26 лютого 2026 року м. Рівне№460/208/26
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Комшелюк Т.О., розглянувши за правилами письмового провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області
про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - відповідач 1), в якому просить суд: 1) визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо не призначення ОСОБА_2 пенсії за віком; 2) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області призначити й виплачувати ОСОБА_2 пенсію за віком. В обґрунтування позовних вимог стверджує, що 16.06.2025 звернулася до територіального управління ПФУ з заявою про призначення пенсії за віком. 07.07.2025 вона отримала рішення про відмову у призначенні пенсії. Позивач не погоджується з не призначенням їй пенсії, оскільки наявність у неї права на призначення пенсії підтверджується документами, доданими до заяви від 16.06.2025. Просить суд позовні вимоги задовольнити повністю.
Ухвалою суду від 20.01.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні). Витребувано у відповідача 1 копії матеріалів пенсійної справи, а також докази на підтвердження повідомлення позивача про відмову у призначенні пенсії, з зазначенням дати такого повідомлення.
Відповідач 1 правом на подання відзиву не скористався. Витребувані докази суду не надав.
Ухвалою суду від 06.02.2026 залучено до участі в даній справі в якості другого відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі - відповідач 2).
Відповідач 2 відзив на позовну заяву подав. Заперечив проти задоволення позовних вимог з підстав відсутності у позивача необхідного страхового стажу.
Дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд виходить з наступного.
Обставини, встановлені судом:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 16.06.2025 звернулася до територіального управління ПФУ з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
За принципом екстериторіальності вказана заява та додані до неї документи розглядалися відповідачем 2.
Рішенням відповідачем 2 від 24.06.2025 №172450010131 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком. Зазначено, що вік заявника становить 60 років (за необхідних 60 років). Страховий стаж - 24 роки 3 місяці 18 днів (за необхідних 32 роки). До страхового стажу не зараховано періоди роботи відповідно трудової книжки НОМЕР_1 , оскільки на титульній сторінці зазначено прізвище заявника « ОСОБА_3 » (на російській мові), що не відповідає даним паспорту НОМЕР_2 - « ОСОБА_4 » (на російській мові). Не зараховано періоди догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку згідно свідоцтв про народження: НОМЕР_3 на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , НОМЕР_4 на ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , оскільки в даних документах відсутня відмітка про отримання паспорту, у разі відсутності відмітки зазначити в заяві інформацію про здійснення догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку або надати паспорт дитини. Враховуючи вищевикладене, відповідачем 2 відмовлено у призначенні позивачу пенсії у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу.
Не погоджуючись з не призначенням їй пенсії за віком, позивач звернулася до суду з з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Згідно приписів статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам регулює Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058).
Відповідно до ст. 1 Закону №1058-ІV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.
Періоди, з яких складається страховий стаж, визначає стаття 24 Закону №1058-ІV.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (ч. 4 ст. 24 Закону №1058-IV).
Відповідно до ст.45 Закону №1058-ІV, пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Частиною 1 статті 26 Закону №1058 визначено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років.
Досягнення позивачем пенсійного віку (60 років) сторонами не оспорюється.
Проте спірним є наявність у неї необхідного страхового стажу - 32 роки.
Так, до страхового стажу не зараховано періоди роботи відповідно трудової книжки НОМЕР_1 , оскільки на титульній сторінці зазначено прізвище заявника « ОСОБА_3 » (на російській мові), що не відповідає даним паспорту НОМЕР_2 - « ОСОБА_4 » (на російській мові).
Згідно з частиною 1 статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Аналогічне визначення поняття "страховий стаж" міститься у статті 1 вказаного Закону, а саме: страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески; страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше.
З вищезазначеного слідує, що для зарахування періоду роботи до страхового стажу необхідною та обов'язковою умовою є сплата страхових внесків за вказаний період.
Наведене кореспондується з положеннями частини 2 статті 24 Закону №1058-ІV, за якими страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (до 01.01.2004), а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Статтею 44 Закону №1058-IV встановлено порядок звернення за призначенням (перерахунком) пенсії, відповідно до якого заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи. Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Частиною 5 статті 45 Закону №1058-IV визначено, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення пенсій урегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846; далі Порядок №22-1).
Згідно із підпунктом 2 пункту 2.1 Порядку №22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637.
За приписами пунктів 4.1, 4.7 Порядку №22-1 заяви про перерахунок пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження. Якщо пенсію за віком призначено автоматично (без звернення особи), у повідомленні про призначення особі пенсії додатково зазначається інформація про порядок її виплати.
Відповідно до статті 62 Закону №1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі Порядок №637).
Згідно із пунктами 1 та 2 Порядку №637 (з наступними змінами та доповненнями) основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Документи, визначені цим Порядком, є підставою для внесення відомостей до частини персональної електронної облікової картки в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, що відображає трудову діяльність застрахованої особи, в тому числі за період до 1 січня 2004 року. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Згідно із пунктом 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно з пунктом 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 29.07.1993 №58 (далі Інструкція №58) до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди.
