26 лютого 2026 року Справа № 480/5377/25
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Прилипчука О.А.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/5377/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій просить:
1. Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невнесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів "Оберіг" відомостей про виключення ОСОБА_1 з військового обліку на підставі пп.6 п. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» відповідно до даних, що містяться у тимчасовому посвідченні №2/004874.
2. Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів "Оберіг" відомості про виключення ОСОБА_1 з військового обліку на підставі пп.6 п. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» відповідно до даних, що містяться у тимчасовому посвідченні №2/004874
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що позивач перебував на військовому обліку військовозобов'язаних у ІНФОРМАЦІЯ_3 . 04 грудня 2020 року його було виключено з військового обліку військовозобов'язаних рішенням начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 на підставі п.п. 6 п. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
У тимчасовому посвідченні № 2/004874 міститься відповідна відмітка в пункті 13 про виключення з військового обліку на підставі п.п. 6 п. 6 ст. 37 Закону «Про військовий обов'язок і військову службу».
Після виключення ОСОБА_1 особисто не прибував до ІНФОРМАЦІЯ_4 та заяву про взяття на військовий облік не подавав, однак працівниками центру комплектування було самостійно взято його на облік з незрозумілих підстав.
Позивач зауважив, що ні положення Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ні положення Постанови Кабінету Міністрів України № 1487 від 30.12.2022 «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» не містять норм про можливість повторного взяття на військовий облік виключених з нього осіб.
23.06.2025 року ОСОБА_1 звернувся до начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 з письмовою заявою щодо виправлення недостовірних відомостей Реєстру в порядку п.2 ч.1 ст. 9 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» та просив внести відомості про виключення його з військового обліку військовозобов'язаних на підставі п.п. 6 п. 6 ст. 37 Закону «Про військовий обов'язок і військову службу».
25.06.2025 року на адресу ІНФОРМАЦІЯ_4 було направлено адвокатський запит з метою отримання інформації щодо результату розгляду заяви ОСОБА_1 про виправлення недостовірних відомостей Реєстру в порядку п.2 ч.1 ст. 9 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів».
Станом на дату подання позовної заяви до суду відповідь від ІНФОРМАЦІЯ_4 ні на заяву позивача ні на адвокатський запит надана не була, та жодних дій щодо виправлення відомостей в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг» відповідачем не здійснено.
Вважаючи, що відповідачем вчинено протиправні дії щодо незаконного взяття позивача на військовий облік, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 11.07.2025 відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що ст. 2 Закону №2232-XII, зокрема, передбачено, що виконання військового обов'язку в запасі полягає в дотриманні військовозобов'язаними порядку і правил військового обліку, проходженні зборів для збереження та вдосконалення знань, навичок і умінь, необхідних для виконання обов'язків військової служби в особливий період.
Пунктом 6 частини шостої статті 37 Закону №2232-XII (в редакції, чинній станом на дату внесення до тимчасового посвідчення запису про виключення з військового обліку ОСОБА_1 ) виключенню з військового обліку підлягали громадяни України, які були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.
Разом з цим, положення Закону №2232-XII в частині, що стосується виключення з військового обліку в подальшому зазнавало змін.
Так, Законом України № 3633-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» статтю 37 викладено в новій редакції, згідно з якою частиною шостою визначено вичерпний перелік підстав, згідно з якими виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які: 1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими; 2) припинили громадянство України; 3) визнані непридатними до військової служби; 4) досягли граничного віку перебування в запасі.
Отже, підстава «громадяни України, які були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину» була виключена з переліку таких, згідно з якими відбувалось виключення з військового обліку.
Тобто, з набранням чинності змін в частині шостій статті 37 Закону №2232-XII позивач є таким, що підпадає під дію цього Закону і вважається військовозобов'язаним.
Таким чином, у зв'язку із відсутністю законодавчої підстави з 18.05.2024 та відповідних вкладок в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів ІНФОРМАЦІЯ_5 не внесено запис про виключення позивача та його автоматично поновлено на військовому обліку військовозобов'язаних.
Враховуючи зазначене, просить відмовити у задоволенні позовних вимог (а.с. 23-28).
Ухвалою суду від 15.12.2025 зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 надати суду інформацію чи була надана ОСОБА_1 відповідь на його заяву від 23.06.2025 та відповідь на адвокатський запит № 09-06/25 від 25.06.2025 його представника ОСОБА_2 (який отримано ІНФОРМАЦІЯ_5 26.06.2025) та надати докази надіслання зазначеним особам відповідей та докази їх отримання.
Станом на час розгляду справи відповідач вимог вищевказаної ухвали суду не виконав, витребуваної судом інформації не надав.
Дослідивши матеріали адміністративної справи та зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні відносини, суд виходить з наступних підстав та мотивів.
