26 лютого 2026 рокусправа № 640/17351/20 м.Львів
Львівський окружний адміністративний суд, головуючий суддя Гавдик З.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу № 640/17351/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Юг 2016» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Євро-Юг 2016» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва із адміністративним позовом до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС умісті Києві, в якому просить:
- скасувати рішення комісії Головне управління ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації №1603103/40670760 від 02.06.2020, про відмову в реєстрації податкової накладної №3 від 18.05.2020;
- зобов'язати ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну №3 від 18.05.2020 датою її подання.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 15.04.2020 ТОВ «Євро-Юг 2016» укладено договір купівлі-продажу №4/15-20.3 з ТОВ «ЕКСТОРГМАШ» про купівлю-продаж обладнання на загальну суму 1625800,00 грн. у т ч ПДВ 20%, а саме:
- Верстат для нарізки основи самореза 8РМ-3/12 в кількості 1 шт., за ціною 1354833,33 грн (без ПДВ), на загальну суму 1625800,00 грн (в т.ч. ПДВ 20%);
18.05.2020 ТОВ «Євро-Юг 2016» передав ТОВ «ЕКСТОРГМАШ» обладнання: Верстат для нарізки основи самореза 8РМ-3/12, в кількості 1 шт., за ціною 1354833,33 грн (без ПДВ), на загальну суму 1625800,00 грн (в т.ч. ПДВ 20%), що підтверджується:
- видатковою накладною №3 від 18.05.2020р.;
- довіреністю на отримання ТМЦ №2 від 18.05.2020р.;
- оборотно-сальдовою відомістю по рах.№281;
- оборотно-сальдовою відомістю по рах.№361;
- копія накладної-вимоги на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів №1 від 18.05.2020р.;
- Актом звірки взаємних розрахунків станом на 18.05.2020р.;
- Паспортом на Верстат для нарізки основи самореза 8ПМ-3/12.
Згідно умов п.2.1. Договору купівлі-продажу №4/15-20.3 від 15.04.2020 право власності на товар переходить покупцеві в момент передачі товару та підписання видаткової накладної .
Відповідно, право власності на товар перейшло від ТОВ «Євро-Юг 2016» до ТОВ «ЕКСТОРГМАШ» 18.05.2020 на підставі видаткової накладної №3 від 18.05.2020.
Товар, було отримано уповноваженим представником ТОВ «ЕКСТОРГМАШ», на підставі Довіреності на отримання ТМЦ (Типова форма №М-2) №2 від 18.05.2020.
Згідно п.2.2. Договору купівлі-продажу №4/15-20.3 від 15.04.2020 Товар зберігається на складі постачальника до повного розрахунку продавцем за цим договором, на підставі окремого договору зберігання.
В зв'язку з чим, перевезення товару не відбувалось, відповідно ТТН не складалась.
Згідно умов п.2.1. Договору купівлі-продажу №4/15-20.3 від 15.04.2020. Право власності на товар переходить покупцеві в момент передачі Товару та підписання видаткової накладної.
Відповідно, право власності на товар перейшло від ТОВ «Євро-Юг 2016» до ТОВ «ЕКСТОРГМАШ» 18.05.2020, на підставі видаткової накладної №3 від 18.05.2020.
Товар, було отримано уповноваженим представником ТОВ «ЕКСТОРГМАШ», на підставі Довіреності на отримання ТМЦ (Типова форма №М-2) №2 від 18.05.2020.
Згідно п.2.2. Договору купівлі-продажу №4/15-20.3 від 15.04.2020. Товар зберігається на складі постачальника до повного розрахунку Продавцем за Цим договором, на підставі окремого договору зберігання.
В зв'язку з чим, перевезення товару не відбувалось, відповідно ТТН не складалась.
Відповідно, на момент реєстрації податкової накладної у платника податків необов'язково може бути повністю виконаний правочин: здійснена передача товару, отримана оплата за поставлений товар.
Відповідно до приписів п.201.10. ст.201 ПКУ ТОВ «Євро-Юг 2016» було складено податкову накладну №3 від 18.05.2020 на суму 1625800,00 грн за товарно-матеріальні цінності, та 18.05.2020 в 14:44:27 направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (зареєстровано за №9109527060).
Згідно отриманої квитанції податкову накладну прийнято, але реєстрація зупинена:
«ДОКУМЕНТ ПРИЙНЯТО. РЕЄСТРАЦІЯ ЗУПИНЕНА.
Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 18.05.2020р. №3 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних»
В Квитанції №9109527060 до податкової накладної №3 від 18.05.2020, підставою зупинення її реєстрації зазначено, що ТОВ «Євро-Юг 2016» відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.
