № 481 була чинною, а її положення не були визнані нечинними у встановленому порядку.
Із приводу правомірності того, що відповідач застосовував розрахункову величину 1762 грн за весь спірний період, то суд зазначає про таке.
Судом встановлено, що: при нарахуванні грошового забезпечення позивачу у 2022-2023 роках військова частина застосовувала розрахункову величину 1762 грн для визначення посадового окладу та окладу за військовим званням протягом усього періоду; перерахунку із застосуванням прожиткового мінімуму на 1 січня 2022 та 2023 років відповідач не проводив.
Щодо періоду 06.03.2022 - 19.05.2023: закони про Державний бюджет на 2022 та 2023 роки не містили припису про застосування для розрахунку грошового забезпечення «прожиткового мінімуму станом на 1 січня 2018 року»; Верховний Суд у своїй практиці послідовно виходить із того, що за відсутності таких застережень пункт 4 Постанови № 704 має застосовуватись таким чином, щоб розрахункова величина відповідала прожитковому мінімуму на 1 січня відповідного року.
Отже, застосування військовою частиною фіксованої величини 1762 грн для визначення посадового окладу і окладу за військовим званням за період з 06.03.2022 по 19.05.2023 не відповідає вимогам законів про Державний бюджет і сформованій сталій практиці Верховного Суду в аналогічних правовідносинах, а відтак є неправомірним.
Щодо періоду 20.05.2023 - 07.06.2023 року, то суд виходить із таких міркувань.
Із 20.05.2023 набрала чинності редакція пункту 4 Постанови № 704, згідно з якою посадові оклади розраховуються виходячи з розміру 1762 грн.
Верховний Суд у справі № 480/7154/24 підтвердив, що у цей період застосування прожиткового мінімуму як розрахункової величини не передбачено, а органи, які нараховують грошове забезпечення, повинні керуватися саме фіксованою величиною 1762 грн.
З огляду на це суд доходить висновку, що: бездіяльність відповідача, яка полягає у відмові (фактичному ігноруванні) проведення перерахунку грошового забезпечення позивача за період з 06.03.2022 по 19.05.2023 із застосуванням прожиткового мінімуму на 1 січня відповідного року, є протиправною; у частині вимог про застосування прожиткового мінімуму для перерахунку грошового забезпечення за період з 20.05.2023 по 07.06.2023 правові підстави для визнання дій (бездіяльності) відповідача протиправними відсутні - Військова частина НОМЕР_1 діяла в межах чинного законодавства України.
Щодо перерахунку грошового забезпечення та його складових, то суд вказує на таке.
Положення статті 9 Закону № 2011-XII (у редакції, чинній у спірний період) гарантують військовослужбовцям достатнє матеріальне та грошове забезпечення.
Верховний Суд, серед інших, у постановах від 02.08.2022 у справі № 440/6017/21, від 15.05.2024 у справі № 480/4252/21 зазначив, що при зміні прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня відповідного року органи, які нараховують грошове забезпечення, зобов'язані здійснити перерахунок посадових окладів, окладів за військовим (спеціальним) званням і всіх додаткових щомісячних видів грошового забезпечення, розмір яких обчислюється у відсотках від цих окладів.
Разом з тим, суд виходить з того, що: обчислення грошового забезпечення є технічно складною бухгалтерською дією; суд не має у своєму розпорядженні всіх первинних документів (відомостей обліку, наказів щодо встановлення/зміни надбавок, премій тощо), необхідних для точного визначення конкретних гривневих сум посадового окладу та окладу за званням (3970, 4300, 1040, 1130 грн), наведених у позові; повноваження адміністративного суду полягають насамперед у перевірці законності бездіяльності та зобов'язанні суб'єкта владних повноважень діяти відповідно до закону, а не у підміні його при здійсненні детальних розрахунків.
Тому суд вважає належним способом захисту зобов'язання відповідача: провести перерахунок грошового забезпечення позивача за період з 06.03.2022 по 19.05.2023 включно із застосуванням пункту 4 Постанови № 704 в тій частині, яка передбачає множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного року, на відповідний тарифний коефіцієнт; здійснити перерахунок усіх пов'язаних виплат, які залежать від розміру грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень, премій, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги, компенсації невикористаної відпустки, одноразової допомоги при звільненні тощо); виплатити позивачу різницю між належними до сплати та фактично виплаченими сумами.
