Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м. Харків
26 лютого 2026 р. справа № 520/26762/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олексія Котеньова, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_2 , в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо не повідомлення результатів розгляду заяви про виплату та не виплату частини одноразової грошової допомоги;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 виплатити для ОСОБА_1 частину одноразової грошової допомоги з врахуванням кількості заявників.
В обґрунтування позову позивач зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 загинув її батько ОСОБА_2 під час участі у заходах із забезпечення оборони України, що підтверджується довідкою відповідача. 29.04.2025 позивачка подала відповідачу заяву про виплату допомоги згідно з постановою КМУ №168, яку отримано 02.05.2025. Станом на час звернення до суду рішення за результатами її розгляду відповідачем не прийнято.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 13.10.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі.
Відповідач у відзиві зазначає, що у травні 2025 року позивачка звернулася до військової частини НОМЕР_2 із заявою про виплату одноразової грошової допомоги. Військовою частиною було направлено до ГУ НГУ висновок про можливість її призначення та повідомлено позивачку про передачу матеріалів. Листом ГУ НГУ від 24.07.2025 прийнято рішення про призначення одноразової грошової допомоги матері загиблого у розмірі 15 000 000 грн. Водночас відомості щодо прийняття рішення стосовно заяви позивачки відсутні. Відповідач вважає, що діяв відповідно до наказу МВС №484 від 09.08.2022 та в межах наданих повноважень.
Інші заяви по суті справи до суду не надходили.
Відповідно до ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Суд розглядає справу у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі п.10 ч.1 ст.4, ч.4 ст.229 КАС України.
Дослідивши доводи позову, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 є дочкою ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 .
Згідно зі свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_5 ОСОБА_4 після укладення шлюбу змінила прізвище на ОСОБА_5 .
Відповідно до сповіщення сім'ї №1/3325 від 15.09.2025 ОСОБА_2 загинув під час ворожого артилерійського обстрілу підрозділами збройних сил російської федерації.
Відповідно до постанови Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області" медичної (військово- лікарська) комісії від 25.06.2024 №204 солдат за мобілізацією в/ч НОМЕР_2 Національної Гвардії України ОСОБА_2 . Діагноз і постанова військово- лікарської комісії : "Множинні уламкові поранення голови, тулуба та кінцівок з ушкодженням кісток скелета та внутрішніх органів". Поранення, яке призвело до смерті, та причини смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), ТАК, пов'язані із захистом Батьківщини.
29.04.2025 позивачка звернулась до відповідача із заявою про виплату грошової допомоги відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168.
Дана заява із доданими документами була направлена листом із описом вкладеного та була отримана відповідачем 02.05.2025.
Однак, жодної відповіді, рішення за результатами розгляду заяви та вчинення дій щодо виплати одноразової грошової допомоги відповідачем не вчинено, що стало підставою для звернення до суду за захистом своїх прав та інтересів.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступними приписами норм чинного законодавства.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі визначає Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ (далі по тексту - Закон України № 2011-ХІІ).
Стаття 1 вказаного Закону визначає, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом .
Відповідно до статті 41 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
У статті 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з частиною першою статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
У ході судового розгляду судом встановлено, що батько позивачки - ОСОБА_2 загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до абз. 8 п. 2 постанови КМУ «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану »від 28.02.2022 №168, особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть його реалізувати протягом трьох років з дня виникнення у них такого права. Днем виникнення такого права є дата, зазначена у свідоцтві про смерть особи, зазначеної у пунктах 1-1-2 цієї постанови, загибель якої сталася в період воєнного стану або смерть якої настала внаслідок причин, зазначених в абзаці першому цього пункту, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва).
Отже, право на отримання одноразової грошової допомоги виникає у особи в день смерті військовослужбовця, а тому закон має застосуватися станом на відповідну дату.
Відповідно до ст. 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції станом на 12.09.2023 - дату загибелі військовослужбовця), у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають (1) батьки, (2) один із подружжя, який не одружився вдруге, (3) діти, які не досягли повноліття, (4) утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім'ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення).
Отже, станом на дату загибелі військовослужбовця закон взагалі не передбачав можливості призначення та виплати одноразової грошової допомоги повнолітній доньці.