ТОВ «Євро-Юг 2016» не відомо, що саме мається на увазі під податковою інформацією, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
26.05.2020 ТОВ «Євро-Юг 2016», засобами електронного зв'язку, направив на електронну адресу Головне управління ДПС у м. Києві Пояснення №3, з відповідними документами, зазначеними в додатках до цього Пояснення.
26.05.2020р. ТОВ «Євро-Юг 2016», засобами електронного зв'язку, направив на електронну адресу Головне управління ДПС у м. Києві Повідомлення №3, з Поясненням №3 від 26.05.2020 та відповідними документами, зазначеними в додатках до цього Пояснення.
Таким чином, враховуючи вищенаведені документи, надані ТОВ «Євро-Юг 2016» до Головне управління ДПС у м. Києві, господарська операція, за результатом якої ТОВ «ЄВРО-ЮГ 2016» складає податкову накладну №3 від 18.05.2020 носить реальний характер.
Однак, Головне управління ДПС у м. Києві відмовив ТОВ «Євро-Юг 2016» в реєстрації податкової накладної №3 від 18.05.2020.
02.06.2020 Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації Головне управління ДПС у м. Києві було прийняте Рішення № 1603103/40670760 про відмову в реєстрації податкової накладної №3 від 18.05.2020.
10.08.2020 до суду від представника відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позову заперечує, просить суд відмовити у задоволенні позову повністю. Відзив обґрунтований тим, що відповідач-2 правомірно відмовив у реєстрації податкових накладних, складених позивачем, з підстав ненадання останнім документів щодо господарської операції. Крім того, вважає передчасною позовну вимогу до відповідача-2 щодо реєстрації податкової накладної.
Згідно із ухвали про відкриття провадження відповідачам встановлено п'ятнадцятиденний строк на подання відзиву з дати отримання ухвали про відкриття провадження. Копію вказаної ухвали відповідачу 2 було вручено 03.08.2020, однак станом на момент розгляду цієї справи, жодних заяв по суті справи на адресу суду не надходило. При цьому, суд враховує, що згідно із ч.4 ст.159 КАС України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Згідно із ч. 6 ст. 162 цього ж Кодексу, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
15.02.2021 позивачем подано клопотання про стягнення витрат на правову допомогу. В якому просить стягнути з відповідача витрати на правову допомогу в сумі 14714,00 грн.
Згідно із п. 3 ч. 3 ст. 246 КАС України, суд зазначає, що ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.07.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. На виконання Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення», Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 №399, передано судові справи Львівському окружному адміністративному суду.
Справа №640/17351/20 надійшла на розгляд до Львівського окружного адміністративного суду та, відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, передана для розгляду головуючому судді Гавдик З.В.
Судом встановлені наступні обставини:
18.05.2020 ТОВ «Євро-Юг 2016» складено податкову накладну №3 на загальну суму коштів, що підлягають сплаті, з урахуванням податку на додану вартість.
18.05.2020 через Автоматизовану систему «Єдине вікно подання електронних документів» ДПС України було надіслано Квитанцію про реєстрацію податкової накладної / розрахунку кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, згідно із якою реєстрація зупинена: «Відповідно до п. 201.16 от. 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 12.03.2020 № 109 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомляємо: показник «D»-2.4536%, «Р»=0».
26.05.2020 позивачем було подано пояснення та копії документів щодо податкових накладних /розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено 18.05.2020 реєстрації в ЄРПН податкової накладної №3 від 18.05.2020, разом із яким було подано ряд первинних документів на підтвердження наявності та фактичного здійснення господарської операції.
02.06.2020 Головою комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення №1603103/40670760 про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у зв'язку з ненаданням платником податків копій документів первинних документів щодо постачання /придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних топових форм та галузевої специфікації, накладних.
Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що позивач вважає спірні рішення протиправними та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи та вимогам законодавства.
Судом враховуються аргументи наведені позивачем про протиправність спірних рішень з наступних підстав згідно встановлених судом обставин та вимог законодавства:
Згідно із п. 201.1 ст. 201 ПК України (в редакції на час спірних правовідносин), на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:
а) порядковий номер податкової накладної;
б) дата складання податкової накладної;
в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;
г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу);
д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;
е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;
є) ціна постачання без урахування податку;
ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;
з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;
і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду;
й) індивідуальний податковий номер.
Згідно із п. 201.16 ст. 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
11.12.2019 Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову за №1165, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Згідно із п.10 Порядку № 1165 (в редакції на час спірних правовідносин), у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
Згідно із п. 11 цього ж Порядку, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:
1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;
2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Згідно із п. 44 цього ж Порядку, комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).
