24 лютого 2026 року Справа № 826/2800/17
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Шаповала М.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №826/2800/17 за позовом приватного підприємства "Фармлогістика" до Головного управління ДПС у м. Києві як відокремлений підрозділ ДПС України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень
У квітні 2017 року приватне підприємство "Фармлогістика" звернулося з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про скасування: податкового повідомлення-рішення від 18.11.2016 № 0023161406 про застосування до підприємства штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1 028 781,42 грн за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності; податкового повідомлення-рішення від 18.11.2016 № 0023171406 про застосування до підприємства штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 2040,00 грн за порушення пункту 1 статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 №15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю"; податкового повідомлення-рішення від 23.11.2016 № 0023391406 про збільшення Підприємству суми грошового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб на 283 841,00 грн, в тому числі штрафні (фінансові) санкції - 56768,00 грн; податкового повідомлення-рішення (без дати та номера) про збільшення Підприємству суми грошового зобов'язання з військового збору на 89' 228,60 грн, в тому числі, штрафні (фінансові) санкції - 38 231,62 грн; податкового повідомлення-рішення (без дати та номера) про збільшення Підприємству суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на 9865,15 грн, в тому числі штрафні (фінансові) санкції - 4146,85 грн.
Вимоги позивач мотивував тим, що відповідач безпідставно нарахував пеню за порушення розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, оскільки в акті перевірки наведені 4 різні суми заборгованостей у доларах США, термін сплати яких настав, а первинні документи, підписані ПП "Фармлогістика" та нерезидентами, перелік яких наведено в акті перевірки, у позивача відсутні, а тому наявність заборгованостей не підтверджена первинними документами, що також свідчить про відсутність обов'язку декларувати валютні цінності; відповідач неправомірно донарахував податок на доходи нерезидента, у зв'язку із тим, що консалтингові послуги, надані нерезидентами не є послугами інжинірингу у розумінні підпункту 14.1.85 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України та не підлягають оподаткуванню; висновки акта перевірки про заниження військового збору та податку на доходи фізичних осіб є безпідставними та не підтверджуються належними доказами.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 квітня 2017 року відкрито провадження в адміністративній справі № 826/2800/17, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.11.2018 адміністративний позов Приватного підприємства "Фармлогістика" задоволено повністю. Визнано протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у місті Києві від 18 листопада 2016 року № 0023161406 та № 0023171406. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у місті Києві без номера та без дати, яким Приватному підприємству "Фармлогістика" визначено суму грошового зобов'язання з військового збору у розмірі 89228,6 грн, у тому числі за податковими зобов'язаннями - 50 996,98 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 38 231,62 грн. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у місті Києві без номера та без дати, яким Приватному підприємству "Фармлогістика" визначено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 9865,15 грн, у тому числі за податковими зобов'язаннями - 5718,3 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 4 146,85 грн. Стягнуто на користь Приватного підприємства "Фармлогістика" понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 21 206,45 грн. (двадцять одна тисяча двісті шість гривень сорок п'ять копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у місті Києві.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві залишено без задоволення. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 листопада 2018 року залишено без змін.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11.11.2019 касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві задоволено частково. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.11.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.03.2019 скасовано в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18.11.2016 № 0023161406, справу в цій частині позовних вимог направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.11.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.03.2019 залишено без змін.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.12.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, розглядати справу ухвалено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" № 2825-ІХ, визначено Ліквідувати Окружний адміністративний суд міста Києва.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
На виконання вимог Закону України "Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ" наказом ДСА України від 16.09.2024 № 399 затверджено Порядок передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва.
Пунктами 4-7 Порядку № 399 визначено, що на розгляд та вирішення судам підлягають передачі судові справи, які нерозглянуті ОАСК та передані до КОАС, але до набрання чинності Законом, не розподілені між суддями. Матеріали щодо розгляду та вирішення окремих процесуальних питань у межах нерозглянутих судових справ підлягають передачі до судів, визначених у результаті автоматизованого розподілу судових справ між судами, проведеного відповідно до правил, установлених цим Порядком. Судові справи, вказані у переліку, які підлягають передачі судам, мають бути зареєстровані в базі даних. Перелік складається відповідальною особою протягом семи робочих днів після опублікування цього Порядку за формою, визначеною у додатку 1 до Порядку, та формується в електронній формі із застосуванням КЕП.
