Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
26 лютого 2026 р. № 520/32323/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Полях Н.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 ) до Вищого антикорупційного суду (просп. Берестейський, буд. 41, м. Київ, 03057, код ЄДРПОУ 42836259) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач з адміністративним позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Вищого антикорупційного суду (код ЄДРПОУ 42836259, місце знаходження: 01601, м. Київ, проспект Берестейський, 41) з невиплати у червні 2024 року судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) компенсації втрати частини доходів у вигляді допомоги на оздоровлення (матеріальної допомоги) за травень 2024 року;
- стягнути з Вищого антикорупційного суду (код ЄДРПОУ 42836259, місце знаходження: 01601, м. Київ, проспект Берестейський, 41) на користь судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) компенсацію втрати частини доходів у вигляді допомоги на оздоровлення (матеріальної допомоги) за травень 2024 року у сумі 7.923,45 гривень.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.12.2025, головуючим у справі №520/32323/25 було визначено суддю Ширант А.А.
Ухвалою судді Харківського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2025 року було задоволено заяву судді Ширант А.А. про самовідвід у справі № 520/32323/25 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , код РНОКПП НОМЕР_1 ) до Вищого антикорупційного суду (просп.Берестейський, буд. 41, м.Київ, 03057, код ЄДРПОУ 42836259) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Справу передано до Відділу з надання судово-адміністративних послуг Харківського окружного адміністративного суду для вирішення питання в порядку, встановленому частиною першою ст. 31 КАС України.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.12.2025 головуючим у справі №520/32323/25 визначено суддю Полях Н.А.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 24.12.2026 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.
Сторони були належним чином повідомлені про відкриття провадження у справі.
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що у спірних правовідносинах він діяв згідно чинного законодавства.
Керуючись приписами ст. 171, 257, 262 КАС України, суд зазначає, що розгляд позовної заяви здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
З огляду на вказане вище, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до приписів ч. 4 ст. 229 КАС України, оскільки розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи згідно із приписами ст. 258 КАС України, то фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, повно виконавши процесуальний обов'язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.
Судом встановлено, що Указом Президента України «Про призначення суддів Вищого антикорупційного суду» від 11.04.2019 №128/2019 ОСОБА_1 був призначений на посаду судді Вищого антикорупційного суду.
Наказом виконуючого обов'язки голови ВАКС «Про зарахування до штату суду» від 25.04.2019 №44/к позивач зарахований до штату ВАКС та вважається таким, що приступив до виконання обов'язків судді з 26.04.2019 з посадовим окладом згідно штатного розпису.
Згідно з рішенням зборів суддів ВАКС від 07.05.2019 №6 визначений день початку роботи ВАКС - 05.09.2019.
Наказом голови ВАКС «Про встановлення щомісячної доплати за вислугу років ОСОБА_1 » від 09.09.2019 №293/к позивачу встановлена доплата за вислугу років у розмірі 20 відсотків посадового окладу з 05.09.2019.
Наказом голови ВАКС від 09.12.2021 №689/к позивачу з 02.12.2021 встановлена щомісячна доплата за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці, у розмірі 10 відсотків посадового окладу за роботу з відомостями та їх носіями, що становлять державну таємницю та мають ступінь секретності «Цілком таємно».
Наказом голови ВАКС «Про встановлення щомісячної доплати за вислугу років ОСОБА_1 » від 20.04.2022 №194/к позивачу встановлена доплата за вислугу років у розмірі 30 відсотків посадового окладу з 26.04.2022.
Відповідач у період з 01 по 31 травня 2024 року включно при нарахуванні позивачу суддівської винагороди використав прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2102,00 грн.
Не погодившись із діями відповідача щодо нарахування та виплати суддівської винагороди за період з 01 по 31 травня 2024 року, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді у розмірі 2102,00 грн., замість 3028,00 грн., що визначений ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2024 року у справі № 520/15622/24 адміністративний позов ОСОБА_1 до Вищого антикорупційного суду про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено.
Визнано протиправними дії Вищого антикорупційного суду (код ЄДРПОУ 42836259, місце знаходження: 01601, м. Київ, проспект Берестейський, 41) з нарахування та виплати судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) суддівської винагороди за період з 01 по 31 травня 2024 року і допомоги на оздоровлення (матеріальної допомоги) у травні 2024 року, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді у розмірі 2.102,00 гривні.
