Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
26 лютого 2026 р. Справа № 520/19837/25
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шевченко О.В., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1 , з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції України в Харківській області, в якому просить суд:
1) визнати протиправними бездіяльність Головного управління національної поліції в Харківській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення у вигляді:
- індексації грошового забезпечення за періоди з 06.03.2017р. по 31.10.2017р., з 01.01.2023р. по 31.07.2024р., з 01.01.2025р. по 28.02.2025р.;
- додаткової доплати у розмірі 50 відсотків грошового забезпечення щомісячно за службу в особливих умовах (період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СoV-2) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 375 від 29.04.2020 р. за період з 01.08.2020 по 31.07.2023 року;
- доплати за несення служби у нічний час за лютий 2020р., червень 2020р., жовтень 2021р., грудень 2021р., січень 2022р.;
- надбавки за службу в умовах режимних обмежень у розмірі 15% посадового окладу за період з 20.12.2017р. по 25.11.2019р., та у розмірі 10% посадового окладу за період з 25.11.2019р. по 26.01.2021р.;
2) зобов'язати Головне управління національної поліції в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення у вигляді індексації грошового забезпечення за періоди з 06.03.2017р. по 31.10.2017р., з 01.01.2023р. по 31.07.2024р., з 01.01.2025р. по 28.02.2025р.; додаткової доплати у розмірі 50 відсотків грошового забезпечення щомісячно за службу в особливих умовах (період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СoV-2) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 375 від 29.04.2020 р. за період з 01.08.2020 по 31.07.2023 року; доплати за несення служби у нічний час за лютий 2020р., червень 2020р., жовтень 2021р., грудень 2021р., січень 2022р.; надбавки за службу в умовах режимних обмежень у розмірі 15% посадового окладу за період з 20.12.2017р. по 25.11.2019р., та у розмірі 10% посадового окладу за період з 25.11.2019р. по 26.01.2021р.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем протиправно не нараховано та невиплачено позивачу грошового забезпечення у вигляді індексації грошового забезпечення, додаткової доплати у розмірі 50 відсотків грошового забезпечення щомісячно за службу в особливих умовах, доплати за несення служби у нічний час, надбавки за службу в умовах режимних обмежень за відповідні періоди.
Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі без виклику сторін в судове засідання та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
Копію ухвали про відкриття провадження було надіслано відповідачу до його Електронного кабінету в системі "Електронний суд" та ним отримано, що підтверджено довідкою про доставку електронного листа.
Через систему "Електронний суд" представником відповідача надіслано відзив на позов, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 в період з 28.12.2015 по 28.02.2025 проходила службу в Національній поліції України на наступних посадах: з 28.12.2015 по 06.03.2017 курсант факультету№2 Харківського національного університету внутрішніх справ; з 06.03.2017 по 30.10.2017 інспектор кадрового забезпечення Шевченківського відділу поліції ГУНП в Харківській області (наказ ГУНП в Харківській області від 06.03.2017 № 130 о/с); з 31.10.2017 по 10.07.2020 слідчий відділення розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров'я особи, слідчого відділу Київського відділу поліції ГУНП в Харківській області (наказ ГУНП в Харківській області від 31.10.2017 № 670 о/с); з 10.07.2020 по 28.01.2021 старший інспектор сектору дізнання Київського відділу поліції ГУНП в Харківській області (наказ ГУНП в Харківській області від 10.07.2010 № 197 о/с); з 28.01.2021 по 28.02.2025 старший дізнавач сектору дізнання Харківського районного управління поліції №1 ГУНП в Харківській області (наказ ГУНП в Харківській області від 28.01.2021 № 33 о/с).
Наказом ГУНП в Харківській області від 26.02.2025 № 98 о/с ОСОБА_1 звільнено з органів Національної поліції України на підставі п. 7 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» з 28.02.2025 /за власним бажанням/.
Матеріали справи та зміст позовних вимог свідчать, що позивач вважає, що при його звільненні зі служби в поліції відповідачем протиправно не нараховано та невиплачено в повному обсязі грошове забезпечення у вигляді індексації грошового забезпечення, додаткової доплати у розмірі 50 відсотків грошового забезпечення щомісячно за службу в особливих умовах, доплати за несення служби у нічний час, надбавки за службу в умовах режимних обмежень за спірні періоди.
Вказані обставини стали підставою для звернення до суду з даним позовом.
1. Щодо нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за періоди з 06.03.2017р. по 31.10.2017р., з 01.01.2023р. по 31.07.2024р., з 01.01.2025р. по 28.02.2025р., суд зазначає наступне.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII (далі - Закон №580-VIII).
