Справа № 420/894/26
25 лютого 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Білостоцького О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, визначеного ч. 5 ст. 262 КАС України, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 24.11.2025 року №1503008408 щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті недотриманих сум пенсій, що підлягала виплаті ОСОБА_2 після здійсненого йому перерахунку пенсії на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.10.2021 року у справі №420/14433/21 та рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.08.2022 року у справі №420/8398/22, і залишилася недоодержаною у зв'язку з його смертю;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області виплатити ОСОБА_1 недоодержану її померлим чоловіком ОСОБА_2 пенсію нараховану на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.10.2021 року у справі №420/14433/21 та рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.08.2022 року у справі №420/8398/22.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначила, що вона є дружиною ОСОБА_2 , який ІНФОРМАЦІЯ_1 помер. Разом з тим, на момент смерті чоловік позивача мав недоотриману пенсію згідно судових рішень по справам №420/14433/21 та №420/8398/22 у розмірі 172 256,25 грн.
З огляду на зазначене, позивач звернулась до пенсійного органу із відповідною заявою про виплату недоотриманої її покійним чоловіком пенсії.
Разом з тим, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області рішенням №1503008408 від 24.11.2025 року відмовило позивачу у здійсненні такої виплати, посилаючись на відсутність для цього відповідних правових підстав.
Не погоджуючись із зазначеною відмовою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області та вважаючи її протиправною, позивач звернулась до суду з даним адміністративним позовом.
Ухвалою суду у справі №420/894/26 було відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін. Відповідачу запропоновано в 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на адміністративний позов. Вирішено здійснювати розгляд адміністративної справи в електронній формі.
Під час розгляду справи від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області надійшов відзив, з якого вбачається що відповідач позов не визнає та зазначає, що виплата нарахованої доплати пенсії по справам №420/14433/21 та №420/8398/22 підлягала виплаті ОСОБА_2 після виділення відповідних коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду з Державного бюджету України. Оскільки позивач не є стягувачем по справам №420/14433/21, №420/8398/22, тому для виплати позивачу недоотриманої доплати пенсії за зазначеними рішеннями суду правові підстави відсутні. Крім того, при розгляді документів, долучених до заяви та визначені права на виплату недоотриманої пенсії встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , а померлий ОСОБА_2 - за адресою: АДРЕСА_2 , а тому для виплати недоотриманої пенсії правових підстав немає. З огляду на викладене, питання щодо виплати суми недоотриманої пенсії померлого ОСОБА_2 можливо буде розглянути за умови надання (не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера) членами сім'ї документів, що підтверджують родинні стосунки, та документів, які підтверджують спільне місце проживання з померлою на день смерті, в іншому випадку за наявності судового рішення на користь правонаступника.
Згідно частини 2 ст. 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Судом під час розгляду справи встановлено наступне.
ОСОБА_2 перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримував пенсію за вислугу років, що відповідачем за час розгляду справи не спростовувалось.
Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_2 з 21.08.2004 року.
Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивач вела спільне господарство і проживала на момент смерті разом із своїм чоловіком, на підтвердження чого надано довідку №8, видану Житлово-будівельним кооперативом «Жовтневий - 23».
Враховуючи вищевказані обставини, позивач звернулась до пенсійного органу із заявою про виплату їй недоотриманої її покійним чоловіком пенсії згідно рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.10.2021 року у справі №420/14433/21 та рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.08.2022 року у справі №420/8398/22.
Разом з тим, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №1503008408 від 24.11.2025 року позивачу було відмовлено у здійсненні такої виплати, оскільки заявниця зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , а померлий ОСОБА_2 - за адресою: АДРЕСА_2 , а тому для виплати недоотриманої пенсії правових підстав немає. Питання щодо виплати суми недоотриманої пенсії померлого ОСОБА_2 можливо буде розглянути за умови надання (не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера) членами сім'ї документів, що підтверджують родинні стосунки, та документів, які підтверджують спільне місце проживання з померлою на день смерті, в іншому випадку за наявності судового рішення на користь правонаступника.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області та вважаючи його протиправним, позивач звернулась до суду з даним адміністративним позовом.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Дослідивши адміністративний позов, відзив та інші письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об'єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, закріплені у Законі України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 року (далі - Закон №1058-IV).
Згідно ч.1 ст. 52 Закону №1058-IV сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.
Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини (ч.2 ст. 52 Закону України №1058-IV).
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, та деяких інших осіб визначає Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-XII від 09.04.1992 року (далі - Закон №2262-ХІІ).
Згідно ст.55 Закону №2262-ХІІ нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але своєчасно не отримав з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більш як за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми недоотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.
Відповідно до ст.61 Закону №2262-ХІІ суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
При зверненні кількох членів сім'ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну.
Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
Постановою правління Пенсійного фонду України від №22-1 від 25.11.2005 року було затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 7 липня 2014 року №13-1) (далі - Порядок №22-1).
