за результатами вирішення заяви про відвід
26 лютого 2026 року Р і в н е№460/17412/25
Рівненський окружний адміністративний суд в складі судді В.В. Щербакова, розглянувши в письмовому провадженні письмову заяву про відвід судді Дудар О.М. у адміністративній справі за позовом
ОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області
про відвід головуючого судді,
У провадженні Рівненського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій.
Позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо нездійснення нарахування та виплати пенсії з 01.03.2023 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 від 13.08.2024 №12/1/6193ХГ16239 без обмеження її максимальним розміром;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити нарахування та виплату пенсії з 01.03.2023 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 від 13.08.2024 за №12/1/6193ХГ16239 без обмеження її максимальним розміром з урахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою суду від 29.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
24.02.2026 від позивача надійшла заява про відвід головуючої судді Дудар О.М., обґрунтована тим, що розгляд справи в суді першої інстанції триває понад шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, що вказує на недотримання судом вимог ч.1 ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Позивач вказує, що ним тричі подавалися клопотання з проханням ухвалити рішення у справі, які судом проігноровано. Зазначені обставини, на думку позивача, дають підстави для сумніву в неупередженості судді.
Ухвалою від 24.02.2026 суддею Дудар О.М. визнано заяву представника ОСОБА_1 про відвід необґрунтованою та передано справу №460/17412/25 для вирішення питання про відвід судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу і підлягає визначенню у порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
За результатами автоматизованого розподілу справи №460/17412/26 для вирішення питання про відвід визначеного головуючим суддею Щербакова В.В.
Відповідно до частини восьмої статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.
Суд вважає за можливе розглянути заяву про відвід судді Дудар О.М. в порядку письмового провадження.
За приписами частини четвертої статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вирішуючи заяву про відвід судді Дудар О.М., суд зазначає наступне.
Заява про відвід головуючого судді обґрунтована наступним:
"Розгляд справи в суді першої інстанції триває понад шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, що вказує на недотримання судом вимог ч.1 ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Позивач вказує, що згідно вимог статей 12,257,262 КАС України, адміністративна справа №460/17412/25 є справою незнаючної складності та підлягає розжгляду у порядку спрощеного позовного провадження. Крім того, позивач зазначає, що ним тричі подавалися клопотання з проханням ухвалити рішення у справі, які судом проігноровано. Зазначені обставини, на думку позивача, дають підстави для сумніву в неупередженості судді.
Філіппов Д.Г. у своїй заяві вважає, що ігнорування норм КАСУ, позбавляє позивача справедливого судового захисту, яке гарантовано Конституцією України, а тому вказане в сукупності є підставою для відводу судді."
Перевіривши правову та фактичну обґрунтованість заяви про відвід головуючого судді, суд зазначає наступне.
Згідно із частинами третьою, четвертою статті 40 КАС України, питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
За правилами частини одинадцятої цієї статті, питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
Оцінюючи наведені підстави для відводу судді, суд враховує таке.
Підстави для відводу судді визначені нормами статей 36 та 37 КАС України.
За правилами частини першої статті 36 КАС України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу (частина друга статті 36 КАС України).
Так, заява про відвід фактично ґрунтується на положеннях пункту 4 частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до вказаної процесуальної норми суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу, якщо наявні обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
За вимогами пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський Суд з прав людини у своїй практиці виділяє наступні критерії оцінки неупередженості:
1) суб'єктивний - беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі;
2) об'єктивний - визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Не дивлячись на те, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередження чи схильності, її відсутність чи, навпаки, наявність може бути перевірена різними способами відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції. У даному контексті можна провести розмежування між суб'єктивним підходом, що відображає особисті переконання конкретного судді з конкретної справи, і об'єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-який сумнів з цього приводу (рішення ЄСПЛ у справах П'єрсак проти Бельгії, Кіпріану проти Кіпру, Грівз проти Сполученого Королівства).