На виконання положень Закону № 2825-IX та відповідно до Порядку № 399, матеріали даної адміністративної справи передано на розгляд до Сумського окружного адміністративного суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями Сумського окружного адміністративного суду, дана справа передана судді Шаповалу М.М.
Ухвалою суду від 17.03.2025 справу в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18.11.2016 № 0023161406 прийнято до свого провадження.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених в акті перевірки. Зазначив, що відповідальність за порушення валютного законодавства передбачена п. 2 ст. 16 Декрету № 15-93. Відповідно до п. 3 Указу Президента України від 27.06.99 № 734/99 "Про врегулювання порядку одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів та застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства", п. 2.7 Постанови Національного банку України від 08.02.2000 № 49 "Положення про валютний контроль", порушення вимог щодо порядку декларування валютних цінностей та іншого майна тягне за собою відповідальність у вигляді накладення штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожний період порушення. У задоволенні позовних вимог просить відмовити повністю.
Представником позивача надано до суду відповідь на відзив, в якому вимоги підтримує та зазначає, що в постанові Верховного Суду від 11.11.2019 (а саме на сторінці 9 останній абзац та на сторінці 10 перший абзац), зазначалось, що "…При цьому суди взяли до уваги доводи позивача про відсутність у нього документів, якими оформлені господарські взаємовідносини з вказаними нерезидентами, не з'ясувавши, однак, на підставі яких даних контролюючий орган зробив висновок про наявність простроченої дебіторської заборгованості по розрахунках в іноземній валюті. Суд не дослідив додаток ЕК до акта перевірки, на який є посилання в пункті 3.9 акта, тоді як в ньому має бути інформація, зокрема щодо актів виконаних робіт за контрактами із зазначеними контрагентами-нерезидентами, не витребував у позивача оборотно-сальдові відомості за відповідними рахунками бухгалтерського обліку в розрізі цих контрагентів. Позивач, як вже зазначалося, не заперечував факт укладення експортних контрактів із вказаними контрагентами. Відтак, якщо ці контракти були виконані, інформація щодо здійснених господарських операцій повинна бути відтворена в бухгалтерському обліку. У разі, якщо контракти не були виконані обома сторонами, у позивача також повинна бути з цього питання відповідна інформація чи відповідні пояснення. З огляду на зазначене доводи позивача про відсутність у нього документів, складених по взаємовідносинах із зазначеними контрагентами-нерезидентами без пояснення причини цьому, є непереконливими. Суд не взяв до уваги, що у контролюючого органу не може бути таких документів, оскільки перевірка проводиться на підставі документів, які надає платник податків, і закінчується складанням акта перевірки. Повноваження контролюючого органу щодо витребування документів у платника податків визначені законом….".
На сторінці 10 абзац четвертий вказується, що з урахуванням наведеного у суду були підстави для витребування у сторін додаткових доказів, зокрема додатка № ЕК до акта перевірки, який відсутній в матеріалах справи, зведених документів бухгалтерського обліку для перевірки їх доводів стосовно правомірності податкового повідомлення-рішення від 18.11.2016 № 0023161406.
Звертає увагу суду, що відповідач в своєму відзиві на другій сторінці абзац п'ятий посилається на додаток № ЕК "Дані про виконання експортних контрактів", однак даного додатку не має ні у позивача ні в матеріалах справи, хоча Окружений суд міста Києва, своєю ухвалою від 10.12.2019, суддя Качур І.А., зобов'язав відповідача подати до суду даний додаток до Акту, відповідач дану вимогу проігнорував.
Відзив відповідача містить посилання, в якості доводів виключно на Акт Головного Управління ДФС у м. Києві від 02.11.2016 р. № 450/26-15-14-02-02/36311997 про результати документальної планової виїзної перевірки приватного підприємства "Фармлогістика" (код 36311997) з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 30.06.2016 та не містить жодних інших доказів.
