Справа № 420/42785/25
25 лютого 2026 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Василяки Д.К. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії,
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії.
Від представника позивача надійшла заява про призначення судово-психологічної експертизи вимог в якій просить суд: призначити судово-психологічну експертизу у справі. На вирішення експерта поставити питання: - чи переживає ОСОБА_1 моральні страждання внаслідок неправомірних дій посадових осіб Військової частини НОМЕР_2 у приведений період часу 2025р.- 2026р. - якою є глибина та тяжкість моральних страждань ОСОБА_1 та діями яких факторів вони обумовлені (спричинені): чи відповідає заявлений грошовий еквівалент відшкодування моральної шкоди - глибині та тяжкості моральних страждань Позивача, в якій мірі. Проведення судово-психологічної експертизи доручити спеціалістамекспертам Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз 49000 м.Дніпро, Січеславська Набережна, 17, оф.801.
Представник позивача вважає, що для встановлення причинного зв'язку між неправомірними діями та їх негативними наслідками (моральною шкодою) а також глибини та тяжкості моральних страждань суд має покладатись на висновок спеціаліста у відповідній галузі знань - судового експерта в області психології.
Відповідно до частини 1статті 102 КАС України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.
Отже, призначення експертного дослідження може мати місце, якщо його результати розкриють обставини справи, підтвердять чи спростують доводи учасників справи тощо.
Судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмету доказування.
Призначення експертизи в адміністративній справі може мати місце за наявності певних умов, у тому числі, коли для правильного з'ясування обставин у справі необхідні знання в іншій сфері, ніж право.
Водночас, суд враховує, що КАС України та Закон України «Про судову експертизу» не передбачають обов'язкового призначення судом експертизи у справах, де однією із позовних вимог є вимога про відшкодування моральної шкоди. Також норми зазначених актів законодавства не надають висновку судово - психологічної експертизи переваги порівняно із іншими засобами доказування, що можуть підтвердити чи спростувати як факт, так і розмір заподіяної моральної шкоди.
Згідно з ч. 1 та 3ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.
При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Загальні підходи до відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади, були сформульовані Верховним Судом у постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 464/3789/17. Зокрема, Суд дійшов висновку, що адекватне відшкодування шкоди, зокрема й моральної, за порушення прав людини є одним із ефективних засобів юридичного захисту (п. 49).
Моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання і приниження - емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання (п. 52).
Виходячи із загальних засад доказування, у справах про відшкодування моральної шкоди, завданої органами державної влади та органами місцевого самоврядування, позивач повинен довести, які саме дії (рішення, бездіяльність) спричинили страждання чи приниження, яку саме шкоду вони заподіяли і який її розмір (п. 55).
Порушення прав людини чи погане поводження із нею з боку суб'єктів владних повноважень завжди викликають негативні емоції. Проте, не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров'я потерпілого (п. 56).
У справах про відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади або органом місцевого самоврядування, суд, оцінивши обставин справи, повинен встановити чи мали дії (рішення, бездіяльність) відповідача негативний вплив, чи досягли негативні емоції позивача рівня страждання або приниження, встановити причинно-наслідковий зв'язок та визначити співмірність розміру відшкодування спричиненим негативним наслідкам.
При цьому, в силу статті 1173 ЦК України шкода відшкодовується незалежно від вини відповідача, а протиправність його дій та рішень презюмується - обов'язок доказування їх правомірності покладається на відповідача (частина друга статті 77 КАС України) (п. 57).
Аналогічні висновки викладені, зокрема, у постановах Верховного Суду від 13 липня 2023 року у справі № 640/24641/20 та від 25 вересня 2023 року у справі № 340/1300/20.
Згідно з ч. 5ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З огляду на викладене, суд зазначає, що при розгляді цієї справи правова оцінка факту заподіяння позивачу моральної шкоди та її розміру надаватиметься із урахуванням норм Цивільного кодексу України та зазначених висновків Верховного Суду, у яких визначено стандарти доказування в адміністративних справах, де однією із вимог заявлено вимогу про відшкодування моральної шкоди.
Також суд звертає увагу, що юридичний критерій не допускає встановлення через судово-психологічне дослідження правових питань, а експерт-психолог не приймає рішень, які належать до компетенції судів, а лише надає додаткову інформацію для прийняття відповідних рішень.
Суд також враховує, що на цей час судом не прийнято рішення по суті спору про правомірність чи протиправність дій та рішень відповідачів, що безпосередньо пов'язано із питанням відшкодування моральної шкоди.
Суд наголошує, що судом вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), а призначення експертизи призведе до затягування процесу розгляду даної справи.
За таких обставин суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення представника позивача про призначення судово-психологічної експертизи.
Керуючись ст.ст.102, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Відмовити у задоволенні заяви представника позивача про призначення судово-психологічної експертизи.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути включені до скарги на судове рішення, ухвалене за результатами розгляду даної справи.
Суддя Д.К.Василяка