Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
26 лютого 2026 року № 520/29142/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марини Лук'яненко, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа - ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом, в якому просить суд:
1. визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ЄДРПОУ НОМЕР_1 ), які полягають у невнесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про виключення даних щодо порушення правил військового обліку громадянином України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 РНОКПП НОМЕР_2 та у неповідомленні Національної поліції України про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення для складання протоколу про адміністративне правопорушення;
2. зобов'язати Відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, дані про порушення правил військового обліку громадянином України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 РНОКПП НОМЕР_2 , даних про звернення ТЦК та СП до Нацполіції з метою складання адміністративного протоколу та повідомити Національну поліцію України про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення для складання протоколу про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідачем, на думку позивача, протиправно не внесено до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про виключення даних щодо порушення правил військового обліку позивачем та у неповідомленні Національної поліції України про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення для складання протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки позивач не отримував повісток та не притягувався до адміністративної відповідальності.
Ухвалою суду від 05.11.2025 року відкрито спрощене провадження по справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
Від відповідача до суду надійшов відзив на позов з проханням відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки позивач з 09.11.2025 перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 , а з 12.11.2025 позивач призваний ІНФОРМАЦІЯ_4 на військову службу під час мобілізації та в графі "Порушник військового обліку" відсутня відмітка про наявність порушення.
Відповіді на відзив від позивача до суду не надходило.
Відповідно до положень ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Згідно приписів ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Отже, враховуючи вищевикладене, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в матеріалах справи доказами.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, приходить до наступного висновку.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянин України, зареєстрований у АДРЕСА_2 , є військовозобов'язаним, зареєстрований в реєстрі Оберіг за № 040520251455472200133, дані уточнено вчасно 18.05.2024 року, що підтверджується військово-обліковим документом Резерв+.
Позивач з 14.08.2025 року перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_5 ).
З 09.11.2025 ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 та з 12.11.2025 позивач призваний ІНФОРМАЦІЯ_4 на військову службу під час мобілізації, що підтверджується витягом з ЄДРПВ "Оберіг".
За твердженням позивача, 05.07.2025 з військово-облікового документу у мобільному застосунку "Резерв+" йому стало відомо про те, що ним вчинено порушення правил військового обліку, проте, він не порушував правила військового обліку, не отримував повісток та не притягувався до адміністративної відповідальності.
Згідно відповіді на адвокатський запит позивач дізнався про те, що в Інформаційному порталі Національної поліції України є звернення НОМЕР_3 від 05 липня 2025 року ІНФОРМАЦІЯ_6 щодо вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст.210, 210-1 КУпАП громадянином України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відповідно до листа ІНФОРМАЦІЯ_6 від 02.08.2025 №1630 повідомлено ОСОБА_1 про те, що ним задекларовано фактичне проживання інше у зв'язку з чим порушені правила військового обліку.
Також повідомлено позивача про те, що з 14.08.2025 року позивач не перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_6 (позивач перебував на обліку до 14.08.2025 року).
Листом від 17.10.2025 №3801 ІНФОРМАЦІЯ_7 повідомлено позивача про те, що ІНФОРМАЦІЯ_7 не може відкликати своє повідомлення №Е2738457 від 05 липня 2025 року до Національної поліції України, оскільки рекрут ОСОБА_1 знаходиться на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_8 .
Позивач, вважаючи, що саме ІНФОРМАЦІЯ_5 зобов'язаний внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомості про виключення даних щодо порушення правил військового обліку позивачем та повідомити Національну поліцію України про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення для складання протоколу про адміністративне правопорушення, звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу" (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин), ч. 1 ст. 1 якого передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
За приписами частин першої-третьої статті 1 Закону № 2232-XII (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Відповідно до частини 1 статті 27 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" у запас Збройних Сил України та інших військових формувань зараховуються громадяни України, які придатні за станом здоров'я до проходження військової служби в мирний або воєнний час і не досягли граничного віку перебування в запасі. Вони перебувають на військовому обліку в відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки та відповідних органах інших військових формувань.
За приписами частини першої-п'ятої статті 33 Закону №2232-XII, військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Загальне керівництво роботою, пов'язаною з організацією та веденням військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, контроль за станом цієї роботи в центральних та місцевих органах виконавчої влади, інших державних органах (крім Служби безпеки України та розвідувальних органів України), органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від підпорядкування і форми власності здійснює Генеральний штаб Збройних Сил України. Функціонування системи військового обліку забезпечується органами (підрозділами) Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, розвідувальними органами України, центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, правоохоронними органами спеціального призначення, місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування. Військовий облік усіх призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний. Військовий облік військовозобов'язаних та резервістів за призначенням поділяється на загальний і спеціальний. Військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
За правилами частин першої-п'ятої статті 34 Закону №2232-XII персонально-якісний облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки. Персонально-якісний облік військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України покладається на Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України. Ведення персонально-якісного обліку військовозобов'язаних та резервістів розвідувальних органів України покладається на відповідний підрозділ розвідувальних органів України. Персонально-первинний облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів передбачає облік відомостей щодо таких осіб за місцем їх проживання. Ведення персонально-первинного обліку покладається на виконавчі органи сільських, селищних, міських рад. Персональний облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів передбачає облік відомостей щодо таких осіб за місцем їх роботи або навчання та покладається на керівників центральних та місцевих органів виконавчої влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій і закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності.
Частиною 3 статті 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" передбачено, що призовники, військовозобов'язані та резервісти після прибуття до нового місця проживання зобов'язані в семиденний строк стати на військовий облік.
