Справа № 560/12929/25
іменем України
26 лютого 2026 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К. розглянувши адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Хмельницькій області до Публічного акціонерного товариство "Старокостянтинівський завод ковальсько-пресового устаткування" про накладення арешту на майно та інші цінності,
Головного управління ДПС у Хмельницькій області звернулося в суд з позовом, в якому просить накласти арешт на кошти та інші цінності Публічного акціонерного товариство «Старокостянтинівський завод ковальсько-пресового устаткування» (31104, Хмельницька область, м. Старокостянтинів, вул. Івана Франка, буд. 43/1, код ЄДРПОУ 05748938), що знаходяться в банку, іншій фінансовій установі, небанківському надавачу платіжних послуг, емітенті електронних грошей.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що за даними контролюючого органу на день звернення до суду за відповідачем рахується податковий борг по платежах до бюджету в сумі 2082768,23 грн. Зазначає, що позивачем вживались заходи з метою виявлення майна, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Однак, проведеними заходами, майна, достатнього для погашення наявної суми боргу не виявлено. Вказує, що вжитті позивачем заходи по погашенню боржником податкового боргу не призвели до позитивного результату. Таким чином, просить накласти арешт на кошти та інші цінності відповідача, що знаходяться в банку, в межах суми податкового боргу.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 28.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Зазначена ухвала надіслана на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення, однак до суду повернувся конверт з відміткою "Не вручено. Відсутній адресат".
Згідно із ч. 6 ст. 251 КАС України, днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Згідно з ч. 11 ст. 126 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Відповідача також було повідомлено в порядку статті 130 КАС України.
Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи, правом на подання відзиву на адміністративний позов у наданий йому ухвалою строк не скористався, жодних документів до суду не подав.
Відповідно до ч.6 ст.162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.
Публічне акціонерне товариство «Старокостянтинівський завод ковальсько-пресового устаткування» (далі по тексту - відповідач), код ЄДРПОУ 05748938 на день подання позовної заяви зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
За даними контролюючого органу на день звернення до суду за відповідачем рахується податковий борг по платежах до бюджету в сумі 2 082 768,23 грн.
Контролюючим органом вживались заходи з погашення заборгованості в межах повноважень, визначених ПК України, а саме: відповідачу було вручено першу податкову вимогу про сплату податкового боргу форми «Ю1» № 1/260 від 05 грудня 2008 року, та другу податкову вимогу № 2/1 від 09.01.2009 року.
Однак, відповідачем не сплачено суму наявного податкового боргу.
Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, за боржником зареєстрованого нерухомого майна не виявлено.
На запит позивача від 07.07.2025 року № 9383/5/22-01-13-03-05 від Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області Головне управління ДПС у Хмельницькій області отримано листа від 15.07.2025 року № 10/1/3246 в якому зазначено, що згідно уніфікованої автоматизованої електронно-облікової системи за
Відповідачем тракторів та сільськогосподарської техніки не зареєстровано.
Згідно з даними Єдиного реєстру транспортних засобів, довідка № 7732/22-01-13-03-07 від 15.07.2025 встановлено , що за відповідачем зареєстрований станом на 15.07.2025 року вантажний автомобіль КАМАЗ 5320 (бортовий) 1988 року випуску.
Отже, проведеними позивачем заходами встановлено відсутність майна у відповідача.
Вжитті позивачем заходи з погашення боржником податкового боргу не призвели до позитивного результату, тому позивач звернувся до суду з цим позовом.
До спірних правовідносин суд застосовує такі правові норми.
Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з пунктом 59.1 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Стаття 87 ПК України визначає джерела сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків.
Джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів (пункт 87.1 статті 87 ПК України).
Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами (пункт 87.2 статті 87 ПК України).
Відповідно до пунктів 95.1, 95.2 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
За змістом пункту 95.5 статті 95 ПК України у разі якщо податковий борг виник у результаті несплати грошових зобов'язань та/або пені, визначених платником податків у податкових деклараціях або уточнюючих розрахунках, що подаються контролюючому органу в установлені цим Кодексом строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків/електронних гаманців такого платника у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, за умови якщо такий податковий борг не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутності/наявності у меншій сумі непогашеного зобов'язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов'язань, та/або бюджетного відшкодування податку на додану вартість. У разі наявності непогашеного зобов'язання держави перед платником податків у сумі, що є меншою за суму податкового боргу, ця норма застосовується в межах різниці між сумою податкового боргу та сумою зобов'язання держави.
У таких випадках:
рішення про стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців такого платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей є вимогою стягувача до боржника, що підлягає негайному та обов'язковому виконанню шляхом ініціювання переказу у платіжній системі за правилами відповідної платіжної системи;
рішення про стягнення готівкових коштів вручається такому платнику податків і є підставою для стягнення.