Згідно із п. 4 ч. 10ст. 62 Закону № 580-VIII, поліцейський своєчасно і в повному обсязі отримує грошове забезпечення та інші компенсаційні виплати відповідно до закону та інших нормативно-правових актів України.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 5ст. 94 Закону № 580-VIII, поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України. Грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначеніЗаконом України від 03.07.1991 року № 1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» (в подальшому - Закон № 1282-ХІІ).
Згідно із ст 1 Закону № 1282-XII, індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Відповідно дост. 2 Закону № 1282-XII,індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Згідно із с. ст. 4,6 Закону № 1282-ХІІ(в редакції, яка діє з 01.01.2015 року, а щодо відсоткового значення порогу індексації з 01.01.2016 року), індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі з 01.01.2016 - 103 відсотка.
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
У разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, що поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003 року, з наступними змінами та доповненнями (далі по тексту - Порядок № 1078).
Згідно із п.1-1 Порядку № 1078 (у редакції, чинній з 01.01.2015 року), підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі - з 01.01.2016 - 103 відсотка.
Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Відповідно до п.2 Порядку № 1078, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
Пунктом 4 Порядку № 1078 встановлено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, що надаються залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії.
Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
Відповідно до п.6 Порядку № 1078, виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету. У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговість його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході.
Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік (вказана норма застосовується з 01.12.2015 року).
Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2018 року № 141внесено зміни у вищевказаний пункт та викладено його в такій редакції: виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету. У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговості його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході. Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
У рішенні Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року у справі № 9-рп/2013щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України зазначено, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги. Тому системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а отже підлягає обов'язковому нарахуванню і виплаті.
Отже, індексація має спеціальний статус виплати з боку держави у формі відшкодування знецінення грошових доходів громадян, зокрема, пенсії, стипендії; оплати праці (грошового забезпечення), які мають систематичний характер, а тому, індексація є невід'ємною складовою частиною сум грошового забезпечення військовослужбовців.
Враховуючи, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців.
Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений у постановах Верховного Суду від 03.04.2019 року у справі № 638/9697/17, від 30.09.2019 року у справі № 750/9785/16-а, від 20.11.2019 року у справі № 522/11257/16-а, від 29.04.2020 року у справі № 240/10130/19, від 16.09.2020 року у справі № 815/2590/18.
Таким чином, заробітна плата (грошове забезпечення) підлягає обов'язковій індексації як державна соціальна гарантія, яка надається для соціальної підтримки населення в умовах зростання цін, а державні соціальні гарантії обов'язкові для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.
Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений у постанові Верховного Суду від 26.12.2019 року у справі № 610/1175/17.
Оскільки, передбачена Законом № 1282-ХІІіндексація є складовою грошового забезпечення військовослужбовця, який на момент проходження військової служби перебував на грошовому забезпеченні у відповідача, суд вважає, що останній зобов'язаний був нарахувати і виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення.
Невиконання відповідачем такого обов'язку свідчить про допущення ним протиправної бездіяльності.
Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений у постановах Верховного Суду від 19.07.2019 у справі № 240/4911/18, від 23.10.2019 у справі № 825/1832/17, від 20.11.2019 у справі № 620/1892/19.
В прохальній частині позивач просить суд зобов'язати Головне управління національної поліції в Харківській області нарахувати та виплатити грошове забезпечення у вигляді індексації грошового забезпечення за періоди з 06.03.2017р. по 31.10.2017р., з 01.01.2023р. по 31.07.2024р., з 01.01.2025р. по 28.02.2025р.
Відповідно до інформації, що міститься в листі ГУНП в Харківській області від 13.06.2025 № 55611-2025, а також згідно довідки про доходи №628 від 26.05.2025 за 2017 рік, грошове забезпечення позивача за період з 06.03.2017 по 31.10.2017 року не індексувалось, проведення індексація розпочато лише 01.11.2017 року.
Згідно довідки про доходи за 2023 рік № 634, довідки про доходи за 2024 рік № 635 та розрахункових листів, грошове забезпечення позивача з 01.01.2023р. по 31.07.2024р. не індексувалось.
ГУНП в Харківській області нараховано та виплачено індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 у наступних розмірах (підтверджується довідкою про доходи № 635 від 26.05.2025): в серпні 2024 року - 130,20 грн; в вересні 2024 року - 130,20 грн; в жовтні 2024 року - 130,20 грн; в листопаді 2024 року - 130,20 грн; в грудні 2024 року - 254,35 грн.
Також, відповідно до інформації, що міститься у довідці про доходи за 2025 рік № 636 та в розрахункових листах, грошове забезпечення позивача з 01.01.2025р. по 28.02.2025р. не індексувалось.
За таких підстав, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в цій частині шляхом визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 06.03.2017р. по 31.10.2017р., з 01.01.2024р. по 31.07.2024р., з 01.01.2025р. по 28.02.2025р.
