Справа № 420/3864/26
26 лютого 2026 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Катаєва Е.В., вивчивши адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДИНВЕСТ-ЖИЛСТРОЙ" до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДИНВЕСТ-ЖИЛСТРОЙ" до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України, в якому позивач просить: - визнати протиправними та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку корегувань в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС в Одеській області 09.10.2025 року №13350291/34381114 про відмову у реєстрації податкової накладної № 70 від 30.09.2025 року; - зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДИНВЕСТ-ЖИЛСТРОЙ» в Єдиному реєстрі податкових накладних № 70 від 30.09.2025 року на суму 166,72 гривень з урахуванням ПДВ у сумі 27,79 гривень датою їх подання на реєстрацію.
Відповідно до ч. 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України за наявності технічної можливості суд може розглядати справу за матеріалами в електронній формі.
Оскільки у суду наявна така технічна можливість, суд розглядатиме справу в електронній формі за матеріалами, що містяться в автоматизованій системі діловодства спеціалізованого суду.
Частиною 1 ст. 171 КАС України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, крім іншого, відповідає заява вимогам, встановленим ст.ст.160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються, крім іншого: - повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти; - зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; - виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; - перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;. власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Позивач подав до суду позов, якій не відповідає вимогам КАС України та поданий з пропуском строку звернення до суду.
Позивач просить визнати протиправними та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області, тобто позивачем викладені позовні вимоги до суб'єкта владних повноважень, якій не визначений у позові.
Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 11.12.2019 року №1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі Порядок № 1165), яка набрала чинність 01.02.2020 року.
Порядок зупинення податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідно до його п.1 визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
Вказаним Порядком регламентовано не тільки питання складу комісії, а питання порядку прийняття нею рішень та їх оформлення.
Згідно з п.25, п.26, п.27 комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.
Комісія контролюючого органу в своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції України, ПКУ та законів, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства, а також цим Порядком.
Відповідно до п.4 Порядку розгляду скарг щодо рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних - не підлягають адміністративному оскарженню рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі, оскаржені платником податку в судовому порядку.
Таким чином, Комісія є спеціальним суб'єктом, уповноваженим на прийняття відповідних рішень (таке рішення не уповноважено приймати прийняти ГУ ДПС як суб'єкт владних повноважень та його керівники як посадові особи) і такі рішення оскаржуються в судовому порядку.
Відповідно до ст. 4 КАС України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, а також їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Оскаржувані рішення прийняті комісією регіонального рівня відповідно до її повноважень, проте позивач оскаржуючи вказані рішення у якості відповідача не визначає відповідну комісію.
Таким чином, зазначена Комісія є суб'єктом владних повноважень, якій надані повноваження приймати рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН. Вказане рішення як суб'єкта владних повноважень може бути оскаржене, в адміністративному порядку до ДПС або у судовому порядку.
Позовні вимоги позивача на відповідають колу визначених ним відповідачів.
Позивачем подана до суду заява про поновлення строку звернення до суду.
Позивачем подана до суду заява про поновлення строку звернення до суду.
Позивач вказує, що рішення щодо розгляду скарги ДПС прийняло 21.10.2025 року, строк на подання позову сплинув 21.01.2026 року.
Позивач до позову направив позов до суду через систему «Електронний суд» 12.02.2026 року. Отже позивачем пропущений строк звернення до суду з даним позовом.
В обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду представник позивача зазначив, що ТОВ «БУДИНВЕСТ-ЖИЛСТРОЙ» не має штатного юриста, а велика кількість справ не дозволяють вчасно опрацювати до подавати документи до суду у визначений законом строк.
Окрім цього, останнім часом, починаючи з жовтня 2025 року і по теперішній час російська федерація систематично здійснює ракетно-дронові атаки на енергетичну інфраструктуру м. Одеси, що призвело до того, що у місті не діють звичні графіки відключення світла, а існують лише екстрені графіки, які не дозволяють планувати роботу наперед, тай наявність світла триває не так довго, щоб виконувати поточну роботу, не говорячи вже про судові справи
Інформація про постійні обстріли та відсутність світла в цілому є публічною інформацією, так як тривогу оголошують по декілька разів на день, а відсутність світла є національною трагедією, спричиненою військовою агресією проти України та українського народу.