Позивачем на момент проведення перевірки, як зазначається в Акті перевірки та в Постанові від 11.11.2019 (сторінка 8 абзац сьомий та сторінка 9 абзац перший) були надані контролюючому органу реєстри рахунків бухгалтерського обліку та показники доходів і витрат ПП "Фармлогістика" за період з 01.01.2013 по 30.06.2016, перелік яких наведений в додатках 11, 12 до акта (пункт 2.25 акта), експортні контракти із контрагентами, інформація щодо проведені розрахунки за експортними контрактами з 01.01.2013 по 30.06.2016, вантажні митні декларації та інші документи. Відповідачем факт надання позивачем вищезазначених документів підтверджувався в Акті перевірки та не оскаржувався в період судового розгляду.
Тобто на момент проведення перевірки позичав надав контролюючому орану всі наявні у нього документи. У Позивача відсутні акти приймання-передачі наданих послуг або інші документи, що засвідчують надання послуг, по експортних контрактах з фірмами-нерезидентами "ALLMed International Inc" в розмірі 1213 доларів США, "BC PHARMA BV LUGANO" - 45,50 доларів США, "BRANCH, BIOPHYT HOLDINGS LTD" - 223,62 доларів США, "AMERICAN NORTON CORPORATION" -101'723,87 доларів США, "UNIPHARM Inc. " - 25,04 доларів США, "Emfor International Ltd" - 22' 932,17 доларів США, "M-INVEST LTD" - 1857,92 доларів США, "Vogt Medical Vertrieb Gmbh" - 10,89 доларів США та "Reckitt Benckiser Hungaru Kft" - 507,11 євро., оскільки таки акти приймання-передачі наданих послуг не були підписані та повернуті ПП "Фармлогістика" вищезазначеними контрагентами. Відповідні пояснення щодо їх відсутності позивачем надавалися в усній формі і в першій і в другій інстанції.
Дослідивши матеріали справи на підтвердження й спростування заявлених вимог в їх сукупності, надавши їм юридичну оцінку, суд встановив наступне.
Відповідно до податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС від 18 листопада 2016 року № 0023161406 згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, статті 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" за порушення статті 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" до ПП "Фармлогістика" застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) або пені за платежем пеня за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності у сумі 1 028 781,42 грн.
Зазначене податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі акта від 02 листопада 2016 року № 450/26-15-14-02-02/36311997 "Про результати документальної планової виїзної перевірки Приватного підприємства "Фармлогістика" (код 36311997) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 30.06.2016" .
У висновку акта перевірки встановлено зокрема наступні порушення позивачем вимог законодавства: статті 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" встановлено порушення термінів розрахунків в іноземній валюті по експортних контрактах з нерезидентами ALLMed International Inc., BC PHARMA BV LUGANO BRANCH, BIOPHYT HOLDINGS LTD, AMERICAN NORTON CORPORATION, UNIPHARM Inc., Emfor International Ltd, M-INVEST LTD, Vogt Medical Vertrieb Gmbh, Reckitt Benckiser Hungaru Kft та встановлено дебіторську заборгованість по експортним контрактам з вказаними нерезидентами.
За змістом частини першої статті 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" порушення резидентами, крім суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).
Таким чином, пеня стягується прострочення від суми неодержаної виручки або вартості недопоставленого товару за кожен день прострочення; при цьому граничний строк зарахування виручки резидентів в іноземній валюті пов'язаний з фактом виписки вивізної вантажної митної декларації продукції або моментом підписання акта чи іншого документа, що засвідчує виконання робіт.
В акті перевірки зазначено про те, що ПП "Фармлогістика" станом на 30 червня 2016 року має дебіторську заборгованість по експортних контрактах з нерезидентами ALLMed International Inc. На суму 1 213 доларів США, BC PHARMA BV LUGANO на суму 45,50 доларів США, BRANCH, BIOPHYT HOLDINGS LTD на суму 223,62 доларів США, AMERICAN NORTON CORPORATION на суму 101 723,87 доларів США, UNIPHARM Inc. на суму 25,04 доларів США, Emfor International Ltd на суму 22 932,17 доларів США, M-INVEST LTD на суму 1 857,92 доларів США, Vogt Medical Vertrieb Gmbh на суму 10,89 доларів США та Reckitt Benckiser Hungaru Kft на суму 507,11 євро.