Зобов'язано Вищий антикорупційний суд (код ЄДРПОУ 42836259, місце знаходження: 01601, м. Київ, проспект Берестейський, 41) провести нарахування судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) недонарахованої суддівської винагороди за період з 01 по 31 травня 2024 року на підставі ч.ч. 2 і 3 ст. 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року № 1402-VІІІ, виходячи з базового розміру посадового окладу судді вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року (3.028,00 гривні).
Зобов'язано Вищий антикорупційний суд (код ЄДРПОУ 42836259, місце знаходження: 01601, м. Київ, проспект Берестейський, 41) провести нарахування судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) недонарахованої допомоги на оздоровлення (матеріальної допомоги) у травні 2024 року на підставі ч. ч. 2 і 3 ст. 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року № 1402-VIII, виходячи з базового розміру посадового окладу судді вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року (3.028,00 гривні).
Зобов'язано Вищий антикорупційний суд (код ЄДРПОУ 42836259, місце знаходження: 01601, м. Київ, проспект Берестейський, 41) провести виплату судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) невиплаченої суддівської винагороди за період з 01 по 31 травня 2024 року на підставі ч. ч. 2 і 3 ст. 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року № 1402-VIII, виходячи з базового розміру посадового окладу судді вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року (3.028,00 гривні), з врахуванням виплачених сум та утриманням передбачених законом податків та обов'язкових платежів при їх виплаті.
Зобов'язано Вищий антикорупційний суд (код ЄДРПОУ 42836259, місце знаходження: 01601, м. Київ, проспект Берестейський, 41) провести виплату судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) невиплаченої допомоги на оздоровлення (матеріальної допомоги) у травні 2024 року на підставі ч. ч. 2 і 3 ст. 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року № 1402-VIII, виходячи з базового розміру посадового окладу судді вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року (3.028,00 гривні), з врахуванням виплачених сум та утриманням передбачених законом податків та обов'язкових платежів при їх виплаті.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2025 року у справі № 520/15622/24 було задоволено заяву державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Савки Л.О. про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі № 520/15622/24.
Змінено спосіб і порядок виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.09.2024 у справі №520/15622/24 в частині «Зобов'язати Вищий антикорупційний суд (код ЄДРПОУ 42836259, місце знаходження: 01601, м. Київ, проспект Берестейський, 41) провести виплату судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) невиплаченої допомоги на оздоровлення (матеріальної допомоги) у травні 2024 року на підставі ч. ч. 2 і 3 ст. 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року № 1402-VIII, виходячи з базового розміру посадового окладу судді вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року (3.028,00 гривні), з врахуванням виплачених сум та утриманням передбачених законом податків та обов'язкових платежів при їх виплаті» на «Зобов'язати Вищий антикорупційний суд (код ЄДРПОУ 42836259, місце знаходження: 01601, м. Київ, проспект Берестейський, 41) провести виплату судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) невиплаченої допомоги на оздоровлення (матеріальної допомоги) у травні 2024 року на підставі ч. ч. 2 і 3 ст. 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року № 1402-VIII, виходячи з базового розміру посадового окладу судді вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року (3.028,00 гривні), з врахуванням виплачених сум та утриманням передбачених законом податків та обов'язкових платежів при їх виплаті у розмірі 57 875,00 грн, шляхом безспірного списання Державною казначейською службою України відповідної суми коштів (57 875,00 грн) у порядку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» і постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників».
В адміністративному позові позивач посилається на те, що 28 листопада 2025 року на його картковий рахунок надійшли грошові кошти у сумі 44513,75 гривень з призначенням платежу «Безготівкове зарахування, Вищий антикорупційний суд. Коментар: 0851010; 2113; Безспірне списання коштів зг. виконавчого листа від 05.12.2024 та ухвали від 17.09.2025 у справі Харківського ОАС № 520/15622/24».
08 грудня 2025 року позивач отримав від відповідача розрахунковий лист за листопад 2025 року, з якого убачається, що останнім у листопаді 2025 року була донарахована виплата у сумі 57.875,00 гривень, з якої були утримані податки та обов'язкові платежі. Позивачу виплачено 44.563,75 гривень.
Позивач вважає, що відповідач, діючи протиправно, не здійснив нарахування та виплату у повному обсязі допомоги на оздоровлення (матеріальної допомоги), яка є різновидом заробітної плати, за травень 2024 року, тобто у встановленому законодавством України розмірі та строки, що встановлено рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2024 року у справі за № 520/15622/24. Позивач зазначив, що відповідачем не виплачено компенсацію втрати частини доходу (допомоги на оздоровлення (матеріальної допомоги), яка є різновидом заробітної плати) за травень 2024 року у тому ж місяці, у якому була здійснена виплата заборгованості за цей місяць, а саме у травні 2024 року, що є порушенням вимог ст. 4 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати».
