Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
26 лютого 2026 року № 520/23131/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Супрун Ю.О. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд.5, Держпром, під.3, пов.2,, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Адвокат Костиря Геннадій Анатолійович, діючи в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром та невиплати з 01.03.2023 року пенсії з врахуванням індексації, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» та надбавок до пенсії; з 01.03.2024 року пенсії з врахуванням індексації, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 р. №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» та надбавок до пенсії; 01.03.2025 року пенсії з урахуванням індексації, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 року № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році», надбавок до пенсії;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести виплату ОСОБА_1 з 01.03.2023 року пенсії з урахуванням індексації, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 року № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», надбавок до пенсії, без обмеження пенсії максимальним розміром з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести виплату ОСОБА_1 з 01.03.2024 року пенсії з урахуванням індексації, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 року № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», надбавок до пенсії, без обмеження пенсії максимальним розміром з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести виплату ОСОБА_1 з 01.03.2025 року пенсії з урахуванням індексації, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 року № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році», надбавок до пенсії, без обмеження пенсії максимальним розміром з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що розмір основної пенсії від середнього заробітку становить 46192,84 грн., проте відповідачем з 01.07.2023р. застосовано обмеження індексації, що призвело до зменшення пенсії позивача на 4815,56 грн., також відповідачем було застосовано обмеження індексації спецпенсій 01.03.2024р., що призвело до зменшення розміру пенсії на 1554,57 грн., та обмеження індексації спецпенсій з 01.01.2025 року, що призвело до зменшення розміру пенсії на 3264,28 грн., внаслідок чого розмір пенсії було зменшено до 36558,47 грн. Крім того, вказаний розмір пенсії додатково був обмежений відповідачем максимальним розміром, в наслідок чого належна пенсія позивачки (фактично отримувана) була зменшена до 23 610,00 грн. Тобто, фактично відповідачем безпідставно застосовано обмеження пенсії позивачки, внаслідок чого замість пенсії у розмірі 46192,84, остання фактично отримує пенсію, розмір якої становить 23 610,00 грн. Позивач категорично не погоджується з вказаними діями відповідача, вважає їх незаконними та такимим, що порушують її права на отримання пенсійних виплат у встановленому Законом розмірі.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 08.09.2025 відкрито спрощене провадження у вказаний адміністративній справі. У вказаній ухвалі зазначено, що відповідно до положень п.3 та п.10 ч.6 ст.12, ч.1 ст.257 КАС України, справа належить до справ незначної складності, у зв'язку з чим підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства за правилами спрощеного позовного провадження.
В зв'язку із здійсненням діяльності Харківським окружним адміністративним судом з відправлення правосуддя в умовах ведення бойових дій на території Харківської міської територіальної громади, яка віднесена до переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточені (блокуванні) згідно Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 25.04.2022 № 75 (із змінами), розгляд справи було відтерміновано.
На тривалість виготовлення процесуального документу вплинула обставина знаходження судді Супрун Ю.О., у щорічній відпустці та на лікарняному.
Згідно з положеннями ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до положень ст. 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Згідно з положеннями ч.ч. 2, 3, 4, 5 ст. 262 КАС України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п'ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів із дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Представником відповідача надано відзив на позовну заяву, в яких останній проти задоволення позовних вимог заперечував, зазначивши, що у спірних правовідносинах відповідач діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Дослідивши доводи позову, відзиву проти нього, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 отримувала пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 30.07.2020 по справі №520/7964/2020, зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 16.01.2020 року про перехід на пенсію державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ «Про державну службу»
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 10.02.2021 по справі №520/18028/2020, зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Харківській області призначити та здійснити нарахування й виплату ОСОБА_1 з 16.01.2020 року пенсію державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України від 16 грудня 1993 року «Про державну службу» у розмірі 60 відсотків від заробітку.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 24.06.2022 по справі №520/18028/2020 заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними рішення та бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень в порядку ст. 383 КАС України по справі № 520/18028/2020 задоволено. Визнано протиправним рішення по справі №963280835493 від 15.07.2021 року відділу з питань перерахунків пенсій № 2 управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, прийнятого на виконання Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.02.202Іроку по справі №520/18028/2020. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області щодо не призначення та не здійснення нарахування й виплати ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з 16.01.2020 року пенсію державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ «Про державну службу» у розмірі 60 відсотків від заробітку, з яких сплачений збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, із врахуванням довідок, виданих територіальним управлінням державної судової адміністрації України у Харківській області від 28.11.2019 року №04-52/485, №04-52/486.
На виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.02.2021 по справі № 520/18028/2020 та ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 24.06.2022 по справі Хе 520/18028/2020 ОСОБА_1 з 16.01.2020 переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».
