Справа № 560/10403/25
26 лютого 2026 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Печеного Є.В.,
розглянувши у письмовому провадженні клопотання Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 яка полягає у не застосуванні пункту 4 постанові Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» при обчислені в період з 06.03.2022 по 07.06.2023 року включно розмірів мого посадового окладу та окладу за військовим званням, а саме не визначення розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, а саме не визначення розміру посадового окладу та окладу за військове звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року , на відповідний тарифний коефіцієнта згідно з додатками 1, 14 вказаної постанови;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 провести перерахунок грошового забезпечення позивача та доплатити йому :за період з 06.03.2022 по 31.12.2022 року включно належні з урахуванням раніше виплат суми грошового забезпечення, обчисленого із розмірів посадового окладу року 3970 грн на місяць, з 01.01.2023 по 07.06.2023 року 4300 грн на місяць та окладу за військовим званням за періоди 06.03.2022 по 31.12.2022 року 1040 грн., з 01.01.2023 по 07.06.2023 року 1130 грн. на місяць, визначених з урахуванням пункту 4 постанові Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року а саме за період з 05.03.2022 по 31.12.2022 року закону України Про Державний бюджет України на 2022 рік від 15 грудня 2021 року № 1082-ІХ встановлено у 2022 році, за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 закону України Про Державний бюджет України на 2023 рік від 24 лютого 2023 р. № 2953-ІХ встановлено у 2023 році включно належні з урахуванням раніше виплат включно належні з урахуванням раніше виплат суми грошового забезпечення з врахуванням надбавок (Надбавки за вислуги років, надбавки за особливі умови служби, надбавки за таємність премії), суми грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально побутових питань, компенсації днів невикористаної відпустки та одноразової грошової допомоги у разі звільнення згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2014 р. № 460 «Про затвердження Порядку та умов виплати деяким категоріям військовослужбовців одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби»;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачеві компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченого грошового забезпечення за період з 06.03.2022 по 07.06.2023 за весь час затримки виплати;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 підготувати та надати позивачеві новий грошовий атестат та нову довідку про розмір грошового забезпечення за увесь час проходження служби за останньою займаною штатною посадою та тарифним розрядом, для проведення перерахунку та виплати основного розміру пенсії у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262- XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року №2011- XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", із обов'язковим зазначенням відомостей про всі щомісячні основні (оклад за посадою, військовим званням, надбавка за вислугу років) та додаткові (надбавки, доплати, підвищення та премії) види грошового забезпечення, визначені, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня 2022 року та 01.01.2023 роки, встановленого Законом України Про Державний бюджет України на 2022 рік та 2023 роки враховуючи суми доплаченого грошового забезпечення.
Ухвалою суду від 19.06.2025 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху у зв'язку з пропуском строку звернення до суду та надано строк для подання заяви про поновлення цього строку.
На виконання зазначеної ухвали позивач подав заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду, в якій обґрунтував поважність причин пропуску строку проходженням військової служби за мобілізацією, отриманням мінно-вибухового поранення під час бойових дій, тривалим стаціонарним лікуванням, проведенням численних оперативних втручань, подальшою реабілітацією та встановленням інвалідності, що підтверджується медичними документами та довідкою про обставини травми.
Ухвалою суду від 03.07.2025: визнано поважними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду та поновлено цей строк; відкрито провадження в адміністративній справі за його позовом до Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України за правилами спрощеного позовного провадження.
Після відкриття провадження представник відповідача звернувся до суду з клопотанням про залишення позовної заяви без розгляду.
В обґрунтування клопотання відповідач посилається на положення статей 122, 123 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) у редакції Закону України від 01.07.2022 № 2352-IX та на відповідну судову практику, стверджуючи, що: до спірних правовідносин підлягає застосуванню тримісячний строк звернення до суду; позивач повинен був дізнатися про порушення своїх прав під час щомісячних виплат грошового забезпечення та/або при отриманні грошового атестата; наведені позивачем у заяві про поновлення строку обставини, пов'язані з пораненням та лікуванням, не можуть бути визнані поважними; у зв'язку з цим позовна заява має бути залишена без розгляду на підставі частини третьої статті 123 КАС України.
Дослідивши клопотання, матеріали справи, суд приходить до таких висновків.
Відповідно до частин першої, другої статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Після набрання чинності Законом України від 01.07.2022 № 2352-IX до спорів щодо нарахування та виплати грошового забезпечення, у тому числі, військовослужбовцям, підлягають застосуванню строки, визначені статтею 233 КЗпП України.
Частиною першою цієї статті передбачено, що працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду у тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, якщо інше не встановлено законом.
Частина третя статті 123 КАС України встановлює, що, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Частина четверта статті 123 КАС України передбачає, що, якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Отже, суд вказує на те, що залишення позову без розгляду на підставі статті 123 КАС України можливе лише за наявності однієї з таких умов: позивач не подав заяви про поновлення строку; суд відмовив у поновленні строку як такому, що пропущений без поважних причин; після відкриття провадження з'явилися обставини, які свідчать про передчасність попереднього висновку суду щодо поважності причин пропуску строку і за відсутності інших підстав для його поновлення.
