вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40602, E-mail: inbox@adm.su.court.gov.ua
26 лютого 2026 року Справа № 480/3365/25
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Павлічек В.О.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/3365/25 за позовом ОСОБА_1 до Комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 з розгляду питань щодо надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації в особливий період ОСОБА_1 , яке оформлене повідомленням №42 від 11.03.2025;
- зобов'язати комісію з розгляду питань щодо надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації в особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_2 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 06.02.2025 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.13 ч.1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та прийняти рішення про надання відстрочки на військову службу під час мобілізації.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що мати позивача, ОСОБА_2 є інвалідом ІІ групи.
06.02.2025 позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив надати відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до абзацу 13 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» №3543-ХІІ (надалі - Закон №3543-ХІІ, в редакції на час виникнення спірних правовідносин).
До вказаної заяви додано копії: свідоцтва про народження, копія акту огляду МСЕК, копія свідоцтва про шлюб, копія пенсійного посвідчення, копія військово-облікового документу.
Повідомленням № 425 від 11.03.2025 відповідач повідомив, що комісія ухвалила рішення про відмову в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Причина відмови - порушення пункту 58-1 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 щодо відсутності документів, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені у встановленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5 (один із документів, що підтверджує відсутність інших осіб, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, і потребують догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі).
Позивач вважає дії Відповідача щодо відмови у наданні відстрочки протиправними, оскільки порушується підтверджене належними доказами право на відстрочку від мобілізації, яке чітко передбачене абзацом 13 частини 1 статті 23 Закону №3543-ХІІ.
Позивач стверджує, що наявність у його матері інвалідності II групи є достатньою підставою для надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, оскільки встановлення стороннього догляду за особою є окремою підставою для надання відстрочки.
Судом відкрито провадження у даній справі та визначено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження, залучено до участі у справі ІНФОРМАЦІЯ_3 в якості співвідповідача, витребувано у відповідача додаткові докази.
Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 надав суду відзив на позов, в якому проти позовних вимог заперечує.
Відповідач зазначає, що вичерпними умовами для надання відстрочки за пунктом 13 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" є: наявність одного із своїх батьків з інвалідністю І чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю І чи II групи; відсутність інших осіб, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані їх утримувати.
Позивач в заяві, адресованої голові комісії зазначив про відсутність інших осіб, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані утримувати осіб. При цьому, після перевірки ІНФОРМАЦІЯ_4 відомостей в Державному реєстрі актів цивільного стану, встановлено що позивач має сестру ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Отже, позивач ввів в оману комісію при ІНФОРМАЦІЯ_6 щодо відсутності інших осіб, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані їх утримувати, оскільки письмово повідомив неправдиві дані органу державного управління.
Враховувавши всі встановлені факти відповідач вважає, що комісією прийнято правомірно рішення про відмову у наданні відстрочки ОСОБА_1 на підставі пункті 13 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Враховуючи вищевикладене, ІНФОРМАЦІЯ_4 вважає позовну заяву громадянина ОСОБА_1 необґрунтованою та безпідставною.
Позивач /представник позивача правом щодо надання відповіді на відзив не скористався.
Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд встановив наступне.
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 21.02.1986 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 є матір'ю ОСОБА_1 (а.с. 4).
Відповідно до довідки МСЕК серії 12 ААА №488451 від 11.01.2017, ОСОБА_2 , є інвалідом ІІ групи безтерміново (а.с. 5).
06.02.2025 позивач звернувся до комісії з розгляду питань щодо надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації в особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_2 із заявою, в якій просив надати відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до п.13 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» №3543-ХІІ (а.с. 8)
До заяви було додано копії: свідоцтва про народження, копія акту огляду МСЕК, копія свідоцтва про шлюб, копія пенсійного посвідчення, копія військово-облікового документу.
На заяву позивача, відповідачем було направлено повідомлення №42 від 22.03.2025 року, яким повідомлено позивача, про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. Причина відмови - порушення пункту 58-1 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 щодо відсутності документів, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені у встановленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5 (один із документів, що підтверджує відсутність інших осіб, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі) (а.с. 10).