Вказані обставини стали підставою для звернення до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Предметом спору у даній справі є наявність або відсутність правових підстав для виплати позивачу відповідачем компенсації втрати частини доходів, у зв'язку з порушенням строків виплати допомоги на оздоровлення (матеріальної допомоги) за травень 2024 року.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 року №2050-III (Закон України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати»).
Відповідно до статей 1, 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Згідно із статтею 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але невиплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Відповідно до ст. 4 цього Закону виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
З метою реалізації Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 21 лютого 2001 року №159, якою затвердив Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати.
Пунктами 2, 3 Порядку № 159 передбачено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 01 січня 2001 року.
Компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру:
- пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат);
- соціальні виплати (допомога сім'ям з дітьми, державна соціальна допомога інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, матеріальна допомога по безробіттю, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах, щомісячна грошова сума в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, допомога дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності, тощо);
- стипендії;
- заробітна плата (грошове забезпечення).
Згідно із пунктом 4 Порядку № 159 сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Верховний Суд неодноразово, зокрема у постановах від 13 січня 2020 року в справі №803/203/17, від 14 травня 2020 року у справі № 816/379/16, від 30 вересня 2020 року у справі № 280/676/19, від 15 жовтня 2020 року в справі №240/11882/19, від 29 квітня 2021 року в справі №240/6583/20, від 05 липня 2022 року в справі №420/7633/20, від 29 березня 2023 року в справі №120/9475/21-а, від 12 вересня 2024 року в справах №400/5837/23, №240/18489/23, від 10 жовтня 2024 року в справі №280/5397/19, від 18 грудня 2024 року в справі №755/15005/23 та багатьох інших досліджував питання правової природи компенсації громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати та умов її здійснення.
В указаних постановах Верховний Суд зазначав, що основною умовою для виплати компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів.
Тобто компенсація за порушення строків виплати доходу виникає тоді, коли грошовий дохід (заробітна плата, індексація тощо) особи (працівника) з вини відповідача (роботодавця) не нараховувався, своєчасно не виплачувався і через це особа зазнала втрат.
Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер, спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи і пов'язані з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари і послуги.
Дія норм Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку №159 поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру.
Виплата компенсації втрати частини доходів проводиться незалежно від порядку і підстав їх (доходів) нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
Право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але невиплачені.
У постановах від 14 травня 2019 року у справі № 804/2994/18, від 23 грудня 2020 року у справі №640/7975/15-а, від 05 липня 2022 року у справі №420/7633/20 Верховний Суд виходив з того, що право особи на отримання компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати виникає з моменту фактичного порушення строку виплати доходу. Тобто така компенсація підлягає нарахуванню за весь період невиплати відповідного доходу.
Аналогічний підхід Верховний Суд застосував у постанові від 24 січня 2025 року у справі № 380/1607/24, зазначивши, що право на компенсацію втрати частини доходу в особи пов'язується з настанням такого юридичного факту (події), як невиплата грошового доходу у встановлені строки його виплати. Компенсація, передбачена Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» і Порядком №159, виплачується саме у разі порушення строків виплати доходу, а не у разі несвоєчасної виплати відповідачем сум доходу, які стягнуто на підставі судового рішення, несвоєчасного виконання рішення суду тощо.
Відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку № 159, компенсація втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати нараховується за весь період невиплати доходу, включно з днем фактичної виплати.
З огляду на викладене, суд зазначає, що позивач має право на отримання компенсації втрати частини доходу у зв'язку із порушенням строку виплати допомоги на оздоровлення (матеріальної допомоги) у травні 2024 року на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2024 року у справі № 520/15622/24.
Тотожні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 04 вересня 2025 року у справі №420/16557/24.
Щодо посилань відповідача на те, що у кошторисі ВАКС на 2024 рік були відсутні видатки за КЕКВ 2730/2800 на виконання ухвалених на користь суддів судових рішень, а тому він був позбавлений можливості здійснити нарахування і виплату, суд зазначає, що вказані доводи не спростовують обставин порушення строків виплати доходу позивачу та не звільняють відповідача від обов'язку діяти відповідно до вимог закону.