Водночас, позовні вимоги в частині фіксації у рішенні суду конкретних гривневих розмірів посадового окладу та окладу за званням (3970, 4300, 1040, 1130 грн) задоволенню не підлягають, оскільки: наведені суми є результатом розрахунків самого позивача; їх відповідність тарифним коефіцієнтам та прожитковому мінімуму не може бути перевірена судом у межах наявних у матеріалах справи доказів; точний розрахунок має бути здійснений відповідачем як компетентним органом, відповідальним за нарахування грошового забезпечення позивача.
Щодо компенсації втрати частини доходів, то суд зазначає про таке.
Питання компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати врегульовано Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 № 2050-III (у редакції, чинній у спірний період) та постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати» від 21.02.2001 № 159 (у редакції, чинній у спірний період).
Так, відповідно до статей 1 та 2 Закону № 2050-III, підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством); соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) сума індексації грошових доходів громадян; суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.
Згідно із пунктами 1, 2 Порядку № 159, компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.
Компенсації підлягають такі грошові доходи, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством); соціальні виплати (допомога сім'ям з дітьми, державна соціальна допомога особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, матеріальна допомога по безробіттю, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах, щомісячна грошова сума в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, страхові виплати дитині, яка народилася з інвалідністю внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності, тощо); стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення); сума індексації грошових доходів громадян; суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.
Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, зокрема, у постанові від 02.04.2024 у справі № 340/11/23 дійшла висновку, що: компенсація втрати частини доходів нараховується на вже нараховані суми доходу, виплату яких затримано на один і більше місяців; виплата компенсації має здійснюватися, як правило, у тому самому місяці, в якому відбувається виплата заборгованості з відповідного доходу; вимоги про компенсацію, заявлені до фактичного нарахування та виплати основного доходу, є передчасними.
У цій справі на момент ухвалення рішення суду: перерахунок грошового забезпечення позивача за період з 06.03.2022 по 19.05.2023 ще не здійснений; суми, які підлягають донарахуванню та виплаті, не визначені; відповідно, не настали всі необхідні юридичні факти для виникнення у відповідача обов'язку нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів.
За таких обставин, вимога позивача про нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів за весь спірний період підлягає відмові як передчасна.
Разом з тим, суд звертає увагу, що після здійснення відповідачем перерахунку грошового забезпечення та виплати заборгованості, на нього поширюватимуться положення Закону № 2050-III і Порядку № 159 щодо обов'язку нарахувати та виплатити відповідну компенсацію; у разі невиконання такого обов'язку позивач не позбавлений права звернутись до суду з відповідними позовними вимогами.
Щодо грошового атестату та довідки про розмір грошового забезпечення позивача, то суд зазначає про таке.
Згідно із ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року № 2262-XII (далі - Закон № 2262-XII у редакції, чинній у спірний період), пенсії, які призначаються відповідно до цього Закону особам із числа військовослужбовців строкової служби та членам їх сімей, обчислюються за встановленими нормами у процентах до середньомісячного заробітку, який одержували військовослужбовці до призову на строкову військову службу чи після звільнення з військової служби до звернення за пенсією, або до середньомісячного грошового забезпечення, одержуваного військовослужбовцями в період проходження військової служби за контрактом. При цьому середньомісячний заробіток (грошове забезпечення) для обчислення їм пенсій визначається в порядку, встановленому Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Особам із числа військовослужбовців строкової служби, які до призову на строкову військову службу та після звільнення з військової служби не працювали і не перебували на військовій службі за контрактом, та членам їх сімей пенсії встановлюються у мінімальних розмірах, передбачених відповідно статтями 22 і 37 цього Закону.
Пенсії особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, оклади та/чи доплати за військове (спеціальне) звання, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку (доплату) за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Пенсії особам з числа резервістів, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством для військовослужбовців відповідних прирівняних посад на день звільнення зі служби у військовому резерві, загибелі, смерті або оголошення резервіста померлим.
Схеми відповідності посад резервістів та військовослужбовців затверджуються центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями.
Обчислення пенсій окремим категоріям військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, які були відряджені для виконання службових обов'язків до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, інших цивільних установ, організацій і підприємств, у тому числі у довготермінові закордонні відрядження, здійснюється за переліком посад і в порядку, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Особам, які займали командні посади, що відповідають посадам офіцерського складу, у партизанських загонах і з'єднаннях, підпільних організаціях і групах, визнаних такими законодавством України, у складі 1-го Чехословацького армійського корпусу під командуванням Л. Свободи, пенсії обчислюються незалежно від того, чи мають вони офіцерські звання, виходячи з посадового окладу, встановленого на день призначення їм пенсії, за аналогічною посадою для осіб офіцерського складу, а тим особам, які мали в той період офіцерські звання, - з окладу за військовим званням і процентної надбавки за вислугу років, обчислених із цих окладів.
Особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, зазначеним у пункті "д" статті 1-2 цього Закону, які мають право на пенсію за цим Законом і одержували перед звільненням зі служби персональні (збережені) посадові оклади за службу у високогірних або віддалених місцевостях у державах, які входили до складу колишнього Союзу РСР (у випадках включення відповідних періодів військової служби (служби) до вислуги років відповідно до цього Закону), пенсії обчислюються з персональних (збережених) окладів, якщо інше не встановлено відповідними міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які звільнені зі служби у зв'язку із засудженням або притягненням до кримінальної відповідальності, стосовно яких за відсутністю події або складу кримінального правопорушення чи за недоведеністю їхньої участі у вчиненні кримінального правопорушення були винесені відповідно виправдувальний вирок або ухвала суду про закриття щодо них кримінального провадження, а також членам сімей військовослужбовців, інших осіб, щодо яких ухвала суду про закриття кримінального провадження винесена посмертно, пенсії обчислюються за наявності в них права на пенсію за цим Законом із розміру існуючих на день призначення пенсії окладів грошового забезпечення, встановлених законодавством для відповідних категорій військовослужбовців, інших зазначених осіб. У разі одночасного поновлення та звільнення таких осіб зі служби пенсія їм обчислюється з посадового окладу, який вони отримували до незаконного звільнення.
Особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, переведеним за станом здоров'я або за віком з льотної роботи, підводних човнів (підводних крейсерів), атомних надводних кораблів і мінних тральщиків на посади з меншим посадовим окладом, пенсії обчислюються, за бажанням пенсіонера, виходячи з посадового окладу за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням, чи з указаних у цій частині посад, які вони займали до переведення, якщо на день переведення вони мали право на пенсію за вислугу років. У такому ж порядку обчислюються пенсії особам офіцерського складу та особам начальницького складу з військовим званням полковника або спеціальним званням полковника поліції (міліції) чи внутрішньої служби, полковника Державного бюро розслідувань, полковника Національного антикорупційного бюро України, полковника Служби судової охорони, полковника податкової міліції, полковника Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, а також їм рівних і вище, якщо вони за таких обставин та умов переведені в інтересах служби з посад, які ці особи займали не менше трьох років до переведення і на день переведення мали право на пенсію за вислугу років.
Особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам начальницького складу органів внутрішніх справ, поліцейським, особам начальницького і рядового складу Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу Національного антикорупційного бюро України та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом і які були відряджені для роботи в органах державної влади та органах місцевого самоврядування або у сформованих ними органах, на підприємствах, в установах, організаціях, закладах вищої освіти та одержували заробітну плату в порядку і розмірах, установлених для працівників цих органів та організацій, пенсії обчислюються виходячи з посадового окладу, встановленого за аналогічною посадою відповідно для осіб з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, поліцейських, осіб начальницького і рядового складу Державного бюро розслідувань, співробітників Служби судової охорони, осіб начальницького складу Національного антикорупційного бюро України та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Особам офіцерського складу, звільненим з військової служби до вступу на штатну посаду після закінчення військового навчального закладу або після призову із запасу, пенсії обчислюються в порядку, передбаченому цією статтею, із сум грошового забезпечення, сплачених їм на день звільнення.
Мічманам і військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, переведеним з атомних підводних крейсерів, атомних підводних човнів та дизельних підводних човнів, обладнаних атомними енергетичними установками, на відповідні рівнозначні посади на інші кораблі, судна або в берегові військові частини Військово-Морських Сил із збереженням одержуваного ними до дня переведення посадового окладу, пенсії обчислюються в порядку, передбаченому цією статтею, виходячи з виплачуваного на день звільнення з військової служби збереженого посадового окладу.
При обчисленні пенсій відповідно до частин сьомої-десятої цієї статті в розрахунок включаються щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством на день призначення цих пенсій.
Особи з числа військовослужбовців, поліцейських, осіб начальницького і рядового складу Державного бюро розслідувань, співробітників Служби судової охорони, осіб начальницького складу Національного антикорупційного бюро України та атестованих працівників органів внутрішніх справ України, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України, органів і підрозділів цивільного захисту, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, інших правоохоронних органів, які обрані народними депутатами України, при досягненні ними під час строку депутатських повноважень віку або вислуги років, установлених цим Законом, мають право на пенсію, що обчислюється відповідно до статті 20 Закону України "Про статус народного депутата України".