Разом з тим, стосовно позовних вимог в частині нарахування та виплати індексації грошового забезпечення з 01.01.2023 року по 31.12.2023 року, суд зазначає наступне.
Відповідно до абзацу 18 пункту 3 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" № 2710-IX від 03.11.2022 зупинено на 2023 рік дію Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".
Положення абзацу 18 пункту 3 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік", яким зупинено на 2023 рік дію Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", є чинним та не визнавалось неконституційним.
До того ж, оскільки, дію Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" зупинено на 2023 рік, то підзаконний нормативно-правовий акт - Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, який прийнятий на виконання вимог ч. 2 ст. 6 вказаного Закону, також не діє протягом 2023 року.
Тому у відповідача не було підстав для нарахування та виплати позивачеві індексації грошового забезпечення з 01.01.2023 по 31.12.2023.
У зв'язку з чим, суд вважає, що вимоги позивача в частині нарахування та виплати індексації грошового забезпечення з 01.01.2023 року по 31.12.2023 року задоволенню не підлягають.
2. Щодо нарахування та виплати додаткової доплати у розмірі 50 відсотків грошового забезпечення щомісячно за службу в особливих умовах (період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СoV-2) відповідно до постанови КМУ № 375 за період з 01.08.2020 по 31.07.2023 року, суд зазначає наступне.
Відповідно до частин 1 та 2 ст. 94 Закону №580-VIII поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання.
Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.
Згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» грошове забезпечення поліцейських складається з: посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (далі постанова № 211) установлено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин, який неодноразово продовжувався і діяв у спірний період часу.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 №375 «Деякі питання оплати праці (грошового забезпечення) окремих категорій працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення, на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни» (далі - Постанова №375) установлено, що на період дії карантину, встановленого постановою № 211, та протягом 30 днів з дня його відміни окремим категоріям працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення (забезпечення продовольчими та непродовольчими товарами, послугами зв'язку, транспорту, адміністративними, соціальними послугами, а також захист прав дітей та забезпечення правопорядку і безпеки громадян) (далі працівники) та внаслідок виконання своїх обов'язків мають безпосередній контакт з населенням, встановлюється додаткова доплата до заробітної плати (грошового забезпечення) пропорційно відпрацьованому часу в зазначених умовах.
За приписами пп. 2-5 Постанови №375 встановлення доплати, визначеної пунктом 1 цієї постанови, працівникам підприємств, установ та організацій, органів державної влади, які фінансуються з державного та місцевих бюджетів, здійснюється у граничному розмірі до 50 відсотків заробітної плати (грошового забезпечення).
Перелік посад (професій) працівників, яким встановлюються такі доплати, визначається відповідним центральним органом виконавчої влади у сфері, у якій він реалізує державну політику.
Персональний перелік працівників, яким встановлюється доплата, визначається керівником (керівником державної служби) відповідного підприємства, установи та організації, органу державної влади.
Доплати, визначені пунктами 2 і 3 цієї постанови, здійснюються за рахунок та в межах видатків державного та місцевих бюджетів, передбачених за відповідними бюджетними програмами головних розпорядників бюджетних коштів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 10.06.2020 №485 «Про виділення коштів для здійснення доплати військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення, медичним та іншим працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, у відомчих закладах охорони здоров'я» затверджено Порядок використання коштів, виділених для здійснення доплати військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення, медичним та іншим працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, у відомчих закладах охорони здоров'я (далі Порядок).
У пункті 1 Порядку вказано, що цей Порядок визначає механізм використання коштів державного бюджету за програмами, зокрема: здійснення доплати поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, за рахунок коштів, виділених з фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками (далі бюджетні кошти).
Згідно з пунктом 2 Порядку головним розпорядником бюджетних коштів є МВС. Відповідальними виконавцями бюджетних програм є МВС, Національна гвардія, Адміністрація Держприкордонслужби, ДСНС та Національна поліція (далі органи системи МВС).
