Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м. Харків
26 лютого 2026 р. справа № 520/26014/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олексія Котеньова, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), Військової частини НОМЕР_3 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ), третя особа - ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 та Військової частини НОМЕР_3 , третя особа - ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 про призов на військову службу під час мобілізації від 08.09.2025, в частині призову на військову службу під час мобілізації громадянина ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_3 ;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_3 в особі командира цієї військової частини ухвалити рішення про звільнення ОСОБА_1 від проходження військової служби та виключення його зі списків особового складу.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що він має рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період на підставі пункту 5 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Позивач вказує, що його було затримано невідомими особами у військовій формі та доставлено до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_3 . У подальшому позивач дізнався із застосунку «Резерв+», що його було знято з військового обліку 1 відділом ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв'язку з призовом на військову службу до військової частини НОМЕР_3 .Вважаючи такі дії посадових осіб протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом з метою захисту своїх прав та законних інтересів.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 06.10.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі.
Відповідачем військовою частиною НОМЕР_3 подано до суду відзив на позовну заяву, в якому він просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. У відзиві зазначено, що, видаючи наказ від 08.09.2025 № 286 про зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу військової частини НОМЕР_3 , військова частина розумно та об'єктивно виходила з того, що на момент видання наказу були здійснені всі передбачені законом заходи, спрямовані на встановлення наявності або відсутності законних підстав, які звільняють позивача від призову на військову службу або надають йому відстрочку. Військова частина НОМЕР_3 зазначає, що не мала правових підстав для відмови у зарахуванні позивача до списків особового складу, оскільки мала беззаперечні правові підстави для видання зазначеного наказу. Крім того, відповідач вказує, що після набуття позивачем статусу військовослужбовця Збройних Сил України правовідносини щодо проходження військової служби можуть бути припинені виключно шляхом звільнення з військової служби, підстави та порядок якого визначені Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII та Положенням № 1153/2008.
Представником позивача подано до суду відповідь на відзив, у якій зазначено, що зарахування позивача з 08 вересня 2025 року до списків особового складу військової частини НОМЕР_3 на підставі наказу від 08 вересня 2025 року № 286 є похідним від наказу про мобілізацію, видання якого жодним чином не відповідає вимогам законодавства та фактично суперечить вищезазначеній нормі Конституції України, на яку посилався відповідач у відзиві. Представник позивача зазначає, що саме ухвалення рішення про звільнення позивача з військової служби та виключення його зі списків особового складу військової частини є належною гарантією остаточного вирішення спору між сторонами. Водночас скасування наказу про мобілізацію без прийняття рішення про звільнення ОСОБА_1 з військової служби та виключення його зі списків особового складу військової частини не призведе до відновлення порушеного права останнього та не забезпечить ефективного захисту прав, свобод і інтересів позивача від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, а отже, не відповідатиме завданню та основним засадам адміністративного судочинства, передбаченим статтею 2 КАС України.
Представником військової частини НОМЕР_3 подано до суду заперечення на відповідь на відзив, у яких зазначено, що згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) від 08.09.2025 № 286 солдата ОСОБА_1 , призваного на військову службу за призовом під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_4 відповідно до Указу Президента України № 479/2025 від 14.07.2025 «Про продовження строку проведення загальної мобілізації», призначено на посаду солдата резерву 105-ї запасної роти військової частини НОМЕР_3 та з 08.09.2025 зараховано до списків особового складу на всі види забезпечення. Також у запереченнях зазначено, що наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 08.09.2025 про призов позивача на військову службу під час мобілізації є індивідуальним правовим актом, який вичерпав свою дію фактом призову позивача на військову службу та зарахування його до складу військової частини.
Представником позивача подано до суду додаткові пояснення по справі, в якому зазначено, що станом на день видачі наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 про призов на військову службу під час мобілізації від 08 вересня 2025 року № 286, що є індивідуальним актом, позивач мав діючу відстрочку і призову не підлягав, що свідчить про недотримання вимог законодавства суб'єктом владних повноважень та порушення прав позивача. Незважаючи на той факт, що після видання оскаржуваного наказу, такий наказ вичерпав свою дію реалізацією, позивач не позбавлений права в судовому порядку оскаржити індивідуальний акт суб'єкта владних повноважень, який безпосередньо стосується його прав та законних інтересів.
Відповідачем, ІНФОРМАЦІЯ_4 подано до суду відзив на позовну заяву, в якому останній просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог зазначивши, що позивач перебував на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_6 ( АДРЕСА_5 ) та 25.08.2025 року військово-лікарською комісією був визнаний придатним до військової служби. 08.09.2025 року групою оповіщення ІНФОРМАЦІЯ_1 спільно зі співробітниками Національної поліції України з метою перевірки військово-облікових документів було зупинено громадянина ОСОБА_1 та встановлено, що він є порушником правил військового обліку. Після цього йому було запропоновано прослідувати до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік та складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідач зазначає, що згідно з даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів громадянин ОСОБА_1 не користувався правом на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації. З урахуванням стану здоров'я позивача та відсутності відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період його було направлено для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_3 (наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 976 від 08.09.2025).