При ухваленні рішення суд виходив з наступних мотивів та керувався такими положеннями законодавства.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 17 Конституції України встановлено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
У силу статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
У зв'язку з військовою агресією російською федерації проти України, Указом Президента України від 24.02.2022 №64/202 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, який діє до тепер.
Указом Президента України №69/2022 від 24.02.2022 "Про загальну мобілізацію" постановлено про оголошення та проведення загальної мобілізації на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності […], повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 № 3543-XII (далі - Закон №3543-ХІІ).
Статтею 23 Закону № 3543-XII визначено перелік осіб, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, зокрема, не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані:
13) які мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов'язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю I чи II групи може лише одна особа з числа військовозобов'язаних за вибором такої особи з інвалідністю.
16 травня 2024 р. Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову № 560, якою затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період та яка набула чинності 18.05.2024 (далі - Порядок №560 в редакції на час надання відповіді відповідачем).
Пунктами 56 - 57 Порядку №560 визначено, що відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:
голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу);
члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров'я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).
Пунктом 58 Порядку №560 визначено, що за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (військовозобов'язані СБУ чи розвідувальних органів - голові Комісії в Центральному управлінні або регіональному органі СБУ чи відповідному розвідувальному органі) за місцем перебування на військовому обліку заяву за формою згідно з додатком 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5.
Відповідно до пункту 58-1, військовозобов'язані, зайняті постійним доглядом за хворим батьком чи матір'ю дружини (чоловіка), у випадках, передбачених пунктом 9 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», зазначають у заяві, зазначеній у пункті 58 цього Порядку (додаток 4), про відсутність інших працездатних членів сім'ї, які зобов'язані та можуть здійснювати постійний догляд за хворим батьком чи матір'ю дружини (чоловіка). Військовозобов'язані, зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір'ю, не зазначають у заяві, зазначеній у пункті 58 цього Порядку (додаток 4), інформацію про інших працездатних членів сім'ї, які зобов'язані та можуть здійснювати постійний догляд.
Військовозобов'язані, які відповідно до закону зобов'язані утримувати осіб, зазначених у пункті 13 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», зазначають у заяві (додаток 4) про відсутність інших осіб, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані утримувати осіб, зазначених у пункті 13 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а за умови наявності кількох військовозобов'язаних - додають заяву особи з інвалідністю I або II групи за формою згідно з додатком 15, в якій зазначається прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) особи, яку особа з інвалідністю обирає для здійснення свого утримання.
Районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки або його відділ за місцем перебування на військовому обліку військовозобов'язаного, який відповідно до закону зобов'язаний утримувати осіб, зазначених у пункті 13 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», або здійснює постійний догляд за особами, зазначеними у пунктах 9 і 14 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», під час прийняття рішення про надання відстрочки від призову на військову службу за призовом під час мобілізації перевіряє перебування такого військовозобов'язаного на військовому обліку, родинні зв'язки військовозобов'язаного та особи, яку відповідно до законодавства зобов'язаний утримувати військовозобов'язаний або за якою здійснює постійний догляд, наявність інших осіб, місце проживання яких задекларовано/зареєстровано за адресою задекларованого/ зареєстрованого місця проживання військовозобов'язаного або особи, яка перебуває на утриманні або потребує постійного догляду, з використанням відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, Державного реєстру актів цивільного стану громадян, інших інформаційних систем, реєстрів та баз даних, у тому числі шляхом інформаційного обміну.
Пунктом 60 Порядку №560 встановлено, що комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів. Орган державної влади, інший державний орган здійснює розгляд відповідного запиту протягом п'яти робочих днів з дати його отримання.
Підтвердження достовірності та/або перевірка відомостей, зазначених у заяві, здійснюються шляхом електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів з іншими державними реєстрами або базами (банками) даних.
