Справа № 560/436/26
іменем України
26 лютого 2026 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Фелонюк Д.Л. розглянувши клопотання Національного агентства з питань запобігання корупції в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання корупції про визнання протиправним та скасування обґрунтованого висновку,
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Національного агентства з питань запобігання корупції, в якому просить визнати протиправним та скасувати Обґрунтований висновок щодо виявлення ознак корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення, за яке передбачено кримінальну відповідальність, складений та затверджений 10 квітня 2025 року за результатами повної перевірки щорічної декларації за 2023 рік, поданої ОСОБА_1 .
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 13.01.2026 відкрито провадження у справі та вирішено її розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
До суду надійшло клопотання, в якому відповідач просить закрити провадження у справі.
В обґрунтування клопотання зазначено, що правовою підставою звернення позивача до суду є незгода як із змістом довідки, так і з змістом Обґрунтованого висновку, який формується на підставі відомостей і висновків, викладених у довідці. Зокрема, зі змісту довідки слідує, що суб'єкт декларування у декларації зазначив відомості, які відрізняються від достовірних, у зв'язку з чим у діях ОСОБА_1 виявлено ознаки правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 366-2 КК України. Надалі, внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62025000000000410 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 366-2 КК України по факту декларування начальником Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області ОСОБА_1 недостовірної інформації. Ні довідка за результатами повної перевірки декларації, ні Обґрунтований висновок не можуть бути предметом оскарження в порядку адміністративного судочинства, оскільки останній є джерелом доказової інформації в межах кримінального провадження.
До суду надійшли заперечення на клопотання відповідача про закриття провадження у справі. У них зазначено, що, з урахуванням висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 23.03.2023 у справі №160/4098/22 та від 15.06.2023 у справі №240/24844/21, Обґрунтований висновок НАЗК як індивідуальний акт суб'єкта владних повноважень підлягає судовому оскарженню в порядку адміністративного судочинства. Закриття провадження у справі фактично позбавить позивача можливості оскаржити рішення НАЗК, яке безпосередньо порушує його права, репутацію та правове становище.
Щодо клопотання відповідача про закриття провадження у справі суд зазначає та враховує таке.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Пунктами 1, 2, 7 частини 1 статті 4 КАС України визначено, що: адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи; суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, орган військового управління, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до пункту 19 частини 1 статті 4 КАС України індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
Зі змісту наведеного слідує, що до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб'єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
При цьому обов'язковою ознакою нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення.
З матеріалів справи слідує, що Національне агентство відповідно до ст. 51-3 Закону України «Про запобігання корупції», Порядку проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого наказом Національного агентства від 29.01.2021 №26/21 (зі змінами), провело повну перевірку декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічної за 2023 рік, яку подав суб'єкт декларування ОСОБА_1 , начальник Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області.
За результатами перевірки складено Довідку про результати проведення повної перевірки декларації від 04.04.2025 №248/25.
Відповідно до статті 216 Кримінального процесуального кодексу України, частини 7 статті 12 Закону України "Про запобігання корупції" Національним агентством складено Обґрунтований висновок щодо виявлення ознак корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення, за яке передбачено кримінальну відповідальність, затверджений 10.04.2025, який разом з матеріалами повної перевірки декларації направлено до Державного бюро розслідувань.
Державне бюро розслідувань листом від 23.04.2025 №71883/0/05-25 повідомило Національне агентство, що за результатами розгляду затвердженого ним Обгрунтованого висновку від 10.04.2025 внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62025000000000410 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 366-2 КК України по факту декларування начальником Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області ОСОБА_1 недостовірної інформації.
Суд зазначає, у випадку виявлення за результатами проведення НАЗК повної перевірки декларації ознак вчинення суб'єктом декларування кримінального правопорушення та реєстрації за таким фактом кримінального провадження, матеріали повної перевірки декларації стають частиною матеріалів відповідного кримінального провадження та на них, відповідно до приписів статті 222 КПК України, розповсюджується особливий режим доступу. Зокрема, зазначена процесуальна норма за замовчуванням містить в собі заборону розголошення усіх відомостей кримінального провадження за винятком лише тих, щодо яких слідчим чи прокурором надано письмовий дозвіл, що унеможливлює надання НАЗК до суду усіх доказів.
Довідка та обґрунтований висновок, які є частиною доказової бази в рамках кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення, де вирішується питання про притягнення суб'єкта декларування до відповідальності в порядку КПК України або КУпАП, не можуть бути предметом оскарження в порядку КАС України. При цьому, відповідно до положень частини 4 статті 51-1 Закону України "Про запобігання корупції" проведення контролю та перевірки декларацій, а також рішення, прийняті за їхніми результатами, не перешкоджають проведенню досудового розслідування та судового провадження у порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України.
У цьому випадку скасування за результатами розгляду адміністративного спору Довідки та Обґрунтованого висновку не є підставою для закриття відповідного кримінального провадження, відтак, оскарження їх в адміністративному суді не може забезпечити ефективного захисту прав суб'єкта декларування, а судове рішення у такій справі не призводить до змін у правовому становищі особи, тому втрачає практичний сенс. Вказане стосується також і довідок, в яких за результатами перевірки встановлено ознаки адміністративного правопорушення.
Зазначені висновки викладені в постанові Верховного Суду від 19.02.2026 у справі №160/30949/24.
Пунктом 10 частини 1 статті 3 Кримінального процесуального кодексу України визначено, що кримінальне провадження - досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв'язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.
Враховуючи те, що у спірних правовідносинах обґрунтований висновок є частиною кримінального провадження №62025000000000410 від 10.04.2025, то він не може бути предметом оскарження в порядку КАС України.
Водночас, у справах №240/24844/21 та 160/4098/22, на які посилається позивач, таких обставин не встановлено, що вказує на відмінність фактичних обставин у вказаних справах та у справі, що розглядається. Позиція Верховного Суду у вказаних справах зводиться до того, що оскільки спірні правовідносини виникли у зв'язку із винесенням НАЗК спірної довідки у процедурі здійснення публічно-владних управлінських функцій і така довідка стосується прав, обов'язків та охоронюваних законом інтересів позивача, тому такі правовідносини мають характер юридичного спору, що підлягає вирішенню у порядку адміністративного судочинства. Таким чином, обставини у вказаних справах та у справі, що розглядається не є подібними, оскільки викладені у них висновки ґрунтуються на різних фактичних обставинах справи.
Суд звертає увагу на недопустимість, з огляду на завдання адміністративного судочинства, ініціювання позовного провадження з метою оцінки обставин, які становлять предмет доказування у кримінальному провадженні.
За таких обставин суд дійшов висновку, що позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Враховуючи наведене, клопотання відповідача необхідно задовольнити, а провадження у справі №560/436/26 - закрити.
Керуючись пунктом 1 частини 1 статті 238, статтями 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
клопотання Національного агентства з питань запобігання корупції про закриття провадження у справі задовольнити.
Закрити провадження у справі №560/436/26 за позовом ОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання корупції про визнання протиправним та скасування обґрунтованого висновку.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Головуючий суддя Д.Л. Фелонюк