Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про передачу адміністративної справи
26 лютого 2026 року справа №520/3850/26
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Дмитро Волошин, розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа - Ізюмський відділ державної виконавчої служби в Ізюмському районі Харківської області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_2 № R133251 від 19.10.2025;
- закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Пунктом 4 частини 1 статті 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Перевіряючи відповідність позовної заяви вказаній вимозі, суддя зазначає таке.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 №ETS N 005, ратифікованої Верховною Радою України 17 липня 1997 року, проголошено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - Суд) від 20 липня 2006 року у справі "Сокуренко і Стригун проти України" (заяви №№ 29458/04, 29465/04) зазначено, що відповідно до прецедентної практики Суду термін "встановленим законом" у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, що "судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом" [див. рішення у справі "Занд проти Австрії" (Zand v. Austria), заява № 7360/76]. У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути віддана на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не мають певної свободи для тлумачення відповідного національного законодавства. Фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У своїх оцінках Суд дійшов висновку, що не може вважатися судом, "встановленим законом", національний суд, що не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом.
Отже, поняття "суд, встановлений законом" зводиться не лише до правової основи самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 20 КАС України адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначені ст.286 КАС України.
За приписами ч. 1 ст. 286 КАС України, адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Судом встановлено, що заявлені у цьому позові вимоги виникли у зв'язку з притягненням позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
За таких обставин, даний спір за правилами предметної підсудності, визначеними п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України, підсудний місцевому загальному суду як адміністративному суду.
Отже, даний спір не підсудний Харківському окружному адміністративному суду.
При цьому, суд зазначає, що наслідком порушення правил предметної підсудності є скасування рішення суду з направленням справи для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 318 КАС України, рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил юрисдикції (підсудності), визначених статтями 20, 22, 25-28 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 25 КАС України, адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача,крім випадків, визначених цим Кодексом.
Пунктом 2 частини першої статті 29 КАС України визначено, що суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Згідно з статтею 30 КАС України спори між адміністративними судами щодо підсудності не допускаються.
Адміністративна справа, передана з одного адміністративного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 29 КАС України, повинна бути прийнята до провадження адміністративним судом, до якого вона надіслана.
Відповідно до ст. 276 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, можуть також розглядатися за місцем перебування на військовому обліку особи, яка вчинила такі адміністративні правопорушення, або за місцем їх виявлення.
Із матеріалів справи судом установлено, що позивач перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується відомостями з роздруківки з Резерв+. Місцем проживання позивача згідно відомостей із Резерв+ та інших матеріалів справи є адреса: АДРЕСА_1 .
Відтак, оскільки справа за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа - Ізюмський відділ державної виконавчої служби в Ізюмському районі Харківської області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, не підсудна Харківському окружному адміністративному суду, її належить передати на розгляд до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцем перебування позивача на військовому обліку.
Отже, адміністративна справа № 520/3850/26 має бути передана до Шевченківського районного суду міста Харкова, якому передано територіальну підсудність Ізюмського міськрайонного суду Харківської області.
Окрім того, позивач разом із позовною заявою подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить суд зупинити стягнення за виконавчим провадженням № 80236410, відкритим Ізюмським відділом державної виконавчої служби, до набрання законної сили рішенням суду в даній справі.
Оскільки суд дійшов висновку, що дана справа не підсудна Харківському окружному адміністративному суду та має бути передана за підсудністю до Шевченківського районного суду міста Харкова, суд дійшов висновку про необхідність передачі позовної заяви разом із заявою про забезпечення позову.
Керуючись ст. ст. 25, 29, 248, 293-295, КАС України, суд
Адміністративну справу № 520/3850/26 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа - Ізюмський відділ державної виконавчої служби в Ізюмському районі Харківської області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови разом із заявою про забезпечення позову - передати на розгляд до Шевченківського районного суду міста Харкова (61202, м. Харків, проспект Перемоги, 52-В).
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Дмитро ВОЛОШИН