Щодо суб'єктивного тесту, то він полягає у з'ясуванні особистих переконань конкретного судді у певній справі. Проте презюмується особиста неупередженість. Щодо об'єктивного тесту, то необхідно визначити, поза межами особистої поведінки суддів, чи немає підтверджених фактів, які могли б спричинити сумніви щодо неупередженості суддів. При вирішенні питання про те, чи існують обґрунтовані причини вважати, що цих вимог не було дотримано, точка зору сторони є важливою, але не є вирішальною. Вирішальним є те, чи таке побоювання може бути об'єктивно виправданим (рішення ЄСПЛ у справі Клейн та інші проти Нідерландів).
Оскільки доказів протилежного не надано, то по суб'єктивному критерію особиста безсторонність колегії суддів презюмується.
Що стосується об'єктивного критерію, то побоювання заявника, що суддя є небезстороннім не можна вважати об'єктивно обґрунтованими, позаяк по своїй суті вони є сугубо гіпотетичними і не підтверджуються такими фактами, які могли б викликати сумніви щодо неупередженості судді. Жодних обставин тому, що суддя не є вільним від стороннього впливу чи будь-якого втручання у судовий розгляд справи, у заяві про відвід не наведено.
Зокрема, як зазначалось вище судом, обґрунтовуючи підстави для відводу, позивач серед іншого, акцентував увагу на тому, що розгляд адміністративної справи триває понад установлений ч.1 ст.258 КАС України шістдесятиденний строк.
З даного приводу суд зауважує, що така тривалість розгляду справи обумовлена об'єктивними причинами, оскільки рівень завантаженості суддів Рівненського окружного адміністративного суду є одним з найвищих серед адміністративних судів України.
Так, на офіційному вебсайті Ради суддів України оприлюднені відомості щодо нормативної чисельності суддів місцевих адміністративних судів за даними звітності за 2025 рік (https://rsu.gov.ua/oas-2025_4-maps), згідно з якими у Рівненському окружному адміністративному суді, враховуючи кількість справ та матеріалів, що надійшли на розгляд, чисельність суддів за нормативами має становити 153 судді, за фактичної чисельності в такому періоді суддів з повноваженнями - 13.
Згідно з даними комп'ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду", що функціонує в судах загальної юрисдикції відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2020 №30 (далі - КП "ДСС"), у провадженні судді Дудар О.М.:
- у 2025 році перебувало 2816 справ і матеріалів, з них: надійшло у звітному періоді - 2093, розглянуто - 1541. Середньомісячна кількість розглянутих справ і матеріалів - 175;
-у січні 2026 року перебувало 1307 справі і матеріалів, з них: надійшло у звітному періоді - 32. Середньомісячна кількість розглянутих справ і матеріалів - 155.
Зазначені показники значно перевищують такий же показник по округу, що належить до юрисдикції Восьмого апеляційного адміністративного суду. Зокрема, згідно із зведеною інформацією про основні показники здійснення судочинства Волинським, Закарпатським, Івано-Франківським, Львівським, Рівненським, Тернопільським окружними адміністративними судами за січень - грудень 2025 року, середньомісячна кількість розглянутих суддею справ і матеріалів становить 112.
Суд зауважує, що у період з 29.09.2025 до 24.02.2026 суддею Дудар О.М. всього було виготовлено 2015 процесуальних документів, що підтверджується, зокрема, даними КП "ДСС" та Єдиного державного реєстру судових рішень.
Враховуючи показники роботи, суддя Дудар О.М. має значне судове навантаження та інтенсивність розгляду справ, що впливає на тривалість строків розгляду цієї справи.
Суд наголошує, що частиною четвертою статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Суд зазначає, що незгода особи, яка бере участь у справі, з процесуальними діями судді під час судового розгляду справи є підставою для оскарження прийнятих за результатами розгляду справи рішень в апеляційному чи касаційному порядку. Оцінку процесуальним діям суду можуть надавати лише суди вищих інстанцій.
З огляду на усе вищевикладене, вказані в заяві обставини не можуть свідчити про наявність упередженості судді та необ'єктивності при вирішенні адміністративної справи №460/17412/25
Відтак суддя вважає заяву про відвід необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 36, 39, 40, 248, 256 КАС України, суд,-
У задоволенні заяви про відвід судді Дудар О.М. у адміністративній справі №460/17412/25 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя В.В. Щербаков