Абзацами другим, четвертим частини першої статті 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" №3543-XII (у редакції від 01.01.2025) визначено, що громадяни зобов'язані, зокрема: з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду; проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Громадяни, які перебувають на військовому обліку, в добровільному порядку реєструють свій електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного чи резервіста.
Постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30.12.2022 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі за текстом - Порядок № 1487, у редакції від 16.01.2025). Він визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, органами військового управління, військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності, а також визначає особливості ведення військового обліку громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном.
Пунктом 19 Порядку №1487 визначено, що призовники, військовозобов'язані та резервісти, винні в порушенні вимог правил військового обліку, несуть відповідальність згідно із законом.
Пунктом 1 Додатка 2 до Порядку №1487 передбачено, що призовники, військовозобов'язані та резервісти, зокрема, але не виключно, повинні: 2) прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов'язаних та резервістів; 7) особисто в семиденний строк з дня прибуття до нового місця проживання прибувати із паспортом громадянина України і військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу), який організовує та веде військовий облік на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, для взяття на військовий облік.
Як установлено судом, у спірних правовідносинах відомості щодо порушення позивачем правил військового обліку та направлення до Національної поліції України звернення Е2738457 від 05 липня 2025 року щодо вчинення позивачем адміністративного правопорушення передбаченого ст.210, 210-1 КУпАП внесені до Єдиного державного реєстру призовників, військовослужбовців та резервістів ІНФОРМАЦІЯ_7 , в якому позивач перебував на військовому обліку до 14.08.2025 року.
З 14.08.2025 року позивач перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_8 .
Водночас, з витягу з ЄДРПВ "Оберіг", дослідженого судом під час розгляду даної справи, встановлено, що з 09.11.2025 ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 та з 12.11.2025 позивач призваний ІНФОРМАЦІЯ_4 на військову службу під час мобілізації.
При цьому, в графі "Порушник військового обліку" відсутня відмітка про наявність порушення позивачем військового обліку.
Отже, у даному випадку, відомості про порушення позивачем правил військового обліку були внесені ІНФОРМАЦІЯ_7 , однак, на даний час, відомості про наявність порушення позивачем військового обліку відсутні.
При цьому, з 09.11.2025 ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 та з 12.11.2025 позивач призваний на військову службу під час мобілізації.
Суд зазначає, що згідно з вимогами ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Тлумачення змісту цієї норми процесуального закону викладено Верховним Судом у постанові від 07.11.2019р. по справі №826/1647/16 (адміністративне провадження № К/9901/16112/18), де указано, що обов'язковою умовою визнання протиправним волевиявлення суб'єкта владних повноважень є доведеність приватною особою факту порушення власних прав та інтересів та доведеність факту невідповідності закону оскарженого управлінського волевиявлення.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів влад них повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень тау спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, протягом розумного строку.
Оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст.ст.72-78, 90, 211 КАС України, суд приходить до висновку про відсутність у позивача порушеного права за спірними правовідносинами.
Щодо доводів позивача про те, що він не притягався до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку, а тому відомості до Реєстру відносно нього внесені безпідставно, суд зазначає, що в межах цієї адміністративної справи не вирішується питання винуватості позивача у скоєнні ним адміністративного правопорушення. Також, суд не перевіряє підстави надіслання повістки, оскільки предметом цього спору є внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а не відносини між військовозобов'язаним і ТЦК та СП з приводу дотримання правил військового обліку, що становить окремий спір.
Аргументація позивача будується на помилковому ототожненні понять «вчинення правопорушення» та «притягнення до юридичної відповідальності». Вчинення правопорушення це об'єктивний факт, діяння особи, що порушує норми права. Натомість притягнення до відповідальності це процесуальна діяльність уповноважених органів, що завершується винесенням відповідного акта (постанови, вироку, тощо).
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
При розв'язанні спору, суд, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі Гарсія Руїз проти Іспанії, від 22.02.2007р. у справі Красуля проти Росії, від 05.05.2011р. у справі Ільяді проти Росії, від 28.10.2010р. у справі Трофимчук проти України, від 09.12.1994р. у справі Хіро Балані проти Іспанії, від 01.07.2003р. у справі Суомінен проти Фінляндії, від 07.06.2008р. у справі Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії), вичерпно реалізував існуючі правові механізми зясування об'єктивної істини; надав належну оцінку усім юридично значимим факторам і обставинам справи; дослухався до усіх ясно і чітко сформульованих та здатних вплинути на результат вирішення спору аргументів сторін; виклав власні мотиви конкретного тлумачення змісту належних норм матеріального і процесуального права та оцінки обставин фактичної дійсності.
Розгорнуті і детальні мотиви та висновки суду з приводу юридично значимих аргументів, доводів учасників справи та обставин справи викладені у тексті судового акту.
Решта доводів сторін окремій оцінці у тексті судового акту не підлягає, позаяк не впливає на правильність розв'язання спору по суті.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовної заяви.
Розподіл судових витрат відповідно до положень статті 139 КАС України не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 257-263, 295, 297 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову - відмовити.
Роз'яснити, що судове рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України (а саме: після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду; підлягає оскарженню до Другого апеляційного адміністративного суду у строк згідно з ч.1 ст.295 КАС України (а саме: протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення).
Повний текст рішення виготовлено та підписано - 26.02.2026, враховуючи час перебування судді у відпустці, а також з урахуванням наявності сталого енергозабезпечення та Інтернет з'єднання, безпечних умов для життя та здоров'я учасників процесу, суддів та працівників суду.
Суддя Марина Лук'яненко