Не зважаючи на це, як встановлено судом, військовою частиною НОМЕР_2 було направлено висновок про можливість призначення виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_6 .
Суд також вказує, що виплата одноразової грошової допомоги сім'ям загиблих передбачена постановою КМУ «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 р. №168 (яка застосовується з 24.02.2022 р.).
09 серпня 2022 р. МВС України було прийнято наказ №484 «Про затвердження Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги, установленої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» в Національній гвардії України», який почав діяти з 30.08.2022 р.
Суд вказує, що нормативно-правове регулювання виплати одноразової грошової допомоги зазнавало багатьох змін, й редакцій.
Порядком та умовами виплати одноразової грошової допомоги, установленої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» в Національній гвардії України (затв. Наказ МВС №484 від 09.08.2022) передбачено, що для призначення одноразової грошової допомоги особа звертається із заявою до військової частини за останнім місцем проходження військової служби загиблого (померлого) військовослужбовця із наданням визначеного переліку документів.
Згідно п. 5 вказаного Порядку, керівник уповноваженого органу в 10-денний строк із дня реєстрації всіх документів подає головному органу військового управління Національної гвардії України (далі - Головне управління НГУ) висновок щодо можливості виплати ОГД членам сім'ї, батькам та утриманцям військовослужбовця, до якого обов'язково додаються документи, визначені пунктом 2 цих Порядку та умов.
Отже, обов'язок військової частини НОМЕР_2 подати ГУ НГУ висновок щодо можливості виплати ОГД виникає тільки після подачі всіх необхідних документів.
Після цього, головне управління НГУ після надходження документів, визначених пунктом 2 цих Порядку та умов, приймає рішення про призначення ОГД або про відмову в її призначенні, або про повернення документів на доопрацювання.
Після прийняття рішення про призначення ОГД Головне управління НГУ (за наявності відповідних коштів державного бюджету) здійснює переказ коштів на реєстраційні рахунки уповноважених органів в установах Державної казначейської служби України.
Отже, повноваження щодо прийняття рішення з приводу виплати ОГД належить Головному управлінню НГУ, а не військовій частині НОМЕР_2 .
Повноваження військової частини в питанні виплати ОГД обмежені лише збором документів, складням висновку та направленням його до ГУ НГУ, а тому в даному випадку Військова частина НОМЕР_2 НГУ не є суб'єктом владних повноважень, який може приймати рішення про призначення чи відмову в призначенні ОГД.
Матеріалами справи підтверджено, що в травні 2025 року позивач звернулась до військової частини НОМЕР_2 із заявою про виплату їй ОГД після загибелі її батька ОСОБА_2 .
Листом від 13.06.2025 №25/17/13/1-К-563 на адресу ГУ НГУ було направлено висновок про можливість призначення та виплати одноразової грошової допомоги, в тому числі, позивачу.
Про направлення матеріалів позивача було повідомлено листом № 25/17/13/1-К-658 від 26.06.2025.
Листом ГУ НГУ № 27/13/3230902025 від 24.07.2025 було повідомлено військову частину НОМЕР_2 про прийняття рішення про призначення матері - ОСОБА_7 загиблого під час захисту Батьківщини у період дії воєнного стану солдата ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168, у сумі 15000000 грн.
Оцінивши встановлені обставини справи та надані сторонами докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що Військова частина НОМЕР_2 діяла в межах наданих їй повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством.
Матеріалами справи підтверджено, що після звернення позивачки із заявою про виплату одноразової грошової допомоги відповідачем було прийнято та опрацьовано подані документи, складено відповідний висновок і направлено його до Головного управління Національної гвардії України, а також повідомлено позивачку про передачу матеріалів. Повноваження щодо прийняття рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги належать саме Головне управління Національної гвардії України, а не військовій частині.
Крім того, станом на дату загибелі військовослужбовця норми законодавства не передбачали права повнолітньої доньки на отримання одноразової грошової допомоги.
За таких обставин підстав для визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_2 та зобов'язання її здійснити виплату одноразової грошової допомоги суд не вбачає.
За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про не обґрунтованість заявлених позовних вимог.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст.4-10, 19, 77, 139, 241-246, 250, 255, 262, 236 293, 295, 297, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення у повному обсязі виготовлено 26 лютого 2026 року.
Суддя Олексій КОТЕНЬОВ