З наявних у матеріалах справи доказів вбачається, що пенсію позивача обчислено з 01.07.2023 по 29.02.2024 у загальному розмірі пенсії - 38373,99 грн., обмеження індексації відповідно до Постанови № 168 - -4815,52 грн., розмір пенсії з урахуванням п. 13-2 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону -20930,00 грн.; з 01.03.2024 по 28.02.2025 загальний розмір пенсії - 41428,56 грн., обмеження індексації відповідно до Постанови № 168 - -4815,52 грн., обмеження індексації відповідно до Постанови №185 - -1554,47 грн. розмір пенсії з урахуванням п. 13-2 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону -23610,00 грн.; з 01.03.2025 загальний розмір пенсії 46192,84 грн., обмеження індексації відповідно до Постанови № 168 - -4815,52 грн., обмеження індексації відповідно до Постанови № 185 - -1554,47 грн. обмеження індексації відповідно до Постанови № 209 - -3264,28 грн., розмір пенсії з урахуванням п. 13-2 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону - 2361000 грн.
Позивач звернуся до ГУ ПФУ в Харківській області із запитом № 03/08-1 від 03.08.2025 (вх.№28087/8 від 06.08.2025) щодо надання інформації про розмір пенсії ОСОБА_1 та порядок її розрахунку.
Відповіддю ГУ ПФУ в Харківській області № 2000-0202-8/121651 від 11.08.2025 позивача повідомлено, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.02.2021 по справі № 520/18028/2020 та ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 24.06.2022 по справі Хе 520/18028/2020 ОСОБА_1 з 16.01.2020 переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу». 3 01.07.2023 ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» з урахуванням коефіцієнта збільшення 1,197. 3 01.03.2024 ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 195 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» з урахуванням коефіцієнта збільшення 1,0796. З 01.03.2025 ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» з урахуванням коефіцієнта збільшення 1,115. З 16.01.2020, з 01.07.2020, з 01.12.2020, з 01.07.2021, з 01.12.2021, з 01.07.2022, з 01.12.2022, з 01.03.2024 розмір пенсії ОСОБА_2 встановлено з урахуванням вимог пункту 13-2 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Не погоджуючись із зазначеними діями відповідача, позивач звернулася до суду з цим адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та відповідним доводам сторін, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV.
Статтею 10 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV передбачено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії, призначається один із цих видів за її вибором.
Частиною 1 статті 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІV визначено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Положеннями статей 42, 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV закріплено право громадян України на проведення перерахунку отримуваної ним пенсії.
Умови пенсійного забезпечення державних службовців до 01.05.2016 визначалися Законом України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-XII.
10 грудня 2015 року прийнято Закон України "Про державну службу" № 889-VIII, який регулює відносини, що виникають у зв'язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням. Закон України "Про державну службу" № 889-VIII набув чинності 01.05.2016, а положення Закону № 3723-XII втратили чинність, в тому числі норми, якими було врегульоване пенсійне забезпечення державних службовців (крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 розділу XI Закону № 889-VIII).
Згідно статті 90 Закону України "Про державну службу" № 889-VІІІ, пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Пунктом 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" № 889-VІІІ передбачено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України "Про державну службу" № 889-VІІІ передбачено, що за наявності у особи станом на 01.05.2016 певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 1 травня 2016 на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, стаття 37 Закону України "Про державну службу" №3723-ХІІ від 16.12.1993 передбачає додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: певний вік і страховий стаж.
Згідно із частиною 1 статті 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Обмеження максимального розміру пенсії вперше були введені в дію Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 № 3668-VІ.
За правилами статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" № 3668-VI, який набрав чинності 01.10.2011, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення", "Про судоустрій і статус суддів", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Вказана норма знайшла своє відображення у статті 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-XII, відповідно до якої максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Таким чином, вказана норма встановлює певні обмеження для осіб, які отримують пенсію, призначену за нормами Закону України "Про державну службу" № 3723-XII, а саме - до 31 грудня 2017 розмір пенсії не може перевищувати 10740 грн, а після цієї дати - десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Норми статті 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-XII в установленому законом порядку неконституційними не визнавалися, є чинними, діяли на момент перерахунку пенсії позивача, отже підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
Аналогічний висновок викладено Верховним Судом у подібних правовідносинах в постанові від 19 серпня 2020 року у справі № 592/13260/17, від 24.06.2020 у справі №580/234/19.
Відтак, на осіб, яким пенсія перерахована відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у ст. 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", та розмір якої перевищує максимальний розмір, встановлений цим Законом, поширюються приписи законодавства, чинні на час здійснення такого перерахунку.
Відповідачем зазначено, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.02.2021 по справі № 520/18028/2020 та ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 24.06.2022 по справі №520/18028/2020 позивача з 16.01.2020 переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».
З 01.07.2023 позивачу проведено перерахунок пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» з урахуванням коефіцієнта збільшення 1,197.
З 01.03.2024 позивачу проведено перерахунок пенсії відповідно до постанови Кабінсту Міністрів України від 23.02.2024 № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» з урахуванням коефіцієнта збільшення 1,0796.
3 01.03.2025 позивачу проведено перерахунок пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» з урахуванням коефіцієнта збільшення 1,115.