На підприємстві відсутнє резервне джерело живлення, а тому підприємство працює фактично лише при наявності світла, яке подає місто.
Згідно з ч.4 ст.122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Дослідивши заяву про поновлення строку звернення до суду з позовом, суд дійшов висновку, що викладені у ньому доводи щодо поважності причин пропуску строку не є обґрунтованими, тобто причини вказані позивачем більш стосуються організації роботи підприємства. Дійсно в Одесі існують екстрені графіки відключення світло, проте його вмикають. Строк звернення до суду 3 місяця, що для підприємства є достатнім для звернення до суду. Вказані причини не є тими обставинами, які з об'єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову. Щодо введення воєнного стану в Україні, то за сталою судовою практикою позивач повинен довести наявність обставин, що саме введення воєнного стану в Україні унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову.
Відповідно до ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Отже суд визнає причини зазначені у заяві про поновлення строку звернення до суду неповажними та позивачу необхідно при наявності зазначені інші підставі для поновлення строку звернення до суду.
Частиною 3 ст.161 КАС України встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивачем не наданий документ про сплату судового збору.
Позивачу необхідно сплатити з урахуванням коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору судовий збір у розмірі 2662,40 грн та надати до суду докази його сплати.
Згідно зі ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. ст. 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, якій не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали.
Суд вважав необхідним залишити позов без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання належним чином оформленого позову, клопотань, заяви про поновлення строку звернення до суду з викладенням поважності причин його пропуску, сплати судового збору.
Позивачем надана до суду заява та позов із визначенням процесуального статусу Комісії ГУ ДПС, також надані квитанція про сплату судового збору та заява про поновлення строку звернення до суду.
Дослідивши вказану заяву судом встановлено, що в ній не викладені інші причини поважності пропуску строку звернення до суду, ніж ті, які були визнані судом не поважними в ухвалі суду від 17.02.2026 року.
Позивач знов посилався на воєнний стан в Україні та обстріли Одеси, що призвело до критичного стану зі світлом, а у ТОВ не має штатного юриста та кількість працюючих обмежена.
Суд зазначав в ухвалі суду від 17.02.2026 року, що введення воєнного стану в Україні за сталою судовою практикою позивач повинен довести наявність обставин, що саме введення воєнного стану в Україні унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 10.11.2022 по справі №990/115/22 вказала на те, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
Також судом надана оцінка посилання позивача на систематичні ракетно-дронові атаки на енергетичну інфраструктуру м. Одеси, що призвело до того, що у місті не діють звичні графіки відключення світла, а існують лише екстрені графіки, які не дозволяють планувати роботу наперед. А також посилання на те, що малий штат працівників та все працюють на неповну ставку. Суд зазначив, що встановлений КАС України тримісячний строк звернення після отримання рішення Комісії ДПС України є достатнім для звернення до суду з цим позовом, а питання штату товариства, оплати праці стосуються організації роботи товариства його директором и не може вважатися поважною причиною пропуску встановленого законом строку звернення до суду.
За приписами ч.2 ст.123 КАС України якщо вказані в заяві підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до п.9 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Згідно з ч.5,6,8 ст.169 КАС України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху або про повернення позовної заяви надсилається особі, яка подала позовну заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення. Копія позовної заяви залишається в суді. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом
Отже позивачем не усунуті всі недоліки позову у зв'язку з чим він підлягає поверненню.
Керуючись ст. 160,161,169,123 КАС України, суддя, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДИНВЕСТ-ЖИЛСТРОЙ" до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - повернути позивачу без розгляду.
Роз'яснити позивачу що повернення позовної заяви не позбавляє її права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом
Ухвала набирає законної сили у порядку ст.256 КАС України.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст. ст. 293-295 КАС України.
Суддя Е.В. Катаєва