Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про залишення позовної заяви без руху
26 лютого 2026 року Справа № 520/33695/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитра Волошина, розглянувши матеріали позовної заяви Садівничого товариства "Тишина" до Державної податкової служби України, Головного управлінням ДПС у Харківській області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про скасування податкового повідомлення-рішення
Садівниче товариство "Тишина" звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:
- визнати, що у позивача відсутнє узгоджене податкове зобов'язання за податковим повідомленням-рішенням № 0/37535/2418 від 28.07.2025 у зв'язку з порушенням Державною податковою службою України процедури адміністративного оскарження;
- скасувати податкове повідомлення-рішення № 0/37535/2418 від 28.07.2025, прийняте Головним управлінням ДПС у Харківській області, як таке, що не могло бути реалізоване та не набуло статусу узгодженого податкового зобов'язання.
Ухвалою від 02.01.2026 було відкрито спрощене провадження в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України, та запропоновано відповідачу надати відзив на позов. Запропоновано позивачу подати до суду відповідь на відзив, а відповідачу - заперечення протягом п'яти календарних днів з моменту отримання відповідних документів. Витребувано в Державної податкової служби України докази направлення рішення за результатами розгляду скарги позивачу. Витребувані документи зобов'язано надати до суду протягом п'ятнадцяти календарних днів із моменту отримання даної ухвали суду.
При цьому, в ухвалі про відкриття провадження у справі було зазначено, що питання щодо строку звернення до суду з даним позовом буде вирішено після надання відповідачем витребуваних судом документів.
Від відповідача, Державної податкової служби України, надійшов до суду відзив на позовну заяву, до якого відповідач додав витребувані судом документи щодо направлення позивачу рішення за результатами розгляду скарги.
Також, від відповідача до суду надійшла заява про залишення позову без розгляду, згідно якої відповідач посилається на пропуск позивачем строку звернення до адміністративного суду, зважаючи на те, що позивач скористався своїм правом на досудове вирішення спору та подав скаргу на податкове повідомлення-рішення № 0/37535/2418 від 28.07.2025 до Державної податкової служби України, тому, в даному випадку, йому було встановлено місячний строк для звернення до суду з даним позовом.
Розглянувши матеріали справи та клопотання відповідача, суд після відкриття провадження у справі установив, що позивачем пропущений строк звернення до адміністративного суду з даним позовом, виходячи з наступного.
Так, частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга статті 122 КАС України).
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина 3 вказаної вище статті).
Відповідно до пункту 56.1 статті 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Згідно з п. 56.19 ст. 56 Податкового кодексу України, у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Верховний Суд у постанові від 26.11.2020 у справі №500/2486/19 зробив висновок про те, що норма пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України (далі ПК України) не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми пункту 56.19 статті 56 ПК України. Водночас норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов'язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд ураховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».
Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
Поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Суд уважає за необхідне підкреслити, що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Судом установлено, що позивачем оскаржується податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 0/37535/2418 від 28.07.2025.
Позивач 29.07.2025 звернувся до Державної податкової служби України зі скаргою на вказане податкове повідомлення - рішення.
Рішенням ДПС України від 05.08.2025 № 22573/6/99-00-06-01-02-06 продовжено розгляд скарги позивача по 27.09.2025 включно.
Зазначене рішення ДПС було направлено позивачу 05.08.2025 засобами поштового зв'язку за податковою адресою позивача за трек-номером поштового відправлення 0601177907972, однак зазначене поштове відправлення повернулося на адресу відправника з поміткою про відсутність адресата за адресою. Копія конверту та довідки про причини повернення відправлення містяться в матеріалах справи.
У подальшому рішенням ДПС України від 25.09.2025 № 27945/6/99-00-06-01-02-06 податкове повідомлення рішення Головного управління ДПС у Харківській області №0/37535/2418 від 28.07.2025 залишено без змін, а скаргу позивача залишено без задоволення.
Зазначене рішення ДПС було направлено позивачу 25.09.2025 засобами поштового зв'язку за податковою адресою позивача за трек-номером поштового відправлення 0601196261532, однак зазначене поштове відправлення 11.10.2025 було повернуто на адресу відправника з поміткою про відсутність адресата за адресою та таке відправлення отримано відправником 14.10.2025. Копія конверту містяться в матеріалах справи. Зазначені відомості також підтверджуються роздруківкою з сайту "Укрпошта" за трек-номером відправлення - 0601196261532.
Відповідно до п. 42.2 ст.42 Податкового України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Згідно з п. 42.5 ст.42 Податкового України у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Також, рішення ДПС України від 25.09.2025 № 27945/6/99-00-06-01-02-06 за результатом розгляду скарги було надіслано позивачу 25.09.2025 на його електронну адресу, зазначену в скарзі, що підтверджується наявним у матеріалах справи скріншотом (назва листа: DPS 27945/6/99-00-06-01-02-06).
Так, ураховуючи викладені положення Податкового кодексу України, суд доходить висновку, що документи, які надсилалися Державною податковою службою України позивачу, вважаються належним чином врученими.
Отже, відлік строку звернення до суду з даним позовом розпочався 12.10.2025 та сплив 12.11.2025, тоді як до суду з даним адміністративним позовом позивач звернувся 26.12.2025 надіславши його через систему "Електронний суд" (зареєстровано судом - 29.12.2025, з урахуванням робочого часу та вихідних днів), тобто з пропуском місячного строку звернення, визначеного пунктом 56.19 статті 56 ПК України.
Частиною 6 ст. 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Заяви про поновлення строку звернення до суду позивач до суду не подав.
Згідно з ч. 13 ст. 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Таким чином, усуваючи недоліки позовної заяви, позивачу необхідно надати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з даним позовом із зазначенням обґрунтованих та поважних причин його пропуску та доказів поважності таких причин.
Відповідно до ч. 3 ст. 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Керуючись статтями 122, 123, 161, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Клопотання Головного управління ДПС у Харківській області про залишення позовної заяви без розгляду - задовольнити частково.
Позовну заяву Садівничого товариства "Тишина" до Державної податкової служби України, Головного управлінням ДПС у Харківській області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без руху.
Надати позивачу термін - п'ять календарних днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з даним позовом із зазначенням обґрунтованих та поважних причин його пропуску та доказів поважності таких причин.
Роз'яснити позивачеві, що у разі невиконання вимог ухвали у встановлений строк позовна заява в частині позовних вимог залишається без розгляду.
Копію ухвали невідкладно надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Дмитро ВОЛОШИН