Особам, зазначеним у пункті "ж" статті 1-2, пенсія обчислюється відповідно до частини третьої цієї статті з розміру грошового забезпечення, яке вони мали на день звільнення зі служби в органах внутрішніх справ.
У разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.
Стаття 63 Закону № 2262-XII встановлює, що перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції та податкової міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, яким присвоєні чергові військові (спеціальні) звання під час перебування їх у запасі або у відставці, раніше призначені їм пенсії з урахуванням нових присвоєних військових (спеціальних) звань не перераховуються.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393» затверджений Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Порядок № 45 у редакції, чинній у спірний період).
Так, згідно із пунктів 1-5 Порядку № 45, пенсії, призначені відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон), у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін'юсту, Мінінфраструктури, СБУ, розвідувальним органам, Національному антикорупційному бюро, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв'язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС, Службі судової охорони (далі - державні органи).
Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
Довідки видаються на осіб, які звільнені із служби: у Національній гвардії України - державним органом, у якому вони перебували на пенсійному обліку до 1 січня 2007 року; у штабах і військах Цивільної оборони України, що ліквідовані, органах та підрозділах служби цивільного захисту та Держтехногенбезпеки - ДСНС; у розвідувальних підрозділах органів державної безпеки колишнього Союзу РСР та Служби безпеки України, що ліквідовані, - Службою зовнішньої розвідки за відповідними посадами у такому державному органі на момент виникнення права на перерахунок пенсії; у військових частинах Збройних Сил, підпорядкованих керівнику розвідувального органу Міноборони, - розвідувальним органом Міноборони за відповідними посадами у Збройних Силах на момент виникнення права на перерахунок пенсії; у підпорядкованих керівнику розвідувального органу Міноборони підрозділах Збройних Сил, на які покладалося здійснення розвідувальної діяльності до набрання чинності Законом України “Про розвідувальні органи України», - розвідувальним органом Міноборони за відповідними посадами у такому органі на момент виникнення права на перерахунок пенсії; у військових частинах Держприкордонслужби, підпорядкованих керівнику розвідувального органу Держприкордонслужби, - розвідувальним органом Держприкордонслужби за відповідними посадами в цьому розвідувальному органі на момент виникнення права на перерахунок пенсії; у підрозділах Держприкордонслужби (Прикордонних військ України), на які покладалось здійснення розвідувальної діяльності до набрання чинності Законом України “Про розвідувальні органи України», - розвідувальним органом Держприкордонслужби за відповідними посадами в цьому розвідувальному органі на момент виникнення права на перерахунок пенсії; в органах, у підрозділах, закладах та установах виконання покарань МВС, у Державній кримінально-виконавчій службі (Державному департаменті з питань виконання покарань, Державній пенітенціарній службі, Мін'юсті) - Мін'юстом; в апараті МВС, органах та підрозділах МВС, в закладах, на підприємствах та в установах, що належать до сфери управління МВС (крім органів, підрозділів, закладів та установ, передбачених абзацами четвертим, п'ятим і сьомим цього пункту) - МВС.
Особам, що відряджалися для виконання службових обов'язків до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших установ, організацій і підприємств та були звільнені із служби у зв'язку з виходом на пенсію безпосередньо з посад, на яких вони перебували, перерахунок пенсій провадиться на підставі довідок про розмір грошового забезпечення, виданих державними органами, згідно з наказами яких особи відряджалися для виконання службових обов'язків.
У разі ліквідації зазначених державних органів довідки видаються правонаступниками таких органів, а в разі їх відсутності - державними органами, визначеними відповідними актами Кабінету Міністрів України.
Перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
Особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) перерахунок пенсії з 1 січня 2016 р. проводиться з розміру грошового забезпечення за прирівняною посадою поліцейського, враховуючи оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 р. № 988 “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» (Офіційний вісник України, 2015 р., № 96, ст. 3281). Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року. Подальші перерахунки здійснюються з урахуванням складових грошового забезпечення, передбачених абзацом першим цього пункту.
Особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які на день звільнення з органів внутрішніх справ мали спеціальне звання внутрішньої служби (крім підрозділів виконання покарань та Державної фельд'єгерської служби), перерахунок пенсії починаючи з 1 січня 2018 р. проводиться: особам начальницького складу - з урахуванням складових грошового забезпечення, передбачених абзацом першим цього пункту, та схеми тарифних розрядів за основними типовими посадами осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту (додаток 6), затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (Офіційний вісник України, 2017 р., № 77, ст. 2374); особам рядового складу - з урахуванням складових грошового забезпечення, передбачених абзацом першим цього пункту, та тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу (додаток 1), затверджених зазначеною постановою.