Абзацами 1 та 2 пункту 4 Порядку визначено, що кошти, отримані органами системи МВС відповідно до пункту 3 цього Порядку, використовуються виключно для: доплати до грошового забезпечення військовослужбовцям Національної гвардії та Адміністрації Держприкордонслужби, особам рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
На виконання пункту 4 Постанови №375 Міністерством внутрішніх справ видано наказ від 03.06.2020 №431 «Про окремі питання організації оплати праці на період дії карантину, яким визначено керівникам, зокрема, Національної поліції України забезпечити встановлення на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», та протягом 30 днів з дня його відміни окремим категоріям поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення (забезпечення продовольчими та непродовольчими товарами, послугами зв'язку, транспорту, адміністративними, соціальними послугами, а також захист прав дітей та забезпечення правопорядку і безпеки громадян) та внаслідок виконання своїх обов'язків мають безпосередній контакт з населенням, додаткової доплати у граничному розмірі до 50 відсотків заробітної плати (грошового забезпечення) пропорційно відпрацьованому часу в зазначених умовах (пункт 1); виплату додаткової доплати здійснювати поліцейським, які перебувають відповідно на штатних посадах в органах (підрозділах) Національної поліції України (пункт 2); нарахування додаткової доплати здійснювати у відсотковому співвідношенні до заробітної плати (грошового забезпечення) з розрахунку всіх складових, у тому числі премії, за винятком виплат, що носять одноразовий та компенсаційний характер (пункт 3); персональний перелік осіб, яким установлюється додаткова доплата, визначається керівником відповідного органу, закладу, зазначених у пункті 1 цього наказу (пункт 4).
Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що підставою для отримання доплати за Постановою №375 є сукупність таких умов:
1) особа є поліцейським;
2) забезпечує життєдіяльність населення, зокрема шляхом забезпечення правопорядку і безпеки громадян, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України;
3) внаслідок виконання своїх обов'язків має безпосередній контакт з населенням.
Таким чином, вказана доплата здійснюється не всім поліцейським, а лише окремим категоріям поліцейських, які внаслідок безпосереднього виконання своїх обов'язків забезпечують життєдіяльність населення, зокрема забезпечення правопорядку і безпеки громадян, у зв'язку з чим мають з населенням безпосередній контакт.
Суд зазначає, що наявність права позивача на отримання спірної доплати не є безумовним, оскільки, керівники органів поліції мають право встановлювати доплату поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення та які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання на гостру респіраторну хворобу СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 у межах асигнувань, затверджених на грошове забезпечення для утримання Національної поліції, так і відсотковий розмір вказаної доплати.
Представник позивача зазначив, що відповідно до інформації, що міститься в листі ГУНП в Харківській області від 13.06.2025 № 55611-2025, виконання посадових обов'язків старшого дізнавача сектору дізнання Харківського РУП №1 ГУНП в Харківській області позивача у період часу з лютого 2021 року до моменту звільнення було пов'язано із займаною посадою та безпосереднім контактом з населенням (громадянами) під час несення служби в складі слідчо-оперативної групи.
Додатковим аргументом є факт, що така доплата виплачувалась позивачу за період з 01 березня 2020 року по липень 2020 року, що підтверджується довідкою про доходи № 631 за 2020 рік та розрахунковими листами, а потім її виплата була припинена, хоча позивач перебував на тій же самій посаді та продовжував виконувати ті ж самі службові обов'язки.
При цьому за місяці, в яких позивачу виплачено додаткову доплату за службу в особливих умовах в порівнянні з місяцями, коли така доплата не нараховувалась, різниці в специфіці роботи позивача не відбувалось.
З цього приводу суд зазначає наступне.
В листі ГУНП в Харківській області від 13.06.2025 № 55611-2025 зазначено, що на підставі особових рахунків ОСОБА_1 була нарахована та виплачена додаткова доплата до грошового забезпечення згідно постанови КМУ №375 від 29.04.2020 за наступні періоди, а саме:
- додаткова доплата до грошового забезпечення за березень 2020 року у розмірі 3809,17 гри
- додаткова доплата до грошового забезпечення за квітень 2020 року у розмірі 6184,96 грн
- додаткова доплата до грошового забезпечення за травень 2020 року у розмірі 6184,79 грн
- додаткова доплата до грошового забезпечення за червень 2020 року у розмірі 4301,53 грн
- додаткова доплата до грошового забезпечення за липень 2020 року у розмірі 6532,08 грн.
Також зазначено, що відповідно до інформації ХРУП №1 ГУНП в Харківській області, надати дані чи встановлювалась та виплачувалась ОСОБА_1 в період з 11 березня 2020 року по момент звільнення доплата до грошового забезпечення, що передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 року № 375 "Деякі питання оплати праці (грошового забезпечення) окремих категорій працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, посадових осіб Державної митної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту", поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення, на період дії карантину установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої короновірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відмін» не надається можливим у зв'язку зі знищенням облікової документації на початку повномасштабної збройної агресії російської федерації відносно України.
У відзиві на позов представник відповідача зазначив, що З 01.08.2020 по 24.02.2022 ОСОБА_2 до забезпечення життєдіяльності населення на період дії карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19 не залучалась. В період з 24.02.2022 по 31.07.2023 виконувала службові обов'язки в умовах воєнного стану.
В період з 01.08.2020 по 31.07.2023 рапорти про виплату додаткової доплати до грошового забезпечення та оригінали первинних документів, які підтверджують виконання ОСОБА_1 функцій, визначеним розділом ІІ Порядку, затвердженого наказом ГУНП в Харківській області від 12.11.2020 № 2135 нею не надавались.