Позивачем на момент проведення перевірки, як зазначається в Акті перевірки та в Постанові Верховного Суду від 11.11.2019 по справі № 826/2800/17 (сторінка 8 абзац сьомий та сторінка 9 абзац перший) були надані контролюючому органу реєстри рахунків бухгалтерського обліку та показники доходів і витрат ПП "Фармлогістика" за період з 01.01.2013 по 30.06.2016, перелік яких наведений в додатках 11, 12 до акта (пункт 2.25 акта), експортні контракти із контрагентами, інформація щодо проведені розрахунки за експортними контрактами з 01.01.2013 по 30.06.2016, вантажні митні декларації та інші документи. Відповідачем факт надання позивачем вищезазначених документів підтверджувався в Акті перевірки та не оскаржувався в період судового розгляду.
Тобто на момент проведення перевірки позичав надав контролюючому орану всі наявні у нього документи. У позивача відсутні акти приймання-передачі наданих послуг або інші документи, що засвідчують надання послуг, по експортних контрактах з фірмами-нерезидентами "ALLMed International Inc" в розмірі 1213 доларів США, "BC PHARMA BV LUGANO" - 45,50 доларів США, "BRANCH, BIOPHYT HOLDINGS LTD" - 223,62 доларів США, "AMERICAN NORTON CORPORATION" -101'723,87 доларів США, "UNIPHARM Inc. " - 25,04 доларів США, "Emfor International Ltd" - 22' 932,17 доларів США, "M-INVEST LTD" - 1857,92 доларів США, "Vogt Medical Vertrieb Gmbh" - 10,89 доларів США та "Reckitt Benckiser Hungaru Kft" - 507,11 євро., оскільки таки акти приймання-передачі наданих послуг не були підписані та повернуті ПП "Фармлогістика" вищезазначеними контрагентами.
Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Окружений суд міста Києва, своєю ухвалою від 10.12.2019, суддя Качур І.А., зобов'язав відповідача подати до суду даний додаток до Акту, відповідач дану вимогу проігнорував.
Разом з тим, суд звертає увагу, що відповідач, на якого покладено тягар доказування, не надав суду будь-яких доказів, які б підтверджували наявність у ПП "Фармлогістика" заборгованості за операціями із нерезидентами ALLMed International Inc., BC PHARMA BV LUGANO BRANCH, BIOPHYT HOLDINGS LTD, AMERICAN NORTON CORPORATION, UNIPHARM Inc., Emfor International Ltd, M-INVEST LTD, Vogt Medical Vertrieb Gmbh, Reckitt Benckiser Hungaru Kft, зокрема відповідних зовнішньоекономічних контрактів та первинних документів (актів виконаних робіт).
У свою чергу позивач стверджує, що ПП "Фармлогістика" не має документів, підписаних із нерезидентами, що вказані в акті перевірки, та, відповідно, дебіторської заборгованості, що могла бути підставою для нарахування пені у сфері ЗЕД, та наполягає на незаконності застосування штрафних санкцій у вигляді пені.
Враховуючи відсутність у справі будь-яких доказів на підтвердження зафіксованого в акті перевірки порушення позивачем статті 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", суд приходить до висновку, що нарахування ПП "Фармлогістика" пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності здійснено відповідачем протиправно.
Згідно з вимогами статті 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
У розумінні частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Матеріали справи свідчать, що відповідні критерії відповідачем не були дотримані.
Виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду докази, які б спростовували доводи позивача, а відтак, не довів правомірність свого рішення, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають до задоволення.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд
Позов приватного підприємства "Фармлогістика" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 18.11.2016 № 0023161406 Головного управління ДПС у м. Києві.
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.М. Шаповал