Комісія зобов'язана розглянути отримані заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи календарних днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом дня, наступного за днем отримання інформації на запити до органів державної влади, інших державних органів.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
У разі коли комісія надіслала відповідні запити до органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, строк розгляду заяви та документів, що підтверджують право військовозобов'язаного на відстрочку, не перевищує 15 календарних днів. У разі неотримання від органу державної влади, іншого державного органу відповіді на запит комісія не пізніше ніж на п'ятнадцятий день з дати реєстрації заяви приймає рішення на підставі поданих заявником документів. Про відсутність відповіді від органу державної влади, іншого державного органу на запит зазначається в протоколі.
Про прийняте комісією рішення заявникові повідомляється у спосіб, зазначений військовозобов'язаним у заяві про надання відстрочки, засобами телефонного, електронного або поштового зв'язку не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.
У разі позитивного рішення військовозобов'язаному видається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою згідно з додатком 6.
Про відмову у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляється письмово із зазначенням причини відмови за формою згідно з додатком 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
Відповідно додатку 5 Порядку №560, до заяви про надання відстрочки від призову на підставі п.13ч.1 ст.23 Закону № №3543-ХІІ додаються копії таких документів:
- для батьків військовозобов'язаного з числа осіб з інвалідністю I чи II групи або батьків дружини (чоловіка) військовозобов'язаного з числа осіб з інвалідністю I чи II групи - один із таких документів, що підтверджує інвалідність: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або пенсійне посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України “Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю», “Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю», в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики; заява за формою згідно з додатком 15 (у разі потреби) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові (за наявності) особи, яку вона обирає для здійснення свого утримання;
- для військовозобов'язаного, який має одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи, - документи, що підтверджують родинні зв'язки (свідоцтво про народження);
- для військовозобов'язаного, який має одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, - один із таких документів, що підтверджує неможливість інших осіб, які не є військовозобов'язаними та зобов'язані за законом утримувати одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я про потребу в постійному догляді за формою, затвердженою МОЗ, або документ, що підтверджує перебування під арештом (крім домашнього арешту), або відбування покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі.
Отже виходячи із аналізу зазначених норм, суд доходить висновку, що для надання відстрочки від призову на підставі п.13 ч.1 ст.23 Закону № №3543-ХІІ необхідним є сукупність таких умов:
- наявність одного із своїх батьків з інвалідністю І чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю І чи II групи;
- відсутність інших осіб, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані їх утримувати. (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі).
При цьому, суд зазначає, що відповідно до ч.І ст. 202 Сімейного кодексу України, повнолітні дочка, син зобов'язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.
З матеріалів справи суд вбачає, що позивач в заяві, адресованої голові комісії зазначив про відсутність інших осіб, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані утримувати осіб, зазначених у п.13.ч.1 ст.23 Закону № №3543-ХІІ.
Разом з тим, після перевірки ІНФОРМАЦІЯ_4 відомостей в Державному реєстрі актів цивільного стану, встановлено що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 також є матір'ю ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_5 , що відображено у довідці від 14.02.2025 (а.с. 32 зворотній бік).
При цьому, позивач в порушення вимог Порядку №560 до заяви про надання відстрочки від призову не додав документів, що підтверджують неможливість ОСОБА_3 утримувати свою матір ОСОБА_2 .
Враховувавши зазначені факти, суд вважає, що комісією при ІНФОРМАЦІЯ_6 правомірно було прийнято рішення про відмову у наданні відстрочки ОСОБА_1 на підставі пункті 13 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та направлено відповідне повідомлення.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та, зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).
Таким, чином, суд доходить висновку, що позовні вимоги є безпідставними та задоволенню не підлягають.
Статтею 139 КАС України визначені правила розподілу судових витрат.
Оскільки у задоволенні цього позову відмовлено повністю, суд не стягує та не присуджує судові витрати у цій справі.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 з розгляду питань щодо надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації в особливий період ОСОБА_1 , яке оформлене повідомленням №42 від 11.03.2025; зобов'язання комісії з розгляду питань щодо надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації в особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_2 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 06.02.2025 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.13 ч.1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та прийняти рішення про надання відстрочки на військову службу під час мобілізації.
- відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.О. Павлічек