Як вбачається з матеріалів справи, ГУ ПФУ в Житомирській області під час розгляду заяви позивача про призначення пенсії за віком, не взято до уваги відомості трудової книжки НОМЕР_1 , внаслідок чого до страхового стажу позивача не зараховано періоди роботи згідно записів в даній трудовій книжці.
Такі дії ГУ ПФУ в Житомирській області обґрунтовані тим, що трудова книжка позивача заповнена з порушенням вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства праці України №58 від 29.07.1993, а саме: на титульній сторінці зазначено прізвище заявника « ОСОБА_3 » (на російській мові), що не відповідає даним паспорту СР322138 - « ОСОБА_4 » (на російській мові).
Відповідно до п. 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про трудові книжки працівників» від 27.04.1993 №301 відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб'єкта господарювання. Тому, порушення роботодавцем порядку заповнення трудової книжки не може бути підставою для позбавлення особи права на належну пенсію.
Так, Верховний суд у постановах від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а та від 04.09.2018 у справі №423/1881/17 сформував правовий висновок, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
Наявність сумнівів у відповідача, може бути підставою для перевірки, в ході якої має бути встановлено обставини, які перешкоджають зарахуванню періоду роботи до стажу, однак не можуть нівелювати відомості трудової книжки та позбавляти особу права на належне пенсійне забезпечення з урахуванням набутого нетрудового стажу. Вищевказане узгоджується з позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 06.03.2018, справа №127/9055/17.
Посилання на неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача її конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питання призначення пенсії за віком. Вищевказане узгоджується з позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 29.03.2019 у справі №548/2056/16-а, від 06.03.2018 у справі №754/14898/15-а, від 21.02.2018 у справі №687/975/17.
Також суд зазначає, що до матеріалів позовної заяви позивачем додано рішення Березнівського районного суду Рівненської області від 11.09.2025, яке набрало законної сили, в справі №555/1627/25 (номер провадження №2-о/555/139/25), яким встановлено факт належності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , трудової книжки серії НОМЕР_1 .
Згідно частини 4 статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином факт належності ОСОБА_2 трудової книжки серії НОМЕР_1 не підлягає доказуванню та підлягає врахуванню при вирішенні питання про призначення позивачу пенсії.
Однак, суд зауважує, що оскільки вказане рішення датовано після прийняття відповідачем 2 рішення про відмову у призначенні позивачу пенсії, то пенсійним органом не надавалася оцінка вказаному доказу при його прийнятті.
Щодо не врахування до страхового стажу позивача періодів догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку, суд зауважує наступне.
Так, згідно рішення відповідача 2 від 24.06.2025 позивачу до стажу не зараховано періоди догляду за дітьми згідно свідоцтв про народження: НОМЕР_3 на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , НОМЕР_4 на ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , оскільки в даних документах відсутня відмітка про отримання паспорту, у разі відсутності відмітки зазначити в заяві інформацію про здійснення догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку або надати паспорт дитини.
Відповідно до статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
До стажу роботи зараховується також:
ж) час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми, але не довше ніж до досягнення кожною дитиною 3-річного віку.
Відповідно до пункту 11 Порядку №637 час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми встановлюється на підставі:
свідоцтва про народження дитини або паспорта (у разі смерті дитини - свідоцтва про смерть);
документів про те, що до досягнення дитиною 3-річного віку мати не працювала.
Документами, які підтверджують те, що до досягнення дитиною 3-річного віку мати не працювала, і те, що до досягнення дитиною 12-річного віку один з батьків не працював, є:
виписка з трудової книжки;
відомості про відсутність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців інформації про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця, отримані в порядку взаємного обміну інформацією;
інформація із системи персоніфікованого обліку.
Як слідує з матеріалів справи, згідно свідоцтв про народження: НОМЕР_3 на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , НОМЕР_4 на ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 позивач є їх матір'ю.
Суд бере до уваги, що згідно матеріалів справи, відповідач 2 не ставить під сумнів факт, що до досягнення дітьми 3-річного віку позивач не працювала.
Водночас, в рішенні Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зазначено, що позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком, оскільки, зокрема, не було враховано до стажу роботи періоди догляду за дітьми, тому що у свідоцтвах про народження дітей відсутня відмітка про видачу паспорта та відсутня інша інформація про факт догляду непрацюючої матері за дитиною до досягнення трирічного віку.
З цього приводу суд зазначає наступне.
Нормами Порядку №637 не передбачено надання особами, які звертаються із заявою про призначення пенсії, додаткової інформації про факт догляду матері за дітьми до досягнення ними трирічного віку або проставлення на свідоцтві про народження дитини відмітки про одержання паспорта дитиною.