В період з 01.08.2020 по 31.07.2023 Харківським РУП № 1 ГУНП в Харківській області персональні переліки працівників для нарахування та виплати їм вказаної доплати до УФЗБО ГУНП в Харківській області не подавались.
Суд зазначає, матеріали справи не містять доказів стосовно наявності підстав для виплати такої доплати за спірний період, представником позивача таких не надано, як і не надано відповіді на відзив чи заперечень стосовно тверджень відповідача з цього приводу.
Посилання представника позивача на те, що позивачу в окремі періоди встановлювалась та виплачувалась додаткова доплата за службу в особливих умовах відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №375 від 29.04.2020 та враховуючи перебування позивача на тій же самій посаді і виконання тих же самих службових обов'язків, суд відхиляє, оскільки вказаний факт не свідчить про те, що у саме у спірний період позивач залучались до заходів щодо забезпечення правопорядку і безпеки громадян під час дії карантину, а в матеріалах справи відсутні докази включення позивача до персонального переліку поліцейських для встановлення доплати поліцейським, які залучались до заходів щодо забезпечення правопорядку і безпеки громадян під час дії карантину у спірний період.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.
Даний висновок суду узгоджується із висновками Другого апеляційного адміністративного суду, викладеними в постанові від 21.11.2025 у справі №520/3012/25.
3. Щодо здійснення доплати за несення служби у нічний час за лютий 2020р., червень 2020р., жовтень 2021р., грудень 2021р., січень 2022р., суд зазначає наступне.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» №988 від 11.11.2015 р. встановлено, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Підпунктом 3 пункту 5 Постанови №988 визначено обов'язок виплачувати доплату за службу в нічний час - у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час.
Згідно з пунктом 3 Розділу І Порядку та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України №260 від 06.04.2016 р., грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання.
Відповідно до пункту 11 Розділу II Порядку №260, поліцейським, які виконують службові обов'язки в нічний час, виплачується доплата за службу в нічний час у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час.
Годинна ставка обчислюється шляхом ділення місячного посадового окладу на кількість годин фактичного часу служби з урахуванням норми тривалості службового часу за відповідний місяць при 40-годинному робочому тижні.
Службою в нічний час вважається виконання поліцейськими службових обов'язків у період з 22.00 до 06.00.
Поліцейським, які несуть службу в нічний час, надається перерва для відпочинку та харчування тривалістю не більше двох годин. Перерва для відпочинку і харчування не включається в службовий час.
Поліцейським добового наряду під час чергування почергово надаються перерви для вживання їжі та короткочасного відпочинку. Загальна тривалість такої перерви становить 4 години (2 години вдень і 2 години вночі) та не включається в службовий час.
Підставами для виконання службових обов'язків у нічний час є графіки нарядів та чергувань, затверджені наказами керівників підрозділів органів поліції.
Облік фактичного часу служби в нічний час для нарахування доплати здійснюється шляхом оформлення довідки обліку несення поліцейськими служби в нічний час за формою, визначеною у додатку 1 до цих Порядку та умов.
Поліцейським, що залучалися до служби в нічний час, виплата доплати за службу в нічний час за минулий місяць здійснюється одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць.
Таким чином, доплата за службу в нічний час є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення поліцейського, який входить до складу грошового забезпечення поліцейського, а обов'язок виплачувати доплату за службу в нічний час встановлений пп. 3 п. 5 вищевказаної постанови КМУ №988.
В прохальній частині позову позивач просить суд здійснити доплату за несення служби у нічний час за лютий 2020р., червень 2020р., жовтень 2021р., грудень 2021р., січень 2022р.
В позовній заяві зазначено, що відповідно до довідок обліку несення поліцейським служби у нічний час, які надано листом ГУНП в Харківській області від 24.06.2025 № 72624-2025, позивач залучався до несення служби у нічний час у лютому 2020р., у червні 2020р., у жовтні 2021р., у грудні 2021р., у січні 2022р., загальною кількістю 5 діб, а відповідно відпрацював у нічний час 60 годин, тому у Відповідача виник обов'язок здійснити доплату позивачу за службу у нічний час, однак зазначений обов'язок не виконав, що підтверджено розрахунковими листами.