Особам, що відряджалися для виконання службових обов'язків до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших установ, організацій і підприємств та були звільнені із служби у зв'язку з виходом на пенсію безпосередньо із займаних посад у зазначених органах, установах, до яких вони були відряджені, грошове забезпечення враховується у розмірі, встановленому за аналогічними або відповідними посадами в органі, з якого вони були відряджені. За бажанням особи грошове забезпечення враховується за посадою, яку особа займала до відрядження для виконання службових обов'язків до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших установ, організацій і підприємств.
Отже, з огляду на викладене вище, суд вказує на те, що: зміна (перерахунок) грошового забезпечення позивача за період служби безпосередньо зумовлює обов'язок видати оновлену довідку для цілей перерахунку пенсії; підставою для перерахунку пенсії є довідка про розмір грошового забезпечення за відповідною посадою, видана уповноваженим органом.
Верховний Суд у низці своїх постанов (зокрема, у постановах від 15.05.2024 у справі № 480/4252/21, від 30.10.2025 у справі № 420/12420/24) сформував таку правову позицію: органи, що видають довідки про грошове забезпечення, зобов'язані зазначати у них усі основні та додаткові щомісячні види грошового забезпечення та премії; при визначенні розміру посадового окладу та окладу за званням за періоди до 20.05.2023 необхідно застосовувати прожитковий мінімум для працездатних осіб на 1 січня відповідного року (за відсутності спеціальних законодавчих обмежень).
Оскільки, у цій справі, суд визнав протиправною бездіяльність відповідача щодо перерахунку грошового забезпечення позивача за період з 06.03.2022 по 19.05.2023, логічним наслідком є обов'язок відповідача оформити новий грошовий атестат та нову довідку про розмір грошового забезпечення, які повинні: відображати результати проведеного перерахунку; містити відомості про всі основні та додаткові щомісячні види грошового забезпечення і премії; застосовувати правильну розрахункову величину (прожитковий мінімум на 1 січня відповідного року) за період до 20.05.2023.
Отже, заперечення відповідача про відсутність підстав для видачі нових документів ґрунтуються на помилковому розумінні пункту 4 Постанови № 704 у частині періоду до 20.05.2023 та підлягають відхиленню.
З урахуванням викладеного вище, за результатами розгляду справи, суд доходить таких висновків.
Бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у невчиненні дій щодо перерахунку грошового забезпечення позивача за період з 06.03.2022 по 19.05.2023 із застосуванням пункту 4 Постанови № 704 в частині множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня відповідного року на тарифний коефіцієнт, - є протиправною.
За період з 20.05.2023 по 07.06.2023 Військова частина НОМЕР_1 , застосовуючи розрахункову величину 1762 грн, діяла відповідно до чинної на той час редакції пункту 4 Постанови № 704 (з урахуванням Постанови № 481), отже, правові підстави для задоволення позовних вимог у цій частині відсутні.
Вимога про фіксацію у рішенні конкретних гривневих розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням (3970, 4300, 1040, 1130 грн) задоволенню не підлягає, оскільки ці обчислення має здійснити відповідач як орган, уповноважений на нарахування грошового забезпечення, на підставі цього рішення суду та чинних нормативних актів.
Вимога про нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів за Законом № 2050-III за період з 06.03.2022 по 07.06.2023 є передчасною і задоволенню не підлягає, оскільки на момент розгляду справи суми донарахування грошового забезпечення ще не визначені та не виплачені.