12.12.2019 Наказом Кабінету Міністрів України, за №520 затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Згідно із п. 4 цього ж Порядку, у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.
Згідно із п. 5 цього ж Порядку, перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:
договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Згідно із п. 6 цього ж Порядку, письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.
Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).
Згідно із п. 7 цього ж Порядку, письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Згідно із п. 8 цього ж Порядку, ДПС розміщує та постійно оновлює на своєму офіційному вебпорталі відомості щодо засобів електронного зв'язку, за допомогою яких можуть подаватися письмові пояснення та копії документів.
Згідно із п. 9 цього ж Порядку, письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.
Згідно із п. 10 цього ж Порядку, комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.
Згідно із п. 11 цього ж Порядку, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;
та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;
та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Згідно із п. 12 цього ж Порядку, рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення.
Згідно із п. 13 цього ж Порядку, рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
Суд зазначає, що чинними нормативно-правовими актами визначено вичерпний перелік підстав, які можуть слугувати підставою для прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних.
При цьому, як підтверджується змістом пункту 5 Порядку №520, передбачений цим пунктом перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, не є вичерпним.
Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій контролюючого органу.
Суб'єкти владних повноважень, ухвалюючи рішення, якими, зокрема, обмежується права платника податків, повинні уникати надмірного формалізму. Обсяг документів, які надаються платниками податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючих органів щодо легальності відповідної операції за наслідками якої складено податкову накладну, яку подано для реєстрації якої в ЄРПН і, хоч і є визначеним у Порядку № 520, проте завжди є унікальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб'єктами господарювання, змісту договірних відносин між такими, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу. Саме за результатами детального дослідження змісту документів (в тому числі договору), наданих на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, можливим є формування висновків щодо можливості чи неможливості реєстрації є ЄРПН податкової накладної, реєстрація якої була зупинена згідно із відповідною квитанцією.
У постанові від 03.11.2021 у справі № 360/2460/20 Верховний Суд за наслідками аналізу положень Порядку №520 зазначив, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків із зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.
Суд дійшов висновку, що наданий позивачем на виконання вимог Порядку № 520 обсяг документів був достатній для цілей реєстрації відповідних податкових накладних, а підстав для відмови в реєстрації податкових накладних у контролюючого органу не було, оскільки при розгляді таких спорів, крім іншого, має бути встановлено настання обставини, яка обумовлює обов'язок платника податків скласти податкову накладу та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Згідно із підпунктами «а»-«б» п. 187.1 ст. 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Суд зазначає, що загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт 8 Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.
У даному випадку, як підтверджено доказами, що наявні в матеріалах справи на виконання вимоги податкового органу позивачем було надано відповідні пояснення, до яких додано ті первинні документи, які на переконання позивача, є належними та достатніми для підтвердження здійснення саме тієї господарської операції за наслідками якої складену спірну податкову накладну.
Обов'язок податкового органу для цілей визначення наявності підстав для реєстрації податкової накладеної зводиться до встановлення належного та достатнього підтвердження поданими документами даних податкової накладної.
Відповідачем не надано доказів того, що подані позивачем документи для реєстрації податкової накладної не підтверджують зазначені у ній дані та є не достатніми для прийняття рішення про реєстрацію в ЄРПН. Надані позивачем документи містили кількісні та вартісні показники операцій, які були достатніми для реєстрації відповідної податкової накладної.
Відмовлено ж у реєстрації податкової накладної у зв'язку з ненадання/частковим наданням пояснень та копій документів, витребуваних податковим органом. При цьому, зауважень щодо документів, що підтверджують саме господарські операції за наслідками яких складено спірні податкові накладні, податковий орган не зазначив.
На думку суду, прийняття протиправних рішень про зупинення реєстрації податкових накладних, є передумовою прийняття невідповідних рішень Комісії.
У межах розгляду даної справи, судом також не надається оцінка реальності здійснення господарських операцій позивачем, враховуючи те, що предметом розгляду є правомірність реєстрації податкових накладних по першій із події, наявності первинних документів, що зумовлюють та є підставою для виконання обов'язку платником податків відповідних дій щодо реєстрації податкових накладних. Як зазначено вище, змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України. Виключно в разі проведення відповідної документальної перевірки податковий орган має право досліджувати первинні документи щодо реальності господарських операції та в разі виявлених порушень податкового законодавства платником податків приймати відповідні рішення, як передбачено нормами Податкового кодексу України.