Згідно листа Головного управління Національної поліції в Харківській області від 13.06.2025, на підставі особових рахунків ОСОБА_1 була нарахована та виплачена доплата за службу в нічний час за наступні періоди, а саме:
- за період служби в Київському ВП ГУНП в Харківській області: за січень 2020 р. - за 18 годин за березень 2020 р. - за 12 годин за квітень 2020 р. - за 12 годин за травень 2020 р. - за 12 годин за липень 2020 р. - за 18 годин за серпень 2020 р. - за 12 годин за вересень 2020 р. - за б годин за жовтень 2020 р. - за 24 години за листопад 2020 р. - за б годин за грудень 2020 р. - за б годин;
- за період служби в Харківському РУП №1 ГУНП в Харківській області: за січень 2021 р. - за 12 годин за лютий 2021 р. - за 12 годин за березень 2021 р. - за 12 годин за квітень 2021 р. - за 12 годин за травень 2021 р. - за б годин за червень 2021 р. - за 8 годин за липень 2021 р. - за 16 годин за серпень 2021 р. - за 12 годин за вересень 2021 р. - за 12 годин за листопад 2021 р. - за 12 годин за лютий 2024 р. - за 12 годин за травень 2024 р. - за 12 годин за червень 2024 р. - за б годин за липень 2024 р. - за 6 годин.
У відзиві на позов представником відповідача зазначено, що ОСОБА_1 нараховано і виплачена доплата за службу в нічний час, з січня 2020 року по березень 2022 року, а саме:
за період служби в Київському ВП ГУНП в Харківській області: у лютому 2020 р. - 90,54 грн (за 01.2020); у квітні 2020 р. - 60,00 грн (за 03.2020); у травні 2020 р. - 60,36 грн (за 04.2020); у червні 2020 р. - 66,75 грн (за 05.2020); у вересні 2020 р. - 85,60 грн (за 07.2020); у жовтні 2020 р. - 65,63 грн (за 08.2020); у жовтні 2020 р. - 29,83 грн (за 09.2020); у листопаді 2020 р. - 125,75 грн (за 10.2020); у грудні 2020 р. - 31,25 грн (за 11.2020); у січні 2021 р. - 30,17 грн (за 12.2020).
за період служби в Харківському РУП №1 ГУНП в Харківській області: у лютому 2021 р. - 69,54 грн (за 01.2021); у березні 2021 р. - 65,63 грн (за 02.2021); у квітні 2021 р. - 59,66 грн ( за 03.2021); у червні 2021 р. - 60,00 грн (за 04.2021); у червні 2021 р. - 36,46 грн (за 05.2021); у липні 2021 р. - 43,75 грн (за 06.2021); у вересні 2021 р. - 79,55 грн ( за 07.2021); у вересні 2021 р. - 62,87 грн (за 08.2021); у жовтні 2021 р. - 59,66 грн (за 09.2021); у грудні 2021 р. - 59,66 грн (за 11.2021).
За даними Київського відділу поліції ГУНП в Харківській області ОСОБА_1 несла службу в нічний час, а саме: у 2020 році - у лютому 12 год., у червні 12 год, Крім того, ОСОБА_1 за даними ХРУП№1 ГУНП в Харківській області ОСОБА_1 несла службу в нічний час, а саме: у 2021 році - у жовтні 18 год., у грудні 12 год, у 2022 році - у січні 6 год.
У відзиві на позов посадовими особами ХРУП№1 ГУНП в Харківській області не заперечується факт несення ОСОБА_1 служби в нічний час за спірний період.
В позовній заяві позивач зазначив, що доплата за несення служби нічний час за вказаний період відповідачем йому не нараховувалась та не виплачувалась.
Відповідач не надав суду жодних належних доказів на спростування вимог позивача нарахувати та виплатити їй доплату за службу у нічний час відповідно до відпрацьованого часу у встановленому законодавством розмірі.
У відзиві на позов представник відповідача також зазначив, що ГУНП в Харківській області не було обізнано про фактичні обставини несення служби позивачем у нічний час, бо довідки обліку несення поліцейськими служби в нічний час на підставі графіків нарядів та чергувань, затверджених наказом керівника підрозділу, до ГУНП в Харківській області не надходили.
Суд не приймає до уваги такі твердження відповідача та вважає їх необґрунтованими, оскільки з норм пункту 11 Порядку № 260 випливає, що відповідач зобов'язаний був сформувати довідку обліку несення позивачем служби в нічний час за формою, визначеною у додатку 1 до Порядку № 260.
При цьому, складання довідки обліку несення поліцейськими служби в нічний час не залежить від волі позивача. Відсутність такої довідки не може впливати на нарахування та виплату доплати за службу в нічний час в порядку та розмірі, визначених постановою КМУ №988 та Порядком № 260 в разі наявності для цього підстав.
Зважаючи, що матеріалами справи підтверджено несення позивачем служби у нічний час у спірний період, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
4. Щодо нарахування та виплати надбавки за службу в умовах режимних обмежень у розмірі 15% посадового окладу за період з 20.12.2017р. по 25.11.2019р., та у розмірі 10% посадового окладу за період з 25.11.2019р. по 26.01.2021р., суд зазначає наступне.