Водночас, суд вважає, зазначену відповідачем підставу для відмови у зарахуванні до страхового стажу позивача періодів перебування по догляду за дитиною до досягнення 3-х річного віку, безпідставною, та таку, що не узгоджується із нормами наведених положень законодавства.
Отже, період догляду позивачем за дітьми до досягнення ними трирічного віку, згідно свідоцтва про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , серії НОМЕР_3 , свідоцтва про народження ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , серії НОМЕР_4 , до досягнення ними трирічного віку підлягає зарахуванню до страхового стажу позивача.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування рішення відповідача 2 від 24.06.2025 №172450010131.
Стосовно вимог позивача про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо не призначення ОСОБА_2 пенсії за віком, то суд зазначає, що вони задоволенню не підлягають, оскільки має місце вчинення саме активних дій - прийняття рішення про відмову у призначенні позивачу пенсії за віком і не відповідачем 1, а відповідачем 2.
Щодо іншої вимоги про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області призначити й виплачувати ОСОБА_2 пенсію за віком, суд зауважує наступне.
За наслідками розгляду справи по суті судом встановлено, що до страхового стажу позивача протиправно не зараховано періоди роботи відповідно трудової книжки НОМЕР_1 та періоди догляду за дітьми до досягнення ними трьох років згідно свідоцтв про народження серії НОМЕР_3 та серії НОМЕР_4 .
Поряд з цим, які періоди трудової діяльності були враховані до страхового стажу позивача і чи не перетинаються вони зі спірними періодами, суд не має можливості встановити.
Також суд зазначає, що відповідачем 2 при розгляді заяви не надавалася оцінка доказам, які були надані суду разом з позовною заявою.
Таким чином підстави для задоволення вимог в частині зобов'язання ГУ ПФУ в Рівненській області призначити та виплачувати позивачу пенсію за віком відсутні, оскільки останні є передчасними.
Більше того, суд зауважує, що згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 08.02.2024 у справі №500/1216/23 дії зобов'язального характеру щодо призначення позивачу пенсії за віком має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що необґрунтовано прийняв рішення про відмову у призначенні такої пенсії.
За наведеного, належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача, з урахуванням положень ч.2 ст. 9 КАС України, буде визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 24.06.2025 №172450010131 про відмову у призначенні ОСОБА_2 пенсії за віком та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повторно розглянути заяву ОСОБА_2 від 16.06.2025 про призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зарахувавши до страхового стажу періоди роботи відповідно трудової книжки НОМЕР_1 та періоди догляду за дітьми до досягнення ними трьох років згідно свідоцтв про народження серії НОМЕР_3 та серії НОМЕР_4 .
Щодо строку звернення до суду з даним позовом, варто зазначити таке.
Позивач в позовній заяві стверджує, що про порушення свого права дізналася 07.07.2025, а з даним позовом до суду звернулася 06.01.2026.
Судом витребовувалися у відповідача 1 докази на підтвердження повідомлення позивача про відмову у призначенні пенсії, з зазначенням дати такого повідомлення, однак суду їх надано не було.
Таким чином, суд приймає доводи позивача, що про порушення свого права вона дізналася 07.07.2025, оскільки відповідачем 1 вказане твердження не спростовано.
З огляду на викладене, строк звернення до суду з даним позовом позивачем не пропущено.
При цьому, залишаючи без оцінки окремі аргументи учасників справи, суд виходить з того, що оцінка таких обставин не має вирішального значення для правильного вирішення спору по суті.
Частиною першою статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини першої статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частинами першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачі як суб'єкти владних повноважень в ході розгляду справи частково довели правомірність своєї поведінки в спірних правовідносинах.
Натомість, доводи та аргументи позивача, якими він обґрунтовував позовні вимоги, знайшли часткове підтвердження за наслідками розгляду справи по суті, а тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
За правилами частини третьої статті 139 КАС України, відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
З огляду на вказане, сума судового збору в розмірі 665,60грн підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 2 пропорційно до задоволених вимог.
Керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 24.06.2025 №172450010131 про відмову у призначенні ОСОБА_2 пенсії за віком.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повторно розглянути заяву ОСОБА_2 від 16.06.2025 про призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зарахувавши до страхового стажу періоди роботи відповідно трудової книжки НОМЕР_1 та періоди догляду за дітьми до досягнення ними трьох років згідно свідоцтв про народження серії НОМЕР_3 та серії НОМЕР_4 .
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_2 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області судовий збір у сумі 665,60грн (шістсот шістдесят п'ять гривень, 60 коп).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 26 лютого 2026 року
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_5 )
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Олександра Борисенка, буд. 7,м. Рівне,Рівненська обл.,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 21084076) Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. О. Ольжича, буд. 7,м. Житомир,Житомирська обл.,10003, ЄДРПОУ/РНОКПП 13559341)
Суддя Т.О. Комшелюк