Отже, зважаючи на наявність достатніх документів для спростування сумнівів про ризиковість платника податку та ризиковість здійснених операцій, та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови у реєстрації спірної податкової накладної:№ 3 від 18.05.2020 на суму 1625800 грн, у т.ч. ПДВ: 270966,67 грн
Головним управлінням ДПС у місті Києві в ході судового розгляду справи не доведено наявності достатніх підстав для відмови у реєстрації спірної податкової накладної складеної позивачем, у ЄРПН.
Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності. Спірне рішення податкового органу не відповідають критеріям чіткості та зрозумілості актів індивідуальної дії, та породжують їхнє неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов'язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб'єкта владних повноважень.
Таким чином, позовна вимога про визнання протиправним та скасування спірних рішень, про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, підлягає задоволенню.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкові накладні датою їх подання на реєстрацію, суд зазначає наступне.
29.12.2010 Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову за № 1246, якою затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних.
Згідно із п. 19 Порядку № 1246 (в редакції на час спірних правовідносин), податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:
прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;
набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);
неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Згідно із п. 20 цього ж Порядку, у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
Враховуючи встановлені під час розгляду справи обставини та наведені норми права, беручи до уваги те, що спірні рішення про відмову у реєстрації податкових накладних визнані протиправними та скасовано, з метою повного та всебічного захисту прав позивача, виникає необхідність зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати спірну податкову накладну датою її подання на реєстрацію.
Відтак позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.
Також суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Згідно із ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Щодо стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 14714,00 грн, суд зазначає таке.
Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Положеннями ч. 4 ст. 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. 5ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 23.01.2014 у справі East/West Alliance Limited проти України (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
У зазначеному рішенні ЄСПЛ також підкреслено, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (п. 269).
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України від 05.07.2012 №5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 9 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону №5076-VI).
Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності є:
1) надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;
2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;
3) захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення;
4) надання правової допомоги свідку у кримінальному провадженні;
5) представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні;
6) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами;
7) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана ВРУ;
8) надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань.
З матеріалів справи встановлено, що 20.05.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Євро-Юг 2016» та Адвокатською фірмою «Правозахисник» укладений Договір - доручення про надання правової допомоги №ПН-3/02.
20.05.2020 Протокол узгодження договірної ціни №1
15.06.2020 складено Акт №ПН-3/02 Приймання-передачі правових послуг згідно Договору про надання правових послуг №3/02 ВІД 20.05.2020, згідно із яким загальна вартість послуг складає 14714,00 грн.
А також в матеріалах справи наявне платіжне доручення, згідно із яким позивачем сплачено 14714,00 грн на розрахунковий рахунок Адвокатської фірми «Правозахисник».
Суд оцінивши усі необхідні аспекти: предмет спору, складність та обсяг виконаних адвокатом робіт, час, витрачений на виконання відповідних робіт у цій справі суд дійшов обґрунтованого висновку, що винагорода за послуги адвоката підлягає зменшенню.
Відповідно до конкретної та послідовної практики Верховного Суду, визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Так, вирішуючи питання витрат на правничу допомогу у суді першої інстанції, суд відповідно до принципу співмірності в тому числі щодо предмету спору та розумності визнає обґрунтованою суму у розмірі 2000,00 грн
Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 262-263, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Юг 2016» (03124, м. Київ, вул. Миколи Василенка, буд. 7А) до Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19), Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, - задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в м Києві про реєстраціє/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1603103/40670760 від 02.06.2020.
Зобов'язати Державну податкову службу України (04053, Львівська площа, 8, м. Київ, ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №3 від 18.05.2020, подану Товариством з обмеженою відповідальністю «Євро-Юг 2016», за датою її подання.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Юг 2016» (03124, м. Київ, вул. Миколи Василенка, буд. 7А, ЄДРПОУ 40670760) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, 04116, ЄДРПОУ 44116011) судові витрати у виді судового збору в сумі 1051,00 грн.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Юг 2016» (03124, м. Київ, вул. Миколи Василенка, буд. 7А, ЄДРПОУ 40670760) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України 04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8, ЄДРПОУ 43005393) судові витрати у виді судового збору в сумі 1051,00 грн.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Юг 2016» (03124, м. Київ, вул. Миколи Василенка, буд. 7А, ЄДРПОУ 40670760) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, 04116, ЄДРПОУ 44116011) витрати на професійну правничу допомогу у сумі 1000 грн.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Юг 2016» (03124, м. Київ, вул. Миколи Василенка, буд. 7А, ЄДРПОУ 40670760) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України 04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8, ЄДРПОУ 43005393) витрати на професійну правничу допомогу у сумі 1000 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України.
Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. ст. 295 - 297 КАС України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення» цього Кодексу.
СуддяГавдик Зіновій Володимирович