Суд зауважує, що у цій справі спір стосується невиплати передбаченої законом компенсації, яка, згідно із статтею 4 Закону №2050-ІІІ, повинна бути виплачена у той самий місяць, коли фактично погашається заборгованість. Наявними у матеріалах справи доказами підтверджується, що виплата заборгованості у даному випадку відбулася 28.11.2025. Відтак, саме в листопаді 2025 року відповідач мав здійснити виплату компенсації позивачу, незалежно від внутрішніх бюджетних процедур, на які він посилається.
Щодо посилання відповідача на те, що виплачені суми є суддівською винагородою, а тому положення Закону №2050-ІІІ та Закону України «Про оплату праці» не можуть поширюватися на спірні правовідносини, суд зазначає, що Закон №2050-ІІІ встановлює загальний механізм компенсації втрати частини грошових доходів у разі порушення строків їх виплати підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності і господарювання. Разом з тим, відповідач у відзиві визнає, що Закон №2050-ІІІ застосовується у разі затримки виплати заробітної плати.
Допомога на оздоровлення (матеріальна допомога), яку позивачу було донараховано і виплачено за травень 2024 року, має характер грошового доходу, а тому за наявності прострочення виплати, така виплата підпадає під механізм компенсації втрати частини доходів.
Судом установлено, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду у справі №520/15622/24 позивачу 28.11.2025 фактично виплачено суму заборгованості (після утримання податків та обов'язкових платежів) у розмірі 44 513,75 грн, що підтверджується наявними у справі доказами.
Оскільки спірна виплата належить позивачу за травень 2024 року та не була здійснена у відповідному місяці, період невиплати, за який підлягає нарахуванню компенсація, починається з місяця, наступного за місяцем, у якому така виплата мала бути проведена, тобто з 01.06.2024, та триває до дня фактичної виплати заборгованості включно - 28.11.2025.
Таким чином, суд приходить до висновку, що для належного захисту порушених прав позивача, на підставі положень ч. 2 ст. 9 КАС України, належить вийти за межі позовних вимог та задовольнити позовні вимоги шляхом визнання протиправною бездіяльність Вищого антикорупційного суду щодо невиплати позивачу компенсації втрати частини грошових доходів за період з 01.06.2024 по 28.11.2025 у зв'язку з порушенням строків виплати допомоги на оздоровлення (матеріальної допомоги) за травень 2024 року на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2024 року у справі № 520/15622/24.
Щодо позовних вимог стягнути з Вищого антикорупційного суду (код ЄДРПОУ 42836259, місце знаходження: 01601, м. Київ, проспект Берестейський, 41) на користь судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) компенсацію втрати частини доходів у вигляді допомоги на оздоровлення (матеріальної допомоги) за травень 2024 року у сумі 7.923,45 гривень, суд вважає їх передчасними, спрямованими на майбутнє, отже такими, що задоволенню не підлягають, оскільки обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.
Суд зазначає, що визначення остаточного розміру компенсації вимагає здійснення відповідачем нарахування за правилами Закону №2050-ІІІ та Порядку №159 за період невиплати, і на момент розгляду даної справи спір у частині узгодженого розміру після належного нарахування відповідачем фактично відсутній.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову у вказаній частині.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, шляхом зобов?язання відповідача нарахувати та виплатити на користь позивача компенсацію втрати частини грошових доходів за період з 01.06.2024 по 28.11.2025 у зв'язку з порушенням строків виплати допомоги на оздоровлення (матеріальної допомоги) за травень 2024 року на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2024 року у справі № 520/15622/24.
При розв'язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999 у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007 у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011 у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010 у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994. у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003 у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008 у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.
За приписами ч. 1 та ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення адміністративного позову.
Керуючись ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 ) до Вищого антикорупційного суду (просп. Берестейський, буд. 41, м. Київ, 03057, код ЄДРПОУ 42836259) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Вищого антикорупційного суду щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів за період з 01.06.2024 по 28.11.2025 у зв'язку з порушенням строків виплати допомоги на оздоровлення (матеріальної допомоги) за травень 2024 року на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2024 року у справі № 520/15622/24.
Зобов?язати Вищий антикорупційний суд нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів за період з 01.06.2024 по 28.11.2025 у зв'язку з порушенням строків виплати допомоги на оздоровлення (матеріальної допомоги) за травень 2024 року на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2024 року у справі № 520/15622/24.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 26 лютого 2026 року.
Суддя Н.А. Полях