Судом встановлено, що відповідно до тимчасового посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , 04.12.2020 виключений з військового обліку військовозобов'язаних Сумського МВК згідно ст. 37 ч. 6 п. 6 ЗУ "Про ВО і ВС" (а.с. 15).
Позивач звернувся до відповідача із заявою від 23.06.2025, в якій просив внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів "Оберіг" відомості про виключення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 з військового обліку військовозобов'язаних на підставі пп.6 п. 6 ст. Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» відповідно до даних, що містяться у тимчасовому посвідченні №2/004874 (а.с. 8-9).
25.06.2025 представник позивача звернувся до відповідача із адвокатським запитом, в якому просив надати інформацію про результати розгляду заяви ОСОБА_1 (а.с. 10).
Відповіді надано не було.
Позивач, вважаючи протиправними діями відповідача щодо не внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей щодо виключення його з військового обліку згідно тимчасового посвідчення військовозобов'язаного, звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку вказаним обставинам справи, суд зазначає наступнЗгідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022 року в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб (із подальшим продовженням такого строку).
Згідно із статтею 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 року № 389-VIII (далі - Закон № 389-VIII, в редакції станом на час виникнення спірних відносин,), воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Указом Президента України «Про загальну мобілізацію» №65/2022 від 24.02.2022 року(з наступними змінами) оголошено загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.
Статтею 1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 року №3543-ХІІ (далі Закон №3543-ХІІ), в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що:
- мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано;
- особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій;
Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 року, №2232-ХІІ (далі - Закон №2232) здійснюється правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.
Так, відповідно до частини 6 статті 37 Закону №2232 виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які:
1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими;
2) припинили громадянство України;
3) визнані непридатними до військової служби;
4) досягли граничного віку перебування в запасі.
У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.
Наведена редакція частини 6 статті 37 Закону №2232 викладена з врахуванням змін, які внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 року, №3633-IX, які набрали чинності 18.05.2024 року.
До цього, частина 6 статті 37 Закону №2232 мала таку редакцію «Виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які: 1) призвані чи прийняті на військову службу; 2) проходять військову службу (навчання) у закладах фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти; 3) визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку; 4) досягли граничного віку перебування в запасі; 5) припинили громадянство України; 6) були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину; 7) направлені для відбування покарання до установ виконання покарань або до яких застосовано примусові заходи медичного характеру; 8) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими».
Також, відповідно до частини 1 статті 27 Закону №2232 у запас Збройних Сил України та інших військових формувань зараховуються громадяни України, які придатні за станом здоров'я до проходження військової служби в мирний або воєнний час і не досягли граничного віку перебування в запасі. Вони перебувають на військовому обліку в відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки та відповідних органах інших військових формувань.
Крім цього, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 37 Закону №2232 взяттю на військовий облік військовозобов'язаних у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідних підрозділах розвідувальних органів України підлягають громадяни України: які звільнені з військової служби в запас та не зараховані до військового оперативного резерву; призовники, які пройшли базову загальновійськову підготовку з додержанням умов, передбачених статтею 10-1 цього Закону; які припинили альтернативну (невійськову) службу в разі закінчення строку її проходження або достроково відповідно до Закону України "Про альтернативну (невійськову) службу" та підлягають взяттю на військовий облік військовозобов'язаних; військовозобов'язані, які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання; які набули громадянство України і згідно з цим Законом підлягають взяттю на облік військовозобов'язаних; зняті з військового обліку Збройних Сил України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України відповідно за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України; які відповідно до статті 18 цього Закону звільнені від направлення для проходження базової військової служби; які досягли 25-річного віку під час перебування на військовому обліку призовників; які звільнені із служби у військовому резерві та не досягли граничного віку перебування в запасі; які старші 25 років і раніше не перебували на військовому обліку; які прибули після відбування покарання з установ виконання покарань; призовники, які отримали спеціальні звання рядового, сержантського, офіцерського (начальницького) складу; жінки з дотриманням умов, передбачених частиною одинадцятою статті 1 цього Закону; які отримали військові звання офіцерського складу після проходження військової підготовки за програмою підготовки офіцерів запасу.
Також, на виконання вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 року, №3633-ІХ, Кабінетом Міністрів України постановою №560 від 16.05.2024 року (набрала чинності 18.05.2024 року), затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок №560), яким, окрім іншого, врегульовано процедуру проведення призову на військову службу під час мобілізації, оповіщення та прибуття резервістів та військовозобов'язаних під час мобілізації.