Згідно з абз.2 ч.1 ст.1 Закону України «Про державну таємницю» державна таємниця (далі - секретна інформація) - вид таємної інформації, що охоплює відомості у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку, розголошення яких може завдати шкоди національній безпеці України та які визнані у порядку, встановленому цим Законом, державною таємницею і підлягають охороні державою.
Статтею 30 Закону України «Про державну таємницю» передбачено, що у разі коли за умовами своєї професійної діяльності громадянин постійно працює з відомостями, що становлять державну таємницю, йому повинна надаватися відповідна компенсація за роботу в умовах режимних обмежень, види, розмір та порядок надання якої встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Частиною 1 ст.94 Закону України «Про Національну поліцію» обумовлено, що поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.
Види, розміри і порядок надання компенсації працівникам органів законодавчої, виконавчої та судової влади, органів прокуратури, інших органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, які за умовами своєї професійної діяльності постійно працюють з відомостями, що становлять державну таємницю (далі - особи, які працюють в умовах режимних обмежень) визначає Положення про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв'язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 1994 р. N 414 (далі - Постанова №414).
Згідно з пунктом 2 Постанови №414 особам, які працюють в умовах режимних обмежень, установлюється надбавка до посадових окладів (тарифних ставок) залежно від ступеня секретності інформації: відомості та їх носії, що мають ступінь секретності «особливої важливості» - 20 відсотків; відомості та їх носії, що мають ступінь секретності «цілком таємно», - 15 відсотків; відомості та їх носії, що мають ступінь секретності «таємно», - 10 відсотків.
Відповідно до п.5 Постанови №414 такими, що постійно працюють з відомостями, що становлять державну таємницю, вважаються особи, які за своїми функціональними обов'язками або на час виконання робіт згідно з укладеними договорами займаються розробленням, виготовленням, обліком, зберіганням, використанням документів, виробів та інших матеріальних носіїв державної таємниці, приймають рішення з цих питань або здійснюють постійний контроль за станом захисту державної таємниці.
Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» від 11.11.2015 №988 (далі - Постанова № 988) передбачено, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Кабінетом Міністрів України постановлено виплачувати надбавку за службу в умовах режимних обмежень у розмірах та порядку, визначених законодавством (п.п.2 п.5 Постанови №988).
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 № 260 затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, які, зокрема, визначають критерії виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції (далі - Порядок №260).
Відповідно до п.11 розділу 1 Порядку №260 передбачено, що грошове забезпечення, виплачене поліцейському несвоєчасно або в меншому розмірі, ніж належало, виплачується за весь період, протягом якого поліцейський мав на нього право, але не більше ніж за три роки, що передували зверненню за одержанням грошового забезпечення. Виплата одноразових додаткових видів грошового забезпечення здійснюється, якщо звернення про їх отримання надійшли до закінчення трьох років з дня виникнення права на їх отримання.
Згідно з п.7 розділу II Порядку №260 поліцейським, які проходять службу в умовах режимних обмежень та за своїми функціональними обов'язками постійно працюють з відомостями, що становлять державну таємницю (займаються розробленням, виготовленням, обліком, зберіганням, використанням документів, виробів та інших матеріальних носіїв секретної інформації, приймають рішення з цих питань або здійснюють постійний контроль за станом охорони державної таємниці (далі - поліцейські, які проходять службу в умовах режимних обмежень)), установлюється надбавка до посадових окладів залежно від ступеня секретності інформації: відомості та їх носії, що мають ступінь секретності «цілком таємно», - 15 відсотків; відомості та їх носії, що мають ступінь секретності «таємно», - 10 відсотків.
Установлення поліцейським надбавки за службу в умовах режимних обмежень здійснюється наказом керівника органу (міжрегіонального органу) поліції на підставі мотивованих рапортів керівників структурних або відокремлених підрозділів органу поліції, погоджених з режимно-секретним підрозділом цього органу, за умови надання йому допуску та доступу до державної таємниці та постійної роботи з відомостями, що становлять державну таємницю.
Таким чином, за роботу в умовах режимних обмежень, зокрема з відомостями та їх носіями, що мають ступінь секретності «Таємно» та «Цілком таємно», поліцейським встановлюється надбавка, у визначеному розмірі. При цьому установлення поліцейським надбавки за службу в умовах режимних обмежень здійснюється наказом керівника органу поліції на підставі мотивованих рапортів керівників структурних або відокремлених підрозділів органу поліції, погоджених з режимно-секретним підрозділом цього органу, за умови їх призначення на посаду, яку включено до номенклатури посад відповідного органу поліції, перебування на яких потребує оформлення та надання допуску до державної таємниці.