Підпунктом 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 ПК України передбачено право контролюючого органу звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, іншій фінансовій установі, небанківському надавачу платіжних послуг, емітенті електронних грошей, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.
Наведена норма встановлює одночасно як право податкового органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, так і підстави для реалізації цього повноваження. Такими підставами є: 1) відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг; 2) недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу; 3) майно не може бути джерелом погашення податкового боргу у відповідній сумі.
Отже, відсутність у платника податків майна, яке може бути використане для погашення податкового боргу, як підстава для накладення арешту на кошти платника податку у банку, має бути підтверджена під час судового розгляду.
При цьому така відсутність відповідного майна має бути саме на момент, коли у контролюючого органу виникає право на стягнення податкового боргу, ефективність реалізації якого забезпечується спеціальними заходами, зокрема адміністративним арештом коштів.
Своєю чергою, відповідно до пункту 95.2 ПК України право на стягнення коштів та продаж майна платника податків виникає у податкового органу через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) податкової вимоги, тому саме з цього моменту податковий орган уповноважений оцінювати майновий стан платника податків з огляду на наявність у нього достатніх джерел для погашення податкового боргу.
Таким чином, контролюючі органи в силу підпункту пункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 ПК України наділені повноваженнями на звернення до суду з позовами про накладення арешту на кошти платника податку в разі відсутності в такого платника достатнього для погашення податкового боргу майна. Водночас така недостатність повинна бути встановлена станом не раніше дня виникнення у податкового органу права на стягнення податкового боргу, тобто не раніше ніж через 30 календарних днів з моменту надіслання податкової вимоги.
У цій справі належними і достатніми доказами, які наведені вище, підтверджено вжиття Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області заходів, передбачених ПК України, для стягнення податкового боргу з платника податків, а саме: направлення податкової вимоги, звернення до суду після закінчення 30 календарних днів з моменту надіслання податкової вимоги з вимогами про стягнення податкового боргу з рахунків у банках платника податків, що обслуговують такого платника, та за рахунок готівки, після ухвалення судового рішення - виставлення інкасових доручень, вчинення дій щодо виявлення нерухомого та рухомого майна платника податків.
З досліджених у цій справі доказів вбачається відсутність майна у відповідача, яке можливо було б реалізувати з метою погашення податкового боргу. Своєю чергою, позивачем вжито передбачених податковим законодавством необхідних заходів щодо встановлення майна, яке може слугувати джерелом погашення податкового боргу.
Відсутність майна у відповідача для погашення суми податкового боргу унеможливлює виконання покладених на контролюючий орган функцій щодо забезпечення виконання платником податків своїх зобов'язань стосовно погашення податкового боргу.
Отже, оскільки судом встановлено наявність у відповідача податкового боргу в сумі 2082768,23 грн, щодо якого відповідачем не подано до суду доказів його сплати, а вжиті контролюючим органом заходи не призвели до його погашення, а також встановлено відсутність майна у Публічного акціонерного товариство "Старокостянтинівський завод ковальсько-пресового устаткування" для погашення цього податкового боргу, то наявні підстави для накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться у банку, відповідача в межах суми податкового боргу.
Відповідно до частини першої статті 59 Закону України від 07.12.2000 №2121-ІІІ "Про банки і банківську діяльність" арешт на майно банку (крім коштів, що знаходяться на кореспондентських рахунках банку), арешт на майно банку (крім коштів, що знаходяться на кореспондентських рахунках банку), арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюються виключно за постановою державного виконавця, приватного виконавця або за рішенням суду про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, встановленому законом. Зняття арешту з майна та коштів здійснюється за постановою державного виконавця, приватного виконавця або за рішенням суду.
Враховуючи викладене, оцінивши надані позивачем докази, суд дійшов висновку, що вимоги позивача обґрунтовані та підлягають до задоволення.
Згідно з частиною другою статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
З урахуванням цих положень витрати позивача - суб'єкта владних повноважень зі сплати судового збору за звернення до суду із цим позовом із відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Головного управління ДПС у Хмельницькій області задовольнити.
Накласти арешт на кошти та інші цінності Публічного акціонерного товариство «Старокостянтинівський завод ковальсько-пресового устаткування» (31104, Хмельницька область, м. Старокостянтинів, вул. Івана Франка, буд. 43/1, код ЄДРПОУ 05748938), що знаходяться в банку, іншій фінансовій установі, небанківському надавачу платіжних послуг, емітенті електронних грошей в межах суми податкового боргу в розмірі 2 082 768,23 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:Головне управління ДПС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29001 , код ЄДРПОУ - 44070171)
Відповідач:Публічне акціонерне товариство "Старокостянтинівський завод ковальсько-пресового устаткування" (вул. Івана Франка, 43/1,м. Старокостянтинів,Хмельницький р-н, Хмельницька обл.,31100 , код ЄДРПОУ - 05748938)
Головуючий суддя В.К. Блонський