Зокрема, відповідно до пункту 4 Порядку №560 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) на військову службу під час мобілізації, на особливий період можуть бути призвані:
особи, звільнені з військової служби у зв'язку із застосуванням заборони, передбаченої частиною третьою або четвертою статті 1 Закону України «Про очищення влади». Такі особи, призвані на військову службу під час мобілізації, призначаються на військові посади, крім посад, щодо яких здійснюються заходи з очищення влади;
особи, яких раніше було засуджено до позбавлення волі, обмеження волі, арешту чи виправних робіт за вчинення кримінального проступку, нетяжкого злочину, у тому числі із звільненням від відбування покарання, тяжкого злочину, крім тих, які були засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України;
особи, яких раніше було засуджено до позбавлення волі за особливо тяжкий злочин, крім тих, які були засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України. Такі особи призиваються на військову службу під час мобілізації за рішенням Генерального штабу Збройних Сил, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ;
засуджені особи, які звільнені від відбування покарання з випробуванням, крім тих, які засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України. Такі особи проходять військову службу виключно у відповідних спеціалізованих підрозділах військових частин.
Законом України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» від 16.03.2017 року, №1951-VIII (далі - Закон №1951- VIII) визначено правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць (далі - призовники, військовозобов'язані та резервісти).
Відповідно до статті 9 Закону №1951- VIII призовник, військовозобов'язаний та резервіст має право:
1) отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста;
2) звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.
Призовник, військовозобов'язаний та резервіст зобов'язаний подавати до органу ведення Реєстру достовірну інформацію про свої персональні дані, що вносяться до Реєстру.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року, №559 затверджено Порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Порядок №559), згідно пункту 4 якого, у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін:
у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку;
в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку.
Зміни вносяться протягом п'яти робочих днів з дня реєстрації заяви.
Наведена норма дає підстави для твердження, що позивач вважаючи, що має місце невідповідність відомостей, зазначених у тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, громадянин України, мав звернутися до ІНФОРМАЦІЯ_7 у спосіб визначений пунктом 4 Порядку №559 із заявою про внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Дослідженням матеріалів справи встановлено, що позивач 23.06.2025 року звернувся із письмовою заявою до ІНФОРМАЦІЯ_7 , в якій просив внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів "Оберіг" відомості про виключення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 з військового обліку військовозобов'язаних на підставі пп.6 п. 6 ст. Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» відповідно до даних, що містяться у тимчасовому посвідченні №2/004874 (а.с. 8-9). Зазначена заява була направлена відповідачу засобами поштового зв'язку, що підтверджується накладною Укрпошти № 4001600088689 та описом вкладення у цінний лист (а.с. 9 зворотній бік).
Разом із тим, доказів того, що зазначена заява позивача була розглянута, матеріали справи не містять.
Слід зазначити, що під час розгляду справи відповідачем також не було надано суду будь - яких доказів щодо прийняття рішення (чи то задоволення, чи то відмови у задоволенні) за результатами розгляду вказаної заяви позивача.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що зазначена заява позивача від 23.06.2025 в порушення вищевказаних норм законодавства, розглянута відповідачем не була, тобто фактично матеріалами справи підтверджується бездіяльність відповідача щодо не розгляду та неприйняття жодного рішення по суті зазначеної заяви ОСОБА_1 .
При цьому, суд зазначає, що під час розгляду цієї справи не надає оцінку підставам за якими позивач вважає, що відповідач повинен внести в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів («Оберіг») інформацію, про виключення ОСОБА_1 з військового обліку, оскільки така оцінка не надавалася відповідачем та в межах цієї справи суд оцінює саме законність дій/бездіяльності відповідача.
Разом з тим, згідно ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Отже, у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, вихід за межі позовних вимог можливий, але повинен бути пов'язаний із захистом саме тих прав, на захист яких поданий позов.
Оскільки в даному випадку, відповідачем взагалі не було розглянуто зазначену заяву позивача від 23.06.2025, суд вважає за необхідне обрати належний захист порушеного права позивача: визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не розгляду та неприйняття жодного рішення по суті зазначеної заяви ОСОБА_1 та зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_5 розглянути по суті заяву ОСОБА_1 від 23.06.2025.
Відповідно позовні вимоги в редакції представника позивача задоволенню не підлягають, як передчасні, а також враховуючи, що матеріали справи не містять доказів того, що позивач на даний час перебуває на військовому обліку як військовозобов'язаний.
Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Враховуючи положення ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 суму судового збору в розмірі 605,60 грн., сплаченого згідно платіжної інструкції від 04.07.2025 (а.с. 16).
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не розгляду та неприйняття жодного рішення по суті заяви ОСОБА_1 від 23.06.2025.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_8 розглянути заяву ОСОБА_1 від 23.06.2025.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) суму судового збору в розмірі 605,60 грн. (шістсот п'ять гривень 60 коп.).
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.А. Прилипчук