З матеріалів справи судом встановлено, що у листі ХРУП№1 ГУНП в Харківській області від 15.08.2025 №87767-2025 (335107) зазначено, що перебуваючи на посаді слідчого відділення розслідування злочинів скоєних проти життя та здоров'я особи слідчого відділу Харківського РУП №1 ГУНП в Харківській області Донскова Є.Д. з 31.10.2017 по 10.07.2020 мала допуск до державної таємниці за формою 2 (з 22.01.2018 по 05.12.2019) та за формою 3 (з 05.12.2019 по 10.07.2020). Довідку щодо кількості опрацьованих ОСОБА_1 , за період роботи, секретних документів та чи були погодження, накази чи вмотивовані рапорти керівників Київського ВП та Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області про встановлення останній надбавок за роботу в умовах режимно-секретних обмежень не є можливим, оскільки всі документи було знищено згідно акту знищення від 24.02.2022 у зв'язку з повномасштабним вторгненням рф на територію України.
Також, в листі УФЗБО ГУНП в Харківській області від 08.08.2025 №82964-2025 зазначено, що відповідно розділу II пункту 7 абзацу 4 Наказу МВС 260 (зі змінами) від 06.04.2016 установлення поліцейським надбавки за службу в умовах режимних обмежень здійснюється наказом керівника органу (міжрегіонального органу) поліції на підставі мотивованих рапортів заступників керівника органу - керівникам структурних або відокремлених підрозділів органу поліції, керівників структурних або відокремлених підрозділів органу поліції-іншим поліцейським, погоджених з режимно - секретним органом, за умови надання допуску таким поліцейським та доступу до державної таємниці та постійної роботи з відомостями, що становлять державну таємницю.
До УФЗБО ГУНП в Харківській області наказ про встановлення ОСОБА_1 надбавки за роботу в умовах режимних обмежень за період з 20.12.2017 по 25.11.2019 та з 25.11.2019 по 26.01.2021 не надходив.
На підставі особових рахунків за період з 20.12.2017 по 25.11.2019 та з 25.11.2019 по 26.01.2021, ОСОБА_1 надбавка за службу в умовах режимних обмежень не виплачувалась.
Враховуючи те, що до Головного управління Національної поліції в Харківській області не надходило мотивованого рапорту керівника структурного підрозділу, погодженого з режимно-секретним підрозділом ГУНП, щодо встановлення надбавки позивачу за роботу в умовах режимних обмежень у розмірах 15% та 10% відповідно до п.7 розділу II Порядок №260, то, відповідно, в Головного управління Національної поліції в Харківській області не було підстав для прийняття наказу про встановлення надбавки за службу в умовах режимних обмежень та її виплати позивачу за роботу з режимними обмеженнями за спірний період.
Така правова позиція також викладена в постанові Верховного Суду від 07.08.2019 у справі №820/5122/17.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
При цьому слід зауважити, що позивач помилково ототожнив сам факт допуску до роботи в умовах режимних обмежень із постійною роботою з відомостями (документами), що становлять відповідну державну таємницю. Відсутність фактів такої системної роботи позивача з розроблення, виготовлення, обліку, зберігання використання документів, виробів та інших матеріальних носіїв секретної інформації та приймання рішень з цих питань або здійснення постійного контролю за станом охорони державної таємниці виключає право позивача на такі надбавки до грошового забезпечення.
Наявність у позивача допуску та доступу до державної таємниці не є безумовною підставою для встановлення надбавки за службу в умовах режимних обмежень та не підтверджує факт постійної роботи із секретною інформацією або її носіями.
Отже, у відповідача відсутні підстави для підготовки наказу про встановлення позивачу надбавки за службу в умовах режимних обмежень.
Крім того, суд також звертає увагу, що матеріали справи не містять доказів того, що в період служи в поліції позивач ініціював стосовно питання подання його безпосереднім керівником мотивованого рапорту для встановлення надбавки за роботу в умовах режимних обмежень у відповідних розмірах за спірний період, представником позивача таких доказів до суду також не надано.
Отже, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Розподіл судових витрат відповідно до положень статті 139 КАС України не здійснюється, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.
Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13, 14, 77, 139, 205, 242-246, 250, 255, 257-262, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, 13, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 40108599) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Харківській області, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 06.03.2017р. по 31.10.2017р., з 01.01.2024р. по 31.07.2024р., з 01.01.2025р. по 28.02.2025р., доплати за службу у нічний час за лютий 2020р., червень 2020р., жовтень 2021р., грудень 2021р., січень 2022р.
Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 06.03.2017р. по 31.10.2017р., з 01.01.2024р. по 31.07.2024р., з 01.01.2025р. по 28.02.2025р.
Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 доплату за службу у нічний час за лютий 2020р., червень 2020р., жовтень 2021р., грудень 2021р., січень 2022р.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Шевченко О.В.