У постанові Верховного Суду від 10.11.2022 у справі № 500/1185/21 сформульовано правовий висновок, що поважними причинами пропуску процесуальних строків можуть бути лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду та підтверджені належними доказами.
У постанові Верховного Суду від 29.11.2024 у справі № 120/359/24, розглядаючи питання процесуальних строків у спорах, що виникають у зв'язку з проходженням військової служби в умовах воєнного стану, суд звернув увагу, що сам по собі факт запровадження воєнного стану не є автоматично поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Разом з тим, проходження військової служби, безпосередня участь у бойових діях, отримання поранень, тривале лікування та реабілітація можуть бути визнані поважними причинами пропуску строку за умови підтвердження їх документами та встановлення причинно-наслідкового зв'язку з неможливістю своєчасно подати позов.
У постанові Верховного Суду від 29.12.2025 у справі № 580/9034/24, яка стосувалася спору між колишнім військовослужбовцем і військовою частиною щодо перерахунку грошового забезпечення, суд, зокрема, дійшов висновку, що: до таких спорів застосовується тримісячний строк звернення до суду, встановлений статтею 233 КЗпП України; грошовий атестат, який містить лише підсумкові суми, а не детальну структуру нарахувань за попередні періоди, не завжди може вважатися документом, з якого особа об'єктивно дізнається про всі можливі порушення при нарахуванні грошового забезпечення; момент, із якого особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права, є фактичним питанням та потребує з'ясування з урахуванням конкретних обставин справи, у тому числі інформованості військовослужбовця про складові його грошового забезпечення.
У цій же постанові Верховний Суд частково скасував рішення судів попередніх інстанцій у частині, де позовні вимоги були залишені без розгляду за період, який вони вважали пропущеним, та направив справу на продовження розгляду, вказавши на передчасність висновків про момент, з якого слід обчислювати строк звернення до суду.
Отже, практика Верховного Суду свідчить, що у спорах про грошове забезпечення військовослужбовців: оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися з урахуванням специфіки проходження служби, поранень, лікування, реабілітації; сам факт видачі грошового атестата не завжди є достатнім для висновку про те, що особа дізналася або повинна була дізнатися про всі порушення права; застосування наслідків частини третьої та четвертої статті 123 КАС України можливе лише за умови дотримання їхнього буквального змісту та з урахуванням принципу правової визначеності.
У даній справі суд уже встановив факт пропуску строку звернення до суду та надав позивачу можливість подати заяву про його поновлення.
Позивач такою можливістю скористався, подавши заяву про поновлення строку із докладним викладенням обставин отримання військової травми, тривалого лікування, реабілітації та встановлення інвалідності, що відповідними доказами, наявними у матеріалах справи.
Ухвалою від 03.07.2025 суд визнав ці обставини поважними причинами пропуску строку і поновив строк звернення до суду, одночасно відкривши провадження у справі.
З огляду на викладене вище, у цій справі не має місця ситуація, коли: позивач не подав заяву про поновлення строку; або суд визнав підстави, наведені у такій заяві, неповажними.
Відповідно, умови для застосування частини третьої статті 123 КАС України відсутні.
Щодо можливості застосування частини четвертої статті 123 КАС України суд зазначає таке.
Відповідач у своєму клопотанні не навів жодних нових фактичних обставин, які не були відомі суду на момент постановлення ухвали від 03.07.2025.
Доводи клопотання фактично зводяться до повторного викладення власної правової позиції відповідача щодо моменту початку перебігу строку звернення до суду та незгоди з оцінкою судом поважності причин його пропуску.
Такий підхід відповідача не свідчить про «передчасність» висновку суду щодо поважності причин пропуску строку в розумінні частини четвертої статті 123 КАС України та не може розглядатися як підстава для повторної оцінки вже досліджених обставин у тому ж процесуальному статусі.
З урахуванням наведених висновків Верховного Суду у справах № 500/1185/21, № 120/359/24 та № 580/9034/24 суд виходить з того, що: поранення позивача, тривале лікування, реабілітація та встановлення інвалідності є об'єктивними обставинами, які істотно ускладнили або фактично унеможливили своєчасне звернення до суду; суд обґрунтовано визнав ці причини поважними та поновив строк звернення до суду ухвалою від 03.07.2025; доводи відповідача про те, що позивач повинен був дізнатися про порушення виключно при кожній щомісячній виплаті або при отриманні грошового атестата, не враховують зазначеної вище правової позиції Верховного Суду щодо необхідності дослідження реальної інформованості військовослужбовця про складові грошового забезпечення та стан його здоров'я.
За таких обставин підстав для висновку про передчасність ухвали від 03.07.2025 у частині визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду та для застосування частин третьої-четвертої статті 123 КАС України немає.
Окремо суд зазначає про те, що клопотання відповідача фактично зводиться до незгоди з ухвалою суду від 03.07.2025 та фактично спрямоване на її перегляд поза межами, визначеними КАС України, що суперечить принципу правової визначеності.
За таких обставин і правових підстав, у задоволенні клопотання відповідача належить відмовити.
Керуючись статтями 122, 123, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Головуючий суддя Є.В. Печений