З 16.01.2020, з 01.07.2020, з 01.12.2020, з 01.07.2021, з 01.12.2021, з 01.07.2022, з 01.12.2022, з 01.03.2024 розмір пенсії позивача встановлено з урахуванням вимог пункту 13-2 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Розміри пенсії позивача склали: з 16.01.2020 по 30.06.2020 загальний розмір пенсії 32058,47 грн., розмір пенсії з урахуванням п. 13-2 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону - 16380,00 грн.; з 01.07.2020 по 30.11.2020 загальний розмір пенсії 32058,47 грн. розмір пенсії з урахуванням п. 13-2 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону - 17120,00 грн.; з 01.12.2020 по 30.06.2021 загальний розмір пенсії 32058,47 грн., розмір пенсії з урахуванням п. 13-2 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону -- 17 690,00 грн.; з 01.07.2021 по 30.11.2021 загальний розмір пенсії 32058,47 грн., розмір пенсії з урахуванням п. 13-2 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону -- 18540,00 грн.; з 01.12.2021 по 30.06.2022 загальний розмір пенсії 32058,47 грн., розмір пенсії з урахуванням п. 13-2 розділу ХV «Прикіпцеві положення» Закону - 19340,00 грн.; з 01.07.2022 по 30.11.2022 загальний розмір пенсії 32058,47 грн., розмір пенсії з урахуванням п. 13-2 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону -20270,00 грн.; з 01.12.2022 по 30.06.2023 загальний розмір пенсії 32058,47 грн., розмір пенсії з урахуванням п. 13-2 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону -20930,00 грн.; з 01.07.2023 по 29.02.2024 загальний розмір пенсії 38373,99 грн., обмеження індексації відповідно до Постанови № 168 - -4815,52 грн., розмір пенсії з урахуванням п. 13-2 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону -20930,00 грн.; з 01.03.2024 по 28.02.2025 загальний розмір пенсії 41428,56 грн., обмеження індексації відповідно до Постанови № 168 -- -4815,52 грн., обмеження індексації відповідно до Постанови №185 - -1554,47 грн., розмір пенсії з урахуванням п. 13-2 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону -23610,00 грн.; з 01.03.2025 загальний розмір пенсії 46192,84 грн., обмеження індексації відповідно до Постапови № 168 - -4815,52 грн., обмеження індексації відповідно до Постанови № 185 - -1554,47 грн. обмеження індексації відповідно до Постанови № 209 - -3264,25 гри., розмір пенсії з урахуванням п. 13-2 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону - 23610,00 гри.
Оскільки перевищення пенсії стало результатом перерахунку в період дії загальної норми ч.1 ст. 2 Закону № 3668-VI, тому до регулювання спірних правовідносин слід застосовувати положення вказаної статті, яка встановлює обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.
Зазначені положення Закону № 3668-VI та ч.3 ст. 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" неконституційними не визнавалися, є чинними, а тому обов'язкові для застосування.
Вказана позиція суду узгоджується із постановами Верховного Суду від 05 жовтня 2018 року у справі № 463/5538/16-а, від 10 грудня 2020 року у справі № 580/492/19, які в силу приписів частини 5 статті 242 КАС України враховуються апеляційним судом під час вирішення наведеного спору.
Стосовно посилань позивача на Рішення Конституційного Суду № 3-рп/2013 від 03.06.2013, суд зазначає наступне.
Рішенням Конституційного Суду № 3-рп/2013 від 03.06.2013 визнано неконституційними частину третю, перше, друге, третє речення частини п'ятої статті 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року № 2453-VI у редакції Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року № 3668-VI; статтю 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року №3668-VI в частині поширення її дії на Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року № 2453-VI; абзац другий пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року № 3668-VI, зі змісту якого вбачається, що виплата суддям пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої, третьої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV та без проведення інших перерахунків, передбачених законодавством.
Оскільки позивачу призначена пенсія за віком на підставі Закону України "Про державну службу", тому визнання неконституційними вказаних положень не впливає на регулювання правовідносин у даній справі.
Стосовно посилань позивача на правовий висновок Верховного Суду, викладених у постановах від 09 листопада 2020 року у справі №813/678/18 та від 09 лютого 2021 року у справі №640/2500/18, суд зазначає, що у вказаних справах Верховним Судом вирішувався спір щодо правомірності застосування обмеження максимальним розміром пенсії, призначеної на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII, а отже вказані правові висновки Верховного Суду не є тотожними до обставин справи.
Таким чином, на час переведення позивача на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ норми статті частини першої статті 2 Закону №3668-VІ та статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ про обмеження розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність, були та залишаються чинними, а тому підлягають застосуванню під час розрахунку розмірі пенсії позивача.
Отже, в обсязі наданих до суду доказів, судом не встановлено протиправності у діях Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром
За приписами ч. 1 та ч. 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні адміністративного позову.
При розв'язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999 у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007 у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011 у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010 у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994. у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003 у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008 у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.
Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (частина 1 статті 143 КАС України).
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст. 13, 14, 139, 241, 243, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд.5, Держпром, під.3, пов.2,, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено та підписано - 26.02.2026, враховуючи час перебування судді у відпустці та з урахуванням наявності безпечних умов для життя та здоров'я учасників процесу, суддів та працівників суду.
Суддя Супрун Ю.О.