Справа № 560/3554/25
26 лютого 2026 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Козачок І.С., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді,
подану після розгляду 24.02.2026 звіту про виконання рішення суду
у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
Позивач ОСОБА_1 звернувся з заявою про відвід судді, яка подана ним після розгляду адміністративної справи по суті та після прийняття судом 24.02.2026 ухвали за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду.
Дослідивши заяву про відвід судді, суд виходить з такого.
Відповідно до положень КАС України підставами для відводу судді є обставини, які свідчать про його участь у справі в іншій процесуальній ролі, родинні зв'язки зі сторонами, особисту заінтересованість у результаті розгляду справи або інші обставини, що об'єктивно викликають сумнів у його неупередженості.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини безсторонність суду оцінюється за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. За суб'єктивним критерієм враховуються особисті переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв він упередженість у справі. За об'єктивним критерієм визначається, чи існували встановлені факти, які могли б викликати обґрунтовані сумніви у безсторонності суду. При цьому особиста безсторонність судді презюмується, доки не доведено протилежне.
Частиною першою статті 40 КАС України передбачено право учасників справи заявити відвід судді під час розгляду справи. Системний аналіз положень розділу IV КАС України “Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах» свідчить про те, що здійснення судового контролю за виконанням судового рішення не є продовженням розгляду справи по суті, а становить окрему процесуальну стадію після ухвалення та набрання законної сили судовим рішенням.
У цій справі спір по суті вирішений рішенням суду від 02.05.2025, яке набрало законної сили 14.08.2025. Після цього суд здійснював виключно повноваження щодо контролю за виконанням зазначеного рішення. На час подання заяви про відвід усі питання судового контролю судом розглянуті та вирішені відповідними ухвалами суду. Звіт відповідача прийнятий ухвалою суду від 24.02.2026. Це означає, що відсутній будь-який триваючий судовий розгляд, у межах якого могла б бути заявлена заява про відвід.
Як вбачається зі змісту заяви, підставою для відводу заявник зазначає незгоду з процесуальними рішеннями суду: встановленням відповідачу строку для подання звіту до 3 місяців, а не 10 днів; несвоєчасним розглядом його заяв про пришвидшення судового розгляду питання прийняття звіту; відмовою розглядати заяву в порядку ст. 383 КАС України до завершення процедури судового контролю за ст. 382 КАС України; вирішенням судом інших справ у межах процесуальних строків, однак невирішенням питання прийняття звіту по його справі так само швидко; неприйняттям судом Окремої ухвали щодо дій відповідача.
Суд звертає увагу на те, що наведені заявником обставини стосуються виключно реалізації судом процесуальних повноважень та відображають його незгоду з оцінкою судом доказів і визначенням способу процесуального реагування.
У той же час, незгода сторони з процесуальними рішеннями не є передбаченою законом підставою для відводу і може бути реалізована лише в установленому законом порядку, а не через механізм відводу, адже у протилежному випадку будь-яка сторона могла б усувати суддю від розгляду після будь - якої невигідної їй ухвали.
Судом встановлено, що усі питання, щодо яких заявником були подані відповідні клопотання, на цей час розглянуті, і усі ухвали, які були оскаржені позивачем, залишені без змін/ відмовлено у відкритті апеляційного/касаційного провадження.