За п.2.26 Порядку №22-1 для виплати недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера до органу, що призначає пенсію, надається свідоцтво про смерть, документи, які підтверджують родинні стосунки з померлим пенсіонером, документ, що посвідчує особу заявника.
При цьому, відповідно до п.2.16 Порядку №22-1 за документ, що засвідчує родинні стосунки, приймаються паспорт, свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб, а також рішення суду.
Члени сім'ї надають паспорт або інші документи, які підтверджують проживання з пенсіонером на день його смерті (абз.3 п.2.26 Порядку №22-1).
Отже, пункт п.2.26 Порядку №22-1 не закріплює чіткий перелік документів, який підтверджує факт проживання з пенсіонером на день його смерті.
Аналізуючи вищезазначене, для отримання недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера, членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, необхідно звернутися до уповноваженого пенсійного органу із відповідною заявою та надати разом із нею свідоцтво про смерть пенсіонера; документи, які підтверджують родинні стосунки з померлим пенсіонером; документ, що посвідчує особу заявника та документи, які підтверджують проживання з пенсіонером на день його смерті.
Як встановлено судом, позивач є дружиною померлого ОСОБА_2 , а також вела спільне господарство і проживала на момент смерті разом із своїм чоловіком, на підтвердження чого надала як до пенсійного органу, так і до суду довідку №8, видану Житлово-будівельним кооперативом «Жовтневий - 23».
На думку суду, довідка №8, видану Житлово-будівельним кооперативом «Жовтневий - 23», підпадає під дію п.2.26 Порядку №22-1, та є належним доказом проживання позивача з пенсіонером на день його смерті, а тому позивач має право на отримання протягом 6 місяців з дня відкриття спадщини недоотриманої за життя пенсії її померлим чоловіком в порядку, встановленому ст.52 Закону України №1058-IV.
У постанові Верховного Суду від 30.01.2020 року по справі №200/10269/19-а сформульований висновок про те, що у разі переходу до членів сім'ї спадкодавця належних останньому соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв'язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад. Фактично законом встановлено переважне право членів сім'ї померлого перед спадкоємцями останнього на отримання соціальних виплат, що належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя".
Як було встановлено судом, позивач проживала разом з померлим ОСОБА_2 на день його смерті, була членом сім'ї померлого в статусі його дружини, та звернулась до пенсійного органу у встановлений законодавством строк (про що зазначено пенсійним органом в оскаржуваному рішенні №1503008408 від 24.11.2025 року) із заявою та всіма необхідними до неї документами в порядку статті 52 Закону №1058-IV про виплату недоотриманої пенсії її померлим чоловіком.
Аналізуючи вищевказане, суд вважає протиправними дії пенсійного органу щодо відмови у виплаті позивачу сум недоотриманої пенсії її чоловіком, оскільки стаття 52 Закону №1058-IV покладає на органи Пенсійного фонду України обов'язок виплати сум пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, по місяць його смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті.
Аналізуючи вищезазначене суд доходить висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №1503008408 від 24.11.2025 року є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Щодо вимоги зобовязального характеру суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.2 КАС України метою адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення. Зобов'язуючи орган державної влади виконати свої дискреційні повноваження, суд встановлює справедливість та відновлює баланс взаємодії між суб'єктами владних повноважень та фізичними особами. Також суд унеможливлює виникнення вільного трактування та зловживання органами державної влади своїми дискреційними повноваженнями.
Відповідно до ч. 4 ст. 245 КАС України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Тобто, у разі відсутності у суб'єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов'язання судом суб'єкта ухвалити рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та спрямований на недопущення свавілля в органах влади.
З огляду на встановлені обставини у справі №420/894/26 суд вважає необхідним для належного захисту прав та інтересів позивача зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 недоотриманої пенсії після смерті її чоловіка - ОСОБА_2 згідно рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.10.2021 року у справі №420/14433/21 та рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.08.2022 року у справі №420/8398/22.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем за подання позовної заяви було сплачено судовий збір, що підтверджується матеріалами справи.
Враховуючи наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача у повному обсязі, суд вважає необхідним стягнути на її користь суму сплаченого нею судового збору у розмірі 1 331,20 грн. з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Керуючись вимогами ст.ст. 2, 5, 6-11, 12, 77, 90, 241-246, 255, 257, 258, 262, 291, 293, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №1503008408 від 24.11.2025 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 недоотриманої пенсії після смерті її чоловіка - ОСОБА_2 згідно рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.10.2021 року у справі №420/14433/21 та рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.08.2022 року у справі №420/8398/22.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 суму сплаченого позивачем судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 1331,20 грн.
Рішення суду може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені статтями 293, 295 та пп.15.5 п.15 ч.1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Повне найменування сторін по справі:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ).
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20987385).
Суддя О.В. Білостоцький