Також відповідач зазначає, що довідка від 28.08.2025 № 11431 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період на підставі пункту 5 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не надавалася посадовим особам відповідача.
Представник відповідача наголошує, що підстави для звільнення з військової служби передбачені статтею 26 Закону України № 2232-ХІІ, а позивач не позбавлений права звернутися до командира військової частини з відповідним рапортом.
Представник позивача подано відповідь на відзив в якій зазначено, що твердження ІНФОРМАЦІЯ_7 про відсутність у позивача відстрочки не відповідають дійсності та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами. Представник наголошує, що відстрочка була належним чином оформлена та підтверджена відповідними документами, які пред'являлися посадовим особам. Також зазначено, що позивач фактично не перебував у ІНФОРМАЦІЯ_8 , а призов був оформлений за відсутності його фізичної присутності, що свідчить про порушення процедури.
Інші заяви по суті справи до суду не надходили.
Відповідно до ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Суд розглядає справу у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі п.10 ч.1 ст.4, ч.4 ст.229 КАС України.
Дослідивши доводи позову, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_9 .
20 серпня 2025 року позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_6 із заявою про надання відстрочки від призову на підставі пункту 5 частини 1 статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Відповідно до довідки від 28.08.2025 №11431 позивач отримав відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі пункту 5 частини 1 статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (протокол №120 від 28.08.2025 Виховує дитини з інвалідністю віком до 18 років) строком до 05.11.2025.
Позивач у позовній заяві, стверджує, що його було затримано невідомими особами у військовій формі та доставлено до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 976 від 08.09.2025 року позивача направлено для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_3 , про що зазначено у відзиві ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 976 від 08.09.2025 року позивача направлено для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_3 , про що зазначено у відзиві ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В подальшому, 08.09.2025 з рапорту тимчасово виконуючого обов'язки командира НОМЕР_6 запасної роти військової частини НОМЕР_3 капітана ОСОБА_2 від 08.09.2025, вх. № 1/38/374 від 09.09.2025 стало відомо, що 08.09.2025 під час переміщення з ІНФОРМАЦІЯ_10 до пункту постійної дислокації АДРЕСА_5 було виявлено відсутність солдата резерву 105 запасної роти військової частини НОМЕР_3 солдата ОСОБА_1 .
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) від 09.09.2025 № 287 солдату ОСОБА_1 , солдату резерву 105 запасної роти, який відсутній на службі без поважних причин, призупинено виплату грошового забезпечення та знято з усіх видів забезпечення з 08.09.2025.
Про виявлення 08.09.2025 відсутності солдата резерву 105 запасної роти військової частини НОМЕР_3 солдата ОСОБА_1 Командиру військової частини НОМЕР_7 , Начальнику ІНФОРМАЦІЯ_11 , Командиру військової частини НОМЕР_8 надіслано доповіді про кримінальне правопорушення від 10.09.2025 № 2496/4923, від 11.09.2025 № 2496/4988.
Наказом командира військової частини НОМЕР_3 (з адміністративно-господарської діяльності) від 10.09.2025 № 692 призначено службове розслідування по факту неприбуття до місця служби солдатом ОСОБА_1 08.09.2025. 11.09.2025 директору територіального управління Державного бюро розслідувань у м. Полтава надіслано повідомлення про набуття ознак кримінального правопорушення у військовослужбовця військової частини НОМЕР_3 солдата ОСОБА_1 .
В ході проведення службового розслідування за фактом неприбуття до місця несення служби солдатом ОСОБА_1 08.09.2025 встановлено, що солдат ОСОБА_1 08.09.2025 під час переміщення під супроводом з ІНФОРМАЦІЯ_12 не прибув до військової частини НОМЕР_3 в АДРЕСА_5 та відсутній на військовій службі з 08.09.2025 без поважних причин, тобто незаконно. Неправомірні дії солдата ОСОБА_1 полягають у нез'явленні після призначення до військової частини та відсутності на службі з 08.09.2025 без поважних причин з метою ухилення від військової служби під час воєнного стану, що призвело до невиконання ним своїх службових обов'язків, передбачених посадою та званням. Крім того, зважаючи що солдат ОСОБА_1 відсутній понад три доби під час воєнного стану, неправомірні дії даного військовослужбовця мають ознаки кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 407 Кримінального кодексу України. Результати службового розслідування за фактом самовільного залишення військової частини солдатом ОСОБА_1 08.09.2025 зафіксовані в наказі командира військової частини НОМЕР_3 (з основної діяльності) від 23.09.2025 № 1014.
Згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) від 06.10.2025 № 317 солдата ОСОБА_1 , колишнього солдата резерву 105 запасної роти, який відсутній на службі без поважних причин з 08.09.2025, вважати таким, що перебуває у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_3 з 30.09.2025.
Вважаючи, що відповідачем допущено протиправні дії щодо мобілізації позивача, останній звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступними приписами норм чинного законодавства.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, який неодноразово продовжувався та діє станом на теперішній час.
Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022р. № 69/2022 "Про загальну мобілізацію" постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
На момент розгляду вказаної адміністративної справи правовий режим воєнного стану в Україні продовжено та не скасовано, а відповідно, під час розгляду даної справи застосуванню підлягає законодавство, що регулює порядок призову на військову службу по мобілізації в умовах воєнного стану.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів встановлює Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-XII (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до ст.1 Закону № 3543-XII, мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Згідно приписів ч. 2 ст. 4 Закону № 3543-XII, загальна мобілізація проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.
Статтею 23 Закону № 3543-ХІІ встановлено вичерпний перелік осіб, яким надається відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації та перелік осіб, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
В відповідно до пункту 5 частини 1 статті 23 Закону України № 3543-ХІІ, не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років.
Постановою Кабінету Міністрів України №560 від 16.05.2024 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, який серед іншого визначає процедуру надання військовозобов'язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення (Порядок №560).
Відповідно до п. 56 Порядку №560, відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Згідно з п. 58 Порядку №560, за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (військовозобов'язані СБУ чи розвідувальних органів - голові Комісії в Центральному управлінні або регіональному органі СБУ чи відповідному розвідувальному органі) за місцем перебування на військовому обліку заяву за формою згідно з додатком 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5.
За правилами пункту 60 Порядку №560, комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.
Комісія зобов'язана розглянути отримані заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи календарних днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом дня, наступного за днем отримання інформації на запити до органів державної влади, інших державних органів.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв'язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.
У разі позитивного рішення військовозобов'язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6.
У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
До ухвалення комісією рішення військовозобов'язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
У ході судового розгляду, судом встановлено, що на момент видачі спірного наказу у позивача була оформлена відстрочка від призову на підставі пункту 5 частини 1 статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (протокол №120 від 28.08.2025 Виховує дитини з інвалідністю віком до 18 років) строком до 05.11.2025, що підтверджується довідкою від 28.08.2025 №11431, а отже позивач не підлягав призову на військову службу під час мобілізації. Проте, ІНФОРМАЦІЯ_4 не було вжито належних заходів щодо з'ясування таких обставин.
Суд зазначає, що відповідно до п.8 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154 (далі Положення), виконання завдання з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, призову громадян на військову службу покладені саме на районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до п.4 Положення територіальні центри комплектування та соціальної підтримки виконують покладені на них завдання у взаємодії з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими держадміністраціями, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також з органами військового управління, з'єднаннями, військовими частинами, навчальними частинами (центрами), установами, організаціями, вищими військовими навчальними закладами та військовими навчальними підрозділами закладів вищої освіти Збройних Сил та інших військових формувань, Держспецзв'язку, правоохоронними та розвідувальними органами, державними органами спеціального призначення з правоохоронними функціями, громадськими організаціями.
Відповідно до абз.9 пункту 11 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин), районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, зокрема, оформляють для військовозобов'язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.
З урахуванням вищенаведеного суд приходить до висновку, що обов'язок щодо перевірки наявності відстрочки від призову під час мобілізації на військову службу та підстав для її надання покладено на районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, а тому ІНФОРМАЦІЯ_4 мав перевірити наявність чи відсутність у позивача права на відстрочку від призову за мобілізацією.
Суд зазначає, що Верховний Суд в постанові від 05.02.2025 у справі №160/2592/23 вказав, що процедура призову військовозобов'язаного на військову службу під час мобілізації є незворотною, тобто такою, що вже відбулася, а визнання процедури призову протиправною не спричинює відновлення попереднього становища особи, призваної на військову службу.
Однак скасування наказу про призов само по собі не призводить до припинення правовідносин військової служби, оскільки з моменту зарахування до військової частини правовідносини регулюються Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» № 2232-XII та Положенням № 1153/2008.
Позивач не позбавлений права звернутися до командира військової частини з рапортом про звільнення з військової служби за наявності підстав, передбачених статтею 26 Закону № 2232-XII.
З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги позивача є такими, що не підлягають задоволенню.
Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.
Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про не обґрунтованість заявлених позовних вимог.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст.4-10, 19, 77, 139, 241-246, 250, 255, 262, 236 293, 295, 297, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), Військової частини НОМЕР_3 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ), третя особа - ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення у повному обсязі виготовлено 26 лютого 2026 року.
Суддя Олексій КОТЕНЬОВ