Так, постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 серпня 2025 суд залишив без змін ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 травня 2025, якою в задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення відмовлено. У постанові суд зазначив, що встановлення заходів судового контролю, а також прийняття окремої ухвали є правом суду, яке реалізується з урахуванням необхідності та доцільності вжиття таких заходів. Також колегія суддів вважала вірним висновок суду щодо відсутності правових підстав для постановлення окремої ухвали у справі а також відсутності підстав для негайного виконання рішення.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2025 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 01 вересня 2025, якою заяву ОСОБА_1 щодо встановлення судового контролю задоволено; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області у строк до 28 листопада 2025 подати звіт про повне належне виконання рішення суду. Апеляційний Суд зазначив, що КАС України не передбачає права апеляційного оскарження ухвали суду першої інстанції, якою встановлено строк для подання звіту про виконання рішення суду.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2025 суд залишив без змін ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 вересня 2025, якою Хмельницький окружний адміністративний суд відмовив ОСОБА_1 у задоволенні заяви про визнання протиправними дій та бездіяльності відповідача на виконання судового рішення згідно з ст. 383 КАСУ. У постанові суд зазначив, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що на момент звернення ОСОБА_1 до суду з заявою в порядку ст. 383 КАС України, відсутні підстави для вжиття заходів, передбачених даною нормою, оскільки застосування процесуальних санкцій можливе після встановлення факту невиконання ухвали суду в частині подачі звіту або ухилення від виконання рішення в межах процедури судового контролю. Таким чином, в даному випадку, оскільки суд не розглядав звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, задоволення заяви позивача щодо визнання протиправною бездіяльності, допущеної відповідачем на виконання рішення суду, суд першої інстанції обґрунтовано визнав передчасним.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2025 суд залишив без змін ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2025, якою Хмельницький окружний адміністративний суд відмовив ОСОБА_1 у задоволенні заяви, оскільки мотиви, підстави для прийняття окремої ухвали та додаткового рішення відсутні. У постанові суд зазначив, що строк, необхідний суду для вирішення питань судового контролю, визначається судом самостійно. Зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами. Колегія суддів вважала вірним висновок суду щодо відсутності правових підстав для постановляння окремої ухвали у справі і вважала, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку.
Отже, процесуальні рішення суду першої інстанції на цей час перевірені судом апеляційної інстанції та залишені без змін.
Посилання заявника на затягування розгляду справи не відповідає дійсності, адже провадження у справі було відкрите 17.03.2025, а рішення у справі прийняте судом 02.05.2025. Водночас вирішення питань судового контролю не є розглядом справи, адже справа вже розглянута. Порівняння або ототожнення строків розгляду судом інших справ по суті та звіту у його справі є явно безпідставним, адже це організаційне питання діяльності, а не доказ упередженості, тому зазначене не є підставою для відводу. Посилання заявника на норми щодо дисциплінарної відповідальності та твердження про начебто відмову у правосудді не є обґрунтованими процесуальними аргументами, не є доказом упередженості і не підлягають оцінці судами під час розгляду заяв про відвід.
Суд звертає увагу на те, що інститут відводу спрямований на забезпечення гарантій неупередженості суду під час розгляду справи і не може використовуватись як спосіб повторного оскарження чи перегляду ухвал, що набрали законної сили, або як засіб впливу чи тиску на суд у зв'язку з прийнятими ним процесуальними актами, які не задовольняють учасників справи.
Виходячи з доводів, способу їх формулювання та змісту заяви загалом, суд вбачає явну безпідставність вказаної заяви про відвід. Судом встановлено, що заява про відвід використана не за процесуальним призначенням, адже відвід не може вплинути на вже прийняті рішення/ на вже завершене провадження у справі. У той же час, використання процесуальних механізмів не за їх призначенням суперечить принципам добросовісності учасників процесу та недопустимості зловживання процесуальними правами.
Таким чином, процесуальна поведінка заявника свідчить про те, що заява фактично зумовлена незгодою з результатом розгляду поданих ним клопотань, а не наявністю обставин, які об'єктивно ставлять під сумнів безсторонність судді. Заявником не наведено жодних обставин, які б свідчили про особисту заінтересованість судді у результаті розгляду справи або про існування зовнішніх факторів, здатних об'єктивно поставити під сумнів його безсторонність. Посилання заявника виключно на зміст постановлених ухвал не можуть свідчити про упередженість суду, оскільки здійснення судом процесуальної дискреції саме по собі ніяк не означає наявності необ'єктивності.
Частина 2 статті 167 КАС України передбачає, що якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
Враховуючи викладене, заява про відвід подана поза межами процесуальної стадії розгляду, не стосується жодного нерозглянутого процесуального питання, що перебуває на вирішенні суду, фактично спрямована на незгоду з уже постановленими судовими рішеннями, з огляду на що є очевидно безпідставною та необґрунтованою, відтак підлягає поверненню без розгляду.
Керуючись статтями 167, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
заяву ОСОБА_1 про відвід повернути заявнику без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Головуючий суддя І.С. Козачок