Вимоги про зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 підготувати та надати новий грошовий атестат і нову довідку про розмір грошового забезпечення з урахуванням перерахованого грошового забезпечення є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Одночасно, щодо способу захисту обраного позивачем, то суд зазначає таке.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За таких обставин і правових підстав, суд вважає за необхідне забезпечити ефективний захист прав позивача шляхом:
- визнання протиправної бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у нездійсненні перерахунку грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 06 березня 2022 року по 19 травня 2023 року включно відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» у частині визначення: посадового окладу та окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до зазначеної постанови;
- зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 провести перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 06 березня 2022 року по 19 травня 2023 року включно, виходячи з: розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2022 року та 1 січня 2023 року відповідно, на тарифні коефіцієнти згідно з додатками 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням усіх щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень, премій), а також грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсації за невикористані дні відпустки, одноразової грошової допомоги при звільненні та інших передбачених законодавством виплат, розмір яких залежить від посадового окладу та окладу за військовим званням;
- зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 виплатити ОСОБА_1 суму недоотриманого грошового забезпечення та пов'язаних із ним виплат за період з 06 березня 2022 року по 19 травня 2023 року включно, з урахуванням уже виплачених сум;
- зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 підготувати та видати ОСОБА_1 : новий грошовий атестат; нову довідку про розмір грошового забезпечення за весь час проходження служби на останній займаній штатній посаді та відповідному тарифному розряді до дня виключення зі списків особового складу - 07 червня 2023 року, у яких відобразити всі щомісячні основні (посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років) та додаткові (надбавки, доплати, підвищення, премії) види грошового забезпечення, визначені з урахуванням пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня відповідного календарного року за період до 20.05.2023), для проведення перерахунку та виплати основного розміру пенсії відповідно до статей 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року № 2262-XII та статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року № 2011-XII.
У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.
Отже, позовні вимоги у цій справі підлягають задоволенню частково.
Інші аргументи сторін не спростовують висновків суду за результатами розгляду справи, які зазначені вище.
Щодо інших доводів сторін, суд також зазначає, що, відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
У рішенні ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії», заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін.
Щодо встановлення судового контролю, за ст. 382 КАС України, за виконанням рішення суду у цій справі, то суд виходить із такого.
У позовній заяві позивач просить встановити судовий контроль за виконанням рішення суду, відповідно до статті 382 КАС України, шляхом зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 подати звіт про виконання рішення у двотижневий строк з моменту набрання рішенням суду законної сили.
Так, ч. 1 ст. 382 КАС України передбачено, що суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
З огляду на викладене вище, із системного аналізу положень статті 382 КАС України вбачається, суд має право, але не зобов'язаний, встановлювати судовий контроль за виконанням рішення.
Суд виходить із того, що такий контроль є винятковим заходом, який застосовується, коли наявні обґрунтовані підстави вважати, що суб'єкт владних повноважень може ухилятися від виконання судового рішення.
При цьому, матеріали справи не містять даних про систематичне невиконання чи ухилення Військової частини НОМЕР_1 від виконання судових рішень, у тому числі, щодо позивача або в аналогічних судових справах.
У той же час, лише факт спору між сторонами у цій справі та звернення позивача до суду за захистом своїх прав самі по собі не свідчать про ймовірність невиконання Військовою частиною НОМЕР_1 рішення суду у цій справі.
За таких обставин і правових підстав, суд вважає, що застосування додаткового заходу у вигляді судового контролю не є необхідним; загальні механізми примусового виконання рішень судів, передбачені законодавством, є достатніми.
Отже, заява позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, відповідно до статті 382 КАС України, шляхом зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 подати звіт про виконання рішення суду у цій справі задоволенню не підлягає.
Підстави для розподілу судових витрат у цій справі відсутні.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у нездійсненні перерахунку грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 06 березня 2022 року по 19 травня 2023 року включно відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» у частині визначення: посадового окладу та окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до зазначеної постанови.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 провести перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 06 березня 2022 року по 19 травня 2023 року включно, виходячи з: розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2022 року та 1 січня 2023 року відповідно, на тарифні коефіцієнти згідно з додатками 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням усіх щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень, премій), а також грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсації за невикористані дні відпустки, одноразової грошової допомоги при звільненні та інших передбачених законодавством виплат, розмір яких залежить від посадового окладу та окладу за військовим званням.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 виплатити ОСОБА_1 суму недоотриманого грошового забезпечення та пов'язаних із ним виплат за період з 06 березня 2022 року по 19 травня 2023 року включно, з урахуванням уже виплачених сум.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 підготувати та видати ОСОБА_1 : новий грошовий атестат; нову довідку про розмір грошового забезпечення за весь час проходження служби на останній займаній штатній посаді та відповідному тарифному розряді до дня виключення зі списків особового складу - 07 червня 2023 року, у яких відобразити всі щомісячні основні (посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років) та додаткові (надбавки, доплати, підвищення, премії) види грошового забезпечення, визначені з урахуванням пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня відповідного календарного року за період до 20.05.2023), для проведення перерахунку та виплати основного розміру пенсії відповідно до статей 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року № 2262-XII та статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року № 2011-XII.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 )
Відповідач:Військова частина НОМЕР_1 Міністерства оборони України ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_3 )
Головуючий суддя Є.В. Печений